Рішення № 54909512, 23.12.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3920/15-ц

Провадження № 2/369/2073/15

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Рябець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 В»ячеслава Радіоновича про встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу та розподіл майна, визнання права власності на ? частину матеріалів, обладнання, які використані в процесі будівництва жилого будинку,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу та розподіл майна, посилаючись на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 почали проживати разом з 1999 року за адресою: АДРЕСА_1. З 2010 року вони переїхали проживати в приватний будинок в с. Гореничі, вул. Теплична, 3. За час їхнього спільного проживання їх стосунки мали всі ознаки подружнього життя: спільне місце проживання, побут, ведення господарства, бюджет, взаємні права та обов»язки.

У 2006 році ОСОБА_1 і ОСОБА_2 придбали земельну ділянку у с. Гореничі, а згодом у 2007-2008 р.р. побудували будинок. Під час їхнього спільного проживання було нажито й інше майно, в тому числі автомобіль марки «Опель» і автобус, проте номерні знаки їй невідомі і для їх з»ясування потрібно витребувати інформацію, що є конфіденційною.

Також, як зазначав представник позивача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 користується автомобілем НОМЕР_1, що належить їй на праві власності, та повертати даний автомобіль він не хоче і продовжує незаконно ним володіти, незважаючи на неодноразові її прохання.

Підтвердженням вищевказаних обставин є чисельні фотографії сумісного проживання і відпочинку, які будуть надані під час судового розгляду справи. Також ці обставини можуть підтвердити свідки, які будуть заявлені під час судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, представник позивача ОСОБА_1 з посиланням на вимоги ст. ст. 368, 372 ЦК України, ст. ст. 21, 36, 69, 70, 71, 74 Сімейного кодексу України просив встановити факт того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали однією сім»єю, як чоловік і жінка, без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 1999 року по 01 лютого 2015 року, поділити все спільно нажите майно ОСОБА_1 і ОСОБА_2, визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки у с. Гореничі, визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку, що знаходиться за адресою: с. Гореничі, вул. Теплична, 3, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 автомобіль «Ікарус», д.н.з. 8941ВВ.

В послідуючому представник позивача ОСОБА_1 подав суду уточнену позовну заяву, посилаючись на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 почали проживати разом з 1999 року за адресою: АДРЕСА_2. З 2010 року вони переїхали проживати в приватний будинок в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Теплична, 3.

За час їхнього спільного проживання їх стосунки мали всі ознаки подружнього життя: спільне місце проживання, побут, ведення господарства, бюджет, взаємні права та обов»язки.

У 2006 році ОСОБА_1 і ОСОБА_2 придбали земельну ділянку у с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області загальною площею 0,05 га. На даний час вартість земельної ділянки за ринковими цінами становить 750 000 грн.. Згодом у 2007-2008 р.р. вони побудували будинок в с. Гореничі, Києво- Святошинського району, Київської області по вул. Теплична, 3, вартість якого за ринковими цінами складає 3 250 000 грн..

Таким чином. ? частина земельної ділянки складає 375 000 грн., ? частина будинку-1 625 000 грн., а всього-2 000 000 грн..

Спірний жилий будинок будівництвом ще не завершений та в експлуатацію не зданий. Під час їхнього спільного проживання було нажито й інше майно, в тому числі автомобіль марки «Опель» і автобус, проте номерні знаки їй невідомі і для їх з»ясування потрібно витребувати інформацію, що є конфіденційною. Також, як зазначав представник позивача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 користується автомобілем НОМЕР_1, що належить їй на праві власності, і повертати даний автомобіль він не хоче та продовжує незаконно ним володіти, незважаючи на неодноразові її прохання.

Підтвердженням вищевказаних обставин є чисельні фотографії сумісного проживання і відпочинку, які будуть надані під час судового розгляду справи. Також ці обставини можуть підтвердити свідки, які будуть заявлені під час судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, представник позивача ОСОБА_1 з посиланням на вимоги ст. ст. 368, 372, 331 ЦК України, ст. ст. 21, 36, 69, 70, 71, 74 Сімейного кодексу України просив встановити факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В»ячеслав Радіонович проживали однією сім»єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 1999 року по 01 лютого 2015 року, поділити все спільно нажите майно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 В»ячеслава Радіоновича, визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на ? частину матеріалів, обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. Теплична, 3, позовні вимоги в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 автомобіля НОМЕР_2, залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 09 листопада 2015 року заяву представника позивача ОСОБА_1 задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області загальною площею 0,05 га та витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 В»ячеслава Радіоновича автомобіль НОМЕР_1, залишено без розгляду на підставі вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

У грудні 2015 року представник позивача ОСОБА_1 знову подав суду позовну заяву про уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 почали проживати разом з 1999 року за адресою: АДРЕСА_2. З 2010 року вони переїхали проживати в приватний будинок в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Теплична, 3.

За час їхнього спільного проживання їх стосунки мали всі ознаки подружнього життя: спільне місце проживання, побут, ведення господарства, бюджет, взаємні права та обов»язки.

В кінці 90-х років ОСОБА_2 набув земельну ділянку у с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області, загальною площею 0,05 га. Згодом у 2005-2010 р.р., було побудовано будинок у с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. Теплична, 3, вартість якого за ринковими цінами складає 3 250 000 грн..

Спірний жилий будинок будівництвом ще не завершений та в експлуатацію не зданий.

Під час їхнього спільного проживання було нажито й інше майно, в тому числі автомобіль марки «Опель», і автобус, проте номерні знаки їй невідомі і для їх з»ясування потрібно витребувати інформацію, що є конфіденційною.

Підтвердженням вищевказаних обставин є чисельні фотографії сумісного проживання і відпочинку, які будуть надані під час судового розгляду справи. Також ці обставини можуть підтвердити свідки, які будуть заявлені під час судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, представник позивача ОСОБА_1 з посиланням на вимоги ст. ст. 368, 372, 331 ЦК України, ст. ст. 21, 36, 69, 70, 71, 74 Сімейного кодексу України, просив встановити факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В»ячеслав Радіонович проживали однією сім»єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 1999 року по 01 лютого 2015 року, поділити все спільно нажите майно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 В»ячеслава Радіоновича, визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на ? частину матеріалів, обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. Теплична, 3.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи по суті надавав суду свої пояснення, в яких позов підтримав і просив його задовольнити. В судове засідання 23 грудня 2015 року представник позивача не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, і тому суд, враховуючи, що представником позивача ОСОБА_1 надані були суду пояснення у справі, в яких він позов підтримав і просив його задовольнити, та що він брав участь у дослідженні доказів у справі, а тому суд ухвалив продовжити розгляд справи у відсутності представника позивача ОСОБА_1.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і заперечував проти його задоволення.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові і речові докази, показання свідків, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

За правилами ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно вимог ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сімї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею ( ним ) проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до вимог ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Згідно вимог ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за вас шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-В № 002240 від 11 липня 2001 року ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Гореницької сільської ради від 28 грудня 1999 року № 59/6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1603 га, яка розташована на території с. Гореничі, вул. Теплична, 3, землю передано для обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Відповідно до наданої суду відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 22 червня 2015 року № 338 інвентаризаційна справа на об»єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Теплична, 3, в архіві підприємства не зареєстрована.

Згідно копії Ордера на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу № 090145 серії Ж ОСОБА_2 22 січня 1992 року був виданий, як члену ЖБК, ордер на одну людину на право заняття жилого приміщення жилою площею 17,96 кв.м., що складається з однієї ізольованої квартири № 120 будинку № 44-50, і даний ордер був виданий на підставі рішення загальних зборів членів ЖБК «Академічний-18», затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 09 грудня 1991 року № 992.

27 липня 2004 року між ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» і ОСОБА_2 був укладений Договір № 41-10597Д банківського вкладу «Скарбничка» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів, відповідно до умов п. 1.1. якого Банк приймає грошові кошти вкладника, в подальшому «Вклад» на вкладний (депозитний) рахунок № 2635.4.08914.001, що відкривається банком на його ім»я, в сумі 80 000 грн. на термін з 27 липня 2004 року по 27 липня 2006 року.

Згідно умов п. 1.2. вказаного Договору нарахування процентів здійснюється банком щомісячно по ставці 18% річних, виходячи із фактичної кількості днів в місяці та році (метод «факт/факт»). Сплата процентів здійснюється щомісячно, в перший робочий день місяця, наступного за звітним.

