Ухвала суду № 54903522, 14.12.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/1571/15-ц Провадження № 22-ц/772/3446/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 23Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Нікушина В.П.,

суддів Луценка В.В., Сало Т.Б.,

за участю секретаря Маркевич Я.С.,

за участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс-Агро» про визнання договору оренди землі припиненим, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс_Агро» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року, ухвалене по даній справі,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулась в суд з вказаним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс-Агро» (надалі ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро»).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.01.2005 року вона уклала з ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» договір оренди належної їй земельної ділянки площею 3,5102 га., розташованої на території Славянської сільської ради Липовецького району Вінницької області терміном на 10 років. Договір був зареєстрований в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП «Центр ДЗК» за №04068640164.

Оскільки строк дії договору спливав 05.01.2015 року, вона завчасно, а саме 19.11.2014 року звернулась до ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» з заявою-повідомленням про відмову у подальшій оренді землі. Після спливу дії цього договору ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» належну їй земельну ділянку не повернуло, продовжуючи протиправно та незаконно використовувати її.

Позовні вимоги позивачкою були підтримані в ході розгляду справи. Представником ТОВ «Концерн Сімекс-Агро» позов заперечено, з посиланням на те, що між позивачкою та товариством 27.12.2010 року було укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно якої строк дії договору визначено 20 років, тому договірні відноси не припинились.

Позовні вимоги задоволені в повному обсязі, проте з рішенням суду не погодилось ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро», представником якого подана апеляційна скарга з вимогою про скасування рішення. Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення поставлена під сумнів з посиланням на неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильну оцінку доказів та неправильне застосування норм законодавства.

На підтвердження доводів апеляційної скарги наведені обставини про те, що висновки суду про те, що доповнення до договору оренди є неукладеними, оскільки вони не пройшли державну реєстрацію, є хибними, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень» реєстрації підлягає право оренди, а не сам договір оренди.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро», представника ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи ґрунтуються на субєктивній оцінці обставин по справі та помилковому тлумаченні норм матеріального права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що між ОСОБА_5 та ТОВ Концерн «Сімекс-Агро» 05.01.2005 року був укладений договір оренди землі, за яким вона передала належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,5102 га. в оренду строком на 10 років.

Вказаний договір був зареєстрований у Вінницькій філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 25 жовтня 2006 року.

19.11.2014 року ОСОБА_4Ф звернулась до ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» з письмовою заявою в якій висловила намір не продовжувати орендні відносини після завершення дії договору оренди. Вказана заява ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» залишена без реагування.

Встановивши ці обставини суд виходив із того, що перебіг строку дії договору оренди землі, укладеного між сторонами по справі закінчився 05.01.2015 року, оскільки сторони досягнули згоди та вчинили реальні дії щодо передачі обєкту оренди орендодавцем орендарю з моменту його підписання. За таких обставин і відповідно до ст. 640 ЦК України, суд прийшов до висновку, що оспорюваний договір був укладений з моменту реалізації його положень.

З висновками суду першої інстанції щодо початку перебігу строку дії договору оренди погоджується і колегія суддів, зважаючи на те, що за цим м договором ОСОБА_4 передала належну ділянку в оренду ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» в день укладення договору згідно акту прийому передачі обєкту оренди від 05.01.2005 року (а. с. 40).

Про те, що перебіг дії договору оренди землі слід визначати з моменту досягнення сторонами усіх істотних умов договору і зокрема строку дії договору, орієнтує і існуюча судова практика Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-7078 св14) та Верховного Суду України (справа №6-127цс13).

Реєстрація договору оренди землі лише легалізує правомірність договірного використання землі.

Спростовуючи доводи позивача представник ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» надав Додаткову угоду від 27.10.2010 року до Договору оренди землі. Відповідно до цієї Додаткової угоди строк оренди землі збільшено до 20 років. Відповідно до п. 3 Додаткової угоди вона набирає законної сили з моменту її державної реєстрації. Однак вказана додаткова угода за висновками суду не давала законних підстав ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» використовувати земельну ділянку ОСОБА_4Ф після 05.01.2015 року на умовах оренди.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна та розірвання умов договору вчиняється у такій самій формі що й договір. Договір оренди землі укладений в письмові формі і зареєстрований. Згідно до п. 3 Додаткової угоди вона набирала чинності з моменту її державної реєстрації. Однак на момент розгляду справи ця Додаткова угода не була зареєстрована.

Отже висновки суду про те, що подальше використання відповідачем земельної ділянки позивача на підставі Договору оренди землі від 05.01.2005 року неможливе, оскільки він припинив свою дію, є цілком обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що обовязковій реєстрації підлягало лише право оренди землі, а не сам договір оренди землі, є помилковими. Відповідно до умов п. 23 Договору оренди землі укладеного між сторонами по справі його державна реєстрація є обовязковою. Ці вимоги поширюються і на похідні доповнення до цього Договору.

За наведених обставин, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс-Агро» відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс-Агро» про визнання договору оренди землі припиненим, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: