Рішення № 54904039, 30.12.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6901/15-ц

Провадження №2/265/2838/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

за участі секретаря - Азарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум», звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості за договором, посилаючись на те, що 24 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0252/08/15-CL, за умовами якого банк надав відповідачці відновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 103000 доларів США строком до 24 червня 2018 року. Відповідач зобовязався повернути кредит та відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 13,5 % річних в строки та порядку, встановленому кредитним договором. Згідно п. 2.3 кредитного договору відповідач здійснює повернення кредиту частинами щомісячно в сумі встановленої графіком відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору. Проценти за користування кредитними коштами відповідач сплачує самостійно в валюті кредиту щомісячно не пізніше 20-го числа кожного місяця. 17 жовтня 2008 року між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої було збільшено відсоткова ставка до 14 % річних за користування кредитними коштами позичальником. 18 жовтня 2010 року між представниками АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за яким відповідачка отримала від банка 64000 доларів США. Однак незважаючи на це, станом на 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 заборгувала банку загалом 38684,86 доларів США та 5000 грн. штрафу, не виконавши своїх зобовязань за кредитним договором від 24 червня 2008 року. На підставі того, що умовами кредитного договору передбачена можливість вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків за його використання разом із неустойкою внаслідок порушення його умов позичальником, то просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 24 червня 2008 року в зазначеному розмірі.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, ОСОБА_2, у судовому засіданні відхиляв заперечення представника відповідачки та на задоволені позову наполягав, вказував, що банк повідомляв завчасно ОСОБА_1 про необхідність достроково повернути борг за кредитним договором від 24 червня 2008 року, однак остання це проігнорувала, не проводячи оплати за договором, починаючи з 31 серпня 2014 року. Додавав, що банк не визначав конкретного страховика для щорічного страхування ризиків за кредитним договором для ОСОБА_1, тому приймав належним чином складені договори страхування, укладені позичальником із будь-яким страховиком. Просив повністю задовольнити поданий позов.

Відповідачка у судове засідання не зявилась повторно, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.

Представник відповідачки, яка діє на підставі довіреності, ОСОБА_3, в судовому засіданні заперечувала проти поданого представником позивача позову, зазначаючи, що підстав для дострокового стягнення боргу за договором від 24 червня 2008 року немає та що протирічить умовам договору, бо позичальник не була повідомлена про необхідність провести оплату заборгованості у передбачений строк та порядок за цим договором, а строк повернення кредиту спливає в 2018 році. Натомість фактично ОСОБА_1 дізналась про вимоги банку шляхом отримання позовної заяви 18 листопада 2015 року, тобто на теперішній час ще не минуло 60 днів для проведення добровільної оплати боргу. Вказувала, що банк не визначив акредитованих ним страховиків для того, щоб відповідачка мала змогу укласти договір страхування, що є порушенням умов договору з боку позикодавця. Таким чином нарахування штрафу в сумі 5000 грн. не є законним. Також посилалась на пропуск передбаченого законом строку позовної давності щодо нарахованої банком пені та штрафу. При цьому стверджувала, що банком був змінений розрахунковий рахунок без повідомлення позичальника, на який вносяться кошти у рахунок погашення боргу за кредитом. Додавала, що в будь-якому випадку нарахування штрафу та пені було банком здійснено у порушення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Просила відмовити у задоволенні позову.

За письмовими запереченнями на позов представник відповідачки, ОСОБА_3, не визнаючи заявлені до ОСОБА_1 вимоги, вказувала, що за п. 5.3 кредитного договору від 24 червня 2008 року сторони угоди домовились, що неналежне виконання позичальником зобовязань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобовязань, передбачених п. 3.3 договору, є умовами, при настанні яких позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку із процентами за користування кредитом. Для виконання цих умов банк надає під розписку уповноваженій особі або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення кредитних коштів, процентів та неустойки. Однак банк в порушення цих положень кредитного договору не звертався до ОСОБА_1 з вимогою дострокового повернення кредиту. Вказувала, що вимоги банку від 5 травня 2015 року не свідчить про її надіслання належним чином відповідачу, та такої вимоги ОСОБА_1 не отримувала. Таким чином банк не звертався до позичальника про зміну істотної умови договору, строку надання кредиту, який надавався до 24 червня 2018 року. Також зазначала, що під час дії тимчасової адміністрації на ліквідацію банку позивача рахунок, визначений в кредитному договорі для перерахування кредиту не обслуговувався, про що відповідачка не повідомлялась, тому вона не мала змоги виконати свої зобовязання перед банком. Вказувала, що до спірного договору кредитування необхідно застосовувати положення Закону України «Про захист прав споживачів», за яким, якщо кредитодавець за умовами договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. На підставі цього вказувала, що лише 18 січня 2016 року спливає строк виконання дострокового повернення кредиту, бо копію позову ОСОБА_1 отримала 18 листопада 2015 року, а договір кредитування від 24 червня 2008 року забезпечений іпотекою. Також вказувала, що за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється із суми неповерненого кредиту та несплачених процентів. Натомість пеня представниками банку була нарахована за період з 31 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року за несвоєчасне повернення кредиту, а також за несвоєчасне повернення процентів за період з 21 серпня 2014 року по 27 квітня 2015 року. В той же час передбачений законом річний строк позовної давності, який обраховується з моменту, коли у банку виникло право на звернення до суду із вказаним позовом, тобто з 21 серпня 2014 року, минув, оскільки представники позивача звернулись до суду із позовом лише 19 жовтня 2015 року. Також минув строк позовної давності й за вимогами банку про стягнення штрафу в сумі 5000 грн. При цьому відповідно до п. 3.3.7 кредитного договору від 24 червня 2008 року позичальник зобовязаний протягом дії договору страхувати предмет застави на користь банку в акредитованих банком страхових компаніях, а в разі невиконання зобовязань, передбачених п. 3.3 договору позичальник сплачує штраф в сумі 5000 грн. Так позичальник щорічно здійснював страхування предмету застави на користь банку, та за останнім разом у ПАТ «Страхове товариство Іллічівське», строк дії якого сплив 11 липня 2014 року. Таким чином 12 липня 2014 року банку було відомо, що строк дії договору сплинув і нового договору страхування майна не укладено, тому саме з цього часу в банку виникло право на звернення до суду із вимогами про стягнення штрафу, однак строк позовної давності щодо цих вимог було пропущено після 12 липня 2015 року. Додавала, що до сьогодні позивач не повідомив ОСОБА_1, які страхові компанії були акредитовані позивачем. Крім цього на ОСОБА_1 розповсюджуються положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Просила відмовити у задоволені позову.

Суд, вислухавши учасників процесу, які зявились, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

На підставі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до Постанови Правління Національного Банку України від 12 червня 2014 року № 122/14 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочала на підставі рішення від 16 червня 2014 року ліквідацію ПАТ «Банк Форум», строк ліквідації якого було продовжено до 16 червня 2016 року за рішенням виконавчої дирекції від 28 травня 2015 року та уповноваженою особою якого на ліквідацію була призначена ОСОБА_4 за рішенням виконавчої дирекції від 19 січня 2015 року № 10 (а. с. 5, 6, 7, 8, 9, 58).

Факт укладення договору від 24 червня 2008 року № 0252/08/15-CL між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 підтверджується копією даного договору, за яким позичальнику було відкрито відновлювану кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 103000 доларів США строком до 24 червня 2018 року зі сплатою за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних. При цьому в забезпечення повернення наданих відповідачу кредитних коштів, сплати відсотків за його користування та неустойки був передбачений договір іпотеки нежитлового приміщення по вул. Миколаївській 27 в м. Маріуполі. За п. 2.3 кредитного договору ліміт кредитування зменшується згідно до графіку (Додаток № 1 до цього договору), а повернення кредитних коштів відбувається шляхом внесення їх на позичковий рахунок № 22037500100292. На підставі п. п. 2.4, 2.6 кредитного договору несплата процентів в передбачені договором терміни, тобто щомісячно до 20 числа кожного місяця на рахунок, визначений в п. 2.3 договору, є підставою для дострокового повернення кредиту та відсотків із неустойкою. За п. 3.2.2 договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків вразі неналежного виконання умов кредитного договору від 24 червня 2008 року. Позичальник в свою чергу зобовязався повернути до 24 червня 2018 року надані йому кредитні кошти із відсотками за його користування, а також сплачувати щомісячні кошти за встановленим графіком та на вимогу банку суму неустойки (п. 3.3.3). Крім цього на підставі п. 3.3.8 позичальник зобовязався достроково повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним на письмову вимогу банку. За п. 3.3.7 договору позичальник також зобовязався протягом дії цього договору страхувати предмет застави в акредитованих банком страхових компаніях. За п. 4.4 договору за кожен випадок неналежного виконання зобовязань за п. 3.3 (крім п. 3.3.2) позичальник сплачує банку штраф в сумі 5000 грн. Крім цього за п. 4.1 договору за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та несплачених процентів. Також за п. 5.3 договору сторони домовились, що в разі неналежного виконання договору позичальником останній здійснює повернення кредиту та відсотків на підставі надіслання рекомендованим листом позичальнику письмової вимоги про повернення таких сум разом із неустойкою. При цьому належне повідомлення стороні буде в разі направлення його рекомендованим листом з адресою позичальника, вказаній у договорі (АДРЕСА_1) (а. с. 12-13, 14).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2008 року до кредитного договору від 24 червня 2008 року № 0252/08/15-CL, укладеної між АКБ Форум» та ОСОБА_1, було змінено відсоткову ставку до 14 % річних за користування відновлюваною кредитною лінією (а. с. 15).

На підставі додаткового договору від 18 жовтня 2010 року до кредитного договору від 24 червня 2008 року № 0252/08/15-CL вбачається, що АКБ Форум» та ОСОБА_1 домовились про зміну позичкового рахунку на № 22038501140794, на який нараховуватимуться відсотки, та на який позичальник зобовязався проводити зарахування коштів на погашення кредиту та відсотків (а. с. 16).

Факт намагання вирішити спір мирним шляхом із відповідачем представниками банка підтверджується надсиланням позичальнику вимоги від 5 травня 2015 року про дострокове повернення кредиту та відсотків, а також штрафу в сумі 5000 грн. за не укладення чергового договору страхування предмету застави. Також було наведено розрахунковий рахунок, на який потрібно перерахувати кошти ОСОБА_1 (а. с. 39).

Зазначена вимога була отримана відповідачкою за АДРЕСА_2 14 травня 2015 року, про що свідчить поштове зворотнє повідомлення (а. с. 40).

Зміна назви Акціонерного комерційного банку «Форум» на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» підтверджується довідкою з ЄДРПОУ та витягом зі статуту ПАТ «Банк Форум» від 1 червня 2013 року (а. с. 10, 11).

Банківська ліцензія № 62 від 3 грудня 2001 року, дозвіл № 62-3 від 10 червня 2005 року із додатком до нього, дозвіл № 62-5 від 30 квітня 2010 року із додатком до нього, а також генеральна ліцензія із додатком, видані Національним банком України АКБ «Форум» та ПАТ «Банк Форум», підтверджують наявність права у банка-позивача на видачу кредитних коштів ОСОБА_1 за кредитним договором від 24 червня 2008 року в іноземній валюті (а. с. 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57).

Відповідно до копії договору від 26 червня 2013 року добровільного страхування позичальником банку від 12 липня 2013 року по 11 липня 2014 року між ОСОБА_1 та страховиком, ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське», був укладений договір на страхування щодо нежитлових приміщень по вул. Миколаївська 27 в м. Маріуполі, предмету застави за кредитним договором від 24 червня 2008 року 0252/08/15-CL, та вигодонабувачем за яким був ПАТ «Банк Форум» (а. с. 70-78).

За довідкою-розрахунком заборгованості станом на 28 квітня 2015 року вбачається, що за кредитним договором від 24 червня 2008 року № 0252/08/15-CL заборгованість відповідачки перед позивачем складає за поточною сумою кредиту в розмірі 33421 доларів США, за простроченою сумою кредиту в розмірі 367,23 доларів США, за поточною сумою відсотків в розмірі 354,78 доларів США, за простроченою сумою відсотків в розмірі 3600,39 доларів США, що загалом складає 37743,40 доларів США. Також була обрахована, починаючи з 21 серпня 2014 року сума пені до сплати у загальній сумі 941,45 доларів США. Крім цього банком була нарахована позичальнику за порушення умов п. 3.3.7 кредитного договору неустойка у вигляді штрафу в розмірі 5000 грн. З вказаного розрахунку також вбачається, що простроченні відсотки за користування кредитом почали зявлятися у позичальника з серпня 2014 року (а. с. 17-20).

З урахуванням перелічених доказів суд дійшов висновку, що у відповідача, внаслідок порушення зобовязань позичальником, наявна заборгованість у вказаному за розрахунком позивача розмірі за кредитним договором від 24 червня 2008 року № 0252/08/15-CL, що підтверджується його умовами, за якими передбачено порядок сплати кредитних коштів, відсотків за їх використання, а також відповідальність за порушення умов кредитування.

Факт отримання ОСОБА_1 копії позовної заяви ПАТ «Банк Форум» 18 листопада 2015 року підтверджується відомостями поштового відділення звязку та зворотнім повідомленням пошти (а. с. 32, 66).

Факт постійної реєстрації та проживання відповідачки в АДРЕСА_3 з 1995 року підтверджується копією паспорту ОСОБА_1 та відомостями ГУ ДМС Орджонікідзевського РВ в місті Маріуполі Донецької області (а. с. 34, 67-69).

В той же час посилання представника ОСОБА_1 на незаконність вимоги банку про дострокове стягнення суми заборгованості за кредитним договором від 24 червня 208 року були спростовані дослідженими у справі доказами, які свідчать про належне повідомлення позичальника за цим договором рекомдованим листом шляхом надіслання його та отримання 14 травня 2015 року ОСОБА_1 такої вимоги банку за її місцем реєстрації.

На підставі переліченого суд не приймає доводи сторони відповідача на те, що не минуло ще 60 днів з часу отримання ОСОБА_1 позову банку для добровільного виконання такої вимоги банку, бо законом та умовами кредитного договору визначена можливість банку вимагати у позичальника дострокового виконання його умов в разі неналежного виконання покладеного на відповідача зобовязання, а з 14 травня 2015 року 60 днів вже минуло.

Не приймає суд до уваги також посилання представника ОСОБА_1 щодо відсутності визначених позивачем акредитованих страховиків для укладення договору страхування, як підстави для визнання незаконним нарахування штрафу в сумі 5000 грн. за відсутністю укладення чергового договору страхування предмету застави за кредитним договором від 24 червня 2008 року, оскільки до 2014 року жодних претензій з боку представників банку до ОСОБА_1 щодо укладення договору страхування із неналежним страховиком не предявлялось, що також підтвердив представник позивача, ОСОБА_1 неодноразово укладала такі договори із страховиком на власний розсуд, та з 12 липня 2014 року фактично відсутній договір страхування відповідачкою предмету застави, тому саме по собі не визначення позивачем переліку страховиків не є підставою для визнання невірним нарахування ОСОБА_1 штрафу за невиконання нею п. 3.3.7 кредитного договору від 24 червня 2008 году.

Також не були підтверджені жодними доказами посилання представника відповідача на те, що внаслідок зміни рахунків банку позивача ОСОБА_1 не мала змоги сплачувати кошти та повертати кредит. Більш того у вимозі від 5 травня 2015 року представниками банку було наведено рахунок на якій необхідно проводити позичальнику повернення кредитних коштів та відсотків за кредитним договором.

Суд при цьому вважає, що до правовідносин, що склались між сторонами необхідно застосувати Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року.

Так за ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

В п. 5 ст. 11 «Прикінцевих та перехідних положень» вказаного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно Наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 7 жовтня 2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

На виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» за Розпорядженням № 1275-р від 2 грудня 2015 року Кабінету Міністрів України відповідно до п. 20 ч. 1 «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» місто Маріуполь Донецької області було віднесено до вказаного «Переліку».

За матеріалами справи було встановлено, що відповідачка зареєстрована та постійно мешкає в м. Маріуполі з 1995 року, тому на неї розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», які є досі чинними.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним відмовити ПАТ «Банк Форум» у його вимогах до відповідачки щодо стягнення сум неустойки в вигляді штрафу та пені за порушення виконання зобовязання за кредитним договором, що були наховані банком після 14 квітня 2014 року, оскільки зазначені вимоги банку суперечать ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», бо ці суми неустойки, нараховані після 14 квітня 2014 року, після набрання чинності Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не були представниками банку скасовані, що вимагає цей Закон.

На підставі доведеності факту незаконності нарахування сум неустойки за кредитним договором від 24 червня 2008 року представниками банку позичальнику суд не вирішує питання пропуску строків позовної давності щодо нарахованих сум пені та штрафу за порушення умов кредитного договору ОСОБА_1

Таким чином на підставі їх доведеності вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на користь ПАТ «Банк Форум» з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 24 червня 2008 року № 0252/08/15-CL в іноземній валюті в загальному розмірі 37743,40 доларів США, що складається з суми боргу за кредитом та відсотками за його використання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 6090 грн. на підставі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ЄДРПОУ: 21574573, який розташований в м. Києві по бул. Верховної Ради 7, заборгованість за кредитним договором від 24 червня 2008 року № 0252/08/15-CL в іноземній валюті в сумі 37743 (тридцять сім тисяч сімсот сорок три) долари США 40 центів.

В задоволенні решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 6090 грн.

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя