Рішення № 54912749, 22.12.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/4106/15-ц

Провадження № 2/505/1912/2015 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2015 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вергопуло А.К.,

секретаря судового засідання Чебан О. Г.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0988 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А-0988, стверджуючи, що перебував на посаді начальника кінологічної групи інструктора інженер-саперного відділення оперативно-бойової прикордонної комендатури в/ч 2197. 20 вересня 2014 року був відряджений до м. Артемівськ Донецької області для виконання завдань по несенню обовязків по військовій службі. В період з 23 вересня 2014 року по 06 листопада 2014 року брав участь в антитерористичній операції. 06 листопада 2014 року біля 20 години 00 хвилин водій-гранатометник військової частини А0988 рядовий ОСОБА_2, керуючи службовим автомобілем «ГАЗ-66» р/н 2349 р9, володільцем якого є в/ч А0988, здійснив наїзд на бетону огорожу, внаслідок якої позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи. У результаті вказаного травмування позивач отримав 2 групу інвалідності. Крім того, позивач поніс витрати на лікування, що становлять 120000,00 грн. та отримав значну моральну шкоду.

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 10000,00 грн. та у якості відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник військової частини А-0988 у судове засідання не зявився, були повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на посаді начальника кінологічної групи інструктора інженер-саперного відділення оперативно-бойової прикордонної комендатури в/ч 2197.

Згідно витягу з наказу №323-вв від 20 вересня 2014 року ОСОБА_1 було відряджено до н.п. Артемівськ для виконання завдань, з 20 вересня 2014 року.

В період з 23 вересня 2014 року по 06 листопада 2014 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у складі оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський-1» на ділянці Луганського прикордонного загону, що підтверджується довідкою №1461 від 31 липня 2015 року.

06 листопада 2014 року біля 20 години 00 хвилин водій-гранатометник військової частини А0988 рядовий ОСОБА_2, керуючи службовим автомобілем «ГАЗ-66» р/н 2349 р9, володільцем якого є в/ч А0988, здійснив наїзд на бетону огорожу, внаслідок падіння якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, про що було складено акт №337 про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обовязків військової служби.

У результаті вказаного травмування ОСОБА_1 отримав 2 групу інвалідності, що підтверджується висновком МСЕК серії 10 ААВ №780569.

Постановою військової прокуратури Луганського гарнізону Південного регіону України від 06 лютого 2015 року було закрите кримінальне провадження, у звязку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

Згідно витягу з наказу №293-ос від 31 липня 2015 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки №1056/146 ОСОБА_1 знаходився на обстеженні і лікуванні у відділенні ортопедії та травматології клініки хірургії ЦКГ ДПСУ з 09 листопада 2014 року по 29 квітня 2015 року.

Згідно свідоцтва про хворобу №374/644 від 13 липня 2015 року ОСОБА_1 ампутовано 4 та 5 пальці правої стопи.

Позивачем надані копії фіскальних чеків на купівлю ліків, витрати по котрим складають 2789,39 грн.

З пояснень позивача вбачається, що представники відповідача не надали йому жодної допомоги на лікування, багато витрат понесли волонтери.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України та п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно п. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій нанесені збитки (майнова шкода) в результаті порушення її громадянських прав, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно вимог ч. 2 ст. 1187 ГК України шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і так далі) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або зміст якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач вказував, що матеріальна шкода йому була спричинена у розмірі 1000,00 грн., проте у нього не збереглися копії всіх квитанцій та чеків на купівлю ліків.

Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає, що з відповідача, як власника транспортного засобу, слід стягнути на користь позивача документально підтверджену завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 2789,39 грн. (а.с.46-51).

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його провини.

Суд вважає доведеним факт понесення позивачем моральної шкоди, оскільки позивач дійсно переніс моральні страждання та психологічне потрясіння в результаті дорожньо-транспортної пригоди, був порушений звичний устрій його життя, так як він тривалий час лікувався, йому ампутовано 4 та 5 пальці правої стопи, він отримав другу групу інвалідності. Виходячи з принципів розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди у розмірі 50000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з військової частини А-0988 матеріальну шкоду у сумі 2789,39 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з військової частини А-0988 моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

В інших позовних вимогах відмовити.

Стягнути на користь держави з військової частини А-0988 витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 527,89 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя