Ухвала суду № 54903538, 14.12.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/9920/14-ц Провадження № 22-ц/772/3185/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді Шемети Т.М.,

суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.,

при секретарі Сніжко О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про передачу предмета іпотеки в оперативне управління,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2015 року,

В с т а н о в и л а:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом та висував вимогу передати в оперативне управління Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк»предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 на період його реалізації або повного виконання зобовязань за кредитним договором та зобовязати відповідача звільнити предмет іпотеки від будь-яких осіб та їх майна.

Повторним заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції,ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ухвалене судом рішення невмотивоване, не відповідає нормам закону.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, окрім того зазначив, що на сьогодні предмет іпотеки вже відчужений банком та надав договорі купівлі-продажу, однак оскільки апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції на день його постановлення, то на той час суд безпідставно відмовив у задоволенні позову, а тому він просив скасувати ухвалене по справі рішення та відмовити в задоволенні позову з інших підстав. Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні 07.12.2015 року подану апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні, наголосивши що на день розгляду справи іпотечне майно продано і його власником є ТОВ «Естейт Селлінг», а тому банк не має до нього жодного відношення.

Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб що зявилися, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 22.02.2007 року уклали кредитний договір № VIH0GA00001211. Відповідно до п.1.1. кредитного договору Банк зобовязався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 47328,00 доларів США строком до 20.02.2017 року, а відповідач зобовязалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с.6-10).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 22.02.2007 року уклали договір іпотеки б/н. Згідно з п. 33.3 договору іпотеки відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру розташовану в АДРЕСА_2. Майно належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а.с.11-14).

Рішенням Ленінського районного суду Вінницької області від 16.09.2011 року, яке набуло законної сили, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_3 шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ «КБ ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем з наданням банку всіх повноважень. Необхідних для здійснення продажу (а.с.15-17).

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» послався на те, що йому як іпотекодержателю на підставі ст. 34 закону України «Про іпотеку» має бути передано іпотечне майно в управління.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено необхідності передачі іпотечного майна в управління, а тому заявлені ним вимоги є безпідставними.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги та вірність застосування судом першої інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, слід зазначити наступне:

Дійсно статтею 34 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням, предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

В розглядуваному випадку позивач не зазначив умови управління майном, які є істотними (ст. 1035 ЦК України) та без зазначення яких не може бути вирішено питання про передачу майна в управління. Натомість висував вимогу зобовязати ОСОБА_3 повністю вивільнити від будь-яких осіб та їх майна (у т.ч. власної присутності та майна) предмет іпотеки, фактично ставлячи вимогу про виселення мешканців з житлового будинку.

Порядок виселення мешканців з житла, яке виступає предметом іпотеки, врегульовано ст. 40 закону України «Про іпотеку» і є предметом розгляду спору про виселення в разі не звільнення предмета іпотеки в добровільному випадку. В справі що розглядається позивач допустив підміну понять та висуваючи вимогу про передачу в управління іпотечного майна, зазначив вимогу про виселення з нього мешканців як умову передачі в управління іпотечного майна, що не ґрунтується на нормах закону.

Окрім того, в ході апеляційного розгляду було встановлено, що 07.10.2015 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Естейт Селлінг», що підтверджено договором купівлі-продажу (копія договору на а.с. 190 191) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( копія на а.с.192- 193).

З врахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2015 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, на ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис ОСОБА_5

Судді: підпис ОСОБА_6

підпис ОСОБА_7

З оригіналом згідно: ОСОБА_5