Ухвала суду № 54902983, 14.12.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 212/770/2012

Провадження № 4-с/127/223/15

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

державного виконавця Паламарчука В. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці матеріали скарги ОСОБА_2 про визнання рішень головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 неправомірними та зобов'язання скасувати постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вищевказаною скаргою.

Вимоги, викладені в скарзі, мотивовано тим, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 перебувало виконавче провадження № 32297526 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 212/770/2012, виданого 20.04.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 167333 дол. США, що еквівалентно 1336957,20 грн.; стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2239,76 грн. судового збору. Дане виконавче провадження було об'єднане у зведене виконавче провадження разом з виконавчим листом по справі № 127/976/13-ц, виданого 26.03.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу на загальну суму 1182657,88 грн.

Так, 08.10.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та постанову про повернення виконавчого документа, в зв'язку з поновленням строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2012 року по справі № 212/770/2012, яка була отримана заявником 12.10.2015 року. Дані постанови, на думку заявника, винесені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23.10.2015 року по справі № 212/770/2012 рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2012 року залишено без змін. ОСОБА_2 вважає, що йому в рахунок погашення боргу має бути передане майно нежитлові приміщення столярної майстерні під літ. «А», прибудови під літ. «А1», прибудови під літ. «А2», прибудови під літ. «А3», вбиральні під літ. «Б», сушильного цеху під літ. «В», що розташовані по вул. Фермерська, 13А в с. Степанівка, Вінницького району Вінницької бласті.

Виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_2 звернувся в суд з вищевказаною скаргою та просить визнати неправомірними рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 щодо винесення: постанови про виведення виконавчого провадження № 32297526 із зведеного виконавчого провадження № 37899854 від 08.10.2015 року та постанови про повернення виконавчого документа від 08.10.2015 року ВП №32297526, а також скасувати постанову про виведення виконавчого провадження № 32297526 із зведеного виконавчого провадження № 37899854 від 08.10.2015 року та постанову про повернення виконавчого документа від 08.10.2015 року ВП №32297526.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ній. Просив задовольнити скаргу у повному обсязі.

В судовому засіданні державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 скаргу не визнав та пояснив, що він під час винесення оскаржуваних постанов діяв відповідно до вимог Інструкції з примусового виконання рішень. Просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні скарги.

В судове засідання представник стягувача ОСОБА_5 ОСОБА_6 не з'явився, проте від нього надійшла заява з проханням розглянути скаргу за його відсутності. Щодо задоволення скарги заперечує та підтримує письмові заперечення (а.с. 73).

Боржник ОСОБА_4 та стягувачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засдінна не з'явилися з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1, державного виконавця Паламарчука В. В., дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2012 року (справа №212/770/2012 а.с. 54-56 Т. 1), яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06.02.2014 року (справа №212/770/2012 а.с. 204-205 Т. 1), з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто 167 33 дол. США, що еквівалентно 1336957,20 грн. за розпискою від 01.11.2010 року.

За вищевказаним судовим рішенням Ленінським районним судом м. Вінниці 20.04.2012 року видано виконачий лист № 212/770/2012.

Встановлено судом і те, що виконавче провадження за виконавчим листом № 212/770/2012, виданого 20.04.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці, відкрито державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 32297526 (а.с. 16).

Також з постанови про відновлення виконавчого провадження від 16.12.2014 року вбачається, що головним державним виконавцем Паламарчуком В.В. було відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 212/770/2012, виданого 20.04.2012 Ленінським районним судом м. Вінниці, в зв'язку з тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.10.2014 року по справі № 212/770/2012 скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Вінницькій області про виведення виконавчого провадження № 32297526 із зведеного виконавчого провадження № 37899854 та про повернення виконавчого документа від 31.12.2013 року (а.с. 30).

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 звертався до начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Вінницькій області із скаргою на рішення державного виконавця, яка була задоволена та скасовано постанову державного виконавця від 29.01.2014 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме: нежитлових приміщень столярної майстерні з прибудовами (літ. А, В1, А2, А3), сушильного цеху (літ. «В»), вбиральні (літ. Б), що розташовані по вул. Фермерська, 13А в с. Степанівка, Вінницького району Вінницької області; скасовано акт від 31.01.2014р. про передачу вищевказаного майна стягувачу та зобов'язано державного виконавця вчинити дії в межах чинного закорнодавства, щодо вищевказаного майна боржника ОСОБА_4 Даний факт підтверджується постановою про задоволення скарги від 12.01.2015 року (а.с. 31).

08.10.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 було виведено виконавче провадження № 32297526 з примусового виконання виконавчого листа № 212/770/2012, виданого 20.04.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці із зведеного виконавчого провадження № 37899854, яке веде Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, що підтверджується постановою про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, що оскаржується заявником (а.с. 17).

Також з постанови про повернення виконавчого документа від 08.10.2015 року, яка також оскаржується заявником, судом встановлено, що головним державним виконавцем відділу примусовго виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 виконавчий лист № 212/770/2012 було повернуто в орган що його видав, в зв'язку з тим, що ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24.09.2015 по справі № 212/770/2012 відкрито апеляційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2012 року (а.с. 18).

Вищевказані постанови, які оскаржує ОСОБА_2, були отримані ним 12.10.2015 року, що підтверджується довідкою з відділення зв?язку від 05.11.2015 року (а.с. 19), тому строк для звернення до суду із скаргою ним не пропущено.

Ознайомившись з матеріалами справи №212/770/2012, судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24.09.2015 року було відкрито апеляційне провадждення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2012 року (справа №212/770/2012 а.с. 65 Т. 2), та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23.10.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилено, а рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2012 року залишено без змін (справа №212/770/2012 а.с. 133-134 Т. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст 13 Закону України "Про державну виконавчу службу" дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Стаття ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, для чого наділений відповідним правами та повноваженнями.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.14р. №6, при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12).

Пунктами 3.8 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 визначено, що у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони обєднуються у зведене виконавче провадження.

Матеріалами справи встановлено, що до відділу примусового виконання рішень надійшла заява представника боржника (а.с. 90) до якої була надана завірена належним чином копія ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 24.09.2015р., відповідно до якої ОСОБА_4 було поновлено строки на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2012р., за яким у зведеному виконавчому провадженні здійснювалося виконання.

Згідно ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до п. 3.8.8. "Інструкції з організації примусового виконання рішень", за наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Суд приходить до висновку, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 при винесенні постанов про виведення виконавчого провадження № 32297526 із зведеного виконавчого провадження № 37899854 від 08.10.2015 року та про повернення виконавчого документа від 08.10.2015 року, по виконанню виконавчого листа № 212/770/2012 діяв правомірно у відповідності із своїми повноваженнями та правами, передбаченими Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що права, свободи та інтереси ОСОБА_2 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 при вчиненні виконавчих дій не порушено, а тому підстав для задоволення скарги немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 11, 48, 82 Закону України "Про виконавче провадження", п.п. 3.8, 3.8.8. "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 ст.ст. 7, 13 Закону України "Про державну виконавчу службу", п.3 Постанови Пленуму Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.14р. №6, ст.ст. 14, 383-387 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання рішень головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 неправомірними та зобов'язання скасувати постанови відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, у відсутність яких вона постановлена, - протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя: