Ухвала суду № 54904128, 16.12.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/8877/15-ц

4-с/243/34/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Слов?янськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Неженцевої ОВ.

при секретарі Шевченко В.М.

за участю держвиконавця ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Словянську цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, представником якого є ОСОБА_3, заінтересована особа- державне підприємство «Артемвугілля» на постанову та дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

26 серпня 2015 року поштою заявником ОСОБА_2 було надіслано на адресу суду скаргу на постанову та дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_1. Зазначена скарга надійшла до суду 31 серпня 2015 року.

Заявник ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 10 березня 2015 року, незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового розгляду 07 та 16 грудня 2015 року, у судові засідання не прибули, заяв про відкладання розгляду справи суду не подавали. У тексті скарги від 26 серпня 2015 року заявником ОСОБА_2 було викладено перед судом клопотання по проведення розгляду скарги без його участі. (а.с.2-4,184-186,200,201)

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим провести розгляд скарги по суті у відсутність ОСОБА_2 та його представника.

У скарзі ОСОБА_2 зазначено про те, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області з 04 червня 2015 року знаходився на виконанні виконавчий лист № 2/243/1482/2015 від 19 травня 2015 року про стягнення з Державного підприємства «Артемвугілля» на користь заявника моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя у сумі 12000 грн. Йому стало відомо про те, що державний виконавець відніс це виконавче провадження до шостої черги задоволення. Між тим, це судове рішення є рішенням по трудовому спору у звязку з трудовими відносинами і відшкодування моральної шкоди повинно бути проведено у звязку з ушкодженням його здоровя, а тому на підставі положень статей 43 та 44 Закону України « Про виконавче провадження» повинно відноситися до другої, а не шостої черги. Крім того, згідно постанови державного виконавця цього відділу ОСОБА_1 від 05 серпня 2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачу, але з цим рішенням він не згоден, бо державним виконавцем : 1) не зроблено подання до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності керівника ДП « Артемвугілля» за невиконання рішення суду; 2) не зроблено подання до правоохоронних органів про заборону виїзду за кордон керівника ДП «Артемвуглля»; 3) не зроблено запит до Міністерства вугільної промисловості для встановлення осіб: хто є директором та головним бухгалтером ДП « Артемвугілля», їх контактних даних;4) керувався недостовірною інформацією про те, що не існує у місті Святогірську, вул. Куйбишева, буд. № 66, за якою зареєстроване ДП « Артемвугілля», в той час як за даними Єдиного реєстру юридичних осіб така адреса є дійсною та ДП розташоване саме за цією адресою , за якою і проведена державна перереєстрація зміни його адреси; 5) державним виконавцем не до усіх банків були направлені платіжні вимоги про списання грошових коштів арештованих рахунків боржника, не перевірено та не зясовано: чи отримували банки ці платіжні вимоги, не дочекався відповідей від усіх банків, куди направлялися ці платіжні вимоги, про результат розгляду їх банками; 6) не було організовано подальше виконання рішення суду за рахунок коштів Державного бюджету України у відповідності до Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», не застосував вимоги та норми цього Закону при виконанні рішення суду, хоча мав право та обовязок. Просив суд поновити йому строк на звернення до суду, бо він проживає у місті Горлівка, де пошта не працює, це місто знаходиться у зоні проведення антитерористичної операції, а його звернення до суду мало місце протягом десяти днів з дня як тільки йому стало про винесення такої постанови. Посилаючись на незаконність дій державного виконавця по віднесенню цього виконавчого провадження до шостої черги задоволення вимог стягувачів, заявник ОСОБА_2 просив суд: 1) поновити строк звернення до суду із цією скаргою; 2) визнати незаконними дії держвиконавця ОСОБА_1 по віднесенню до шостої черги задоволення вимог стягувача по цьому виконавчому документу та зобовязати державного виконавця віднести їх до другої черги ; 3) визнати незаконною та скасувати постанову держвиконавця від 05 серпня 2015 року про повернення виконавчого документу стягувачу та зобовязати: організувати подальше виконання рішення суду за рахунок коштів Державного бюджету України у відповідності до Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», застосувавши вимоги та норми цього Закону; зробити подання до суду про заборону виїзду за кордон керівнику ДП « Артемвугілля»; зробити подання до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності керівника ДП «Артемвугілля» за невиконання рішення суду; зробити запит до Міністерства вугільної промисловості для встановлення осіб- хто є директором та головним бухгалтером ДП «Артемвугілля», їх контактних даних; врахувати, що є дійсною та існує у місті Святогірську, вулиця Куйбишева, буд. 66, за якою зареєстроване ДП « Артемвгілля»; направити до усіх банківських установ платіжні вимоги про списання грошових коштів з арештованих рахунків боржника та перевірити та зясувати чи отримували банки ці платіжні вимоги.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 08 вересня 2015 року( а.с.26), з доводами скарги не погодився та пояснив суду, що на примусовому виконанні у ВДВС Словянського міського управління юстиції знаходилося виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/243/1482, який було видано 19 травня 2015 року Словянським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ДП «Артемвугілля» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 12000 грн. Держвиконавцем 04 червня 2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанови були надіслані з супровідними листами сторонам виконавчого провадження. У звязку з тим, що на примусовому виконанні у ВДВС відносно одного і того ж боржника- ДП «Артемвугілля» знаходилося ще одне виконавче провадження, у відповідності до вимог ст. 33 Закону України « Про виконавче провадження» вищезазначені виконавчі провадження 11 червня 2015 року були обєднані у зведене виконавче провадження ЄДРВП 47938095. По зведено виконавчому провадженню було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. У відповідності до вимог статей 5 та 11 Закону України « Про виконавче провадження» державним виконавцем по зведеному виконавчому провадженні було перевірено майновий стан боржника, шляхом витребування інформації з реєстраційних установ м. Словянська стосовно зареєстрованого за боржником майна: нерухомого, транспортних засобів, земельних ділянок, наявності відкритих рахунків та вкладів у банках чи інших фінансових установах, належних боржнику. Згідно отриманих відомостей, наданих Фіскальною службою України, боржник має у банківських установах відкриті рахунки, на які згідно ст. 59 Закону України « Про виконавче провадження» було накладено арешт. Платіжні вимоги на суму 887119 грн. 91 коп., що були направлені на адресу банківських установ, повернулися без виконання у звязку з відсутністю на арештованих рахунках грошових коштів. Постанови про арешт грошових коштів та платіжні вимоги направлялися до банківських установ, що розташовані на підконтрольній Україні території. При виїзді за місцем знаходження боржника- вул. Куйбишева,66 у м. Святогірську встановлено його фактична відсутність, про що було складено акт держвиконавця. Визнає, що ОСОБА_2 відноситься до стягувачів другої черги, що включає два стягувача, він другий за чергою. Згідно з відповіді з Реєстраційної служби Словянського міськрайонного управління юстиції за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстроване, а лише закріплено право господарського відання майном, власником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості, а саме 37 обєктів нерухомого майна та земельні ділянки, на яких розташовані ці обєкти, місце розташування- місто Горлівка Донецької області. Згідно відповіді відділення РЕР м. Словянська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за боржником право власності на автотранспорт на території міста Словянська, міста Святогірська, м. Миколаївки та Словянського району не зареєстровано. Саме ці обставини у сукупності були підставою для прийняття державним виконавцем постанови 05 серпня 2015 року на підставі положень частини 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» про необхідність повернення виконавчого листа стягувачу. Копія зазначеної постанови разом з оригіналом виконавчого документа були направлені на адресу ОСОБА_2, строк повторного предявлення виконавчого документа до виконання - 05 серпня 2016 року.

Враховуючи те, що виконавчий документ та заява стягувача про прийняття до виконання надійшли з адреси: АДРЕСА_1, яку вказав сам стягувач, то вся кореспонденція надсилалася на цю адресу: постанова про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом від 08.06.2015 р. вихідний № 14161; постанова про повернення виконавчого документа рекомендованим листом від 07.08.2015 р. вихідний № 21978, штрихкодовий ідентифікатор 8412202393239 ( відправлення передано 12.08.2015 р. в обєкт поштового звязку Артемівськ 11 з індексом 84511 , за станом на 08 вересня 2015 р. не було отримано)

Стверджував, що ним, як державним виконавцем, було застосовано весь спектр виконавчих дій, передбачених Законом України « Про виконавче провадження» і після встановлення факту неможливості стягнення, виконавчий документ законно було повернуто стягувачеві. Безпосередньо стягувач не скористався правом , передбаченого положеннями Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», щодо подачі рішення суду до управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній Республиці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для проведення обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.

Просив у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі, бо дії та рішення державного виконавця були законними.

Аналогічне відношення до доводів скарги було викладено цим державним виконавцем Антоновим О.М. у письмових запереченнях від 08 вересня 2015 року.( а.с. 24-25)

Представник залученої до участі у розгляді справи заінтересованої особи - Державного підприємства «Артемвугілля», незважаючи на належне повідомлення судом у судові засідання 07 та 16 грудня 2015 року не прибув.( а.с. 188,203). До суду 07 грудня 2015 року надійшла письмова заява представника ДП ОСОБА_4, в якій він просив проводити розгляд скарги у відсутність представника підприємства та відмовити у задоволенні цієї скарги з огляду на те, що постановою від 05 серпня 2015 року було повернуто виконавчий документ стягувачу на законних підставах, у порядку та у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження».( а.с.195-196).

Вислухавши пояснення представника державної виконавчої служби , дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2015 року з Державного підприємства « Артемвугілля» в інтересах СП « Шахта ім. В.І. Леніна»( юридична адреса:84130, Донецька обл., м Святогірськ , вул.Куйбишева,66 , ЄДРПОУ 32270533) ( далі- ДП) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, підлягає стягненню моральна шкода у сумі 12000 грн. Рішення суду набрало законної 06 травня 2015 року. ( а.с.137-139).

На підставі цього рішення судом 19 травня 2015 року було видано виконавчий лист № 2/243/1482/2015, який з заявою стягувача ОСОБА_2 надійшов поштою 03 червня 2015 року на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції (а.с. 44, 126).

Із матеріалів наданої копії зведеного виконавчого провадження ЕДРВП 479338095 убачається, що згідно постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 від 04 червня 2015 року було відкрито виконавче провадження по цьому виконавчому документі ( ВП 47727065). Копія постанови була надіслана для відома сторонам виконавчого провадження та суду. (а .с.127, 128)

У силу статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів влади, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до статей 1,11 Закону України « Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі- Закон України № 606-XIV) виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобовязаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Аналізуючи положення Закону України № 606-XIV, можна дійти висновку, що стадія примусового виконання судового рішення є невідємною частиною відновлення прав особи із застосуванням судової процедури, на якій стягувач має сподіватись його фактичної реалізації згідно із юридично закріпленим змістом впродовж чітко регламентованого строку.( ст.30 Закону).

05 серпня 201 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 47, статтю 50 Закону України « Про виконавче провадження», було прийнято постанову про повернення виконавчого документу виконавчого листа №2/243/1482 стягувачу ОСОБА_2, мотивуючи це рішення тим, що (далі- за текстом документу) « у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними». ( а.с.132)

Зазначена постанова, дії державного виконавця, і є предметом оскарження ОСОБА_2 у судовому порядку.

Згідно положень статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень статті 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови для відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Із матеріалів зведеного виконавчого провадження та даних з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції за 07 серпня 2015 року убачається, що копія постанови від 05 серпня 2015 року було надіслано рекомендованою кореспонденцією за зазначеною стягувачем у заяві адресою: місто Артемівськ, вулиця Артема, будинок № 49, квартира № 7.Строки та порядок надіслання копії постанови, визначені статтею 31 та частиною 4 статті 47 Закону України № 606-XIV були дотримані державним виконавцем, але як свідчать дані штрихкодового ідентифікатора 8412202393239, відправлення передано 12.08.2015 р. в обєкт поштового звязку Артемівськ 11 з індексом 84511 , і за станом на 08 вересня 2015 р. воно не було отримано адресатом ОСОБА_2 (а.с.126,133,134,135).

Згідно частини 4 статті 47 Закону України № 606-XIV постанова про повернення виконавчого документу може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи вищенаведене та те, що звернення ОСОБА_2 до суду мало місце 26 серпня 2015 року, про що свідчать дані щодо поштового конверту на а.с.17, наявності письмового клопотання заявника про поновлення йому строку на оскарження постанови державного виконавця від 5 серпня 2015 року, суд приходить до висновку про те, що цей строк було пропущений ОСОБА_2 з поважної причини , тому є законні підстави для поновлення цього строку судом.

Із матеріалів копії зведеного виконавчого провадження ЕДРВП 479338095 убачається, що згідно постанови державного виконавця від 11 червня 2015 року відкрите виконавче провадження №4772065 за виконавчим листом № 2/243/1482 про стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 12000 грн., на підставі положень статті 33 Закону України № 606-XIV було приєднане до зведеного виконавчого провадження № 47938095, яке веде відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області. ( а.с.28)

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно частини 2 статті 11 Закону України № 606-XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно положень статті 32 Закону України № 606-XIV заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно( майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату( заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Особливості звернення стягнення на майно боржника- юридичної особи визначено положеннями глави 5 Закону України № 606-XIV.

Із наданих даних по зведеному виконавчому провадженню ЕДРВП 479338095 убачається, що після приєднання виконавчого документу до зведеного виконавчого провадження і до прийняття 05 серпня 2015 року постанови про повернення виконавчого документу, державним виконавцем було проведено наступні дії та отримано наступні відомості на запити: 1) надіслано 11 червня 2015 року запити до Державної Інспекції сільського господарства у Донецькій області по Словянському районі, реєстраційної служби Словянського міськрайонного управління юстиції, відділення РЕР м. Словянська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, відділу Держземагенства у м. Словянську Донецької області ( відповідь отримано 18.06.2015 р.) ( а.с.30,33), 2) отримано відповідь на запит з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих боржником у банках( а.с.34); 3) винесено 12 червня 2015 року постанову про накладення арешту на кошти, які містяться на рахунках боржника у ПАТ « Промінвестбанк» МФО 300012, філія Донецького обласного управління АТ» Ощадбанк» м. Краматорськ, МО 335106; ПАТ «КБ « Надра» МФО 380764, ПАТ « ПУМБ «МФО334851, ПАТ» УКРБІЗНЕСБАНК», МФО 334969, ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016 , ПАТ « Банк « Київська Русь» м. Київ, МФО 3190, Казначейство України, МФО 899998; Краматорської філії ПАТ КБ « ПриватБанк» та надіслано її копії для виконання ( а.с.32,31); 4) винесено 12 червня 2015 року постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми стягнення 12000 грн. та надіслано її копії для виконання( а.с.36,35); 5) отримано відповідь з ПАТ « ПУМБ» та ПАТ КБ « Надра» ( а.с.48,49); 6) складено акт від 27 липня 2015 року про не встановлення місця знаходження боржника за адресою: місто Святогірськ, вул. Куйбишева,66 ( а.с.87).

Підстави повернення виконавчого документа стягувачу визначені частиною 1 статті 47 Закону України № 606-XIV, серед яких пунктом 2 передбачено право повернення виконавчого документа у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Саме цією підставою керувався державний виконавець Антонов О.М. при мотивуванні своєю постанови від 05 серпня 2015 року. ( а.с.132).

Із матеріалів зведеного виконавчого провадження убачається, що повернення платіжних вимог без виконання було проведено банківськими установами вже після прийняття державним виконавцем постанови від 05 серпня 2015 року, а саме: управлінням Державної казначейської служби України у м.Словянську Донецької області 27 серпня 2015 року ( а.с.46), а надіслані вони були 07 серпня 2015 року ( а.с.51), ПАТ « Промінвестбанк» 19 серпня 2015 року ( а.с.75-85). Крім того, надіслання вимог стосувалася порядку виконання виконавчого листа № 805/334/15-а, який було видано Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення боргу 887119 грн. 91 коп. і не стосувалося питання виконання виконавчого листа про стягнення 12000 грн. на користь ОСОБА_2

Щодо складання державним виконавцем Антоновим О.М. акту 27 липня 2015 року, який долучено до матеріалів зведеного виконавчого провадження ЕДРВП 47933809, то суд вважає необхідним відмітити те, що зазначений документ не містить відомостей про складання його саме по цьому виконавчому провадженню.( а.с.87)

Таким чином, доводи ОСОБА_2 у скарзі про те, що державний виконавець керувався недостовірною інформацією про відсутність юридичної особи ДП «Артемвугілля» за адресою: місто Святогірськ, вул. Куйбишева,66 та необхідності покладання на державного виконавця обовязку керуватися інформацією про розташування цього боржника саме за цією адресою, на думку суду, є передчасними і з урахуванням даних з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, потребують додаткової перевірки, і у цій частині вимоги заявника не підлягають задоволенню. Крім того, положеннями розділу VII ЦПК України не передбачено при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень встановлення будь-яких юридичних фактів.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що державним виконавцем не були прийняті усі, передбачені положеннями Закону України « Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішення суду від 22 квітня 2015 року і передчасно 05 серпня 2015 року прийнято постанову про повернення виконавчого листа стягувачу з причини, зазначеної у пункті 2 частини 1 статті 47 цього Закону, тому зазначена постанова підлягає визнанню неправомірною (незаконною).

Крім того, суду не було надано доказів складання державним виконавцем акту, як це передбачено положеннями частини 2 статті 47 Закону України « Про виконавче провадження»

Згідно частин 2 та 3 статті 387 ЦПК України у встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, діє чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи те, що відповідно до положень статті 83 Закону України « Про виконавче провадження» постанова державного виконавця може бути скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, з урахуванням розяснень, викладених у пункті 18 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для скасування безпосередньо судом зазначеної постанови державного виконавця від 05 серпня 2015 року.

На обгрунтування своїх доводів незаконності дій державного виконавця по віднесенню вимог стягувача до шостої черги задоволення, ОСОБА_2 у текст скарги не було зазначено: чому ним було зроблено такий висновок , а до тексту скарги було долучено письмові відповіді Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 07.07.2015 р. № С-1009 та від 12.08.2015 р. № С-1286,1284,1283,1282,1281,1280,1279 ( а.с.8,9)

Як убачається із письмових заперечень на скаргу від 08 вересня 2015 року державний виконавець Антонов О.М. зазначає про те, що ОСОБА_2, як стягувач, відповідно до вимог ст. 44 Закону України « Про виконавче провадження» « відноситься до другої черги, встановленою цією статтею, що включає два стягувача, другий за чергою». ( а.с.24)

Відповідно до вимог статті 10 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що заявником ОСОБА_2 не доведено перед судом скоєння державним виконавцем Антоновим О.М. таких дій, як віднесення вимог цього стягувача до шостої черги, не підлягають задоволенню доводи скарги щодо незаконності таких дій держвиконавця та покладання на нього зобовязання віднести їх до другої черги задоволення вимог стягувачів.

Враховуючи те, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України « Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання, з урахуванням визначеного положеннями статті 377-1 ЦПК України порядку розгляду такого питання за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, у суду відсутні підстави для покладання на державного виконавця Антонова О.М. зобовязання зробити подання до суду про заборону виїзду за кордон керівнику ДП « Артемвугілля», у цій частині скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Відповідно до розяснень, викладених у пункті 18 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суд не має права зобовязувати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України « Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи те, що положеннями статті 65 та глави 10 Закону України « Про виконавче провадження» чітко визначено підстави та порядок звернення державного виконавця до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, суд при розгляді доводів даної скарги не може покладати на державного виконавця зобовязання зробити подання до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності керівника ДП « Артемвугілля», тому у задоволенні доводів скарги у цій частині необхідно відмовити.

Права та обовязки державного виконавця при прийнятті заходів примусового виконання рішення суду визначені у статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», серед яких є право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Таким чином, при розгляді даної скарги у суду не має підстав для покладання на державного виконавця зобовязання зробити запит до Міністерства вугільної промисловості щодо відомостей: хто є директором та головним бухгалтером ДП « Артемвугілля», бо державний виконавець має право витребувати ці відомості у разі необхідності їх для проведення виконавчих дій, тому у задоволенні доводів скарги щодо покладання на державного виконавця зобовязання зробити такий запит до Міністерства необхідно відмовити.

З урахуванням того, що положеннями глави 5 Закону України « Про виконавче провадження» визначено процедуру та послідовність звернення державним виконавцем стягнення на майно юридичної особи, у суду не має законних підстав на даний час ( за відсутності необхідних даних щодо наявності рахунків у конкретних банківських установах тощо) покладати на державного виконавця зобовязання про надіслання до усіх банківських установ платіжних вимог про списання грошових коштів з арештованих рахунків боржника.

Доводи скарги ОСОБА_2 про те, що на державного виконавця необхідно покласти зобовязання про організацію виконання цього рішення суду за рахунок коштів Державного бюджету України у відповідності до Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є безпідставними і не підлягають задоволенню , бо відповідно до положень статті 4 Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.

Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 14, 383- 387, 377-1 Цивільно- процесуального кодексу України, статтями 1,11,30, 32, 44, 47,65, 83 Закону України « Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 , як пропущений з поважної причини, строк на звернення до суду зі скаргою на дії та постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_1.

Визнати неправомірною (незаконною) постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 від 05 серпня 2015 року про повернення стягувачу ОСОБА_2 виконавчого документу- виконавчого листа № 2/243/1482, який видано 19 травня 2015 року Словянським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення з Державного підприємства « Артемвугілля» на його користь моральної шкоди у сумі 12000 грн.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні доводів скарги щодо: скасування постанови головного державного виконавця від 05 серпня 2015 року, визнання незаконними дій головного державного виконавця Антонова О.М. по віднесенню вимог ОСОБА_2 до шостої черги задоволення вимог стягувачів та покладання на нього зобовязання віднести їх до другої черги задоволення вимог стягувачів, визнання інформації про те, що є дійсною та існує у місті Святогірську, вулиця Куйбишева, буд. 66, за якою зареєстроване ДП « Артемвгілля»; покладання на головного державного виконавця Антонова О.М. зобовязання: зробити подання до суду про заборону виїзду за кордон керівнику ДП «Артемвугілля», зробити подання до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності керівника ДП «Артемвугілля», зробити запит до Міністерства вугільної промисловості щодо відомостей: хто є директором та головним бухгалтером ДП « Артемвугілля»; про надіслання до усіх банківських установ платіжних вимог про списання грошових коштів з арештованих рахунків ДП «Артемвугілля» та про організацію виконання цього рішення суду за рахунок коштів Державного бюджету України у відповідності до Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлена ухвала - протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.В. Неженцева