Ухвала суду № 54903504, 24.12.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3515/15-ц Провадження № 22-ц/772/3115/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 24Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сало Т.Б., суддів Нікушина В.П., Луценко В.В., при секретарі Торбасюк О.І., за участі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2015 року ухвалене у справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання,

встановила:

У березні 2015 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» далі по тексту («ВМТЕ») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь КП ВМР «ВМТЕ» 24748,92 грн., з яких: 17772,55 грн. боргу за спожиті послуги централізованого теплопостачання; 5277,16 грн. інфляційних; 1699,21 3% річних.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що КП ВМР «ВМТЕ» є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідачі, які проживають у квартирі, оплату за житлово-комунальні послуги в частині послуг централізованого теплопостачання, не сплачують, внаслідок чого за період з 05.2011 по 01.2015 рік виникла заборгованість в розмірі 17772,55 грн. Інфляційні втрати та три відсотки з відповідачів слід стягнути на підставі ст. 625 ЦК України.

Судом першої інстанції позов задоволено. З відповідачів солідарно стягнуто на користь КП ВМР «ВМТЕ» загальну суму боргу в розмірі 24748,92 грн., з врахуванням сум втрат від інфляції та 3% річних. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2015 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову КП ВМР «ВМТЕ».

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги наступні обставини: між позивачем та відповідачем не укладено договір про надання послуг, а від так відсутні підстави для здійснення нарахувань за спожиту тепло енергію та відсутність підстав для застосування ст. 625 ЦК України, оскільки інфляційні та 3% річних можуть нараховуватись лише при наявності договірних відносин; суд першої інстанції не застосував строки позовної давності; розрахунки надані позивачем є неправильними, позивач не довів факт надання (теплопостачання).

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши докази у справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1/а, кв. 81, м. Вінниця. Даний факт підтверджується відповідним витягом з реєстру особових рахунків житлового фонду КП ОЦ ЖКГ м. Вінниці від 31.12.2014р.

Позивачем надаються відповідачам послуги теплопостачання, що підтверджується реєстром навантажень обєктів (перелік житлових будинків, теплопостачання яких здійснюється від мереж КП ВМР «ВМТЕ») теплопостачання яких здійснюється від КП ВМР «ВМТЕ» та реєстром будинків згідно звітів енергоаудиту.

Згідно розрахунку заборгованості боргвідповідачівскладає 24748,92грн., з них - борг за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, 17772,55 грн., 1699,21 грн., 3% річних, 5277,16 грн., - сума втрат від інфляції.

Відповідачі не сплачують за надані послуги та не погашають заборгованість.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив всі обставини у справі необхідні для вирішення спору та погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги"регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 цього Закону, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Частиною 9 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказує, що Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Судом встановлено, що відповідний договір між позивачем та відповідачами не укладався, що відповідачі, були споживачами послуг, які надавались позивачем, і останні своєчасно не сплачували кошти за надані позивачем послуги, у звязку з чим утворилася заборгованість.

Суду не надано доказів того, що квартира, в якій проживають відповідачі відєднана від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно до умов п. 5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п. 18 Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення: споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно ст.. 156 ЖК України повнолітні члени сім»ї власника зобов»язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території та проведення ремонту.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до зазначених норм споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а отже відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В даному випадку між позивачем та відповідачами склалися фактичні договірні відносини, у зв'язку з чим позов про стягнення вартості спожитої теплової енергії підлягає задоволенню.

Підлягає стягненню заборгованість за період, зазначений позивачем з 05.2011 року по 01.2015 року.

Колегією суддів встановлено, що судовим наказом Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.07.2011 року з ОСОБА_3, ОСОБА_2 було стягнуто солідарно заборгованість, яка склалась станом на 05.2011 року. Дана заборгованість відповідачами не погашена.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції зобовязаний був застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду за захистом порушених прав (застосувати строк позовної давності), однак, колегія суддів вважає, що підстав для цього не має.

Колегією суддів встановлено, що не заперечувалось відповідачами, що в вересні 2014 року КП ВМР «ВМТЕ» звернулось до суду з позовом до цих же відповідачів з аналогічними вимогами (а.с. 52).

Перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників (ч.2 ст. 264 ЦК України).

Таким чином перебіг позовної давності в даному випадку перервався.

Згідно ч.3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Про те, що однозначно перебіг позовної давності переривається подачею позову стверджується правовою позицією викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року № 6-895цс15, в якій вказано, що перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися, якщо позов подано з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109,119,120 ЦПК України. В даному випадку судом першої інстанції в 2014 році за наслідками подачі позову, було відкрито провадження у справі.

Факт залишення судом першої інстанції позову, поданого в 2014 році без розгляду, не стверджує, що перебіг позовної давності не переривався. Залишення позову без розгляду лише не зупиняє перебіг позовної давності (ч. 1 ст. 265 ЦК України).

Твердження апелянта про відсутність підстав для нарахування інфляційних втрат та три відсотки річних є необґрунтованими.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати сплати грошей за надані послуги.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Ст. 625 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.(Правова позиція (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 грудня № 6-2023цс15).

Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості із врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, і стягненню підлягають суми відображені в розрахунках позивача, оскільки, їх розмір не оспорювався відповідачами і вони зроблені в межах строку позовної давності.

Що стосується розрахунків заборгованості, які надані представником відповідачів (а.с. 118) на підтвердження того, що розрахунки позивача є неправильними, колегія суддів не бере до уваги з наступних підстав.

В основу розрахунків відповідачів, які стосуються лише опалення, так і в розрахунки позивача, в основу лягли одні і ті ж рішення виконавчого комітету Вінницької міської, якими були встановлені тарифи на опалення та гарячу воду.

Так, протягом спірного періоду (період, за який заборгували) виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення від 28.12.2010 року № 3006 (а.с. 119), яким затверджено скориговані двоставкові тарифи на надання послуг з централізованого опалення та одноставкові тарифи з централізованого постачання гарячої води для населення, що виробляється КП ВМР «ВМТЕ».

Відповідно додатку до вказаного рішення, тариф за опалення, - абонентська плата за 1кв.м. опалювальної площі у місяць упродовж року, становить 1,48 грн. Плата за 1 кв.м. упродовж опалювального сезону становить 4,83 грн.

В розрахунках відповідачів, які стосуються лише опалення, є графи з «нулем» в місяці неопалювального сезону, а в розрахунках позивача за ці періоди в цих же графах зазначений розмір двоставкового тарифу.

Крім цього, в розрахунках відповідачів, в деяких графах (опалювальний період) вказаний лише розмір одноставкового тарифу, хоча повинна бути зазначена сума одноставкового та двоставкового тарифу (6,31 грн.), що відображено в розрахунках позивача.

Інші розбіжності аналогічно пояснюються, враховуючи інше рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.02.2012 року № 441 (а.с.122), яким скориговані тарифи надання послуг з централізованого опалення, та додатком до нього.

Крім цього, як пояснив представник позивача, деякі величини різняться в залежності від початку опалювального сезону, що не враховано відповідачами при здійсненні своїх розрахунків.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що розрахунок заборгованості відповідачів є законним та обґрунтованим.

Мотиви скарги в частині тих, що позивач не довів факт надання послуг та не довів інших обставин у справі є безпідставними, оскільки, відповідачі, відповідно до ст. 60 ЦПК України, не виконали свій обовязок, та не надали докази в обґрунтування своїх заперечень в цій частині. В свою чергу, представник позивача надав докази, того, що послуги надаються, а саме реєстр навантажень обєктів, теплопостачання яких здійснюється від позивача (а.с.37), який правильно прийнятий судом першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що решта доводів апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки є безпідставними, мають формальний характер, та не впливають на вирішення спору, і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2015 року ухвалене у справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: