Рішення № 54900216, 11.01.2016, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1330/15-ц

Провадження № 2/515/1781/15

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Шевиріна А.О.,

за участю секретаря Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з неї заборгованість за кредитним договором на загальну суму 10337,60 доларів США, що за курсом станом на 01.07.2015року складає 217089грн.70коп. В обґрунтування вимог ПАТ КБ "Приватбанк" зазначило, що 14 лютого 2008року між банком та відповідачем укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000доларів США на термін до 14.02.2028року та зобовязалася повернути кредит і сплатити відсотки за його користування у строки та в порядку, встановлені кредитним договором. У порушення договірних умов відповідач свої зобов'язання не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у згаданому розмірі. Посилаючись на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань, позивач вважав, що є підстави для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Представник позивача надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав заяву, в якій позов не визнав та просив розглядати справу за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 14 лютого 2008року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ODT0GA00000006 (а.с.а.с.7-9).

За умовами цього договору позивач зобовязався надати відповідачу кредитні кошти на придбання житла шляхом видачі готівки через касу на строк з 14 лютого 2008року по 14 лютого 2028року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 12200доларів США, з яких 10000доларів США на споживчі потреби та 2200доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагород за надання фінансового інструменту у розмірі 2% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів та винагороди за проведення додаткового моніторингу у випадках, передбачених положеннями кредитного договору (п.8.1 Договору).

Сторони також домовилися про те, що погашення заборгованості за договором, що складається з погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди та комісії, ОСОБА_1 здійснює, надаючи банку кошти у сумі 114,70доларів США щомісячно у період сплати з першого по пяте число кожного місяця.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що кредит надається банком в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені у Договорі строки.

Відповідно до п.п.5.1, 8.4 Договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, відповідач сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але не менше 1 гривні.

Крім того, згідно з п.п.5.3, 6.4 кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити ПАТ КБ «Приватбанк» штраф у розмірі 250грн. + 5% від суми позову.

В судовому засіданні встановлено, що відповідача при укладенні кредитного договору ознайомлено із загальною вартістю кредиту та 14.02.2008 року надано кредитні кошти у повному обсязі, що підтверджується додатком №1 до договору та видатковим касовим ордером (а.с.а.с.10,11).

Відповідно до п.8.3 кредитного договору забезпеченням виконання позичальником зобовязань є іпотека квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 2014 року предмет іпотеки відчужено за ціною 86450грн. за договором купівлі-продажу квартири, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченим приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 (а.с.а.с.81,82). Зазначений правочин вчинено від імені відповідача представником ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 на підставі довіреностей, посвідчених 28.11.2014року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий номер 2095, та 06.08.2014року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 2382 (а.с.а.с.103, 117).

З виписки по рахунку відповідача від 26.12.2014року, а також меморіальних ордерів від 26.12.2014року слідує, що отримані від продажу предмету іпотеки кошти у розмірі 85350грн.06коп., переведено в іноземну валюту долари США за курсом ПАТ КБ «Приватбанк», що діяв в день зарахування коштів (5418,19дол.США), та зараховано 72,08дол.США в рахунок погашення комісії за кредитом, 356,40дол.США погашення заборгованості за кредитом, 1819,38дол.США сплати пені, 2949,81дол.США погашення відсотків (а.с.а.с.167-171).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором слідує, що станом на 01.07.2015року загальна заборгованість, з урахуванням погашеної заборгованості за рахунок предмету іпотеки, складає 10337,60 доларів США, з яких заборгованість за кредитом 9070,52 доларів США, за відсотками 666.85 доларів США, комісії 21,99 доларів США, пеня 74,64 доларів США, штрафи 503,60 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до долару США станом на 01.07.2015 року (за 100 доларів США 2100,5219 гривень), встановленим службовим розпорядженням Національного банку України, складає 217089грн.70коп. (а.с.а.с.3-6).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами з зобов'язальних правовідносин, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких відноситься примусове виконання обовязку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України. Так, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з нормами ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у визначений у зобовязанні строк.

Договором, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК ).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у ст.1050 ЦК України. Зокрема, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 допустила виникнення заборгованості, та, відповідно, порушила договірні зобовязання, у банка виникло право вимагати повернення наданих кредитних коштів та сплати процентів із застосуванням передбачених договором штрафних санкцій. Відтак, суд вважає, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2170грн. 90коп. (а.с.17). Докази на підтвердження понесення позивачем інших витрат в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, сплачений ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2170грн. 90коп грн., підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.3,10,11,14, 57-60, 64, 88, 158, 209, 212-215, 218 України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул.Набережна Перемоги, буд.50, м.Дніпропетровськ, 49094) заборгованість за кредитним договором № ODT0GA00000006 від 14 лютого 2008року у загальному розмірі 10337,60 доларів США, що складає 217089 (двісті сімнадцять тисяч вісімдесят девять) гривень 70коп.,

з яких заборгованість за кредитом 9070,52 доларів США, за відсотками 666,85 доларів США, комісії 21,99 доларів США, пеня 74,64 доларів США, штрафи 503,60 доларів США.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул.Набережна Перемоги, буд.50, м.Дніпропетровськ, 49094) судові витрати у розмірі 2170 (дві тисячі сто сімдесят) гривень 90коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: