Рішення № 54912164, 14.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2008/15-ц 14.12.2015 14.12.2015 14.12.2015

Провадження №22-ц/784/2555/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 489/2008/15-ц Головуючий І інстанції Спінчевська Н.А.

Провадження № 22-ц/784/2555/15 Доповідач Темнікова В.І.

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого Темнікової В.І.,

суддів Прокопчук Л.М., Маляренко І.Б.,

при секретарі Гавор В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «СИРС», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування», ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який в подальшому уточнював, і в якому посилався на те, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAE 211546, виданого МРЕВ ДАІ м. Херсон 27.01.2011 р. автомобіль «HYUNDAI Gets», 2008 року випуску № НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 Згідно доручення від 24.05.2011 р. він має право на відшкодування та отримання коштів в результаті ДТП від винної особи, так як фактично сплачує кредит за вказаний автомобіль, який знаходиться в повному його володінні і користуванні згідно письмової розписки ОСОБА_3 17 жовтня 2014 р. близько 06-50 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «Сканія» № BE 8370 АІ, з напівпричепом, рухаючись в м. Миколаєві по вул. Електронна, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Кірова в порушення дод.1 п.3.2.1. «надати дорогу» ПДР не надав переваги у русі та допустив зіткнення з його автомобілем марки «Хюндай Гетс» яким він керував, рухаючись по головній дорозі вул. Кірова. В результаті ДТП автомобіль «Хюндай Гетс» був пошкоджений. 18.12.2014 р. постановою Центрального районного суду м. Миколаєва накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на водія ПП «Сирс» - ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України, як на вину особу у ДТП. Автомобіль відповідача з причепом застраховано в «СК Гарант Авто». Поліс відповідач йому не надав, він звернувся до СК «Гарант Авто» з власної ініциативи, але йому було відмовлено за відсутністю документів. За власною ініціативою він замовив автотоварознавчу незалежну експертизу щодо визначення вартості матеріального збитку, вартість якої складає 1000 грн. Згідно висновку - звіту незалежного автотоварознавчого дослідження від 27.01.2015р. №007/01-15, вартість відновленого ремонту автомобіля в результаті пошкодження при ДТП з урахуванням ПДВ складає 52961,74 грн. Ремонтуванням автомобіля займалося ТОВ «Авто Сервіс СН». Фактично витрати на ремонт авто складають 57894,60грн. Матеріальна шкода підлягає зменшенню, так як володілець авто ОСОБА_3 отримав 22.04.2015 р. страхове відшкодування. Також посилався на те, що неправомірними протиправними діями відповідача йому нанесена моральна шкода в сумі 10000 грн., яка полягає в тому, що йому заподіяні глибокі моральні страждання в результаті порушення законних прав і інтересів.

В уточненій позовній заяві від 28.07.2015р. ( а. с. 165-166) позивач посилався на те, що матеріальна шкода в цілому складала 70894,60грн. (витрати на запчастини та ремонт 40999,80+ вартість робіт16894,80+ вартість автотоварознавчої експертизи 1000 грн. + 12000 послуги адвоката=70894,60 грн.) і так як володілець авто ОСОБА_3 отримав страхове відшкодування в сумі 9743,97грн., то матеріальна шкода підлягає зменшенню і становить 61150,63грн. Тому остаточно просив стягнути з відповідача ПП»Сирс» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 50392грн.77 коп., у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10000грн. та судові витрати, а з відповідача УСК «Гарант Авто»- 10757,86грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2015 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_1 10757,86 грн. страхового відшкодування, 555,41 грн. витрат на правову допомогу адвоката, 58 грн. 46 коп. судового збору, а всього 11371,73 грн. Стягнуто з ПП «СИРС» на користь ОСОБА_1 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 1000 грн. витрат на автотоварознавче дослідження, 555 грн. 41 коп. витрат на правову допомогу адвоката, 58 грн. 46 коп. судового збору, а всього 3613,87 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суд скасувати та ухвалите нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач ПП «Сирс» звернувся до суду з запереченнями на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, надавши пояснення, аналогічні змісту апеляційної скарги, просила її задовольнити, рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Представники відповідача ПП «Сирс» не визнали доводи апеляційної скарги, просили її відхилити, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Інші учасники процесу до судового засідання не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи дані вимоги закону в повній мірі виконані не були.

