Ухвала суду № 54911658, 14.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/1747/15 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 22-ц/783/6405/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Кабаля І.І., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 17 серпня 2015 року за заявою ОСОБА_4, подану через представника ОСОБА_5, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на ? частину житлового будинку, -

в с т а н о в и л а:

17 серпня 2015 року ОСОБА_5, який представляє інтереси позивачки ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи по забезпеченню позову та до розгляду справи по суті зупинити продаж арештованого будинку № 7, який знаходиться за адресою: вул. Б.Хмельницького, м. Дубляни, Жовківського району Львівської області. Вказав, що невжиття судом такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого майна, унеможливить реалізацію законного права позивачки на отримання в натурі 1/2 частини будинку. Зазначив, що на даний час на будинок № 7, який знаходиться за адресою вул. Б.Хмельницького, м. Дубляни, Жовківського району Львівської області, накладено арешт та виставлено на реалізацію через прилюдні торги. У звязку із цим, у позивачки є підстави вважати, що даний будинок буде продано до розгляду позовної заяви, що в свою чергу зробить неможливим виконання рішення суду у справі про розподіл спільної сумісної власності подружжя та визнання за нею права власності на 1/2 частину будинку. В подальшому представник позивачки ОСОБА_5 подав до суду уточнення до заяви про забезпечення позову, в якому просив вжити заходів по забезпеченню позову та до розгляду справи по суті зупинити продаж зазначеного вище арештованого будинку № 7 по вул. Б.Хмельницького в м. Дубляни Жовківського району Львівської області, що здійснюється відділом ДВС Жовківського РУЮ Головного управління юстиції Львівської області по виконавчому провадженню № 43122709 (а.с. 36).

У судовому засіданні районного суду представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову, просив задовольнити заяву, підтвердив, що продаж будинку проводиться на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви позивача ОСОБА_4, поданої через представника ОСОБА_5, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на ? частину житлового будинку відмовлено повністю.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_4, зазначає, що у неї є підстави вважати, що спірний будинок буде реалізований до розгляду даної справи, а тому рішення суду за її позовними вимогами про поділ майна буде неможливо виконати у майбутньому. Суд першої інстанції мотивував відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову тим, що спірний будинок підлягає реалізації на підставі рішення суду, а забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, є недопустимим. Однак, такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи. Стверджує, що її представник в судовому засіданні повідомив, що будинок буде виставлений на прилюдні торги у звязку із виконавчим провадженням по виконанню рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03.12.2012 року про стягнення з ОСОБА_6 551000 грн., однак в даному рішенні не йдеться про примусове відчуження спірного будинку. Заява про забезпечення позову нею подавалась з метою забезпечення права власності на ? спільного майна подружжя та збереження зазначеного житла. Вона не заперечує проти виконання ОСОБА_6 своїх боргових зобовязань, однак у нього є інше майно, вартості якого вистачить для погашення зазначеної заборгованості. Просить скасувати ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 17 серпня 2015 рокута постановити нову, якою заяву задовольнити.

Сторони повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм поштових відправлень (а.с. 76, 77, 78), в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, причину своєї неявки суду не повідомили, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень субєктивних прав, свобод та інтересів відповідача або повязаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 у даному спорі є позивачем, в тому числі субєктом права вимагати забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1 п.п. 1 - 7 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У пунктах 4, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Встановлено, що ОСОБА_4 в порядку забезпечення даного позову просила суд першої інстанції вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення продажу арештованого будинку № 7 по вул. Б.Хмельницького в м. Дубляни Жовківського району Львівської області, що здійснюється відділом ДВС Жовківського РУЮ Головного управління юстиції Львівської області по виконавчому провадженню № 43122709.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд послався на те, що згідно роз'яснень (п. 2) постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК (1618-15) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до роз'яснень (п. 15) постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Колегія суддів погоджується з рішенням (ухвалою) суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову шляхом зупинення продажу арештованого будинку № 7 по вул. Б.Хмельницького в м. Дубляни Жовківського району Львівської області, що здійснюється відділом ДВС Жовківського РУЮ Головного управління юстиції Львівської області по виконавчому провадженню № 43122709, оскільки воно узгоджується з вище зазначеним розясненням пункту другого постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Однак позивачка ОСОБА_4 не позбавлена можливості оскаржити дії державного виконавця.

Крім того, згідно з положеннями п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом реалізації арештованого майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Необхідно зазначити, що зупинення виконавчого провадження за Законом України «Про виконавче провадження» і зупинення виконання за правилами ЦПК (пункти 2, 5, 6 статті 152 ЦПК) - це різні правові інститути, які вчиняються в різних правових процедурах. Частина друга статті 152 ЦПК як відкритий перелік не дає підстав вважати зупинення виконавчого провадження видом забезпечення позову (Інформаційний лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-152/0/4-13).

Також слід звернути увагу на те, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовківського РУЮ Львівської області ОСОБА_7 від 21.08.2015 року, виконавче провадження (ВП № 43122709) з примусового виконання виконавчого листа № 2-9/11, виданого 22.10.2013 року Жовківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 555 332,20 грн. - зупинено до розгляду справи по суті (перевірка (витребування) виконачого провадження ВП № 43122709) (а.с. 80-81).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвалу постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Відповідно до положень ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, 307 ч. 1 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314 ч. 1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 17 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню в силу ст. 324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Кабаль І.І.

ОСОБА_8