Рішення № 54911435, 14.12.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/924/14-ц

2/465/88/15

РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2015 року Франківський районний суд м.Львова в складі :головуючого

судді Гулієвої М.І.

При секретарі Жовнір Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ПАТБанк Таврика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 27.02.08р. банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 38800 доларів США під 13,5 % річних з кінцевим терміном повернення- 26.02.2015 р.Додатковими угодами від 25.06.08р.та 31.10.08р.розмір процентної ставки встановлено відповідно 14,5% та 17,5%.27.02.08р.для забезпечення виконання кредитного договору від 27.02.2008 року між АБ "Банк Таврика" та ОСОБА_2укладено договір застави транспортного засобу,28.02.08р. між АБ "Банк Таврика" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки,до якого Додатковими угодами від 25.06.08р.та 31.10.08р.внесено зміни щодо розміру процентної ставки за кредитом. ОСОБА_2 неналежним чином виконує взяті на себе договірні зобовязання,лише частково погасив заборгованість.Станом на 27.01.2010 р. допустив заборгованість по кредиту в сумі 42843,95 дол. США, що еквівалентно 342957,25 грн.Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 11.12.10р.стягнуто солідарно з позичальника і поручителя заборгованість в сумі 42843,95 дол. США, що еквівалентно 342957,25 грн.шляхом звернення стягнення на предмет застави.Додатковим рішенням Галицького районного суду м.Львова від 10.06.13р.відмовлено у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки.Рішенням апеляційного суду ЛЬвівської області від 10.06.13р.рішення Галицького районного суду м.Львова від 11.12.10р.скасовано та стягнено з позичальника на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 42843,95 дол. США, що еквівалентно 342957,25 грн.шляхом звернення стягнення на предмет застави-автомобіль,що належить позичальнику на праві власності, додаткове рішення залишено без змін.Оскільки,договір поруки є дійсним, а за рішенням суду стягнення відбулось лише з позичальника шляхом звернення стягнення на предмет застави,станом на 28.01.14р.заборгованість за кредитним договором становить 47233,74долари США,яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 35104,8 долари США, що еквівалентно 280592,67грн., 6365,18 доларів США,що еквівалентно 50876,88грн.несплачених процентів, 4879,09доларів США,що еквівалентно 38998,57грн.пені за несвоєчасне повернення кредиту, 884,67доларів США,що еквівалентно 7071,17грн.пені за несвоєчасну сплату відсотків.Просить стягнути з відповідачки суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав,просить позов задоволити .

Відповідачка та її представник проти позову заперечили та пояснили,що з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято рішення Галицьким районним судом м.Львова та стягнено з ОСОБА_2заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет застави.Сума позову заявлена без врахування вартості предмета застави.Просять у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення ,перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.08р. між АБ "Банк Таврика",правонаступником якого є ПАТ «Банк Таврика» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №743 Ф-МСБ , згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 38800 доларів США під 13,5 % річних з кінцевим терміном повернення- 26.02.2015 р.

Пунктом 4 Договору передбачено порядок розрахунків за договором.

25.06.08р.та 31.10.08р. між АБ "Банк Таврика" та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 та Додаткову угоду №2,згідно яких п.1.2 Кредитного Договору викладено в новій редакції та розмір процентної ставки встановлено відповідно 14,5% та 17,5%.

Для забезпечення виконання кредитного договору від 27.02.2008 року між АБ "Банк Таврика" ,ОСОБА_2та ОСОБА_1 було укладено договір поруки,згідно якого ОСОБА_1Й поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2.взятих на себе зобов»язань за кредитним договором.

Як вбачається з п.1.1-1.2 Договору,поручитель відповідає перед кредитором за невиконання позичальником в повному обсязі боргових зобов»язань,відповідно до ст.553,554,559 ЦК України.

Згідно п.2.1 Договору,у випадку невиконання Позичальником боргових зобов»язань перед банком за кредитним договором,банк має право виставити вимоги до поручителя про сплату боргових зобов»язань в повному обсязі.

Із п.3.1 Договору поруки вбачається,що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником за виконання зобов»язань по кредитному договору.

Згідно п.3.3 договору поруки-поручитель, у випадку невиконання взятих на себе зобов"язань по цьому договору виплачує кредитору пеню,яка розрахована виходячи з подвійної ставки НБУ від загальної суми заборгованості позичальника по кредитному договору за кожний день прострочення.

25.06.2008р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки, згідно якої п.2.3 Договору поруки викладено в новій редакції,а саме-нараховані по позиковій заборгованості відсотки в розмірі 14,5% річних.

31.10.2008р. між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору поруки від 28.02.08р., згідно якої п.2.3 Договору поруки викладено в новій редакції,а саме-нараховані по позиковій заборгованості відсотки в розмірі 17,5% річних.

Позичальник ОСОБА_2 неналежно виконував умови договору,внаслідок чого допустив заборгованість за кредитним договором.

Судом встановлено,що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 11.10.12р.стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1Й.в користь ПАТ»Банк Таврика» заборгованість в сумі 42843,95 дол. США, що еквівалентно 342957,25 грн.шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Додатковим рішенням Галицького районного суду м.Львова від 10.06.13р.відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки.

Рішенням апеляційного суду ЛЬвівської області від 25.11.13р.рішення Галицького районного суду м.Львова від 11.10.12р.скасовано та постановлено нове,яким стягнено з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 42843,95 дол. США, що еквівалентно 342957,25 грн.шляхом звернення стягнення на предмет застави-автомобіль марки Ауді А4,що належить заставодавцю на праві власності.

Додаткове рішення Галицького районного суду м.Львова від 10.06.13р .ОСОБА_1Й.в апеляційному порядку не оскаржувалось та набуло законної сили.

Згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова від 03.06.14р.у задоволенні заяви ОСОБА_1про перегляд додаткового рішення Галицького районного суду м.Львова від 10.06.13р.,у зв»язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

Судом встановлено,що позичальник ОСОБА_2неналежно виконував умови договору, допустив заборгованість, що згідно наданого позивачем розрахунку станом на 28.01.14р. становить 47233,74долари США,яка складається з- заборгованості за кредитом в сумі 35104,8 долари США, що еквівалентно 280592,67грн., 6365,18 доларів США,що еквівалентно 50876,88грн.несплачених процентів, 4879,09доларів США,що еквівалентно 38998,57грн.пені за несвоєчасне повернення кредиту, 884,67доларів США,що еквівалентно 7071,17грн.пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 25.11.13р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитним договором в сумі 42843,95 дол. США, що еквівалентно 342957,25 грн.шляхом звернення стягнення на предмет застави не виконано,згідно постанови державного виконавця ДВС управління юстиції від 04.08.15р.відкрито виконавче провадження щодо виконання даного рішення.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором (ст.536 ЦК України).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Як вбачається із ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання,забезпеченого порукою,боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники,якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність.Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі ,що і боржник,включаючи сплату основного боргу,процентів,неустойки,збитків,якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1ст. 559 ЦК України,порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання,у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя ,внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.Частина 4 даної статті передбачає припинення поруки після закінчення строку,встановленого в договорі поруки.У разі,якщо такий строк не встановлено,порука припиняється,якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.Якщо строк основного зобов»язання не встановлений,або встановлений моментом пред»явлення вимоги,порука припиняється ,якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом 1 року від дня укладення договору поруки.

Отже, відповідно до ст.559 ЦК України та правовихпозицій, висловлених Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (постанова від 21 травня 2012 р. № 6-68цс12), суд приходить до висновку,що банк пред'явив вимогу до поручителя в межах встановленого законом шестимісячного строку.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідачки про те,що позивач подаючи позов у Галицький районний суд м.Львова та формулюючи позовні вимоги ,використав всі способи захисту ,так як ставив вимоги про стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави та грошові кошти поручителя ОСОБА_1.,оскільки,з рішення апеляційного суду ЛЬвівської області від 25.11.13р.вбачається,що рішення Галицького районного суду м.Львова від 11.10.12р.скасовано та постановлено нове,яким стягнено з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 42843,95 дол. США, що еквівалентно 342957,25 грн.шляхом звернення стягнення на предмет застави-автомобіль марки Ауді А4,в решті позовних вимог відмовлено.

Окрім цього,відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12р.»Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають з кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст., ст.10, 11, 60,169, 208, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити .

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ Банк Таврика» заборгованість за кредитом в сумі 35104,8 долари США, що еквівалено 280592,67грн., 6365,18 доларів США,що еквівалентно 50876,88грн.несплачених процентів, 4879,09доларів США,що еквівалентно 38998,57грн.пені за несвоєчасне повернення кредиту, 884,67доларів США,пені за несвоєчасну сплату відсотків, а всього 47233,74 долари США,що еквівалентно 377 539грн.29 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя М.І.Гулієва