Ухвала суду № 54909682, 21.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3191/15-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/6990/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 21.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

21 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді Сержанюка А.С., членів колегії суддів Данілова О.М., Коцюрби О.П., із участю секретаря Говорун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, та поділ спільного майна,

В С Т А Н О В И Л А :

УхвалоюОбухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року заява ОСОБА_2 про забезпечення позову залишена без задоволення.

На обґрунтування постановленої ухвали місцевим судом зазначено, що заявником на даному етапі розгляду цієї справи, не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, так як обставини, на які посилається заявник не можуть бути достатніми для забезпечення позову.

Також, суду невідомо чи задоволені на даний момент позовні вимоги ОСОБА_3 за позовною заявою щодо позивача про визнання його таким, що втратив право користування житловим будинком та зняття його з реєстраційного обліку.

А законність передачі відповідачем зазначеного житлового будинку в іпотеку цим складом суду у даному засіданні не вирішується.

ОСОБА_2, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом процесуального права при постановленні ухвали.

Суд, зясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ст. 152 ЦПК позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб , забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ( включаючи догляд за хворою дитиною ), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обовязку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

У відповідності до п. 4постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 27 липня 2015 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, та поділ спільного майна.

Під час розгляду справи, зокрема, 16 листопада 2015 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, де просив вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту на житловий будинок №10, що розташований за адресою: вул. Золотоворітська, с. Підгірці, котеджне містечко «Золоті Ворота», Обухівського району Київської області, який він вважає спільним майном із ОСОБА_3, однак право власності на який оформлено на відповідача ( а.с. 2-4 ).

На обґрунтування необхідності його застосування зазначив, що накладення арешту на вказане майно надасть змоги попередити продаж спірного майна, підшукуванням варіантів якого займається відповідач ( там же ).

Постановляючи 16 листопада 2015 року ухвалупро залишення без задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, Обухівський районний суд Київської області не врахував викладеного, обставин справи, зокрема, змісту заявлених позовних вимог, ту обставину, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і, на переконання апеляційного суду, з порушенням вимог ст. 151 ЦПК України, передчасно дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви позивача по справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом процесуального права при постановленні ухвали, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

За таких обставин, постановлена ухвала підлягає скасуванню із передачею питання до суду першої інстанції, згідно положень п. 3 ст. 312 ЦПК України, оскільки ним ( судом ) порушений порядок, встановлений для його вирішення.

На переконання апеляційного суду, не може бути задоволена вимога апелянта про накладення арешту судом другої інстанції, оскільки вирішення зазначеного питання згідно чинного процесуального законодавства віднесено до компетенції Обухівського районного суду Київської області.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, та поділ спільного майна скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не підлягає.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.М. Данілов

ОСОБА_4