Ухвала суду № 54905348, 24.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/7453/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М. Провадження № 22-ц/773/1773/15 Категорія: 47 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

з участю секретаря Губарик К. А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Романівської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання недійсними рішення сільської ради та договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом. Вказував на те, що він 17 грудня 2005 року придбав у ОСОБА_7 житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться в с. Романів, по вул. Південна, 7, Луцького району, Волинської області. На час укладення зазначеного договору купівлі-продажу земельна ділянка, на якій розташоване придбане нерухоме майно, його попереднім власником не була приватизована.

Крім того позивач зазначив, що за його заявою 18 березня 2011 року Романівська сільська рада Луцького району прийняла рішення про передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а саме придбаного ним будинковолодіння. Однак у виготовленні технічної документації на земельну ділянку вказаною площею йому було відмовлено, оскільки виявилось, що земельна ділянка, на якій знаходиться його хлів Б-1, перебуває у власності відповідач ОСОБА_5

Вважаючи, своє право на одержання земельної ділянки у власність для обслуговування придбаного будинковолодіння порушеним, просив суд визнати незаконним рішення №14/9 Романівської сільської ради Луцького району від 24.01.2008 року в частині надання ОСОБА_6 безоплатно у приватну власність земельної ділянки розміром 0,1970 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель; визнати недійсним ОСОБА_8 акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 316086 від 05.08.2008 року, виданий на імя ОСОБА_6; визнати недійсним ОСОБА_8 акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №268093 від 07.11.2012 року, виданий на імя ОСОБА_5; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.08.2012 року , реєстровий № 965 укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5; та відшкодувати йому судовий збір.

29 жовтня 2015 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Романівської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання недійсним рішення сільської ради, скасування державних актів на право власності на земельну ділянку відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі представник позивача просить його скасувати як незаконне, необґрунтоване, прийняте судом з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні достатні правові підстави для його задоволення.

Такий висновок суду є правильним.

Встановлено, що власником житлового будинку № 5, хліва Б-1, колодязя В, по вул. Південній в с. Романів Луцького району Волинської області та земельної ділянки площею 0,1970 га для його обслуговування була ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.12.2007 року та ОСОБА_8 актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 316086 від 05.08.2008 року виданим Романіською сільською радою (а. с. 13-14, 138).

Межі вказаної земельної ділянки були погоджені з суміжними землекористувачами (землевласниками), в тому числі з ОСОБА_9, що підтверджується відповідним Актом від 07.03.2008 року (а.с. 60).

Згідно договорів купівлі-продажу від 09.08.2012 року та 07.11.2012 року ОСОБА_6 відчужила вказане будинкомолодіння і земельну ділянку ОСОБА_5 (а. с. 66-78, 139-140).

07.11.2012 року ОСОБА_5, на підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 9 серпня 2012 року № 965, було видано ОСОБА_8 акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 268093 площею 0,1970 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: с. Романів, вул. Південна, 5, Луцького району, Волинської області (а.с. 15).

Судом також встановлено, що власником житлового будинку № 7 з господарськими будівлями і спорудами: хлівом Б-1, погрібом з шийкою В, по вул. Південна в с. Романів, Луцького району, Волинської області, на підставі договору дарування від 04.02.1998 року була ОСОБА_7 (а. с. 6).

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку ОСОБА_7 17.12.2005 року продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Романів по вул. Південна, 7 Луцького району Волинської області (а.с. 7).

Право власності на вказане нерухоме майно позивачем ОСОБА_1 належним чином зареєстровано 22.07.2009 р. (а.с. 8).

18.03.2011 року Романівською сільською радою було прийняте рішення про безкоштовну передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування придбаного ним житлового будинку та господарських споруд (а. с. 12). ОСОБА_8 акт на вказану земельну ділянку позивачу ОСОБА_1 не видавався.

Також встановлено, що господарська споруда хлів Б-1, яка знаходиться на земельній ділянці відповідача ОСОБА_5, є їх спільною сумісною власністю з позивачем ОСОБА_1, як така, що була ним придбана від попередніх власників за різними договорами купівлі-продежу житлових будинків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Встановлені судом обставини справи та наведені норми матеріального права свідчать про те, що рішення Романівської сільської ради Луцького району від 24.01.2008 року про передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1970 га для обслуговування належного їй на праві власності житлового будинку та господарських будівель було прийняте радою в межах наведених їй повноважень та нічим не порушувало права ОСОБА_1, як власника суміжного будинковолодіння, який на той час з заявою про надання йому у власність чи користування земельної ділянки у сільську раду не звертався. Тому відсутні жодні підстави для визнання недійсними оспорюваних позивачем ОСОБА_8 актів на право власності ОСОБА_6, ОСОБА_5 на цю земельну ділянку та договору її купівлі-продажу.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують і не впливають на законність вказаного рішення, що є підставною для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 відхилити, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді