Справа № 357/16646/15-а
2-а/357/993/15
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя Дмитренко А. М. ,
при секретарі Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в місті Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він отримує з 30.12.1999 року пенсію по інвалідності, яку було обчислено по довідці про оплату праці в розмірі 219,01 грн., з 06.03.2003 року відповідно до його заяви та нової довідки про оплату праці пенсію перераховано з більшого заробітку і встановлено в розмірі 468,64 грн., на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду в 2003 році йому було видано підприємством нову довідку про оплату праці, яку прийнято УПФУ в м. Білій Церкві та проведено перерахунок пенсії, яку він одержував постійно, з 01.01.2012 року почав одержувати пенсію в більшому розмірі відповідно до постанови КМ України № 1210, але в 2015 році довідався про те, що пенсію йому розраховано УПФУ на підставі першої довідки про оплату праці, про що його не було проінформовано відповідачем. На його звернення до УПФУ в м. Білій Церкві листом відповідач повідомив, що рішенням суду було зобовязано АТП 13254 видати позивачу нову довідку про оплату праці, проводити перерахунок пенсії по цій довідці суд УПФУ не зобовязував, підстави для проведення розрахунку пенсії по довідці, яку було видано 20.11.2003 року, відсутні. А тому позивач просив суд визнати дії УПФУ в місті Білій Церкві Київської області щодо відмови провести перерахунок його пенсії по довідці № 159 від 20.11.2003 року про заробітну плату, отриману за роботу в зоні відчуження, неправомірними; зобовязати відповідача провести перерахунок його пенсії відповідно до вказаної довідки про оплату праці.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача позов не визнали, в суді пояснили, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в травні 1986 року на підставі довідки № 159 від 20.11.2003 року, яку було видано АТП 13254 на виконання рішення суду, відсутні, оскільки не збереглися первинні документи, які підтверджують роботу позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році, що було підтверджено актом перевірки, проведеної спеціалістами УПФУ. З 01.01.2012 року відповідно до постанови КМ України № 1210 пенсію позивачу перераховано згідно довідки № б/н про заробітну плату в зоні відчуження в розмірі 194,60 крб. за період з 11.05.1986 року по 15.05.1986 року з урахуванням кратності 2.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, оглянувши матеріали даної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та інвалідом другої групи від захворювання, повязаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, що стверджується копією посвідчення серії А № 122921 від 28.12.1999 року та копією довідки МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності.
Позивачу з 30.12.1999 року було призначено УПФУ у м. Білій Церкві пенсію по 3-й групі інвалідності від захворювання, повязаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі довідки № б/н, виданої АТП 13254 про оплату за період роботи позивача в зоні відчуження з 11.05.1986 року по 15.05.1986 року в розмірі 194,60 крб. з урахуванням коефіцієнта кратності 2, пенсію призначено в розмірі 219,01 грн.
З 06.03.2001 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності від захворювання, повязаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розрахунок пенсії проведено по 2-й групі інвалідності у розмірі фактичних збитків.
З 01.08.2003 року згідно заяви позивача від 14.08.2003 року та наданої ним довідки № 78 від 05.05.2003 року про оплату праці в зоні відчуження у вказаний вище період в розмірі 269,60 крб. з урахуванням коефіцієнта кратності 2, позивачу проведено перерахунок пенсії з більшого заробітку та встановлено її в розмірі 468,64 грн.
Наведене стверджується копіями зазначених довідок про оплату праці, копіями заяви позивача та розпорядження про перерахунок пенсії з 01.08.2003 року, матеріалами оглянутої в судовому засіданні пенсійної справи позивача, листом УПФУ в м. Білій Церкві від 01.07.2015 року № 469/П-01.
З матеріалів справи також вбачається, що 15.10.2003 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області постановлено рішення по справі № 2-16630, згідно якого зобовязано посадових осіб «Київоблкомунтранс АТП -13254» видати ОСОБА_1 довідку для предявлення до Пенсійного фонду про те, що він працював в м. Припять по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з врахуванням діючого законодавства про оплату праці працівників, зайнятих на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з розрахунку 12-ти годинного робочого часу, рішення суду набрало законної сили 16.11.2003 року, що слідує з копії цього рішення.
Як було встановлено судом при розгляді в 2003 році вказаної вище справи, позивач ОСОБА_1 дійсно в період часу з 11.05.1986 року по 15.05.1986 року працював в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Припять щоденно по 12 годин.
На виконання рішення суду Київським обласним комунальним підприємством «АТП 13254» ОСОБА_1 було видано 20.11.2013 року нову довідку про оплату праці в зоні відчуження за № 159 в період з 11.05.1986 року по 15.05.1986 року з врахуванням коефіцієнта кратності 4 в розмірі 499,60 крб., на підставі якої відповідно до заяви позивача від 28.11.2003 року йому було проведено перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків з більшого заробітку з 01.12.2003 року, що стверджується копією вказаної довідки про оплату, копіями заяви позивача про перерахунок пенсії та розпорядження УПФУ в м. Білій Церкві, згідно якого такий перерахунок було проведено.
Отже, відповідачем було прийнято довідку про оплату праці позивача в зоні відчуження за № 159 від 20.11.2003 року, на підставі цієї довідки проведено перерахунок пенсії, в матеріалах пенсійної справи позивача є копія вказаного вище рішення суду, УПФУ в м. Білій Церкві, яке не приймало участі в 2003 році у розгляді зазначеної справи, було ознайомлене з рішенням суду і мало можливість його оскаржити до суду апеляційної інстанції, але цим правом не скористалося, тобто, УПФУ погодилося з рішенням суду, яким було встановлено обставини щодо роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Припять по 12 годин щоденно з 11.05.1986 року по 15.05.1986 року та зобовязано підприємство видати відповідну довідку про оплату праці для подання до УПФУ.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
В судовому засіданні також було встановлено, що пенсія позивачу, розрахована на підставі довідки про оплату праці № 159 від 20.11.2003 року, виплачувалася УПФУ в м. Білій Церкві до 01.01.2012 року, а з 01.01.2012 року пенсію було перераховано на підставі довідки № б/н , виданої АТП 13254 за період з 11.05.1986 року по 15.05.1986 року про заробітну плату в розмірі 194,60 крб. з урахуванням кратності 2, про що зазначено в листі УПФУ в м. Білій Церкві від 01.07.2015 року на звернення позивача, цим листом позивачу фактично було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по тій довідці, по якій пенсія розраховувалася і виплачувалася з 01.12.2003 року з тих підстав, що не збереглися первинні документи, які містять необхідну інформацію про роботу позивача в зоні відчуження.
Згідно ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями /військкоматами/, а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які зайняті на роботах, що повязані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища» оплата праці працівників підприємств, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, провадилася у 3,2,1 зонах небезпеки у 4-, 3-, 2-кратному розмірах тарифної ставки /окладу/ понад середньомісячну заробітну плату за основним місцем роботи.
ОСОБА_2 України від 22.11.1995 року № 09-3815 повідомлялося, що у разі неправильного нарахування заробітної плати особам, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках, згідно з листом ОСОБА_2 України від 29.10.1992 року № 09-3751, Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС від 29.10.1992 року № 1082/ЗК та Міністерства фінансів України від 29.10.1992 року № 13-412/308 на підставі стверджуючих документів підприємство /організація/, яке відряджало працівника в зону відчуження /або його правонаступник/ має право зробити перерахунок заробітної плати і надати довідку про новий розмір заробітної плати в зоні відчуження для подання до органу соціального захисту населення-тепер до органу ПФУ за місцем проживання особи-для перерахунку розміру пенсії. При цьому виплата недонарахованих сум не провадиться.
Первинним документами, що підтверджують період роботи в зоні відчуження, є довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу, подорожні листи для водіїв, копії відомостей /особових рахунків / на виплату заробітної плати.
Як встановлено судом, саме підприємством АТП 13254 на підставі відповідних документів і було проведено перерахунок заробітної плати позивача за вищевказаний період за роботу в зоні відчуження з урахуванням коефіцієнта кратності 4 , оскільки робота виконувалась в 3-й зоні небезпеки, з урахуванням середньомісячного заробітку, який зберігається за основним місцем роботи, про що вказано в постанові РМ УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7, виходячи з установленого у зоні відчуження 6-годинного робочого дня, приймаючи для розрахунку годинну тарифну ставку позивача за основним місцем роботи, з урахуванням оплати за роботу у святкові дні та за роботу у надурочний час, що було передбачено нормативно-правовими актами, які регулювали питання оплати праці в зоні відчуження.
Саме з врахуванням цих положень позивачу і було видано довідку про оплату праці № 159 від 20.11.2003 року, на яку вказано вище і яку відповідач прийняв до уваги, провів розрахунок пенсії, а з 01.01.2012 року без звернення позивача провів перерахунок його пенсії на підставі іншої довідки про оплату праці, яку вважав такою, що видана на підставі первинних документів.
Як на підставу такого перерахунку пенсії, представники відповідача посилалися на постанову КМ України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсій у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.ст.54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», також визначено розміри всіх доплат, підвищень, допомог, передбачених вказаним Законом.
Але згідно цієї постанови КМ України, Пенсійному фонду України необхідно забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Оскільки до введення в дію цієї постанови, пенсія позивачу розраховувалася на підставі довідки про оплату праці № 159 від 20.11.2003 року, то і перерахунок пенсії згідно положень вказаної постанови № 1210 мав бути проведений на підставі даної довідки за матеріалами пенсійної справи.
Крім того, суд вважає, що обсяг прав особи, яка ризикуючи своїм здоровям приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не може залежати від того, що на даний час на підприємстві чи в архіві не збереглися всі документи, які підтверджують участь цієї особи у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, до того ж, відповідна перевірка спеціалістами УПФУ в м. Білій Церкві була проведена тільки 26.06.2015 року, що слідує з копії акта перевірки в матеріалах справи.
Судом також приймається до уваги лист ГУ ПФУ у Київській області від 07.07.2015 року № 467 в матеріалах пенсійної справи, копія якого приєднана до матеріалів даної адміністративної справи, в якому, зокрема, ГУ ПФУ повертаючи пенсійну справу ОСОБА_1 вказує на те, що в особових рахунках по оплаті праці за травень 1986 року, які є первинними документами, нараховано відповідні суми за роботу в зоні відчуження.
Представниками відповідача в судовому засіданні не було надано доказів, які б вказували на безпідставність видачі довідки про оплату праці позивача в зоні відчуження за № 159 від 20.11.2003 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В письмових запереченнях на позов відповідач посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Як вказано вище, відповідач мав провести перерахунок пенсії позивача за нормами постанови КМУ № 1210 з 01.01.2012 року за матеріалами пенсійної справи, позивач не звертався до відповідача по питанню перерахунку пенсії на підставі нової довідки про оплату праці за інший період, про те, що відповідачем використано для перерахунку пенсії іншу довідку про оплату праці, позивач дізнався з листа УПФУ в липні 2015 року, доказів на спростування цих висновків суду відповідачем не надано.
А тому за таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору на користь держави як потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Враховуючи все вищенаведене та керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які зайняті на роботах, що повязані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища», постановою КМ України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2, 6,17, 71, 72, 99, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в місті Білій Церкві Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про оплату праці за роботу в зоні відчуження за № 159 від 20.11.2003 року, яку було видано Київським обласним комунальним підприємством «АТП 13254».
Зобовязати управління Пенсійного Фонду України в місті Білій Церкві Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки про оплату праці за роботу в зоні відчуження за № 159 від 20.11.2003 року, яку було видано Київським обласним комунальним підприємством «АТП 13254».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 54908088, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 22.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/16646/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: