Рішення № 54909498, 22.12.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12903/14-ц

Провадження № 2/369/3793/15

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Кондратенко М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету сільської ради,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету сільської ради, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_1, є співвласником 3/10 частин домоволодіння за адресою: вул. Кооперативна, 4 в с. Петропавлівська Борщагівка, Київської області відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 травня 2002 року після смерті свого діда ОСОБА_2. Власником Ѕ частини домоволодіння за вказаною адресою є ОСОБА_3, яку вона отримала у спадок від ОСОБА_4. На протязі часу, поки були живі дід ОСОБА_2 і ОСОБА_4, порядок користування земельною ділянкою дотримувався згідно слідуючого розподілу земельної ділянки: ОСОБА_2-0,08 га, ОСОБА_4-0,04 га, та двір загального користування -0,02 га, і претензій один до одного вони не мали.

Після прийняття спадщини нею, ОСОБА_1, та ОСОБА_3, встановлений порядок користування земельною ділянкою, на протязі багатьох років також дотримувався, згідно вищевказаного розподілу та претензій один до одного вони не мали.

У 2012 році в неї з ОСОБА_3 виникли непорозуміння з приводу користування двором загального користування, який, на її думку, складав 0.02 га. В той же час, у приватній розмові ОСОБА_3 повідомила її, що у 2006 році вона приватизувала свою земельну ділянку, і на цей час вона складає 0,0566 га. Тобто ОСОБА_3 збільшила свою земельну ділянку на 0,0166 га (0,0566 га-0,04 га=0,0166 га). На її прохання надати документи для ознайомлення та пояснити, як могло трапитись, що без згоди її діда і в подальшому її згоди, у неї вилучено з користування 0,0166 га земельної ділянки на її користь, вона відповіла, що вона звернулась до сільської ради.

Для з»ясування обставин, що призвели до вилучення з її користування земельної ділянки розміром 0,0166 га, та унеможливили обслуговування її земельної ділянки, 28 березня 2014 року вона звернулась до керівництва Петропавлісько-Борщагівської сільської ради з питанням як могло статись, що без її відома ОСОБА_3 приватизувала земельну ділянку не розміром 0,04 га, що знаходилась у її постійному користуванні, а на 0.0166 га більше, тобто розміром 0,0566 га..

02 квітня 2014 року вона отримала відповідь, що все законно, і що приватизація оформлена на підставі рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, а всі необхідні документи вона може отримати в архівному секторі Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області. Вивчивши документи, які надійшли з архівного сектору Києво-Сятошинської районної державної адміністрації Київської області, вона дійшла висновку, що рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівької сільської ради є незаконним та таким, що порушує її законне право землекористувача земельної ділянки.

Як видно з документів, що вона отримала з архівного сектору Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, підставою для прийняття рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради «Про розподіл земельної ділянки між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, с. П.Борщагівка, вул. Кооперативна, 4», є окремі заяви ОСОБА_5 і ОСОБА_4. ОСОБА_2 у своїй заяві вказував, що він просить виділити під двір загального користування 0,01 га за рахунок своєї земельної ділянки, яка на той час складала 0,09 га. ОСОБА_4 у своїй заяві просила виділити їй у постійне користування земельну ділянку площею 0,02 га (хоча спочатку було вказано 0,01 га, а потім кимось зроблено виправлення на 0,02 га), при цьому не вказуючи про яку саме земельну ділянку йдеться мова і де вона знаходиться.

На підставі цих двох окремих заяв було прийнято рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради «Про розподіл земельної ділянки між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кооперативна, що є незаконним і суперечить чинному законодавству.

Як видно з наданих заяв, ніякої спільної заяви не існує, і про розгляд відповідачем заяви ОСОБА_4 та прийняття незаконного рішення, одночасно із заявою ОСОБА_2, про виділення їй у постійне користування земельної ділянки розміром 0,02 га, не знав і згоди на такий перерозподіл її дід не давав. Тобто, з преамбули рішення виходить, що на виконком сільської ради виносилось лише одне питання -це виділення 0,01 га землі з земельної ділянки ОСОБА_2 під двір загального користування, а з невідомих причин вже у резолютивній частині вказується, що «рахувати по земельно-шнуровим книгам за ОСОБА_4 0,06 га землі, за ОСОБА_2-0,08 га землі».

Виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради прийняв незаконне рішення, тому що її дід ОСОБА_2, як це вбачається із заяви від 17 серпня 1996 року, згоди на передачу ОСОБА_4 у постійне користування земельної ділянки розміром 0,02 га за рахунок вилучення з загальної площі земельних ділянок, що були у користуванні обох землекористувачів і складали на той час 0,14 га (0,8 га-Машонський І.І., 0,4 га-Нейцель Л.Ф. та 0,02 га-двір загального користування) не давав і ніякої спільної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не існує.

Враховуючи викладене, протягом тривалого часу користування земельною ділянкою ні її дід за його життя ОСОБА_2, ні вона, як спадкоємець, ОСОБА_1, не знали і не могли знати про рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яким земельна ділянка розміром 0,02 га була передана у постійне користування ОСОБА_4, а вважали, що відповідно до заяв ОСОБА_2 двір загального користування збільшився на 0,01 га, і став розміром 0,02 га.

Позивач ОСОБА_1 зазначала, що вона взнала про оскаржуване нею рішення тільки після того, як ОСОБА_3 заборонила їй користуватися двором загального користування.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила визнати причини пропуску строку для звернення до суду з позовом про визнання і скасування рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області «Про розподіл земельної ділянки між гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2, с. П.Борщагівка, вул. Кооперативна, 4» поважними, поновити попущений з поважних причин строк для звернення до суду з вказаним позовом, та визнати незаконним і скасувати рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області «Про розподіл земельної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, с. П.Борщагівка, вул. Кооперативна, 4».

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і просив його задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що зідно Свідоцтва по право на спадщину за заповітом серії АЕК № 086570, виданого 15 травня 2002 року державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_6, спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2, померлого 19 червня 2001 року, є ОСОБА_1, яка проживає в с. П.П. Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Кооперативна, буд. 4, і спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 3/10 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в с. Петропавліська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Кооперативній, під № 4, належного померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданий виконкомом ОСОБА_7 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 04 квітня 2002 року у відповідності з рішенням цього ж виконкому від 27 березня 2002 року, № 108, зареєстрованого у Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 10 квітня 2002 року під реєстровим № 868.

Позивач ОСОБА_1 28 березня 2014 року звернулась із заявою до сільського голови Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради ОСОБА_8 з проханням надати їй копію рішення та план розподілу земельної ділянки сільської ради № 351 від 08 жовтня 1996 року (Про розподіл земельної ділянки між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, с. П. Борщагівка, вул. Кооперативна, 4).

З матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 1996 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_8 з проханням виділити під двір загального користування 0,01 га за рахунок його земельного наділу по факту користування.

Також ОСОБА_4 в той же день-17 серпня 1996 року звернулась із заявою до голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_8 з проханням виділити в постійне користування земельний наділ площею 0,02 га по факту користування.

Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 351 від 08 жовтня 1996 року «Про розподіл земельної ділянки між гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2, с. П.Борщагівка, вул. Кооперативна, 4» вирішено затвердити план розподілу земельної ділянки між гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2, складений землевпорядником сільської ради ОСОБА_9; рахувати по земельно-шнуровим книгам за гр. ОСОБА_4 0,06 га землі, за гр. ОСОБА_2-0,08 га. У вказаному рішенні виконавчого комітету зазначено, що до виконкому ОСОБА_7 сільської ради народних депутатів звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_10, що мешкають в с. П.Борщагівка, вул. Кооперативна, 4, з заявами про розподіл земельної ділянки. Згідно висновку землевпорядника сільської ради за ОСОБА_4 числиться земельна ділянка 0,04 га, за ОСОБА_10-0,09 га. Згідно даних інвентарної справи від 13 березня 1996 року за обома власниками числиться 0,14 га землі. Згідно спільної заяви та згоди ОСОБА_4 та ОСОБА_10 0.01 га землі з земельної ділянки ОСОБА_10 виділяється під двір загального користування.

Як зазначила позивач ОСОБА_1 в позовній заяві, власником Ѕ частини домоволодіння за вказаною адресою є ОСОБА_3, який вона отримала у спадок від ОСОБА_4. Також позивач ОСОБА_1 вказувала, що на протязі часу, поки були живі дід ОСОБА_2 і ОСОБА_4, порядок користування земельною ділянкою дотримувався згідно слідуючого розподілу земельної ділянки: ОСОБА_2-0,08 га, ОСОБА_4-0,04 га, та двір загального користування -0,02 га, і претензій один до одного вони не мали.

Позивач вказувала, що після прийняття спадщини нею, ОСОБА_1, та ОСОБА_3, встановлений порядок користування земельною ділянкою, на протязі багатьох років також дотримувався згідно вищевказаного розподілу та претензій один до одного вони не мали.

У 2012 році в неї з ОСОБА_3 виникли непорозуміння з приводу користування двором загального користування, який, на її думку, складав 0.02 га. В той же час, у приватній розмові ОСОБА_3 повідомила її, що у 2006 році вона приватизувала свою земельну ділянку, і на цей час вона складає 0,0566 га. Тобто ОСОБА_3 збільшила свою земельну ділянку на 0.0166 га (0,0566 га-0,04 га=0,0166 га). До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 було додано копію Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 658999 від 27 листопада 2006 року, виданий ОСОБА_3, що на підставі рішення 27 сесії 4 скликання П.П.-ОСОБА_7 сільської ради від 22 березня 2006 року № 96, вона є власником земельної ділянки площею 0,0566 га, яка розташована в с. П.П. Борщагівка, вул. Кооперативна, 4, цільове призначення (використання) земельної ділянки-будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Позивач ОСОБА_1 вважала, що рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівької сільської ради є незаконним та таким, що порушує її законне право землекористувача земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно вимог ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За правилами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Таким чином, саме власнику або землекористувачу належать повноваження щодо усунення порушень його прав на землю у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно вимог ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селиш, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

За правилами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками їз земель комунальної або державної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень .

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянко у власність або надання їх у користування.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви і представником позивача в судовому засіданні не надано належних доказів в обгрунтування заявлених вимог, а саме позивач не надала суду доказів, що вона на даний час є землекористувачем або власником земельної ділянки, яка розташована в с. П.П. Борщагівка, вул. Кооперативна, 4.

У доданій до позовної заяви копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 травня 2002 року вказано, що спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 3/10 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Кооперативна, під № 4.

Також слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу Української РСР 1970 року право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчувалось записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, що і було вказано в оскаржуваному рішенні, яким затверджено план розподілу земельної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, та зараховано по земельно-шнурових книгах за ОСОБА_4 0, 06 га, за ОСОБА_10 0, 08 га. З наявної копії довідки виконкому ОСОБА_7 сільської ради від 05 листопада 1997 року, яка видана ОСОБА_2, згідно земельно-шнурової книги він користується земельною ділянкою 0,08 га, фактична площа земельної ділянки складає 0,08 га.

Крім того. слід зазначити, що за життя ОСОБА_2 не звертався до суду за захистом свого права, якщо вважав його порушеним, та не оскаржив до суду рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області «Про розподіл земельної ділянки між гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2, с. П.Борщагівка, вул. Кооперативна, 4».

Посилання позивача ОСОБА_1 у позовній заяві, що її дід за свого життя ОСОБА_2 не знав і не міг знати про оспорюване рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року виконавчого комітету Петрпавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святшинського району Київської області, безпідставні, оскільки не підтверджені ніякими доказами.

Доводи позивача ОСОБА_1, що з наданих заяв ніякої спільної заяви не існує і про розгляд відповідачем заяви ОСОБА_4 та прийняття незаконного рішення, одночасно із заявою ОСОБА_2, про виділення їй у постійне користування земельної ділянки розміром 0,02 га, не знав і згоди на такий перерозподіл її дід не давав, є необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи містяться заява від 17 серпня 1996 року ОСОБА_2 до голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_8 про виділення під двір загального користування 0,01 га за рахунок його земельного наділу по факту користування, та заява ОСОБА_4 того ж дня- 17 серпня 1996 року, до голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_8 про виділення в постійне користування земельного наділу площею 0,02 га по факту користування, що були предметом розгляду виконавчим комітетом ОСОБА_7 сільської ради, та за наслідками розгляду вказаних заяв було прийнято рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року «Про розподіл земельної ділянки між гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2, с. П.Борщагівка, вул. Кооперативна, 4».

Згідно вимог ст. 256 ЦК України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Разом з тим, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропущено строк для звернення до суду з позовом про визнання і скасування рішення № 351 від 08 жовтня 1996 року Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області «Про розподіл земельної ділянки між гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2, с. П.Борщагівка, вул. Кооперативна, 4» з поважних причин та підлягає поновленню, оскільки про оскаржуване рішення вона дізналась у квітні 2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

За вимогами ст. ст. 57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надано суду належних доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 209, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету сільської ради відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.