Відповідно до копії довідки ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» від 23 червня 2015 року № 47/4-41-06 ОСОБА_2 у ПАТ «КБ «Хрещатик» 27 липня 2004 року був відкритий депозитний вклад згідно з договором банківського вкладу «Скарбничка» № 41-10597Д на суму 80 000 грн.. Кошти, внесені готівкою; 08 вересня 2004 року було часткове повернення грошових коштів в сумі 29 752 грн. 13 коп., Кошти отримані готівкою; 24 вересня 2004 року було часткове повернення грошових коштів в сумі 24 714,76 грн., кошти отримані готівкою; 08 жовтня 2004 року було дострокове повернення залишку грошових коштів в сумі 24 731,97 грн., кошти отримані готівкою; 12 жовтня 2004 року рахунок закрито.

Також з наявних матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2003 року Державна госпрозрахункова організація «Житло-інвест» та ОСОБА_3 і ОСОБА_2, як інвестори, уклали Інвестиційний договір № 43-3989, відповідно до умов п. 11. якого участь інвестора у фінансуванні будівництва об»єкту нерухомості визначається шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок «Організації» з метою отримання його після завершення будівництва будинку на умовах цього договору.

В п. 1.2. Інвестиційного договору зазначена інформація про об»єкт нерухомості (згідно проектної документації): квартира, кількість кімнат-3, загальною площею 80,37 кв.м., жилою площею 47,19 кв.м., розташована на 5 поверсі у будівлі за адресою: м. Київ, пр. Палладіна, буд. 18/30 (під»їзд 2), кв. 52. Плановий термін введення будинку в експлуатацію-2 квартал 2004 року, вартість квартири на день укладення цього договору становить 198674,64 грн. (при курсі НБУ-5,3317 грн. за 1 умовну одиницю).

В наявній копії довідки Державної госпрозрахункової організації «Житло-інвест» від 29 грудня 2003 року підтверджено, що кошти згідно з договором № 43-3989, 24 вересня 2003 року від ОСОБА_3, ОСОБА_2 за 3-кімнатну квартиру № 52, пр. Палладіна, буд. № 18/30 (під»їзд 2), в сумі 198 678 грн. 40 коп. надійшли на рахунок організації.

11 квітня 2005 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано Свідоцтво про право власності. яким посвідчено, що квартира № 52, яка розташована в м. Києві по Палладіна Академіка просп. будинок № 18/30, складається з 3 кімнат жилою площею 46,20 кв.м., загальною площею 79,90 кв.м., дійсно належить ОСОБА_3, ОСОБА_2 В»ячеславу Радіоновичу-в рівних частинах на праві приватної власності. Свідоцтво видано на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 01 квітня 2005 року № 555-С/КІ.

Згідно копії Свідоцтва про народження серії 1-БК №240532, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві 30 листопада 2010 року, ОСОБА_4 В»ячеславівна народилась 06 листопада 2010 року, і її батьком є ОСОБА_4 В»ячеслав Радіонович, відповідач у справі, матір»ю-Левицька ОСОБА_5.

Відповідно до копії довідки ЖБК «Академічний-18» від 16 червня 2011 року ОСОБА_3 проживає і зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, і на вказаній жилій площі прописані і мешкають ОСОБА_3, зареєстрована 09 серпня 2005 року, ОСОБА_2, зареєстрований з 09 серпня 2005 року, ОСОБА_6, зареєстрований з 01 липня 2008 року.

У поданій позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 просив встановити факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В»ячеслав Радіонович проживали однією сім»єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 1999 року по 01 лютого 2015 року, поділити все спільно нажите майно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 В»ячеслава Радіоновича, визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на ? частину матеріалів, обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. Теплична, 3.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7, яка доводиться дочкою ОСОБА_1, надала суду показання, що вона пам»ятає відповідача ОСОБА_2, коли їй було 18 років. Вони всі разом їздили в с. Мар»янівку до батьків ОСОБА_2. У 2003 році свідок захворіла і проживала місяць разом з своєю матір»ю і ОСОБА_2, який відвозив її до лікувального закладу для проходження медичних процедур. Після її одруження вона часто бувала у своєї матері ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2. Свідок ОСОБА_7 вказувала, що всі сімейні свята вони святкували разом, в родинному колі, де і був ОСОБА_2. В 2010 році її мати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 переїхали жити до будинку, де жили разом до лютого 2015 року. Свідок також зазначала, що її мати і ОСОБА_2 разом їздили відпочивати у м. Хмельник, вели спільне господарство: її мати прибирала, займалась городництвом, куховарила, відповідач мив посуд. 55 років з Дня народження відповідача ОСОБА_2 вони святкували всі разом у с. Гореничах. Свідок бачила, що її мати готувала для працівників їду, які проводили в будинку електричне обладнання.

Свідок ОСОБА_8, який є сусідом ОСОБА_1, суду надав свідчення, що років вісім тому ОСОБА_2 привіз ОСОБА_1 до будинку і сказав, що це його дружина. П»ять років тому ОСОБА_2 і ОСОБА_1 постійно проживали в будинку в с. Гореничі. Дочки ОСОБА_1 разом з своїми чоловіками і дітьми приїздили до них в будинок і гостювали там. Син відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 десь 2 рази проживав у будинку. Три місяці тому свідок побачив малолітню дочку ОСОБА_2. ОСОБА_3 свідок ніколи в будинку не бачив.

Свідок ОСОБА_9, який доводиться зятем ОСОБА_1, надав суду показання, що в 2005-2006 р.р. він познайомився з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та своєю майбутньою дружиною. Він бував на вул. Урлівській в м. Києві в квартирі, де проживали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 десь два рази на місяць. Також він з сім»єю приїздив в будинок в с. Гореничі, де вони могли там і проживати. ОСОБА_2 в будинку в с. Гореничах по вул. Тепличній, 3 рубав дрова, топив сауну. Свідок бачив, як ОСОБА_1 прала речі відповідачу.

Свідок ОСОБА_10 надав свідчення суду, що коли 25 грудня 2013 року померла його дружина, то на 40-денний і річний поминальний обід приходили разом ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Свідок зазначав, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 їздили у відрядження разом, а потім кожен окремо. Свідок знає ОСОБА_2 з 1995 року, а ОСОБА_1 знає з 2004 року. ОСОБА_2 сказав свідку, що ОСОБА_1 є його дружиною. ОСОБА_1 в будинку в с. Гореничах. вул. Теплична, 3 займалась городництвом, садівництвом. 50-річчя з Дня народження ОСОБА_2 святкували у вказаному будинку. На святкуванні буди дочки ОСОБА_1 з своїми сім»ями. Будівельні матеріали на будівництво будинку привозив ОСОБА_2, а ОСОБА_1 прибирала і виносила сміття, дошки. ОСОБА_3 свідок не знає.

Свідок ОСОБА_11, що є сусідом позивачки ОСОБА_1, засвідчив суду, що з кінця 2010 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_1 займалась садівництвом, городництвом, прала білизну, і з ОСОБА_2 вони були як сім»я, інколи вони їздили на одній машині, а так і кожен окремо. Як зазначив свідок, спірний будинок будувався з 2001 року, закладений був фундамент, і будувався 2-3 роки. Свідок був одного разу в будинку. З кінця 2010 року і по день розлучення він бачив ОСОБА_2 і ОСОБА_1 разом. Про ОСОБА_3 він ніколи не чув. На поховання дружини свідка ОСОБА_10 дійсно приходили ОСОБА_12 і ОСОБА_2 разом.

Свідок ОСОБА_13, яка є сусідкою позивачки ОСОБА_1, суду надала свідчення, що з 1999 року по 2010 рік позивачка і відповідач проживали разом, а з 2010 року вони переїхали проживати в с. Гореничі. Свідок була на новосіллі в 1999 році, і позивачка представила ОСОБА_2, як свого чоловіка. Вони з свідком зустрічались разом щодня. Відповідач ОСОБА_2 приходив щоденно додому з роботи, а ОСОБА_1 організовувала побут, привозила йому подарунки. Фінансово забезпечувала сім»ю ОСОБА_1. 14 жовтня 2014 року позивачка і відповідач запросили свідка в будинок в с. Гореничі на ОСОБА_14 народження ОСОБА_1. ОСОБА_2 проводив екскурсію по будинку і сказав свідку, що вони разом з позивачкою живуть на першому поверсі. Свідок всього один раз була в будинку в с. Гореничі, вул. Теплична, 3. З 2010 року свідок ОСОБА_13 бачила позивача і відповідача 1-2 рази в місяць, та бачила, що речі ОСОБА_2 знаходились в квартирі в шафі. Свідок ОСОБА_13 зазначала, що Дні народження позивача і відповідача, Новий рік, Пасху святкували вони всі разом.

Свідок ОСОБА_15, яка доводиться дочкою ОСОБА_1, надала свідчення суду, що ОСОБА_2 є її вітчимом. Він знайомий з її матір»ю і жили вони разом біля 20 років. Під час її навчання в автошколі ОСОБА_2 повністю оплатив її навчання. З 2006 року по 2010 року свідок разом проживала з ОСОБА_2 і ОСОБА_1.. Бачила, що зранку ОСОБА_2 йшов на роботу і повертався додому з роботи. З 2001 року по 2006 р.р. ОСОБА_2 підвозив свідка до університету, давав гроші на дрібні потреби. Свідок зазначала, що вони разом їздили відпочивати в Карпати, та їздили на лижах кататись в 2007- 2008 р.р., і він оплачував ці поїздки. Її мати ОСОБА_1 купувала ОСОБА_2 речі. Свідок ОСОБА_15 вказувала, що вони їздили неодноразово до батьків ОСОБА_2 в с. Калинівку, і багато разів на свята з 2005 року. Батьки ОСОБА_2 приймали ОСОБА_1 як його дружину. З 2000 по 2012 р.р. ОСОБА_2 проживав разом з її матір»ю у квартирі на вул. Урлівській в м. Києві. Однак, свідок ОСОБА_15 зазначала суду, що будинок в с. Гореничах по вул. Тепличній, 3 будував ОСОБА_2 виключно за свої кошти. Її ж мати купувала оздоблювальні матеріали, картини. Свідок також вказувала, що у 2009-2010 р.р. вона позичала у ОСОБА_2 кошти на придбання автомобіля в розмірі 4500 Євро, які згодом йому віддала.

Свідок ОСОБА_16, який доводиться зятем позивачу ОСОБА_1, надав свідчення суду, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали однією сім»єю з 2001 року, і знає його як вітчима своєї дружини. У 2009-2010 р.р. свідок з своєю дружиною і ОСОБА_2 разом їздили відпочивати в Буковель за кошти ОСОБА_2 в якості подарунка. ОСОБА_1 займалась домашніми справами: прибирання, готування їди, створення домашнього комфорту, а ОСОБА_2 міг щось відремонтувати. Свідок зазначив, що вони неодноразово святкували разом дні народження, де ОСОБА_2 був головою сім»ї. З 2001 року і протягом усього часу до 2012 року ОСОБА_2 проживав на ІНФОРМАЦІЯ_3 разом у квартирі з ОСОБА_1. Свідок у будинку в с. Гореничах був у 2012 році, де бачив ОСОБА_2 речі. Свідок зазначав суду, що ОСОБА_2 їм грошовими коштами не допомагав, а допомагав всілякими порадами.

ОСОБА_17, яка є подругою ОСОБА_1, суду надала свідчення, що ОСОБА_1 купувала в будинок постіль, скатерки, розводила квіти. Син ОСОБА_2 святкував кожен рік свій день народження в будинку в с. Гореничах, а ОСОБА_1 готувала їду для гостей. Свідок вказала, що речі ОСОБА_2 купувала ОСОБА_1. Один раз на місяць свідок була на вул. Урлівській в м. Києві у квартирі, де проживали ОСОБА_1 і ОСОБА_2. В с. Гореничах в будинку була спальня кімната на першому поверсі, де спали ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Свідок зазначала, що їй відомо, що ОСОБА_1 давала грошові кошти на придбання машини ОСОБА_2 і на розвиток його бізнесу.

Свідок ОСОБА_18 надав свідчення суду, що він побачив ОСОБА_1 в кінці 2010 року. сам свідок працював на будівництві будинку в с. Гореничі, і ОСОБА_2 наймав його на роботу і розраховувався лише він за виконані свідком роботи. З 2010 року по 2012 рік свідок виконував внутрішні роботи і в підвалі. В кінці 2010 року він робив ремонт у квартирі по вул. Паладіна в м. Києві, в якій жила Надія-дружина ОСОБА_2 і дитина ОСОБА_17. ОСОБА_2 розраховувався за проведення будівництва в с. Гореничах. Будівельні матеріали на будинок завозив ОСОБА_2 і особисто він давав грошові кошти на будівельні матеріали. У 2011 році свідок побачив у будинку в с. Гореничах ОСОБА_1, яка інколи залишалась ночувати в будинку.

Свідок ОСОБА_19 суду надала свідчення, що вона у 2010 році виконувала штукатурні роботи, і в 2011 році були закінчені вказані роботи. Розраховувався за всі виконані роботи в будинку ОСОБА_2. Також свідок робила ремонт у квартирі на вул. Паладіна в м. Києві, де бачила дружину ОСОБА_2 ОСОБА_17, яка проживала разом у квартирі з дочкою ОСОБА_20. Свідок зазначала, що вона працювала біля будинку в с. Гореничі, де займалась садівництвом і городництвом. Лише в 2010 році вона побачила ОСОБА_1. ОСОБА_3 привозила до будинку цемент, шпакльовку. Свідок зазначала, що до будинку в с. Гореничі, вул. Теплична, 3, приїздила і ОСОБА_1, і також і ОСОБА_3. ОСОБА_1 давала свідку квіти, яка їх садила біля будинку. Дочки ОСОБА_1 приїздили відпочивати до будинку, залишались ночувати, а ОСОБА_3 не залишалась ночувати з дочкою ОСОБА_20.

Свідок ОСОБА_21 надала свідчення суду, що на роботу її брав ОСОБА_2, і сказав їй, що ОСОБА_3-це його дружина. У 2010 році ОСОБА_3 привозила шпакльовку у квартиру на вул. Паладіна в м. Києві, де свідок робила ремонт у 2010-2011 р.р.. ОСОБА_1 жила в будинку на першому поверсі. Дружина ж ОСОБА_2 ОСОБА_3 приїздила тільки вдень. З ОСОБА_1 приїздили також її діти, які гостювали в будинку. Свідок бачила, що куховарила і прала в будинку ОСОБА_1. а ОСОБА_3, коли приїздила до будинку, то куховарила.

Свідок ОСОБА_22 надав свідчення суду, що він виконував роботи з улаштування електричного обладнання в будинку в с. Гореничах, вул. Теплична, 3, і з ним розраховувався ОСОБА_2. Років три назад свідок бачив ОСОБА_1 на кухні в будинку в с. Гореничах. ОСОБА_2 продав квартиру на вул. Ф.Пушиної в м. Києві і вклав грошові кошти в будівництво будинку в с. Гореничах. ОСОБА_3 привозила матеріали до будинку. Свідок вказував, що ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_3 і це бачив свідок, бо він бував у будинку 2 рази на місяць. ОСОБА_1 свідок лише бачив у кафе з ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_3 суду надала свідчення, що у 2011, 2013 р.р. вона разів п»ять залишалась ночувати у будинку в с. Гореничі, вул. Теплична, 3. З 2003 року вона є цивільною дружиною ОСОБА_2, разом вони з відповідачем виховують дочку ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Свідок ОСОБА_3 вказувала, що вона з ОСОБА_2 знайома з 1987 року, працювала у ОСОБА_2 менеджером по туризму. У неї з ОСОБА_2 був спільний бюджет. У 2004 році ОСОБА_2 продав квартиру на вул. Ф.Пушиної в м. Києві за 25000 доларів США, і на ці кошти звів коробку в будинку та накрив дахом. Будинок був завершений з 2011 року. Свідок ОСОБА_3 знає, що ОСОБА_2 позичав гроші у ОСОБА_1. Свідок ОСОБА_3 зазначала, що у 2011 році ОСОБА_1 поселилась у спірному будинку, який їй було здано в оренду. В спірному будинку свідок не проживала, оскільки не було умов для проживання малолітньої дитини. Свідок зазначала, що вони разом з ОСОБА_2 придбали будинок, автомобіль та все майно придбавали разом. За одяг її чоловік ОСОБА_2 розраховувався з ОСОБА_1 з бюджету, який вони мали разом ОСОБА_2 і вона, ОСОБА_3. Свідок вказувала, що у 2003 році вона з ОСОБА_2 проживали разом ІНФОРМАЦІЯ_5, протягом півтора року. У 2005 році вони заїхали на квартиру на вул. Паладіна в м. Києві. ОСОБА_2 зупинявся лише на квартирі по вул. Урлівській в м. Києві у 1997 році і в 1998 році. Свідок вказувала, що вони з ОСОБА_2 і їхньою дитиною взимку і влітку їздять відпочивати. У 2007, 2008, 2009 р.р. вони святкували ОСОБА_14 народження ОСОБА_2. Свідок ОСОБА_3 суду зазначала, що будинок в с. Гореничі будувався виключно за кошти ОСОБА_2. Оскільки ОСОБА_1 позичала кошти ОСОБА_2, то він дозволив їй проживати в будинку. Свідок же вказувала, що сама вона не приїздила часто в будинок, оскільки в неї була хвора мати, яку потрібно було доглядати.

Свідок ОСОБА_23, яка доводиться ОСОБА_2 рідною сестрою, надала свідчення суду, що у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дружні стосунки. До 2003 року її брат ОСОБА_2 проживав у квартирі на вул. Ф.Пушиної в м. Києві. З початку відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вони проживали в ОСОБА_24 в м. Києві. На вул. Паладіна в м. Києві ОСОБА_2 жив у 2005 році. Разом з ОСОБА_3 її брат ОСОБА_2 придбали квартиру, машину, і двері, які виготовлялись на будинок, такі ж і виготовлені в квартиру, де вони проживали з ОСОБА_3. Свідок зазначала, що ОСОБА_1 і її діти знали, що у ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_3 і дитина. Будинок в с. Гореничах по вул. Тепличній, 3 будував ОСОБА_2 за грошові кошти від продажу його квартири по вул. Ф.Пушиної в м. Києві. ОСОБА_1 ніякої участі у будівництві будинку не брала. Сама ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_2 жити в його будинку взамін того, що він не буде сплачувати їй відсотки за позичені кошти. Дійсно, ОСОБА_1 була на похованні їхнього батька у 2009 році. Також свідок була на весіллі у дочки ОСОБА_1, а її брат надавав автобуси для перевезення гостей. Свідок дружила з ОСОБА_1. У 2010 році, коли народилась у брата дочка ОСОБА_20, вона, часто бувала в квартирі на вул. Паладіна в м. Києві, де вони проживали. До 2010 року свідок бувала у свого брата ОСОБА_2 2-3 рази на рік. Свідок зазначала, що її брат ОСОБА_2 з 2000 по 2003 р.р. проживав у квартирі на вул. Ф.Пушиної в м. Києві. В нього довго не було сім»ї. У 2003 році він почав жити сім»єю з ОСОБА_3. На вул. Паладіна в м. Києві її брат ОСОБА_2 і ОСОБА_3 разом купили квартиру, робили в ній ремонт. Як вказувала свідок, її брат ОСОБА_2 з 2001 по 2003 р.р. залишався ночувати у ОСОБА_1, але вони були різні люди і в них нічого не виходило з приводу створення спільного сумісного життя. Свідок була у будинку десь один раз на рік і бачила, коли приїздила, що в будинку в с. Гореничах була ОСОБА_1 і її діти та внуки у 2012 або у 2013 році. Її дітей вона бачила один раз, а саму ОСОБА_1 десь три рази. Свідок була на святкуванні свого брата, коли йому було 50 років у 2005 році, на якому присутня була ОСОБА_3, а 56 років святкували її брату в будинку в с. Гореничах по вул. Теплична, де була запрошена і ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_6 суду надав свідчення, що він проживав з 1999 року по 2004 рік в м. Києві по вул. Ф. Пушиної періодично. З 2002 року по 2003 ріку у ОСОБА_2 були романтичні стосунки з ОСОБА_1. У 2004 році романтичні відносини між ними припинились, і вже були стосунки у ОСОБА_2 з ОСОБА_3. Н.В.. ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_3 у квартирі на вул. Паладіна в м. Києві. Декілька разів на рік свідок бував у квартирі на вул. Паладіна в м. Києві. ОСОБА_2 свідку розповідав, що ОСОБА_1 здає в оренду квартиру і попросила пожити в його будинку в с. Гореничі. З 2005 року відносини між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 були дружніми.

Свідок ОСОБА_14, який доводиться сином відповідачу ОСОБА_2, суду надав свідчення, що з 1999 року по 2003 р.р. його батько ОСОБА_2 проживав на ІНФОРМАЦІЯ_6 у квартирі з ОСОБА_6 і ОСОБА_22. З 1999 року по 2003 рік у його батька були романтичні стосунки з ОСОБА_1. У 2002 році його батько познайомився з ОСОБА_3 і десь у 2004 році почались відносини у нього з ОСОБА_3. З 2005 року свідок бував у квартирі на вул. Паладіна в м. Києві десь 2-3 рази в місяць, де проживали ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Батько разом з ОСОБА_3 їздили разом на відпочинок, купували разом холодильник, ноутбук, телевізор, машину Хюндай. У 2005 році була збудована коробка будинку з дахом і там час від часу проживали будівельники. У 2011 році можливо було жити в будинку. В будинку в с. Гореничі по вул. Тепличній, 3 жила ОСОБА_1, бо сказав йому батько, що він позичив у неї гроші, і щоб не платити відсотки, тому вона там проживала. Свідок також зазначив, що у батька з свідком ОСОБА_11 був конфлікт із-за межі. Свідок вказував, що він був на квартирі по вул. Урлівській в м. Києві з 2000 року по 2010 рік, за весь період був десь 10 разів. В цій квартирі проживали ОСОБА_1 і її дочка. Зі слів батька, він жив на Урлівській десь півроку. Свідок зазначав, що купував техніку для ОСОБА_3 і ОСОБА_2, і кошти на придбання надавали йому батько ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

Також судом було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи в якості речового доказу диска, на якому відображено ОСОБА_14 народження відповідача ОСОБА_2, коли йому виповнилось 50 років, і представник відповідача вказувала, що даний доказ свідчить про те, що на вказаному святкуванні Дні народження ОСОБА_2 відсутня ОСОБА_1, а отже, остання не вправі заявляти про наявність фактичного шлюбу між сторонами, а була присутня на його Дні народженні фактична дружина відповідача ОСОБА_3.

Суд оглянув і дослідив в судовому засіданні вказаний диск про святкування ОСОБА_2 його 50-річчя, і дійшов наступного висновку. Так, дійсно, на святкуванні Дня народження ОСОБА_2 була відсутня ОСОБА_1, яка заявляє свої вимоги про встановлення факту проживання однією сім»єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 Однак суд також спростовує доводи представника відповідача, що на вказаному диску містяться докази того, що ОСОБА_3 була присутня на святкуванні Дня народження ОСОБА_2, як його фактична дружина. ОСОБА_3 дійсно була присутня на святкуванні Дня народження ОСОБА_2 разом із всіма гостями, однак з оглянутого святкування ювілею ОСОБА_2 суду неможливо дійти висновку, що вона була на святі як жінка ОСОБА_2, з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах. Відповідача ОСОБА_2 постійно знаходився в колі своєї родини, і поруч з ним були присутніми були його син ОСОБА_25 і рідна сестра ОСОБА_23.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та її представник не довели і не надали суду достатньо доказів про наявність протягом з 01 січня 1999 року по 01 лютого 2015 року співжиття з ОСОБА_2, та ведення з відповідачем спільного господарства, прояву подружніх відносин перед третіми особами. Пояснення представника позивача ОСОБА_1 та надання доказів, які містяться в матеріалах справи та показань свідків з сторони позивача ОСОБА_1 про встановлення такого факту спростовуються іншими наявними у справі доказами, оціненими судом в сукупності з усіма доказами у справі, які надані, як представником позивача, так і представником відповідача, тому позов в частині вимог про встановлення факту проживання її, ОСОБА_1, і ОСОБА_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу з 01 січня 1999 року по 01 лютого 2015 року не підлягає задоволенню.

Також представник позивача ОСОБА_1 просив поділити все спільно нажите майно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 В»ячеслава Радіоновича, визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на ? частину матеріалів, обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. Теплична, 3.

Згідно вимог ст. 331 ЦК України, на яку посилається представник позивача в позовній заяві, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Враховуючи, що для застосування наслідків, передбачених ст. 74 Сімейного кодексу України, щодо прав та обовязків позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 на спірне майно, що як вважає позивач, набуте ними під час спільного проживання, однією сімєю як чоловіка і жінки, що не перебувають у шлюбі між собою, і належить їм на праві спільної сумісної власності, позивачем ОСОБА_1 не доведено наявність співжиття з відповідачем ОСОБА_2, ведення ними спільного господарства, прояв подружніх відносин перед третіми особами, іншими доказами, а тому суд відмовляє і в цій частині позовних вимог.

Згідно вимог ст. ст. 57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, оцінивши зібрані в справі письмові та речові докази і показання свідків, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 і представник позивача не надали суду достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені вимоги в поданій до суду позовній заяві про встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу та розподіл майна, визнання права власності на ? частину матеріалів, обладнання, які використані в процесі будівництва жилого будинку, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 368, 372, 331 ЦК України, ст. ст. 21, 36, 69, 70, 71, 74 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 57-59, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 В»ячеслава Радіоновича про встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу та розподіл майна, визнання права власності на ? частину матеріалів, обладнання, які використані в процесі будівництва жилого будинку, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.