Рішення № 54909056, 18.12.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/159/15-ц

пр.2/336/661/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді: Наумова О.О.,

при секретарі: Сергієнко С.О.,

представника відповідачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в інтересах позивача звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №014/17-16/6866-11 від 05.04.2007 року в сумі 24408,97 доларів США (368483,67 грн.), в тому числі: заборгованості за кредитом 21803,78 доларів США (329155,10 грн.); заборгованості по сплаті відсотків 1335,01 доларів США (20153,63 грн.), пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків 1270,18 доларів США (19174,94 грн.) та судових витрат в розмірі 3654,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.04.2007 року між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_3 укладений договір №014/17-16/6866-11, згідно якого позивач надав відповідачеві кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у сумі 35700,00 доларів США строком до 04.04.2017 року із сплатою 13,75% річних, а позичальник зобовязався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користуванням кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобовязання в порядку та строки, визначені договором.

З метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України 30.07.2009 року між Кредитором та Позичальником була укладена Додаткова угода №014/17-16/6866-11/1 до кредитного договору, відповідно до умов якої, сторони погодились тимчасово зменшити розмір щомісячного платежу по кредиту, Позичальник зобовязався укласти договори страхування на користь Кредитора. 16.10.2013 року між Кредитором та Позичальником була укладена Додаткова угода №014/17-16/6866-11/81-1-0-00/6237 до кредитного договору, відповідно до умов якої, збільшено строк надання кредиту до 04.12.2022 року, а також графік погашення кредиту та сплати інших платежів викладено в новій редакції в Додатку № 1,2, який є невідємною частиною Додаткових угод. Однак позичальником умови договору та додаткових угод щодо погашення кредиту не виконуються, станом на 21.11.2014 року він має заборгованість: по кредиту в сумі 21803,78 доларів США (329155,10 грн.); заборгованість по сплаті відсотків 1335,01 доларів США (20153,63 грн.). пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків 1270,18 доларів США (19174,94 грн.)

Для забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 014/17-16/6866-11/1 від 05.04.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_4 виступила поручителем та взяла на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням ОСОБА_3, що виникають з умов вказаного вище кредитного договору, тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості солідарно з обох відповідачів та покласти на них судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав в повному обсязі, просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 24408,97 доларів США (368483,67 грн.), яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі по кредиту в сумі 21803,78 доларів США (329155,10 грн.); заборгованість по сплаті відсотків 1335,01 доларів США (20153,63 грн.), пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків 1270,18 доларів США (19174,94 грн.) та судові витрати в межах заявлених вимог.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, та їх представник ОСОБА_1, проти позову заперечували про що надали письмові заперечення проти позову та просили у задоволенні позові відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов заявлено на законних підставах, він достатньо обґрунтований письмовими доказами і підлягає задоволенню.

Згідно ч.1, 2 п.1ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України врегульовано строк (термін) виконання зобов'язання, а саме частиною першою встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, за змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якою передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, що передбачено частинами 1, 2 ст. 553 ЦК України.

Ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Судом встановлено, що 05.04.2007 року між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/17-16/6866-11, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 35700,00 доларів США строком по 04.04.2017 року (включно)із сплатою 13,75% річних. З метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України 30.07.2009 року між Кредитором та Позичальником була укладена Додаткова угода №014/17-16/6866-11/1 до кредитного договору, відповідно до умов якої, сторони погодились тимчасово зменшити розмір щомісячного платежу по кредиту, Позичальник зобовязався укласти договори страхування на користь Кредитора. 16.10.2013 року між Кредитором та Позичальником була укладена Додаткова угода №014/17-16/6866-11/81-1-0-00/6237 до кредитного договору, відповідно до умов якої, збільшено строк надання кредиту до 04.12.2022 року, а також графік погашення кредиту та сплати інших платежів викладено в новій редакції в Додатку № 1,2, який є невідємною частиною. Згідно графіку надання кредиту, зазначеного у Додатку №1, 2 до договору. Погашення кредиту в залежності від обраної програми кредитування може здійснюватися: або згідно графіка погашення кредиту, встановленого в Додатку №2 в розмірі 1/120 від суми ліміту отриманого кредиту згідно п.1.1. договору, погашення відсотків (процентів) за користування кредитом здійснюється щомісячно; або шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів (ануїтентні платежі) протягом всього строку дії договору згідно графіка погашення, в додатку №2 Процентна ставка за користування кредитом була встановлена 13,75% річних.

05.04.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки №014.17-16/6866-11/1, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед банком відповідати по борговим зобовязанням боржника ОСОБА_3, що виникають з умов вказаного вище кредитного договору, а саме повернути кредит в розмірі 35700,00 доларів США, сплатити проценти за його користуванням, комісійну винагороду, неустойку (пеню,штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі. Вказаним договором також передбачено, що у разі невиконання боржником умов кредитного договору банк має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання боргових зобовязань, а поручитель приймає на себе зобовязання здійснити виконання зобовязань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі протягом 5 банківських днів з дати направлення такої вимоги. Відповідно до п.4.1 договору поруки, укладеного між сторонами, він діє до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором, після чого припиняється відповідальність поручителя. Також порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Фактично між сторонами виникли кредитні зобов'язання і між сторонами були визначені всі істотні умови, зокрема: предмет зобов'язання, строки дії, права, обов'язки та відповідальність сторін.

Свої зобов'язання за Кредитним договором ОСОБА_2 виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі доказами.

Розрахунком ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», відповідно до якого ОСОБА_3 станом на 21.11.2014 року має борг по кредитному договору в сумі 24408,97 доларів США, (у гривневому еквіваленті становить 368483,67 грн. при курсі НБУ валюти на дату розрахунку 15,096240), яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі по кредиту в сумі 21803,78 доларів США (329155,10 грн.); заборгованість по сплаті відсотків в тому числі прострочену заборгованість за відсотками у сумі 1335,01 доларів США (20153,63 грн.) пеню за невчасну сплату кредиту у розмірі 1270,18 доларів США (19174,94 грн.)

Позивачем суду надано на підтвердження своїх вимог копії письмової вимоги № 114-0-0-00/15-7895 від 31.10.2014р. про дострокове виконання зобовязань за кредитним договором на імя ОСОБА_3 та письмової вимоги №114-0-0-00/15-7896 від 31.10.2014р. про виконання грошових зобовязань за договором поруки на імя ОСОБА_4 про погашення протягом 5-ти днів з моменту її отримання простроченої заборгованості в сумі 568 доларів США та заборгованості за процентами 1359,66 доларів США. Відомості про отримання цієї вимоги відповідачами суду не надані та у справі вони відсутні, тому надана вимога не підтверджує того, що банк належним чином виконав умови договору поруки щодо направлення письмової вимоги поручителю про погашення боргу.

Позивачем суду не надано доказів того, що поручитель ОСОБА_4 була повідомлена про наявність простроченої заборгованості основного боржника за кредитним договором ОСОБА_3 невиконання позивачем, в тому числі і з 22.07.2014року, умов договору щодо направлення письмової вимоги поручителю ОСОБА_4 зумовило збільшення боргу, зважаючи на те, що заборгованість почала виникати задовго до звернення позивача до суду 14 січня 2015 року.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 251 ЦК України терміном є певний момент у часі з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, що може бути визначена правочином.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У п.4.1. договору поруки, укладеному між банком та поручителем ОСОБА_4 зазначено, що строк дії договору поруки продовжується до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, а відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі. Отже, зазначеним договором поруки не встановлено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вказувалося, з розрахунку заборгованості, наданого банком, станом на час звернення до суду вбачається, що прострочена заборгованість позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором виникла у жовтня 2013 року тому 16.10.2013 року між Кредитором та Позичальником була укладена Додаткова угода №014/17-16/6866-11/81-1-0-00/6237 до кредитного договору, відповідно до умов якої, збільшено строк надання кредиту до 04.12.2022 року, а також графік погашення кредиту та сплати інших платежів викладено в новій редакції в Додатку № 1,2, який є невідємною частиною. Згідно графіку надання кредиту, зазначеного у Додатку №1, 2 до договору, але позичальник вносив щомісячні платежі не в повному розмірі тому банком нараховувалась пеня за невчасну сплату кредиту з листопада 2013 року, з22.07.2014 року платежі вносились до банку з затримкою у декілька місяців, а з листопада 2014 року він не вносив коштів на погашення кредиту взагалі.

Позичальник не виконав умови кредитного договору і у цьому разі за умовами кредитного договору у банку виникло право вимоги дострокового повернення кредиту. Відтак з цього моменту почав спливати визначений договором поруки шестимісячний строк виконання зобов'язання, протягом якого банк має право звернутись з вимогою до поручителя, а у разі, якщо банк не скористається таким правом, зобов'язання за договором поруки припиняються після спливу такого строку.

До суду з позовом до поручителя банк звернувся 14.01.2015 року тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України. Оскільки строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування самого зобов'язання поруки, то право кредитора і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються. У зв'язку з цим, зобов'язання поручителя за договорами поруки, що укладений 05.04.2007 року між банком та ОСОБА_4 не припинився відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Встановивши, що загальна сума боргу становить 21803,78 доларів США (329155,10 грн.); заборгованість по сплаті відсотків в тому числі прострочену заборгованість за відсотками у сумі 1335,01 доларів США (20153,63 грн.) пеню за невчасну сплату кредиту у розмірі 1270,18 доларів США (19174,94 грн.), а також те, що заборгованість у ОСОБА_3 за кредитним договором виникла у жовтня 2013 року тому 16.10.2013 року між Кредитором та Позичальником була укладена Додаткова угода №014/17-16/6866-11/81-1-0-00/6237 до кредитного договору, відповідно до умов якої, збільшено строк надання кредиту до 04.12.2022 року, а також графік погашення кредиту та сплати інших платежів викладено в новій редакції в Додатку № 1,2, який є невідємною частиною. Згідно графіку надання кредиту, зазначеного у Додатку №1, 2 до договору, але позичальник вносив щомісячні платежі не в повному розмірі тому банком нараховувалась пеня за невчасну сплату кредиту з листопада 2013 року.

Як вбачається з свідоцтва про народженя серії 1ЖС № 307627 на утриманні ОСОБА_3 перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені в межах строків позовної давності. Тобто, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, суд прийшов до висновку про стягнення пені в один рік, а саме за період з 16.01.2014 року по період 24.11.2014 рік ((1270,18 7,24) = 1262,94 доларів США.) Таким чином, суд стягує з відповідача пеню у розмірі 1262,94 грн.

Отже, вимоги банку про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що за його умовами погашення кредиту мало здійснюватися ОСОБА_3 щомісячними платежами. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що прострочена заборгованість по платежам за кредитом у позичальника почала виникати з березня 2009 року, при цьому боржник здійснював погашення кредиту, хоча із порушеннями строків, щомісяця показники заборгованості змінювалися. З 16.11.2013 року нараховувалася пеня, розмір якої постійно збільшувався. З листопада 2014 року ОСОБА_3 жодних платежів станом на 17 грудня 2015 року не здійснював, кошти на погашення тіла кредиту, відсотків, пені не вносив. Відповідно до розрахунку, який надано позивачем станом на 21.11.2014 року заборгованість позичальника за вказаним кредитним договором становить по кредиту в сумі 24408,97 доларів США, (у гривневому еквіваленті становить 368483,67 грн. при курсі НБУ валюти на дату розрахунку 15,096240), яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі по кредиту в сумі 21803,78 доларів США (329155,10 грн.); заборгованість по сплаті відсотків в тому числі прострочену заборгованість за відсотками у сумі 1335,01 доларів США (20153,63 грн.) пеню за невчасну сплату кредиту у розмірі 1270,18 доларів США (19174,94 грн.).

Вказана сума заборгованості, станом на день розгляду справи відповідачами банку не сплачена.

Порядок призначення та проведення судових експертиз передбачений Законом України "Про судову експертизу", а також регулюється Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

За змістом положень ст. ст. 143, 144 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі і експертиза призначається ухвалою суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України).

Крім того, у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" судам роз'яснено, що висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для справи. Факти, що входять в предмет доказування, визначені у ч.1 ст. 179 ЦПК України. За ч.2 ст. 59 зазначеного Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Питання допустимості і належності доказів у цивільному судочинстві регламентується ст.ст. 58, 59 ЦПК України. Допустимість доказу - це відповідність його процесуальній формі (засобів доказування) вимогам закону.

Відповідно до ст.212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ухвалою суду від 26.05.2015 року за клопотанням представника позивача по справі призначалась судова бухгалтерська експертиза.

ОСОБА_7 науково-дослідного інституту судових експертиз №2645/46-15 від 21.08.2015 року повідомлено, що станом на 12.08.2015 року оплату вартості робіт по виконанню експертизи відповідно до рахунку №Рах-0626 від 18.06.2015 року відповідачем ОСОБА_3 не здійснено, тому матеріали цивільної справа з ухвалою суду від 26.05.2015 року повернуті без виконання.

Судом на виконання вимог п.4 ст.10 ЦПК України відповідачам та представнику відповідача ОСОБА_1 було роз'яснено їх право заявити клопотання щодо призначення по справі експертизи з метою встановлення вірності нарахування заборгованості за договором від 05.04.2007 року, а також про надання інших доказів по справі, які б підтверджували обставини, викладені в запереченні на позовну заяву.

Проте відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 вказаним правом не скористався і на підтвердження своїх заперечень проти позову послався лише на письмові заперечення проти позову, додані ним до справи.

Разом з тим суд вважає, що відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 не надали суду належних і допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин та позову.

Суд не приймає до уваги розрахунок (Додаток1) представника відповідача ОСОБА_1, оскільки з нього не вбачається яким чином розрахована заборгованість, за яким саме кредитним договором та за який період часу, а також не надано квитанцій щодо проведених проплат.

Також суд не приймає до уваги аналіз умов кредитного договору представника відповідача ОСОБА_1, оскільки він не стосується предмету розгляду даної справи.

Таким чином, загальна сума заборгованості доведена позивачем та підлягає солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки вони порушили умови договору та вимоги ст.ст.526, 527, 530, 533, 536, 1046, 1049, 1054 ЦК України, чим порушено права позивача, який, у свою чергу, відповідно до вимог ст.ст. 543, 549, 550, 551, 1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення заборгованості, що лишилася, сплати процентів та пені, відповідно до положень ст.ст.1048, 625 ЦК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про солідарне стягнення заборгованості з відповідчів у розмірі 24401,73 доларів США, (у гривневому еквіваленті становить 368374,372 грн. при курсі НБУ валюти на дату розрахунку 15,096240), яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі по кредиту в сумі 21803,78 доларів США (329155,10 грн.); заборгованість по сплаті відсотків в тому числі прострочену заборгованість за відсотками у сумі 1335,01 доларів США (20153,63 грн.) пеню за невчасну сплату кредиту у розмірі 1262,94 доларів США (19065,64 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати просуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, в зв'язку з чим стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 533, 536, 543, 549, 550, 551, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, ІН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_2 Аваль» (р/р № 6499475 в ЗОД «ОСОБА_2 Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) заборгованість за кредитним договором №014/17-16/6866-11 від 05.04.2007 року у розмірі 24408,97 доларів США, (у гривневому еквіваленті становить 362487,44 грн. при курсі НБУ валюти на дату розрахунку 15,096240), яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі по кредиту в сумі 21803,78 доларів США (329155,10 грн.); заборгованість по сплаті відсотків в тому числі прострочену заборгованість за відсотками у сумі 1335,01 доларів США (20153,63 грн.) пеню за невчасну сплату кредиту у розмірі 872,98 доларів США (13178,71 грн.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, ІН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_2 Аваль» (р/р № 6499475 в ЗОД «ОСОБА_2 Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Наумов