Рішення № 54907945, 18.12.2015, Яремчанський міський суд

Справа № 354/637/14-ц

Провадження по справі № 2/354/33/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2015 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Марчака Ю.І.

секретаря Савчук М.І.

позивача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 представник відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7 міська рада про припинення дії земельного сервітуту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення про припинення дії земельного сервітуту. В судовому засіданні позивач та представники позивача позовні вимоги підтримали та суду пояснили, що рішенням Яремчанського міського суду від 04.04.2008року було задоволено позов ОСОБА_8 та ОСОБА_1, яким було встановлено постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу і проїзду транспортному засобу по наявному шляху шириною три метри та довжиною шістдесят метрів, через земельну ділянку площею 0.3859га., власником якої є ОСОБА_1 і яка знаходиться по вул..Стефаника в м. Яремче.

Вказаним сервітутом ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не користувались з 2008року по даний час оскільки мають підїзди до своїх земельних ділянок через земельні ділянки інших межівників з якими перебувають у добросусідських відносинах. Через земельну ділянку позивачки, відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не мали технічної можливості їздити оскільки частина земельної ділянки позивачки заболочена, що робить неможливим будь-який проїзд. Згідно генерального плану земель квартал № 81 м. Яремче який знаходиться в архівах Коломийського міжміського бюро технічної інвентаризації станом на 25.10.1969 р. на земельній ділянці ОСОБА_1 жодного проїзду ( дороги) не вказано.

Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , що б доїхати до кута своєї земельної ділянки через земельну ділянку позивачки, повинні спочатку зїхати з дороги по вул.В. Стефаника, потім проїхати по земельній ділянці ОСОБА_1 та Гнипюка. Вказана відстань становить 67 м.78 см.,а тому сервітут довжиною 60 метрів довжини не може бути використаний, оскільки закінчується посередині земельної ділянки Гнип'юк та початку земельної ділянки ОСОБА_9.

Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, який має потребу у використанні суміжної земельної ділянки для усунення недоліків своєї ділянки. Власник земельної ділянки зацікавлений у встановленні земельного сервітуту, повинен звернутися до власника суміжної ділянки з пропозицією дати дозвіл на обмежене постійне або строкову користування цією ділянкою у межах конкретного земельного сервітуту. Право земельного сервітуту тісно пов'язане з двома суміжними( сусідніми) земельними ділянками, і лише в межах такого зв'язку може належати певній особі.

З 2008року по даний час відповідачі жодного разу не звертались до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, оскільки не є безпосередніми сусідами земельних ділянок та не представили жодного доказу такого звернення, а також не зверталися до суду про видачу виконавчого листа і примусового виконання рішення Яремчанського міського суду від 04.04.2008року про встановлення сервітуту.Також відповідачі не зверталися до відділу ДВС Яремчанського міського управління юстиції, щодо виконання вказаного рішення суду.

В даний час ОСОБА_1 бажає нормально користуватись своєю приватною земельною ділянкою в розмірах вказаних у відповідних документах на землю без будь-яких обтяжень.Відповідно до норм ст.102 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках невикористання земельного сервітуту протягом трьох років.Оскільки з часу прийняття рішення Яремчанського міського суду від 04.04.2008року про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту,відповідачі не використовували земельний сервітут більше як три роки підряд.

Враховуючи викладене просять позов задоволити та припинити дію земельного сервітуту встановленого рішенням Яремчанського міського суду від 4.04.2008р. по справі №2-24/2008р.яким було встановлено постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу і проїзду транспортному засобу по наявному шляху шириною три метри та довжиною шістдесят метрів, через земельну ділянку площею 0.3859га., по межі «В-А» в державному акті на право приватної власності серія ІІ-ІФ № 042900 від 05.07.2002р., власником якої є ОСОБА_1 і яка знаходиться по вул.Стефаника в м. Яремче.

В судовому засіданні Шурот. О.В. як представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала повністю та суду пояснила, що рішенням Яремчанського міського суду від 04.04.2008р. по справі №2-24/2008р.було задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_1 та встановлено постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу і проїзду транспортному засобу по наявному шляху шириною три метри та довжиною шістдесят метрів, через земельну ділянку площею 0.3859га., по межі «А-В» в державному акті на право приватної власності серія ІІ-ІФ № 042900 від 05.07.2002р., власником якої є ОСОБА_1 і яка знаходиться по вул.Стефаника в м. Яремче.Тому додаткове встановлення та реєстрація вказаного земельного сервітуту для відповідачів є непотрібною.

Вказаним сервітутом ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , а після смерті ОСОБА_8 її спадкоємець ОСОБА_5 користуються з 2008року по даний час. Інших підїзних щляхів до земельних ділянок відповідачів не існує і цього в судовому засіданні не вказала позивачка та її представники. Відповідачі постійно з 2008року користуються земельною ділянкою позивачки , яка рішенням суду встановлена для проїзду до їхніх земельних ділянок. Що б не заподіяти шкоду земельній ділянці позивачки, відповідачі для проїзду використовують гужовий транспорт та підсипають болотисту частину земельної ділянки встановленої для проїзду рішенням суду.

Відповідачі не мали потреби звертатись до відділу ДВС Яремчанського міського управління юстиції, щодо примусового виконання вказаного рішення суду оскільки з 2008року по 2014рік з позивачкою не було жодної суперечки з приводу проїзду через її земельну ділянку. Окрім цього примусове встановлення сервітуту є неможливим через відсутність державної реєстрації земельної ділянки позивачки в Державному земельному кадастрі , що підтверджується відсутністю кадастрового номера вказаної земельної ділянки. Враховуючи викладене, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не має тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_6та представник третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_7 міська рада повторно в судове засідання не зявились хоча про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та оцінюючи досліджені докази в сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із рішення Яремчанського міського суду від 04.04.2008р. (а.с.8-9) по справі №2-24/2008р.вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було задоволено та встановлено для ОСОБА_8 та ОСОБА_1 постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу і проїзду транспортному засобу до їхніх земельних ділянок по наявному шляху шириною три метри та довжиною шістдесят метрів, через земельну ділянку площею 0.3859га., по межі «В-А» в державному акті на право приватної власності серія ІІ-ІФ № 042900 від 05.07.2002р., власником якої є ОСОБА_1 і яка знаходиться по вул.Стефаника в м. Яремче.

Згідно змісту державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №825910 (а.с.152) вбачається, що ОСОБА_8 була власником земельної ділянки кадастровий номер 2611000000:06:004:0042 . Сторони в судовому засіданні визнали, що сервітут було встановлено для обслуговування вказаної земельної ділянки.

Із свідоцтва про смерть (а.с.75) вбачається, що ОСОБА_8 померла 21.01.2015року.

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.162) вбачається , що ОСОБА_5, 24.09.2015року набув у власність після смерті матері ОСОБА_8 та відповідно став власником земельної ділянки кадастровий номер 2611000000:06:004:0042.

Із пояснень свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 вбачається , що ОСОБА_8 за свого життя, а потім її син ОСОБА_5 та ОСОБА_1 для проїзду до своїх земельних ділянок користуються частиною земельної ділянки ОСОБА_1. Вказані свідки пояснили, що ОСОБА_5 восени 2015року засипав заболочену частину земельної ділянки ОСОБА_1 через, яку їздив до своєї земельної ділянки.

До складу спадщини відповідно до вимог ст..1218ЦК України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України право власності до на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно вимог ст.403 ЦК України: сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном;сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку; сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Вимогами ст. 406 ЦК України та ч.2 ст. 102 ЗК України передбачено випадки припинення сервітуту. Згідно вказаних вимог, с ервітут припиняється у разі відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; спливу строку, на який було встановлено сервітут; припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням; невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В судовому засіданні не встановлено жодної наведеної підстави для припинення сервітуту. Так свідки в судовому засіданні підтвердили факт використання земельної ділянки позивачки для проїзду до земельної ділянки відповідачів. Позивач та її представники в судовому засіданні пояснили, що вони з 2008року по даний час не чинили перешкод для відповідачів для проїзду через земельну ділянку позивачки. Також позивач та її представники не надали суду жодного доказу, який би підтверджував, що відповідачі користуються суміжними земельними ділянками для проїзду до своїх земельних ділянок, тобто мають можливість обробляти свої земельні ділянки не користуючись спірною земельною ділянкою . Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 у вересні 2015року, а тому не мав реальної можливості зареєструвати сервітут в Державному земельному кадастрі. При цьому суд бере до уваги пояснення представника позивача ОСОБА_3 про те, що земельна ділянка позивачки не має кадастрового номера, тобто відсутня державна реєстрація земельної ділянки позивачки в Державному земельному кадастрі.

Згідно вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається , що обтяження на земельну ділянку позивачки можуть бути встановлені тільки після державної реєстрації та внесення даних про власника земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи викладене суд прийшов до переконання про необґрунтованість позовних вимог позивачки. Тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7 міська рада про припинення дії земельного сервітуту відмовити в повному обсязі.

На підставі вимог ст..ст. 102,103 ЗК України, ст..ст.403,406,1218,1225 ЦК України, керуючись вимогами ст..213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7 міська рада про припинення дії земельного сервітуту відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Суддя: ОСОБА_12