Рішення № 54911373, 23.12.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1563/15-ц

Провадження №2/463/1005/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника відповідача ПП «І.Куш» ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, Приватного підприємства «І.Куш» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок знищення транспортного засобу, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок знищення транспортного засобу, в розмірі 125248 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz Vito 109 CDI 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який позивач в період з грудня 2013 року по березень 2014 року зберігав на автостоянці ПП «І.Куш». 10.03.2014р. близько 21 год. 30 хв. позивач в черговий раз прибув своїм автомобілем на автостоянку ПП «І.Куш» та залишив його на зберігання на постійному місці №12, підписався в журналі реєстрації в працівника автостоянки та відправився додому. Близько 04 год. 00 хв. 11.03.2014р. його сусідка повідомила позивачу, що на вказаній автостоянці горять автомобілі. Прибувши туди позивач побачив, що його автомобіль згорів вщент. На місці пожежі в цей час вже працювала пожежна служба. Поруч з автомобілем позивача були розміщені автомобіль НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_8 та автомобіль НОМЕР_3, який належить відповідачу ОСОБА_3 За фактом пожежі було відкрито кримінальне провадження №12014140040000705, однак в процесі досудового слідства було встановлено, що посторонніх осіб на автостоянці під час пожежі не було, пожежа виникла з капоту (моторного відсіку) автомобіля НОМЕР_4, який належить відповідачу ОСОБА_3 та перекинулась на автомобіль позивача. Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку заподіяного позивачу внаслідок знищення його транспортного засобу становить 125248 грн. 16.06.2014р. слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, оскільки причиною пожежі був моторний відсік транспортного засобу відповідача ОСОБА_3, відповідач ПП «І.Куш» не вжив жодних дій щодо збереження майна позивача під час пожежі, вважає, що відповідачі повинні солідарно відшкодувати завдані позивачу збитки, тому просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеним, просив позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечили. Вважають, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_3 завданих позивачу збитків відсутні, оскільки відсутні докази, які підтверджували б вину останньої. Позов ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, яке на даний час не закінчене.

Представник відповідача ПП «І.Куш» в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у поданих до суду письмових запереченнях (а.с.99-100). Вважає, що підстави для відшкодування позивачу збитків ПП «І.Куш» відсутні, оскільки пожежа сталася внаслідок займання автомобіля НОМЕР_3, який належить відповідачу ОСОБА_3 Приймаючи на зберігання вказаний автомобіль відповідач ПП «І.Куш» не знав і не міг знати, що вказаний автомобіль перебуває у несправному стані.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Vito 109 CDI, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.9), такий належить на праві власності ОСОБА_9

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч.1 ст.937 ЦК України Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ст.977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Як вбачається з копії журналу обліку транспортних засобів довготермінового зберігання автостоянки відповідача ПП «І.Куш» №12 (а.с.89-92) автомобіль НОМЕР_5 зберігався на вказаній автостоянці та позивачем оплачено таке зберігання, що підтверджується копією книги обліку розрахункових операцій №1306005130, копіями фіскальних чеків за лютий-березень 2014 року (а.с.94-98).

Та обставина, що в ніч з 10 на 11 березня 2014 року транспортний засіб Mercedes-Benz Vito 109 CDI 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу, зберігався на автостоянці відповідача ПП «І.Куш» в судовому засіданні також визнана сторонами, а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Як вбачається з копії акта про пожежу від 11.03.2014р. (а.с.17) 11.03.2014р. близько 03 год. 20 хв. на автостоянці ПП «І.Куш», що за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 84, у моторному відсіку автомобіля НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_3, виникла пожежа, якою знищено, зокрема, транспортний засіб позивача Mercedes-Benz Vito, д.н.з. НОМЕР_1.

Відповідно до п.п.8, 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 115, на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам, встановлювати ящики та шафи для зберігання інвентарю, запасних частин чи інструментів. Відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки. Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з копії протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 (а.с.10-11), остання пояснила, що працює у ПП «І.Куш» на посаді приймальника. 10.03.2014р. о 09 год. 00 хв. вона заступила у зміну на добове чергування та працювала у ніч виникнення пожежі. На запитання слідчого чи намагалася вона припинити пожежу відповіла, що спочатку вона не йшла гасити пожежу, а телефонувала директору стоянки, у пожежну службу та власникам транспортних засобів. Після цього взяла вогнегасник та направилась до автомобілів, щоб їх гасити, однак дорогою її зупинили представники «Самооборони» та пояснили, що вже пізно гасити автомобілі, що це небезпечно, бо останні можуть вибухнути.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Відповідно до ч.1 ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Як вбачається з висновку №1134 від 30.04.2014р. судової автотоварознавчої експертизи, проведеної на підставі постанови слідчого Дідуха В.І. від 24.03.2014р. у кримінальному провадженні №12014140040000705 (а.с.14-16), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_6, внаслідок його пошкодження при пожежі 11.03.2014р. становить 125248 грн.

Враховуючи вищенаведене, оскільки між позивачем та ПП «І.Куш» було укладено договір зберігання, за яким автостоянки гарантують схоронність прийнятих на зберігання транспортних засобів і несуть відповідальність за їх пошкодження, пошкодження автомобіля позивача сталося внаслідок неналежного виконання зберігачем ПП «І.Куш» своїх обов'язків, оскільки останнім не надано суду доказів на підтвердження вжиття належних заходів для припинення пожежі, тому суд приходить до висновку, що саме останнє зобовязане відшкодувати позивачу шкоду, завдану внаслідок знищення його транспортного засобу.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання представника ПП «І.Куш» на ту обставину, що причиною виникнення пожежі в автомобілі НОМЕР_3 стали теплові прояви електричної енергії, внаслідок короткого замикання у електромережі вказаного автомобіля, оскільки всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, представником відповідача ПП «І.Куш» не подано суду належних доказів на підтвердження вказаної обставини. Так, як вбачається з акта про пожежу від 11.03.2014 року (а.с.17) та протоколу огляду місця події від 12.03.2014р. (а.с.12-13), на які покликається представник ПП «І.Куш», такими не встановлено причину пожежі, а лише зафіксовано, що така мала місце.

Більше того, відповідно до ч.2 ст.950 ЦК України професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. В той же час заперечуючи проти позову представник ПП «І.Куш» посилається на властивості автомобіля НОМЕР_3 як на підставу для звільнення від відповідальності за знищення транспортного засобу Mercedes-Benz Vito, д.н.з. НОМЕР_1, що не відповідає вимогам ч.2 ст.950 ЦК України.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, судом встановлено, що на час виникнення пожежі автомобіль НОМЕР_3 зберігався на автостоянці відповідача ПП «І.Куш», відтак відповідач ОСОБА_3 не виконувала зберігання належного їй транспортного засобу, тому не може розглядатися як володілець джерела підвищеної безпеки та нести відповідальність за завдану позивачу шкоду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача «І.Куш» на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені (а.с.6) судові витрати, що становлять 1252 грн. 49 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212-214 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «І.Куш» (ЄДРПОУ 20795131) на користь ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) 125248 грн. (сто двадцять п'ять тисяч двісті сорок вісім гривень) відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок знищення транспортного засобу.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «І.Куш» (ЄДРПОУ 20795131) на користь ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) 1252 грн. 49 коп. (одну тисячу двісті пятдесят дві гривні сорок дев'ять копійок) судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Р.Я.Головатий