Приймаючи рішення по справі, суд виходив з того, що 17.10.2014 рокувідбулася ДТП за участю водія ОСОБА_2, який керував автомобілем «SCANIA R 124 LA», реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить на праві власності ПП «Сирс» та з яким ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах, та позивача, який керував на підставі довіреності автомобілем «HYUNDAI GETZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 Так, 17 жовтня 2014 року близько 06-50 год. водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «SCANIA R 124 LA», реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись в м. Миколаєві по вул. Електронній, в порушення Правил дорожнього руху, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Кірова не надав переваги у русі та допустив зіткнення з автомобілем марки «HYUNDAI GETZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі вул. Кірова. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «HYUNDAI GETZ», яким позивач керував на підставі доручення. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.12.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Також судом встановлено, що цивільна правова відповідальністьвласника автомобіля «SCANIA R 124 LA» була застрахована в ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» за договорами обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобіввід01.04.2014 року (поліс АІ/0246280 і поліс №АІ/0246282), з лімітом відповідальностіза шкоду заподіяну майну в 50000 грн., франшиза - 0 грн. Про настання страхової події відповідач ПП «Сирс» повідомив страхову компанію 20.10.2014 року, подавши письмову заяву. Однак, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до теперішнього часу не виплатила позивачу страхове відшкодування. ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» було визначено розмір збитків спричинених пошкодженням автомобіля «HYUNDAI GETZ», про що складено ремонтну калькуляцію. Вартість збитку спричиненого пошкодженням автомобіля склала 20501 грн. 83 коп. без урахування ПДВ і з урахуванням коефіцієнта фізичного зношення запчастин. Проте, до теперішнього часу страхове відшкодування не виплачено у звязку з відсутністю у ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» відомостей про суму отриманого власником автомобіля страхового відшкодування від ПАТ «Просто - Страхування». Відповідно до наявних у справі полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортних засобів обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну склав 50000 грн. на одного потерпілого.

Крім того, приймаючи рішення по справі, суд виходив з того, що автомобіль позивача «HYUNDAI GETZ» було відремонтовано. ТОВ «Авто Сервіс СН», яке здійснювало ремонт автомобіля позивача, є платником податку на додану вартість та згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із видів діяльності товариства є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Згідно звіту № 007/01-15 про незалежне автотоварознавче дослідження вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу від 27.01.2015 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI GETZ» з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні, з урахуванням ПДВ, складає 34313 грн. 43 коп. Суд бере до уваги саме цей висновок, тому що він складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи і оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року спеціалістом автотоварознавцем, яким здійснено фотографування пошкоджених частин автомобіля, а протокол огляду транспортного засобу виявлених пошкоджень автомобіля складений і підписаний усіма учасниками: позивачем, третьою особою ОСОБА_2, представником відповідача ПП «Сирс», представником СК «Гарант-Авто» без зауважень.

Проаналізувавши дані обставини, суд дійшов висновку про те, що розмір завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди має становити: 24569 грн. 46 коп. (34313,43 грн.-9743, 97 грн. виплаченої суми страхового відшкодування), а її відшкодування має здійснити страхова компанія «Гарант-Авто». В той же час, оскільки позивач просив стягнути з відповідача ПАТ «УСК «Гарант-Авто» у відшкодування завданої майнової шкоди 10757 грн. 86 коп., то в межах заявлених ним вимог до цього відповідача на користь позивача підлягає стягненню саме 10757 грн. 86 коп. страхового відшкодування.

Розглядаючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку, що з відповідача ПП «Сирс» на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода, яка повязана з пошкодженням автомобіля, стресом та переживаннями, повязаними з самим фактом перебування в ДТП, що потребувало певних змін в організації звичного способу його життя, розмір якої слід визначити у 2000 грн.

Крім того, суд вважав, що з відповідача ПП «Сирс» на користь позивача також підлягають стягненню понесені ним збитки у вигляді витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1000 грн., а з кожного з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 555 грн. 41 коп. витрат на правову допомогу адвоката, по 58 грн. 46 коп. судового збору, визначених судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивача та виходячи із мінімальної заробітної плати 1 218 грн.

Як убачається з тексту апеляційної скарги, позивач фактично не оспорює рішення в частині стягнення з ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на його користь у відшкодування завданої майнової шкоди 10757 грн. 86 коп.

Що стосується позовних вимог до відповідача ПП «Сирс», то приймаючи рішення по справі суд не в повній мірі врахував те, що згідно п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суди розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обовязок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. А відповідно до п. 18 зазначеного Пленуму при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Крім того, відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Статтею 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Із системного аналізу зазначених норм права випливає, що страхова виплата вираховується у відповідності до умов договору та Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і виплачується в межах ліміту. При цьому зазначеним Законом передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. У разі ж коли фактичний розмір шкоди, завданий у результаті пошкодження автомобіля, перевищує суму страхового відшкодування, визначеного відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою сплатити потерпілому повинна особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.

Судом правильно було визначено, що розмір відповідальності ПАТ «УСК «Гарант-Авто» становить 34313,43 грн.( вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI GETZ» з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні, з урахуванням ПДВ, згідно звіту № 007/01-15 від 27.01.2015 року про незалежне автотоварознавче дослідження). Однак, при цьому суд не врахував, що згідно цього ж звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI GETZ» без урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні, з урахуванням ПДВ складає 52961,74грн. Різницю між цими вартостями, яка складає 18648,31грн., і повинна відшкодувати особа, винна в ДТП, якою по даній справі є ПП «Сирс», оскільки підприємство відповідає за шкоду, заподіяну його працівником під час виконання своїх трудових обовязків. В звязку з викладеним, апеляційний суд не бере до уваги докази про фактично понесені позивачем витрати на відновлюваний ремонт автомобіля. При цьому апеляційний суд враховує, що в квитанції про вартість запчастин, які були використані для ремонту автомобіля у розмірі 40999,80грн. зазначено прізвище підприємця, який відпустив товар, як ОСОБА_4, в той час як на печатці та в ЄДРПОУ прізвище приватного підприємця зазначено як ОСОБА_5 Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача просила не приймати дану квитанцію як доказ понесених витрат на придбання запчастин для ремонту автомобіля позивача.

Суд даним обставинам не дав належної правової оцінки і помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача до ПП «Сирс» в частині стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі. Тому рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з ПП «Сирс» на користь позивача 18648,31грн.

Не відповідає матеріалам справи також висновок суду щодо розміру витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача та витрат по сплаті судового збору.

Ст. 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правої допомоги. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Однак, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то, як зазначено в п. 36 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»,судові витрати розподіляються між сторонами порівну. Ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. В п. 47,48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо повязаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як убачається з матеріалів справи правову допомогу позивачу надавала адвокат на підставі договору про надання правової допомоги від 15.01.2015р. ( а. с. 29). За надання правової допомоги позивач сплатив 12000грн. ( а. с. 30). На аркушах справи 195-196 знаходиться розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу. Оцінюючи даний розрахунок на відповідність зазначеним вище нормам права, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягає правова допомога на консультацію з приводу ДТП із розрахунку 1 години, консультацію та вивчення документів із розрахунку 1 години, складання та написання позову із розрахунку 2 години, консультацію після складання позову із розрахунку 1 години, сплати судового збору із розрахунку 30 хв., відправлення курєрською службою доставки позову в суд із розрахунку 30 хв., складання уточненої позовної заяви( з урахуванням її змісту та відмінності від первісного позову) із розрахунку 30 хвилин, складання ще однієї уточненої позовної заяви ( з урахуванням її змісту та відмінності від попередніх позовів) із розрахунку 1 години, консультації із розрахунку 1 години, за участь у судовому засіданні 12 травня 2015р. - 1 година, 25 травня 2015р. - 1 година, 21 липня 2015 року - 1 година, звернення до експерта з приводу висновку експертизи із розрахунку 1 години. Таким чином, всього відшкодуванню підлягає правова допомога у розмірі 6090грн. (1218 грн.:100%х40% х 12 год.30хв. =6090грн.). Таким чином кожен з відповідачів повинен відшкодувати позивачу по 3045грн. витрат на правову допомогу. Однак, оскільки заявлені вимоги до відповідача ПП «Сирс» задоволені частково, то з урахуванням пропорційності задоволених вимог ( по зрівнянню з уточненими позовними вимогами в сумі 50392грн.77 коп. та сумою задоволених вимог у розмірі 18648,31грн.) з цього відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу у розмірі 1127 грн.

Що стосується витрат по сплаті судового збору, то з ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 107, 58 грн., а з ПП «Сирс» - 236, 48грн. (186,48грн. + 50грн.(100грн. сплачених при подачі позову немайнового характеру : 2= 50грн.))

В той же час висновок суду стосовно необхідності стягнення з Приватного підприємства «СИРС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., а в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження 1000 грн. відповідає матеріалам справи та вимогам закону, зазначеному в тексті рішення. Доводи апеляційної скарги з цього приводу є субєктивним тлумаченням апелянтом як матеріалів справи, так і діючого законодавства і фактично направлені на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку в рішенні суду в межах наданих йому законом повноважень.

Тому, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_1 10757,86 грн., а також в частині стягнення з Приватного підприємства «СИРС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження 1000 грн. слід залишити без змін, а в іншій частині вимог скасувати та постановити нове, яким стягнути з Приватного підприємства «СИРС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 18648,31грн., сплати судового збору 236,48 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1127грн., а з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 107 грн. 58 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3045 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2015 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_1 10757,86 грн., а також в частині стягнення з Приватного підприємства «СИРС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження 1000 грн. залишити без змін.

В іншій частині рішення скасувати та постановити нове.

Стягнути з Приватного підприємства «СИРС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 18648,31грн., сплати судового збору 236,48 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1127грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 107 грн. 58 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3045 грн.

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після його проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді