Ухвала суду № 54909638, 24.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/919/15-ц Головуючий у І інстанції Косович Т. П.Провадження № 22-ц/780/5969/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 24.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 17 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

У червні 2015 року позивач звернувся до Тетіївського районного суду Київської області із названим позовом, посилаючись на те, що 28.05.2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 39.1/АА-00039.08.2, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 30843,48 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,7 процентів річних, строком до 28 травня 2015 року.

Банк зобовязання перед відповідачем за даним договором виконав у повному обсязі, а відповідач систематично порушує умови кредитного договору, свої зобовязання за даним договором належним чином не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у розмірі та у встановлені договором строки. У звязку з чим станом на 08 червня 2015 року ОСОБА_3 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 14841,47 доларів США, яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 13021,79 доларів США, суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 1819,68 доларів США, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за процентами за весь період у розмірі 152262,31 доларів США, що за курсом НБУ становить 3201437,76 грн. та суми трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам за весь період у розмірі 782,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 16451,88 грн.

Крім того, у забезпечення виконання ОСОБА_3 зобовязання за даним кредитним договором 28 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобовязався відповідати перед позивачем, як солідарний боржник.

Тому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 14841,47 доларів США та 3217889,64 грн., а також судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 17 вересня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14841,47 доларів США, 16451,88 грн. суму трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та пеню в розмірі 250000 грн.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі по 1827,00 грн. з кожного. У решті позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині пені, задовольнивши стягнення пені в загальному розмірі 10000 грн., посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, яке полягає в тому, що в порушення ст. 551 ЦК України при визначенні розміру пені в сумі 250000 грн. суд не врахував того, що відповідачі погасили значну частину боргу з урахуванням сплати відсотків та тіла кредиту 17821,69 + 14925,73 = 32747,42 доларів США, при тому, що сума кредиту становить 30843,48 доларів США. Стягнення пені в такому розмірі ставить ОСОБА_3 та його сімю, до складу якої входять неповнолітні діти, в дуже складне матеріальне становище.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам та визначаючи її розмір в сумі 250000 грн., суд обґрунтовував свої висновки тим, її розмір значно перевищує розмір збитків по кредитному договору, а тому підлягає зменшенню.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

За правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку божників, кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або у повному обсязі, як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх зобовязань.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до розяснень п. 27 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосована до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054,1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу( наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

Встановлено, що 28.05.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 39.1/АА-00039.08.2, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 30843,48 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,7 процентів річних, строком до 28 травня 2015 року.

Банк зобовязання перед відповідачем за даним договором виконав у повному обсязі, а відповідач систематично порушує умови кредитного договору, свої зобовязання за даним договором належним чином не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у розмірі та у встановлені договором строки.

Встановлено, що станом на 08 червня 2015 року ОСОБА_3 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 14841,47 доларів США, яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 13021,79 доларів США, суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 1819,68 доларів США, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за процентами за весь період у розмірі 152262,31 доларів США, що за курсом НБУ становить 3201437,76 грн. та суми трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам за весь період у розмірі 782,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 16451,88 грн.

Встановлено, що у забезпечення виконання ОСОБА_3 зобовязання за даним кредитним договором 28 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобовязався відповідати перед позивачем, як солідарний боржник.

Встановлено, що відповідачі звернулися до суду із заявою, в якій просили до позовних вимог про стягнення пені врахувати положення ст. 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки, посилаючись на те, що він значно перевищує розмір збитків та врахувати інші обставин, які мають істотне значення, до яких вони відносять важке матеріальне становище відповідачів в звязку із складною економічною ситуацією в Україні та повязане з цим значне знецінення гривні, наявність на утриманні відповідача ОСОБА_2 двох неповнолітніх дітей, 2006 та 2012 років народження.

Встановлено, що при визначенні розміру неустойки суд вірно врахував положення ст. 551 ЦК України, розяснення постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», також врахував встановлені обставини справи та істотні обставини, на які відповідачі посилаються в своїй заяві, і дійшов вірного висновку, що розмір пені слід зменшити із 3201437,76 грн. до 250000 грн., оскільки він значно перевищує розмір збитків по кредитному договору.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про зменшення розміру пені до 10000 грн. не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції врахував те, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, також врахував наявність інших обставин, які мають значення для справи, і відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір неустойки до 250000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді