Рішення № 54909787, 03.12.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3699/15-ц

Номер провадження 2/404/2447/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Мохонько В.В.,

при секретарі Бокатенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом по якому просив визначити місце проживання дітей, а саме, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою їх реєстрації яка є його фактичним місцем проживання, стягнути з відповідача, аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму до досягнення дітьми повноліття, щомісячно та стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за рішенням суду позивач сплачує на користь відповідача аліменти на утримання дітей та відповідача.

Однак, на сьогоднішній день, відповідач не дозволяє йому бачитися з дітьми та брати участь у їх вихованні і тим самим перешкоджає у виконанні ним батьківських обовязків, місце проживання спільних дітей, позивачу не відомо. Кошти, які позивач сплачує на дітей, використовуються не за цільовим призначенням. Вважає, що кошти витрачаються на оренду житлової площі та сплату комунальних послуг, а коштів на утримання та належне забезпечення дітей у відповідача не залишається.

Позивач має власне житло, в якому зареєстровані та повинні проживати діти, а також самостійний дохід, який дозволяє утримувати дітей.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному розмірі та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала.

В заперечення позову вказала, що позивач не здійснив жодних дій спрямованих на спілкування з дітьми, навпаки ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, аліменти на утримання дітей сплачуються позивачем не вчасно та не в повному розмірі.

Місцезнаходження дітей позивачу відомо, однак відповідач сам не проявляє ініціативи для їх спілкування. Грошові кошти, які сплачуються позивачем, відповідач використовує на утримання, розвиток та забезпечення гідних умов для життя дітей. Проживають діти разом з відповідачем у її батьків, з моменту розлучення і до сьогоднішнього дня.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, проти задоволення позову заперечила, мотивуючи це тим, що при складанні акту обстеження умов проживання як батька, так і матері, було встановлено, що належні умови для дітей створені як позивачем, так і відповідачем, однак розлучення малолітніх дітей від матері можливо лише за виключними обставинами, які у даному випадку відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами, діти проживають разом із матірю, згідно з рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2014 року, з позивача стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання дітей та відповідача до досягнення дитиною трьох років.

Згідно наданої позивачем довідки № 1772 від 22.05.2015 року, виданої «Житлово експлуатаційною організацією № 4», за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані три особи, а саме: ОСОБА_1 власник, ОСОБА_3 син, ОСОБА_4 донька.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що фактично діти не проживають за цією адресою, а мешкають разом із матірю.

З наданої відповідачем довідки за № 540 від 24 жовтня 2015 року, виданої квартальним комітетом № 21, за адресою: м. Кіровоград, вул. Соломянська, 4, проживають ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Як встановлено в судовому засіданні, будинок у якому проживає відповідач з дітьми, належить батьку відповідача, ОСОБА_5 на підставі договору куплі-продажу від 13.09.2012 року.

Однією з підстав для визначення місця проживання дітей з батьком, позивач зазначив той факт, що діти зареєстровані у його помешканні, а тому зобовязанні проживати по місцю їх реєстрації. Однак, дані твердження позивача не ґрунтуються на нормах закону.

Відповідно до ч. 4, ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

В судовому засіданні було встановлено, що фактично діти проживають з матірю, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суд вважає, що місце реєстрації дітей у квартирі позивача, не є підставою для розлучення малолітніх дітей від матері та встановлення їх місця проживання з позивачем.

Частиною 1, ст. 161, СК України, встановлено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 01.01.2015 року, за результатами проведення та складання акту обстеження помешкання ОСОБА_1 та помешкання ОСОБА_2, умови для гідного проживання дітей створенні обома сторонами. Однак, у своєму висновку, служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, вважає, що місце проживання дітей разом з відповідачем є більш доцільним, оскільки підчас проведення та складання акту обстеження, працівниками було встановлено, що діти дуже привязані до матері, відповідачем приділяється достатньо уваги їхньому психічному та фізичному здоровю.

В судовому засіданні представником відповідача, було надано довідку виданні Кіровоградською обєднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області за № 23863/10/11-23-1706 від 24 червня 2015 року, в якій зазначається, що за друге півріччя 2014 року, дохід ОСОБА_7 складає 7100 грн.

В довідці за № 215867150/11-23-51526 від 24 червня 2015 року, видана Кіровоградською обєднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якій зазначено, що за січень-травень 2015 року, у ОСОБА_1 дохід відсутній.

Частиною 2, ст. 161 СК України, зазначено, що органи опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Позивач в свою чергу заперечував щодо відсутності доходу та вказав, що має додатковий дохід, про який він не звітував перед Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області, однак жодних документів на підтвердження вказаного не надав.

Також, в ході розгляду справи по суті, позивачем неодноразово наголошувалося, що однією з підстав для визначення місця проживання дітей разом з ним, є ті обставини, що відповідач перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми, однак, такі твердження позивача не доведені ним в судовому засіданні, а тому суд не може прийняти їх до уваги.

Відповідно до ч. 2. ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Частиною 1, ст. 158 СК України, передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Як вибачається з матеріалів справи, 07 квітня 2015 року, виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, було прийнято рішення № 196, про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, яким визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні, а саме: ОСОБА_1 з його малолітніми дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4 Анатолієвною, ІНФОРМАЦІЯ_5, щосереди з 08.30. до 17.00 та щосуботи з 09.00 до 12.00 в м. Кіровограді.

Відповідно до ч. 1, ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч. 4, ст. 159 СК України, у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

При зверненні до суду, позивачем не було заявлено вимог щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, також в судовому засіданні встановлено, що раніше позивач також не звертався до суду для захисту своїх прав, а отже підстав для застосування ч. 4. ст. 159 СК України та передання дитини позивачу, в суду не має.

Отже, враховуючи вище зазначені обставини, встановлення місця проживання дітей разом з позивачем із підстав встановлених в судовому засіданні не можливе, оскільки відсутність самостійного доходу у позивача, виключає можливість проживання дітей разом з ним.

Також, судом встановлено, що відповідач належним чином виконує покладені на неї батьківські обовязки щодо виховання та утримання дітей.

Що стосується позовної вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей, то вини також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3, ст. 181 СК України, передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Пунктом 17 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, передбачено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

У звязку з чим, право на отримання аліментів на утримання малолітніх дітей, має той з батьків, з ким діти проживають. З огляду на ті обставини, що у задоволенні позовної вимоги позивача щодо визначення місця проживання дітей, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою їх реєстрації, судом відмовлено, стягнення аліментів для утримання малолітніх дітей на користь ОСОБА_1 є неможливим.

Керуючись ст. ст.213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського В. В. Мохонько

районного суду

м.Кіровограда