Постанова № 54904817, 27.11.2015, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3475/15

2-а/154/51/15

Копія.

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

іменем України

27 листопада 2015 року м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі Шафатинській О.В.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військового комісара Володимир-Волинського об»єднаного районного військового комісаріату ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1звернувся до суду із позовом до військового комісара Володимир-Волинського об»єднаного районного військового комісаріату (надалі ОРВК) ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві покликається на ту обставину, що 29 жовтня 2015 року ним за домашньою адресою ним був отриманий лист ВДВС Володимир- Волинського МРУЮ про виклик як боржника.

Після звернення у виконавчу службу для вияснення обставин справи зясувалось, що відповідно до постанови № 83 у справі про адміністративне правопорушення, прийнятою 18 серпня 2015 року відповідачем, на нього накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.

З тексту вказаної постанови вбачається, що нібито він, ОСОБА_1, будучи посадовою особою, порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст. 18 даного закону.

Таким чином, про факт притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізацію позивачу стало відомо лише з листа відділу ДВС, отриманого 29 жовтня 2015 року.

Проте, з таким рішенням посадової особи Володимир-Волинського ОРВК позивач не згідний, так як жодних порушень чинного законодавства про мобілізацію ним, як посадовою особою, не було допущено.

Ним, як посадовою особою органу місцевого самоврядування, виконувались усі покладені на нього обовязки в частині наданих нам повноважень.

Оскаржувана постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, при винесенні даної постанови посадовою особою, вимоги закону не враховані.

Окрім того, в порушення ст. 268 КУпАП, справа про вчинене нібито ним адміністративне правопорушення була розглянута без його участі. Тобто, при винесенні постанови були порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП,

Виходячи з наведеного вважає, що вказана вище постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Просить поновити строк звернення до суду з даним позовом та скасувати оспорювану постанову як незаконну.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду у даній справі від 24 листопада 2015 року позивачу було поновлено строк на оскарження даної постанови.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просить його задовольнити, в своїх поясненнях послався на обставини, викладені у тексті позовної заяви.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позов не визнав, вважає його безпідставним, а оскаржувану постанову законною. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено і сторонами не оспорюється та обставина, що позивач ОСОБА_1 є Галинівським сільським головою Володимир-Волинського району Волинської області.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 83, складеного тво начальника відділу військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу капітаном ЗСУ ОСОБА_4 15 серпня 2015 року за порушення ОСОБА_1 ст.210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, без зазначення відповідної частини даної статті), вбачається, що 15 серпня 2015 року о 14 год 45 хв посадовою особою, а саме сільським головою Галинівської сільської ради було порушено ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», при його складанні та ознайомленні з ним особа щодо якої складено протокол, а саме ОСОБА_1 від підпису відмовився. Як пояснив в суді представник відповідача, копія протоколу позивачу ОСОБА_1 не вручалася, оскільки він про це не просив.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Як передбачено ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що склавши протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, не зазначивши за якою частиною статті 210-1 КУпАП, не вручивши копію даного протоколу, відповідач порушив вимоги закону щодо відповідальності за адміністративні правопорушення та ст.256 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона винесена відповідачем також у відсутності ОСОБА_1, тобто без особи, щодо якої проводиться розгляд справи про вчинене адміністративне правопорушення, про що заявили сторони в суді. Суд вважає, що в такий спосіб відповідачем було порушено вимоги закону щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначені у главі 22 КУпАП, та не було дотримано вимоги ст.268 КУпАп.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що фабула правопорушення не відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема не зазначено коли було вчинене ОСОБА_1 правопорушення та в чому воно полягає, його визнано винним за ч.1 ст.210 КУпАП (Порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу), стягнення накладено у розмірі 1700 грн. штрафу, що перевищує максимальний розмір штрафу, передбачений ч.1 ст. 210 КУпАП.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідач в судовому засіданні не надав жодних доказів правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому оцінюючи всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що відсутні докази, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 210-1 чи ч.1 ст.210 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова винесені з порушенням вимог закону, у відсутності особи, щодо якої приймалось рішення, не було дотримано вимоги закону щодо порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувану постанову слід скасувати як незаконну.

На підставі наведеного, ст.ст. 7, 23, 247, 251,254, 256, 268, 280, 283 КУпАП, керуючись ст.ст. 6, 17, 71, 104, 158, 160, 161, 162, 163, ч.2 ст. 171-2 КАС України, суд-

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову №83 від 18 серпня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.210 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., винесену військовим комісаром Володимир-Волинського об»єднаного районного військового комісаріату ОСОБА_3 скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. 20 коп., сплачені ним 12 листопада 2015 року в ТВБВ 10002/0104 Волинського обласного управління ПАТ «Ощадбанк» згідно квитанції №118.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: /-/ підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду ОСОБА_5