Ухвала суду № 54907163, 07.12.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/167/15-ц Головуючий у 1-й інст. Нейло В. М.

Категорія 43 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Коломієць О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ягнятинської сільської ради Ружинського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання недійсним і скасування рішення Ягнятинської сільської ради Ружинського району за апеляційною скаргою Ягнятинської сільської ради Ружинського району на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2015 року

встановила:

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано рішення 28 сесії 6 скликання Ягнятинської сільської ради від 20 травня 2014 року, яким було надано ОСОБА_2 для проживання 2-х кімнатну квартиру по вулиці Центральній № 77 «а» та господарські будівлі в с.Ягнятин Ружинського району.Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Ягнятинська сільська рада, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що рішенням Ягнятинської сільської ради про надання ОСОБА_2 житлового приміщення по вул. Центральній, 77-а в с.Ягнятин Ружинського району жодним чином не порушуються права позивача на житло, оскільки для ОСОБА_1 виділене житло за іншою адресою, зокрема, по вул. Центральній, 53. Крім того, позивач не вселялася та не проживала у квартирі, що була їй виділена. Суд не дав належної оцінки тому факту, що у спірній квартирі на даний час проживають та зареєстровані дружина та малолітні діти ОСОБА_2, не залучив їх до участі у справі. Відповідач також вважає, що дана справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.285).

В судовому засіданні позивач та його представники заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважали їх необґрунтованими.

Представник третьої особи доводи апеляційної скарги визнав та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням приватного підприємства «Ягнятинське» від 14.02.2001 року завідуючій фельдшерсько-акушерським пунктом с.Ягнятин ОСОБА_1 на сімю з трьох чоловік була виділена квартира жилою площею 46,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральній, 53 в с.Ягнятин Ружинського району (територія фельдшерсько-акушерського пункту) (а.с.9).

23.02.2001 р. на підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Ягнятинської сільської ради ОСОБА_1 було видано ордер на зазначене жиле приміщення (а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Ружинської районної ради від 15.08.85р. №237 квартира №53 по вул. Центральній в с. Ягнятині, жилою площею 46,2 кв.м. визнана посадовою (так зазначено в рішенні) (а.с.6).

Рішенням 28 сесії 6 скликання Ягнятинської сільської ради від 20 травня 2014 року ОСОБА_2 було надано для проживання 2-х кімнатну квартиру по вулиці Центральній № 77 «а» та господарські будівлі в с.Ягнятин Ружинського району (а.с.3).

Позивач просила визнати незаконним вищевказане рішення Ягнятинської сільської ради, посилаючись на те, що спірна квартира не перебувала та не перебуває у комунальній власності Ягнятинської сільської ради, а тому остання не мала права нею розпоряджатися. Крім того, спірна квартира на підставі ордера від 23.02.2001 р. була виділена їй для проживання.

Згідно з рішенням девятої сесії двадцять четвертого скликання Ягнятинської сільської ради від 22.11.2003 р. з балансу ПП «Ягнятинське» у комунальну власність Ягнятинської сільської ради були передані обєкти соціальної сфери та житлового фонду. Вказане рішення не містить інформації щодо передачі квартири по вул. Центральній, 53, в якій проживала ОСОБА_1, в комунальну власність сільської ради. В рішенні зазначається про передачу в комунальну власність сільської ради приміщення амбулаторії (а.с.26).

Інші документи щодо передачі в комунальну власність квартири по вул.Центральній, 53, в якій проживала ОСОБА_1, в матеріалах справи відсутні.

Із головної книги основних засобів і сальдових книг сільської ради за 2012-2014 р.р., які були оглянуті в судовому засіданні судом першої інстанції, видно, що на балансі Ягнятинської сільської ради перебуває приміщення медамбулаторії. Інформація щодо спірної квартири відсутня.

За таких обставин, коли спірна квартира не перебувала в комунальній власності, Ягнятинська сільська рада не мала права розпоряджатися вказаним нерухомим майном.

До того ж, за змістом ст.58 ЖК України єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, який видається лише на вільне жиле приміщення.

З матеріалів справи видно, що на момент прийняття рішення про надання житлового приміщення ОСОБА_2 у спірній квартирі на підставі ордера проживала ОСОБА_1

Відповідач у справі та третя особа не надали суду доказів про те, що ордер на квартиру по вул. Центральній, 53 в с. Ягнятин Ружинського району, виданий на імя ОСОБА_1, визнаний у встановленому законом порядку недійсним. Відсутні також докази про те, що позивачка у встановленому законом порядку була визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням чи про її виселення.

Доводи відповідача та представника третьої особи про те, що квартира, на яку видано ордер ОСОБА_1 та квартира, виділена рішенням Ягнятинської сільської ради для проживання ОСОБА_2, є різними жилими приміщеннями, оскільки вони мають різну адресу та різну площу, спростовуються наступним.

Так, із рішення приватного підприємства «Ягнятинське» від 14 лютого 2001 року видно, що надана для проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на території фельдшерсько-акушерського пункту (а.с.9).

Згідно з довідкою Ягнятинської сільської ради №97 від 03.04.15 р. двокімнатна квартира, яка за рішенням сільської ради виділена ОСОБА_2, знаходиться за однією адресою з приміщенням ФАПу.

Крім того, з акту комісії у складі депутатів Ягнятинської сільської ради від 29 жовтня 2014 р. видно, що ОСОБА_2 на підставі рішення Ягнятинської сільської ради від 20.03.2014 р. вселився в квартиру, яка розташована в приміщенні медамбулаторії, в якій проживає ОСОБА_1 (а.с.11).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник третьої особи підтвердив, що квартира, яка за рішенням Ягнятинської сільської ради виділена для проживання ОСОБА_2, розміщена в одному будинку з фельдшерсько-акушерським пунктом.

Отже, наведене свідчить, що квартира, виділена на підставі ордера ОСОБА_1 та квартира, виділена за рішенням Ягнятинської сільської ради ОСОБА_2, являється одним і тим же жилим приміщенням.

Що стосується доводів відповідача та представника третьої особи про відмінність площі житлових приміщень, що надавалися ОСОБА_1 та ОСОБА_2, то в ордері, виданому на імя позивачки, зазначалася лише житлова площа квартири, а в рішенні сільської ради щодо надання житла ОСОБА_2 зазначалася загальна площа квартири, а тому колегія суддів вважає, що дана обставина не свідчить про те, що позивачу та третій особі для проживання надавалося різне житло з різною площею.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав позивача та обґрунтовано задовольнив вимоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не вселялася у спірну квартиру та не проживала в ній, а тому на набула права на проживання, колегія суддів до уваги не бере, оскільки належних та допустимих доказів про це відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що ордер на жиле приміщення, виданий Ягнятинською сільською радою на імя ОСОБА_1 визнаний у судовому порядку недійсним, а тому доводи апеляційної скарги про недійсність ордера є безпідставними.

Безпідставними також є доводи відповідача про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Оскільки позивач звернулася до суду щодо захисту порушених прав, що виникають із житлових відносин, справа відповідно до вищезазначеної норми підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Інші доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Ягнятинської сільської ради Ружинського району відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді