Вирок № 5489887, 15.06.2009, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

В И Р О К № 1 – 207/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 55 КК України /1960 року/ несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 2 червня 2008 року підсудний ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 лютого 2008 року і до досягнення ним повноліття.

З лютого 2008 року по березень 2009 року підсудний ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання свого неповнолітнього сина. За цей час він працевлаштувався, не повідомляючи про це органи державної виконавчої служби, не подав за місцем роботи заяву про необхідність стягнення з його заробітної плати аліментів. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 1 квітня 2009 року становить 7500 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що з лютого 2008 року по березень 2009 року не сплачував аліментів. За цей період влаштувався на роботу, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі про необхідність стягнення аліментів. В подальшому зобов’язується сплачувати аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини доведена і тому його дії за ч. 1 ст. 164 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винними за ч. 1 ст. 164 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 1 – 208/2009

30 червня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в ніч з 1 на 2 лютого 2009 року по вул. Леніна с. Великий Чернятин Старокостянтинівського району Хмельницької області з хуліганських спонукань дерев’яною палкою та скляною пляшкою пошкодив скло 12 віконних рам приміщення бару КП „Коопзаготпром” м. Старокостянтинова Хмельницької області, чим спричинив майнову шкоду на загальну суму 576 грн.

Продовжуючи хуліганські дії дерев’яною палкою пошкодив 2 секції бетонної огорожі дворогосподарства потерпілого ОСОБА_5 по вул. Леніна, 29 с. Великий Чернятин Старокостянтинівського району Хмельницької області, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 110 грн.

Продовжуючи хуліганські дії дерев’яною палкою пошкодив 7 секцій огорожі з плоского шиферу дворогосподарства потерпілого ОСОБА_6 по вул. Леніна, 21 с. Великий Чернятин Старокостянтинівського району Хмельницької області, чим завдав йому майнової шкоди на загальну суму 420 грн.

Підсудний ОСОБА_4 вину та позов визнав і пояснив, що будучи напідпитку в ніч з 1 на 2 лютого 2009 року спочатку дерев’яною палкою, а потім скляною пляшкою розбив вікна бару по вул. Леніна с. Великий Чернятин Старокостянтинівського району, потім йдучи вздовж вул. Леніна дерев’яною палкою розбив огорожі господарств потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Оскільки підсудний ОСОБА_4 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного, потерпілих та дослідженням характеризуючих даних підсудного.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що зранку 2 лютого 2009 року виявили розбитими огорожі власних дворогосподарств в с. Великий Чернятин Старокостянтинівського району відповідно 2 секцій бетонної огорожі та 7 секцій огорожі з плоского шиферу.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю доведена, тому його дії за ст. 296 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, молодий вік підсудного.

Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує її покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за необхідне призначити покарання у виді штрафу.

Цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 майнової шкоди підлягає повному задоволенню, оскільки шкода завдана злочинними діями підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним за ст. 296 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з підсудного ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 110 грн. майнової шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 244/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Стефанського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9 Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_10, розлученого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_11, в силу ст. 89 КК України несудимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

Відповідно до постанови Старокостянтинівського районного суду від 26 квітня 2001 року підсудний ОСОБА_7 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_8 на утримання дітей – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_13, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше Ѕ частини одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на дитину, починаючи з 30 березня 2001 року і до їх повноліття.

З січня 2008 року по травень 2009 року підсудний ОСОБА_7 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей. За цей час він працевлаштувався, не повідомляючи про це органи державної виконавчої служби, не подав за місцем роботи заяву про необхідність стягнення з його заробітної плати аліментів. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 1 травня 2009 року становить 13235,20 грн.

Крім того підсудний ОСОБА_7 1 червня 2009 року близько 15 години на території власного дворогосподарства по вул. Островського, 16 с. Грибенинка Старокостянтинівського району Хмельницької області під час сварки з потерпілою ОСОБА_11 наніс останній удар дерев’яною ручкою граблів по лівій руці, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді перелому променевої кістки в середній треті зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину визнав і пояснив, що з січня 2008 року по травень 2009 року не сплачував аліментів. За цей період влаштовувався на роботи, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі про необхідність стягнення аліментів. В подальшому зобов’язується погасити заборгованість по несплаті аліментів. Також пояснив, що 1 червня 2009 року близько 15 години в дворі по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_14, під час сварки з своєю співмешканкою ОСОБА_11, наніс їй удар дерев’яною ручкою граблів по лівій руці.

Оскільки підсудний ОСОБА_7 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_7 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дітей та в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень доведена, тому його дії за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_7, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він був засуджений за ухилення від сплати аліментів та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від їх сплати /судимість погашена/, але належних висновків не зробив і продовжив злочинну діяльність, крім того вчинив новий злочин, по місцю проживання характеризуються посередньо.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає щире каяття у скоєнних злочинах.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці, що в свою чергу надасть останньому можливість сплачувати аліменти на утримання дітей.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_7 визнати винними за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 122 КК України і обрати йому покарання:

- за ч. 1 ст. 164 КК України - один рік обмеження волі

- за ч. 1 ст. 122 КК України – один рік два місяці обмеження волі

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити – один рік два місяці обмеження волі

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речовий доказ – господарські граблі – залишити підсудному ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К № 1 – 233/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Стецюка П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_17, розлученого, має на утриманні двох неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_18, судимого Старокостянтинівським районним судом 6 вересня 2004 року за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі, на підстав ст. 75 КК України звільнений від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю два роки; 11 квітня 2006 року - за ч. 1 ст. 188 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі, звільнився 21 січня 2008 року; 19 лютого 2009 року за ч. 1 ст. 164 КК України до одного року обмеження волі, на підстав ст. 75 КК України звільнений від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю один рік,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння опівдні в перших числах квітня 2009 року в квартирі АДРЕСА_1, яка належить потерпілій ОСОБА_13, таємно повторно викрав золоту обручку вагою 4,34 грам вартістю 1128,40 грн. та туалетну воду „Оріфлейм” вартістю 130 грн., а всього чужого майна на загальну суму 1258,40 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 визнав вину і пояснив, що на початку квітня 2009 року в обідній час, під час розпивання спиртних напоїв з сусідом ОСОБА_14 в квартирі АДРЕСА_2, яка належить потерпілій ОСОБА_13, скориставшись тим, що останній вийшов на веранду, викрав з трюмо золоту обручку та туалетну воду „Оріфлейм”, які потім повернув.

Оскільки підсудний ОСОБА_12 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням доказів, що його характеризують.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_12 в таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно доведена, тому його дії за ст. 185 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_12, суд враховував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, але належних висновків не зробив, вчинив новий злочин під час іспитового строку, на протязі чотирьох місяців після звільнення вчинив два злочини, по місцю проживання характеризуються посередньо.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття, усунення заподіяної шкоди, з’явлення з зізнанням.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_12 можливе лише в ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_12 визнати винним за ч. 2 ст. 185 КК України і обрати йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду від 19 лютого 2009 року і остаточно призначити один рік два місяці позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 263/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Арсенюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_10, одруженого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_20, судимого Старокостянтинівським районним судом 8 травня 2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, умовно – достроково звільнений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду 21 вересня 2006 року, невідбутий строк дев’ять місяців двадцять дев’ять днів,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_15 в період часу з грудня 2008 року по червень 2009 року займався господарською діяльністю, щодо якої є спеціальна заборона, а саме в порушення ст. 2 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ст. 4 Закону України „Про підприємництво” виготовляв та продавав по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_20 водно – спиртову суміш домашнього виготовлення /самогон/.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 вину визнав і пояснив, що з грудня 2008 року по червень 2009 року по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_21 виготовляв та продавав односельчанам самогон без відповідного дозволу.

Оскільки підсудний ОСОБА_15 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_15 у зайнятті забороненими видами господарської діяльності доведена, тому його дії за ч. 1 ст. 203 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_15, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом’якшують його покарання, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності раніше притягувався /судимість непогашена/, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що для виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_15 є необхідним призначити йому покарання у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_15 визнати винним за ч. 1 ст. 203 КК України і обрати йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, одержувач платежу Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу „за дослідження 7” судові витрати в розмірі 411,88 грн.

Речові докази – самогонний апарат, пластмасові пляшки ємкістю 1,5 л. та 6 л. – знищити, 7 грн. – звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 71/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Баклана Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_22, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_23 Краснодарського краю Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_17, розлученого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_24, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 16 січня 2008 року підсудний ОСОБА_16 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_17 на утримання неповнолітніх дочок – ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_25, та ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_26, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 листопада 2007 року і до досягнення ними повноліття.

З 16 листопада 2007 року по 10 вересня 2008 року підсудний ОСОБА_16 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей. За цей час він працевлаштувався, не повідомляючи орган державної виконавчої служби про отриманні доходи. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 16 вересня 2008 року становить 3262,83 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 вину визнав і пояснив, що з 16 листопада 2007 року по 10 вересня 2008 року не сплачував аліментів. За цей період по усній домовленості неодноразово влаштувався на роботу, але про це не повідомив виконавчу службу. В подальшому зобов’язується сплачувати аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_16 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_16 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини доведена і тому його дії за ч. 1 ст. 164 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_16, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_16 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_16 визнати винними за ч. 1 ст. 164 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К № 1 – 254/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Сюсько І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_27, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_28, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_29, судимого Старокостянтинівським районним судом 20 листопада 2008 року за ч. 1 ст. 164 КК України до одного року обмеження волі, на підстав ст. 75 КК України звільнений від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю один рік,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 31 жовтня 2007 року підсудний ОСОБА_20 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_21 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_30, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 7 серпня 2007 року і до досягнення ним повноліття.

20 листопада 2008 року підсудний ОСОБА_20 вироком Старокостянтинівського районного суду був засуджений за ч. 1 ст. 164 КК України до одного року обмеження волі, на підстав ст. 75 КК України звільнений від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю один рік

Підсудний ОСОБА_20 з березня по квітень 2009 року злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_22 За цей час він отримував доходи від тимчасових заробітків, але не повідомляв про це органи державної виконавчої служби. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 1 червня 2009 року становить 3806,70 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_20 вину визнав і пояснив, що з березня по квітень 2009 року не сплачував аліментів. За цей період влаштувався на роботу, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі про необхідність стягнення аліментів. В подальшому зобов’язується сплачувати аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_20 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_20 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини, який раніше був судимим за даний злочин, доведена і тому його дії за ч. 2 ст. 164 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_20, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він був засуджений за ухилення від сплати аліментів та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від їх сплати, але належних висновків не зробив і продовжив злочинну діяльність, по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає щире каяття у скоєнному злочині.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_20 можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці, що в свою чергу надасть останньому можливість сплачувати аліменти на утримання дитини.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_20 визнати винними за ч. 2 ст. 164 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К № 1- 255/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Баклана Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_31, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого електромонтером товариства з обмеженою відповідальністю „Блок Майстер Україна” м. Києва, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_32, несудимого,

у скоєні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_23 підробив, шляхом переклеювання фотознімку, підчисток, виправлень та вказав свої анкетні дані в посвідченні учасника війни серії В – IV № 386105, виданого 12 вересня 2001 року управлінням праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської міської ради та в посвідченні ветерана праці серії А - IV № 228957, виданого 18 липня 1996 року управлінням праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації на ім’я його покійної матері ОСОБА_24.

Крім того з січня 2008 року по 15 червня 2009 року підсудний ОСОБА_23 неодноразово використовував вищевказані посвідчення для безоплатного проїзду в громадському транспорті.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_23 визнав вину і пояснив, що в вищевказаних посвідченнях переклеїв фотографії, підробив анкетні дані та використовував їх для безоплатного проїзду в громадському транспорті.

Оскільки підсудний ОСОБА_23 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_23 в підробленні посвідчень учасника війни та ветерана праці з метою використання та використанні для безоплатного проїзду в громадському транспорті доведена, тому його дії за ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_23, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_23 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_23 визнати винними за ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України і обрати йому покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України – один рік три місяці обмеження волі

- за ч. 3 ст. 358 КК України – один рік обмеження волі

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити – один рік три місяці обмеження волі

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_23 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309 судові витрати в розмірі 762,20 грн.

Речові докази – посвідчення учасника війни серії В – IV № 386105, виданого 12 вересня 2001 року управлінням праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської міської ради та посвідчення ветерана праці серії А – IV № 228957, виданого 18 липня 1996 року управлінням праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації на ім’я ОСОБА_24 - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1- 260/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Баклана Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_33, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_34, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_35, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_25, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, 18 червня 2009 року близько 17 години на території власного дворогосподарства по вул. Сапуна, 34 с. Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області під час сварки з потерпілою ОСОБА_26 умисно наніс останній кілька ударів руками по обличчю, спричинивши тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_25 вину визнав і пояснив, що будучи напідпитку 18 червня 2009 року біля 17 години на території власного дворогосподарства в с. Самчики Старокостянтинівського району під час суперечки з потерпілою ОСОБА_26 умисно вдарив її кілька разів руками по обличчю.

Оскільки підсудний ОСОБА_25 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням доказів, що його характеризують.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_25 в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень доведена, тому його дії за ст. 122 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_25, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, по місцю проживання та попередньої роботи характеризується посередньо.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує його покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_25 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_25 визнати винним за ч. 1 ст. 122 КК України і обрати йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 22/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Баклана Г.В.

захисника ОСОБА_27

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_36, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_37, вдови, приватного підприємця, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_38, в силу ст. 89 КК України несудимої,

у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

Органами досудового слідства підсудна ОСОБА_28 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді бухгалтера магазину „Вікторія” по вул. К. Острозького, 53/1 бокс 2 м. Старокостянтинова Хмельницької області, що належить приватному підприємцю ОСОБА_29, в якому він та приватний підприємець ОСОБА_30 здійснюють роздрібну торгівлю продуктами харчування, являючись матеріально – відповідальною особою, зловживаючи своїм службовим становищем, в період з березня 2006 року по 4 квітня 2007 року умисно неодноразово, в різних сумах отримувала з каси магазину грошові кошти на сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів та комунальних послуг, які на вказані цілі не сплачувала, а привласнювала.

Так, підсудна ОСОБА_28 обвинувачується в тому, 14 березня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” гроші в сумі 712 грн. на сплату орендної плати за землю, а сплатила 563,18 грн., а гроші в сумі 148,07 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 5 квітня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” гроші в сумі 132 грн. на оплату прибуткового податку, 6 квітня 2006 року - 152 грн. на оплату торгівельного патенту, 10 квітня 2006 року - 560 грн. на оплату орендної плати за землю, 11 квітня 2006 року - 875 грн. на послуги РЕМ, 24 квітня 2006 року - 404 грн. на оплату послуг РЕМ, 26 квітня 2006 року - 150 грн. на послуги ВАТ „Укртелеком”. З отриманих коштів підсудна ОСОБА_28 використала 510,64 грн. на оплату орендної плати за землю, 787,80 грн. - на оплату послуг РЕМ, а кошти в сумі 974,56 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 10 травня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” гроші в сумі 1250 грн. на сплату податків, 14 травня 2006 року - 909 грн. на оплату послуг РЕМ, 29 травня 2006 року - 232 грн. на сплату торгівельного патенту. Із вищевказаних коштів підсудна ОСОБА_28 використала 200 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 570,65 грн. на оплату орендної плати за землю, 343,40 грн. на оплату послуг РЕМ, 903,06 грн. на оплату послуг РЕМ, 151,50 грн. за торгівельний патент, 130 грн. за торгівельний патент, а кошти в сумі 91,09 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 9 червня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” 580 грн. на сплату податків, 16 червня 2006 року - 303 грн. на сплату податків, оплату послуг РЕМ, 18 червня 2006 року - 303 грн. на оплату послуг РЕМ, 26 червня 2006 року - 1665 грн. на оплату послуг РЕМ, ВАТ „Укртелеком”. Із вищевказаних коштів підсудна ОСОБА_28 використала 303 грн. на оплату послуг РЕМ, 606 грн. – на оплату орендної плати за землю, 1500 грн. – на оплату послуг РЕМ, 300 грн. – на оплату послуг РЕМ, а кошти в сумі 127 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 13 липня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” 820 грн. на сплату податків, 17 липня 2006 року - 820 грн. на оплату податків, 19 липня 2006 року - 1000 грн. на сплату послуг РЕМ, 31 липня 2006 року - 115 грн. на сплату послуг ВАТ „Укртелеком”. В подальшому підсудна ОСОБА_28 використала 151,50 грн. на оплату торгівельного патенту, 575,70 грн. – на оплату орендної плати за землю, 378,75 грн. – на оплату послуг РЕМ, 1010 грн. – на оплату послуг РЕМ, 114,74 грн. – на оплату ВАТ „Укртелеком”, а кошти в сумі 524,31 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 14 серпня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” 1385 грн. на сплату послуг РЕМ та на оплату орендної плати за землю, 21 серпня 2006 року - 707 грн. на оплату послуг РЕМ, 23 серпня 2006 року – 180 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 28 серпня 2006 року – 353,50 грн. – на оплату послуг РЕМ, 119 грн. – на оплату податків. В подальшому підсудна ОСОБА_28 з отриманих коштів сплатила 303 грн. за торгівельний патент, 1545,30 грн. за послуги РЕМ, 570,65 грн. на сплату орендної плати за землю, 180 грн. за послуги ВАТ „Укртелеком”, а кошти в сумі 145,55 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 7 вересня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” 400 грн. на оплату орендної плати за землю, 14 вересня 2006 року - 200 грн. на оплату торгівельного патенту, 21 вересня 2006 року - 1540 грн. на оплату послуг РЕМ, ВАТ „Укртелеком”, сплату податків, 28 вересня 2006 року - 585,85 грн. на оплату послуг РЕМ, 144,05 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 205,10 грн. на оплату орендної плати за землю, 65 грн. на оплату податку з фізичних осіб. З перерахованих коштів підсудна ОСОБА_28 сплатила 181,80 грн. на оплату торгівельного патенту, 1350 грн. – за послуги РЕМ і 250 грн. – за послуги ВАТ „Укртелеком”, а кошти в сумі 1344,70 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 16 жовтня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” 505 грн. на оплату послуг РЕМ, 495 грн. – на оплату орендної плати за землю, 18 жовтня 2006 року - 160 грн. на оплату торгівельного патенту, 19 жовтня 2006 року – 850 грн. на сплату податків, оплату орендної плати за землю і послуг РЕМ, 25 жовтня 2006 року – 230 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 1200 грн. на оплату послуг РЕМ. В подальшому підсудна ОСОБА_28 з отриманих коштів сплатила 1300 грн. на оплату послуг РЕМ, 220 грн. за послуги ВАТ „Укртелеком”, 160 грн. за торгівельний патент, 600 грн. на оплату орендної плати за землю, гроші в сумі 1139,40 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 1 листопада 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” 650 грн. на оплату орендної плати за землю, 9 листопада 2006 року – 303 грн. на оплату послуг РЕМ, 14 листопада 2006 року – 162 грн. на оплату торгівельного патенту, 22 листопада 2006 року – 800 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, послуг РЕМ, 30 листопада 2006 року – 330 грн. на сплату податку з фізичних осіб. В подальшому підсудна ОСОБА_28 з отриманих коштів використала 563,18 грн. на оплату орендної плати за землю, 1252,40 грн. за послуги РЕМ, 151,10 грн. – за торговельний патент і 129,85 грн. за послуги ВАТ „Укртелеком”, а гроші в сумі 148,07 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 6 грудня 2006 року отримала з каси магазину „Вікторія” 72 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 14 грудня 2006 року – 165 грн. на оплату торгівельного патенту, 20 грудня 2006 року – 1010 грн. на оплату послуг РЕМ, 27 грудня 2006 року – 150 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 28 грудня 2006 року - 150 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 400 грн. на оплату послуг РЕМ. В подальшому з отриманих коштів підсудна ОСОБА_28 використала 1242,30 грн. на оплату послуг РЕМ, 161,60 грн. – на оплату торгівельного патенту, 149,86 грн. – на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, а кошти в сумі 393,24 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 3 січня 2007 року отримала з каси магазину „Вікторія” 852 грн. на оплату орендної плати за землю, 3019 грн. – на оплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, 13 січня 2007 року – 162 грн. на оплату торгівельного патенту, 16 січня 2007 року – 606 грн. на оплату послуг РЕМ, 17 січня 2007 року – 50 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 24 січня 2007 року – 70 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 28 січня 2007 року – 1000 грн. на оплату послуг РЕМ, 31 січня 2007 року – 200 грн. на оплату послуг РЕМ. В подальшому з отриманих коштів підсудна ОСОБА_28 використала 1636,20 грн. на оплату орендної плати за землю, 2697,52 грн. на оплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, 101 грн. за торгівельний патент, 144,88 грн. – на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 1212 грн. на оплату послуг РЕМ, а кошти в сумі 167,40 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 10 лютого 2007 року отримала з каси магазину „Вікторія” 606 грн. на оплату послуг РЕМ, 22 лютого 2007 року – 100 грн. на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 27 лютого 2007 року – 700 грн. на оплату послуг РЕМ, 28 лютого 2007 року 657 грн. – на оплату послуг РЕМ. В подальшому з отриманих коштів підсудна ОСОБА_28 використала 303 грн. на оплату орендної плати за землю, 161,60 грн. за торгівельний патент, 1343,30 грн. – за послуги РЕМ, 130 грн. – за послуги ВАТ „Укртелеком”, а кошти в сумі 125,10 грн. привласнила.

Крім того обвинувачується в тому, що 7 березня 2007 року отримала з каси магазину „Вікторія” 302 грн. на оплату орендної плати за землю, 13 березня 2007 року – 606 грн. на оплату послуг РЕМ, 22 березня 2007 року – 260 грн. за послуги ВАТ „Укртелеком”, 26 березня 2007 року – 550 грн. на оплату орендної плати за землю, 27 березня 2007 року – 303 грн. на оплату послуг РЕМ, 29 березня 2007 року – 750,50 грн. на оплату послуг РЕМ. З отриманих коштів підсудна ОСОБА_28 використала 561,56 грн. на оплату орендної плати за землю, 161,60 грн. – на оплату торгівельного патенту, 260 грн. – на оплату послуг ВАТ „Укртелеком”, 1111 грн. – за оплату послуг РЕМ, а гроші в сумі 374,34 грн. привласнила.

Всього за вказаний період підсудна ОСОБА_28 обвинувачується в привласненні належних приватним підприємцям ОСОБА_29 та ОСОБА_30 грошових коштів на загальну суму 5702,83 грн.

Крім того підсудна ОСОБА_28 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді бухгалтера магазину „Гетьман” по вул. Грушевського, 61 м. Красилова Хмельницької області, що належить приватному підприємцю ОСОБА_29, являючись матеріально – відповідальною особою, зловживаючи своїм службовим становищем, 21 серпня 2006 року отримала від старшого продавця магазину ОСОБА_31 гроші в сумі 3411,50 грн. нібито на сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів та комунальних послуг. В подальшому підсудна ОСОБА_28 з них використала 707 грн. на оплату послуг РЕМ, 139, 27 грн. – на збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, 359,60 грн. на сплату податку на додану вартість і 161,60 грн. на сплату торгівельного патенту, а гроші в сумі 2044 грн. повторно привласнила.

Всього підсудна ОСОБА_28, обвинувачується в тому, що зловживаючи своїм службовим становищем, повторно привласнила гроші в сумі 7746,83 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_28 вину не визнала і пояснила, що офіційно приступила до роботи на посаді бухгалтера магазину „Вікторія” м. Старокостянтинова з 25 квітня 2006 року. За проханням потерпілої ОСОБА_30 також вела бухгалтерію по магазину „Гетьман” м. Красилова та тимчасово працювала там продавцем. В її обов’язки входило вести бухгалтерську документацію /перевіряти націнку на товар; розносити прибуткові документи по накладним; щоденно виписувати з зошита видатків всі кошти; видавати постачальникам товарів всі проплати, які були за день; виводити остаток товару/. За усною домовленістю вона також сплачувала податки, збори, інші обов’язкові платежі, комунальні послуги, купляла канцтовари. Кошти на ці проплати їй видавали з каси магазину продавці, щодо яких вона перед ними не звітувала. Платежі здійснювала вчасно та в повній мірі, про що завжди звітувала перед потерпілими, інакше б це було б зразу відомо, так як нараховувалися б штрафні санкції. Які суми, коли та для якої проплати вона точно пригадати не може. Непорозуміння стосовно даних коштів та проплат /відповідно до наявних квитанцій, частина яких зникла не з її вини/ виникли після того як у неї з потерпілими та продавцями відбувся конфлікт. Договір про повну матеріальну відповідальність з нею не укладався, а вже після порушення кримінальної справи їй надали підроблену угоду з вимогою її визнати, на що вона відмовилась.

Потерпілі ОСОБА_29, ОСОБА_30 пояснили, що підсудна ОСОБА_28 з березня 2006 року проходила випробувальний термін, а 25 квітня 2006 року її було офіційно прийнято на посаду бухгалтера в магазин „Вікторія” м. Старокостянтинова та магазину „Гетьман” м. Красилова /було укладено з потерпілою ОСОБА_30 трудовий договір/. 26 квітня 2006 року потерпілий ОСОБА_29 уклав з нею договір про повну матеріальну відповідальність, оригінал якого на даний час не зберігся, згідно якого вона повинна була складати та подавати звіти та декларації в контролюючі органи, зберігати та утримувати в порядку документи, вести їх облік, оприбутковувати, розносити, звітувати, декларувати та нести матеріальну відповідальність за їх збереження, звітувати за отримані кошти на обов’язкові платежі та своєчасно сплачувати, зберігати квитанції та чеки по оплаті /комунальних послуг, податків та інше/. А до цього часу вона це робила по усній домовленості, для цього брала гроші в касі магазину, про що продавці робили відповідний запис в зошиті по магазині, а підсудна – у власному зошиті. В березні 2007 року по магазину „Вікторія” м. Старокостянтинова вони виявили розбіжності в тих сумах, яких вона брала і в проплатах. Після проведеної інвентаризації підзвітних коштів згідно записів продавців в своїх зошитах і записів бухгалтера, роздруківок підприємств, організацій про виплату платежів виявили нестачу коштів в сумі 5702,83 грн., а в квітні 2007 року по магазину „Гетьман” м. Красилова аналогічним чином виявили нестачу 2044 грн.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила, що підсудна ОСОБА_28 з квітня 2006 року працювала бухгалтером в магазині „Вікторія” м. Старокостянтинова. Про її обов’язок сплачувати податки та комунальні послуги дізналась від потерпілих, по вказівці яких продавці видавали їй кошти, про що робили відмітки в своєму зошиті, а підсудна – в своєму. Куди і в якій сумі гроші сплачувались вона не знала, її не перевіряла, так як вона звітувалась перед власниками. Щомісячно продавці з власниками та бухгалтером перевіряли рух коштів по магазину та проплатах, здійснених бухгалтером. Вкінці квітня 2007 року з її участю проводилась інвентаризація по зошитах продавців, бухгалтера, роздруківках організацій і тоді виявили нестачу 5702,83 грн. Кошти, отримані підсудною ОСОБА_28 з коштами, сплаченими нею в різні інстанції під час інвентаризації особисто не звіряла, чому не брались до уваги здійснені останньою платежі за комунальні послуги по водопостачанню та до Пенсійного фонду України не знає.

Аналогічні покази в судовому засіданні дали свідки ОСОБА_33, ОСОБА_34

Свідок ОСОБА_35 на досудовому слідстві, покази якої були оголошені в судовому засіданні, окрім того, пояснила, що не брала участі при проведенні інвентаризації, акт інвентаризації не підписувала /том 1 а. с. 134 - 135/, при візуальному порівняні її підписів на протоколі допиту як свідка та в актах інвентаризації - підписи явно відрізняються один від одного /том 1 а. с. 14 – 17, 111 - 113/.

Свідок ОСОБА_36 крім показань вищевказаного свідка ОСОБА_32 пояснила, що вкінці квітня 2007 року була включена до складу інвентаризаційної комісії і підписувала разом з іншими продавцями акт інвентаризації, але не змогла пояснити відсутність свого підпису на наявному в матеріалах кримінальної справи акті інвентаризації /том 1 а. с. 11 - 14/.

Натомість свідок ОСОБА_37 крім вищезазначених показань свідка ОСОБА_32 суду пояснила, що була включена до складу інвентаризаційної комісії, але при її проведенні не була присутня, а про нестачу з вини підсудної ОСОБА_28 дізналась від власників. Особисто кілька разів давала їй гроші на здійснення необхідних проплат, про що робила відмітки в зошиті продавців, але дізналась від членів комісії, що при проведенні інвентаризації надані нею незначні грошові суми в акт інвентаризації не включались.

Свідок ОСОБА_31 суду пояснила, що 21 серпня 2006 року вона видала для виплати необхідних платежів /податків, РЕМ/ з каси магазину „Гетьман” м. Красилова підсудній ОСОБА_28 3411,50 грн., про що зробила запис в зошиті продавця, де остання підписалась про їх отримання. Крім того підсудна розраховувалась з постачальниками. Пізніше потерпілий ОСОБА_29 їй пояснив, що підсудна ОСОБА_28 отриманні кошти привласнила і не здійснила необхідних платежів. В червні 2007 року при проведенні інвентаризації по даній сумі було встановлено, що остання ці гроші частково використала на сплату ПДВ, торговельного патенту, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, РЕМ, чому інші платежі до акту інвентаризації не включались не знає.

25 квітня 2006 року між фізичною особою ОСОБА_30 та працівником ОСОБА_28 було укладено безстроковий трудовий договір № 2051, відповідно до якого остання приймалась на роботу бухгалтером та зобов’язувалась виконувати сумлінно і якісно свої обов’язки і вимоги трудової дисципліни та правила внутрішнього розпорядку /том 1 а. с. 21/.

У відповідності до ст. 7 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансові звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх бухгалтерських операцій; бере участь і оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Суб’єкт даного злочину здійснює повноваження щодо майна на законній підставі: наділений правомочністю щодо розпорядження, управління, зберігання майна тощо. Загальною ознакою об’єктивної сторони є особливе відношення винного до майна, яким він володіє. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна. Привласнення – це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віддані на законній підставі. Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа, порушує свої повноваження і використовує організаційно – розпорядчі або адміністративно – господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна. Суб’єктом ч. 3 ст. 191 КК України є службова особа. До службових осіб відносяться особи, які постійно чи тимчасово: обіймають посади, пов’язанні з виконанням організаційно – розпорядчих обов’язків /функції щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємстві, зокрема, це керівники приватних підприємств, їх заступники, керівники структурних підрозділів тощо/ та обіймають в тих же організаціях посади, пов’язані з виконанням адміністративно – господарських обов’язків /функції управління або розпорядження майном, тобто встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпеченні контролю за цими операціями тощо, зокрема, це начальники планово – господарських, постачальних, фінансових відділів та служб тощо/.

Підсудній ОСОБА_28 майно ввірене не було, організаційно – розпорядчими або адміністративно – господарськими повноваженнями вона не була наділена, службової особою не являлась.

Згідно даних висновку почеркознавчої експертизи № 27 від 25 липня 2007 року підпис в графі „Працівник” в договорі про матеріальну відповідальність між ОСОБА_29 та ОСОБА_28 від 26 квітня 2006 року /том 1 а. с. 22/ виконано шляхом детального наслідування /малювання/ дійсних підписів ОСОБА_28 – виконано не ОСОБА_28, а іншою особою /том 2 а. с. 56 - 59/.

Разом з тим письмові договори про повну матеріальну відповідальність у відповідності до ст. 135 – 1 КЗпП України можуть бути укладені підприємством з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо передбачені Переліком посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу /відпуску/, перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС № 447/24 від 28 грудня 1977 року. Посада бухгалтера та характер роботи підсудної ОСОБА_28 не зазначено в даному Переліку.

Обвинувачення органами досудового слідства підсудної ОСОБА_28 у привласненні грошових коштів в період з 14 березня 2006 року по 24 квітня 2006 року визнається судом необґрунтованим, оскільки згідно даних трудової книжки останньої 31 березня 2006 року вона була звільнена з займаної посади головного бухгалтера ПП „Дивокрай”, а 25 квітня 2006 року між фізичною особою ОСОБА_30 та працівником ОСОБА_28 було укладено безстроковий трудовий договір № 2051, крім того органи досудового слідства в обвинуваченні підсудної ОСОБА_28 за ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК України вказали, що вона працювала в приватного підприємця ОСОБА_30 на підставі вищевказаного договору з 25 квітня 2006 року. Пред’явлене органами досудового слідства обвинувачення по десяти епізодах з чотирнадцяти по привласненню грошових коштів не містять достатньої грошової суми для притягнення до кримінальної відповідальності.

Інвентаризація проводиться для виявлення нестач або надлишків товарно – матеріальних цінностей, а не грошових коштів, нестача або надлишки яких проводиться виключно ревізією.

Зміст акту інвентаризації підзвітних коштів по магазину „Гетьман” м. Красилова та двох актів інвентаризації підзвітних коштів по магазину „Вікторія” м. Старокостянтинова сумнівний, суперечливий та неповно відображає обіг грошових коштів, а можливості отримання достовірних доказів вичерпані, крім того інвентаризації проводились у відсутності підсудної ОСОБА_28

Щодо привласнення грошових коштів по магазину „Вікторія” м. Старокостянтинова. Так, при проведенні інвентаризації по магазину „Вікторія” м. Старокостянтинова продавці, які входили до складу інвентаризаційної комісії кошти, отримані підсудною ОСОБА_28 з коштами, сплаченими в різні інстанції особисто не перевіряли, крім того продавці ОСОБА_35, ОСОБА_37 не брали участь при проведенні інвентаризації та не підписували акти інвентаризації, хоч є підписи від їх імені. Відповідно до даних актів інвентаризації підсудна ОСОБА_28 в квітні 2006 року отримала для платежу в Укртелеком 150 грн., які в квітні 2006 року не сплатила, але при цьому вона в травні 2006 року, не отримавши коштів для сплати в Укртелеком, сплатила 200 грн., в січні 2007 року отримала 120 грн., а сплатила 149,86 грн. і т.д.

Не спростовані обвинуваченням не відображені в актах інвентаризації здійсненні підсудною ОСОБА_28 платежі за послуги водопостачання в період з травня 2006 року по квітень 2007 року в сумі 313,08 грн., обов’язкові платежі в фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 0,5% з заробітної плати кожного працівника, в фонд соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 0,5 % з заробітної плати кожного працівника, в фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 1,2% з заробітної плати кожного працівника; платежі в Пенсійний фонд України з потерпілої ОСОБА_30 в період з травня 2006 року по грудень 2006 року, з потерпілого ОСОБА_29 в період з травня 2006 року по вересень 2006 року, єдиний податок з фізичної особи ОСОБА_30 за період з 25 квітня 2006 року по 10 квітня 2007 року на загальну суму 3395 грн.

Щодо привласнення грошових коштів по магазину „Гетьман” м. Красилова. Згідно показів потерпілих та свідка ОСОБА_31 в серпні 2006 року всі платежі здійснювала підсудна ОСОБА_28, для чого взяла з каси магазину 3411,50 грн. Так, при проведенні інвентаризації по магазину „Гетьман” м. Красилова встановлено, що нею сплачено в РЕМ 1420 грн., збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства – 137,87 грн., ПДВ – 356 грн., за патент – 160 грн. /том 1 а. с. 207/, крім того в матеріалах кримінальної справи є дані про сплату в серпні 2006 року в Пенсійний фонд України за потерпілу ОСОБА_30 – 507 грн., а за потерпілого ОСОБА_29 – 950,63 грн. /том 1 а. с. 251/, інші платежі до акту інвентаризації не включались.

При дослідженні письмових доказів – зошитів продавців магазину „Вікторія” м. Старокостянтинова встановлено, що за період з березня 2006 року по вересень 2006 року відсутні відомості про грошовий обіг, не зазначені прізвище, ім’я та по батькові осіб та їхні підписи при видачі грошових коштів та їх прийманні, опечатані буз участі понятих. В зошитах, що велись бухгалтером, потерпіла ОСОБА_30 власноручно дописала за 14 березня 2006 року суму в розмірі 712 грн., що вона визнала в судовому засіданні, сума грошей за 24 квітня 2006 року в одному випадку вказана в розмірі 404 грн., а в іншому – 357 грн.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, недоведеною вину підсудної ОСОБА_28 в привласненні чужого майна, яке було ввірене їй чи перебувало в її віданні, шляхом зловживання, як службовою особою, своїм службовим становищем, вчиненим повторно, через відсутність в діях останньої складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України майнова шкода та моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки в діях підсудної ОСОБА_28 відсутній склад злочину, з яким потерпілі пов’язують заподіяння їм останньою майнової та моральної шкоди, тому законних підстав для задоволення цивільного позову потерпілих ОСОБА_29, ОСОБА_30 немає, а отже позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

виправдав:

ОСОБА_28 за ч. 3 ст. 191 КК України виправдати за відсутністю складу злочину.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд – скасувати.

Залишити без розгляду цивільного позову потерпілих ОСОБА_29, ОСОБА_30 про стягнення з підсудної ОСОБА_28 майнової та моральної шкоди.

Речові докази: дев’ять зошитів обліку та руху грошових коштів по магазину „Вікторія” м. Старокостянтинова та магазину „Гетьман” м. Красилова – повернути потерпілим ОСОБА_29, ОСОБА_30

Судові витрати в розмірі 1143,30 грн. за проведення трьох почеркознавчих експертиз приймаються на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 1 – 18/2009

31 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

захисника ОСОБА_38

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_39, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_40, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_41, неодруженого, до засуждення непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_42, судимого 21 липня 2005 року Старокостянтинівським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України із застосування ст. 69 КК України до 60 годин громадських робіт, 11 квітня 2008 року Лутугинським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 121, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до п’яти років позбавлення волі, на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі,

у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_43, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_44, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_45/г кв. 70 м. Хмельницького, судимого 24 грудня 1999 року Хмельницьким обласним судом за п. п. „е”, „ж”, „і” ст. 93, ч. 2 ст. 206, ч. 1 ст. 42 КК України /1960 року/ до дев’яти років позбавлення волі, 4 жовтня 2007 року Старокостянтинівським районним судом за ч. 1 ст. 185 КК України /2001 року/ до одного року одного місяця двадцяти чотирьох днів позбавлення волі та штрафу в розмірі 510 грн.,

у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 162, 198 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_39 9 грудня 2006 року близько 4 години, перебуваючи в приміщенні бару „Романтика” по вул. Ессенській м. Старокостянтинова Хмельницької області, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном „Сіменс СХ 75” вартістю 850 грн. зі стартовим пакетом „Київстар” вартістю 25 грн., на рахунку якого було 20 грн., що належав потерпілому ОСОБА_41

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_39 вину визнав і пояснив, що в нічний час 9 грудня 2006 року в барі „Романтика” м. Старокостянтинова взяв належний потерпілому ОСОБА_41 мобільний телефон „Сіменс СХ 75” покористуватися, але потім не повернув.

Незалежно від показів підсудного ОСОБА_39 його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показами потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.

Так, згідно оголошених в судовому засіданні показів, потерпілий ОСОБА_41 пояснив, що в нічний час 9 грудня 2006 року в барі „Романтика” м. Старокостянтинова підсудний ОСОБА_39 попросив у нього телефон „Сіменс СХ 75”, щоб зателефонувати, але не повернув, а зник, пізніше він пояснив, що не пам’ятає, де його подів, а тому пообіцяв повернути йому гроші, проте відкупив новий телефон /том 1 а. с. 14, 16/.

Аналогічні покази в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_42 та на досудовому слідстві свідки ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, покази яких були оголошені в судовому засіданні /том 1 а. с. 17 - 20/.

Згідно даних протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_41 та підсудним ОСОБА_39 останній пояснив, що взяв у потерпілого телефон, щоб покористуватися, але в подальшому його не повернув /том 1 а. с. 49/.

У відповідності до даних довідки приватного підприємця ОСОБА_46 станом на 9 грудня 2006 року вартість мобільного телефону „Сіменс СХ 75” становила 850 грн., а стартового пакету „Київстар” - 25 грн. /том 1 а. с. 12/.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_39 в повторному заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковані вірно.

Крім того підсудний ОСОБА_39 в ніч на 27 травня 2004 року, шляхом зламу замка вхідних дверей, проник в приміщення хліва на території дворогосподарства по вул. Чапаєва, 12 м. Старокостянтинова Хмельницької області, звідки таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_47 велосипед марки „Пацифік” вартістю 550 грн. та навісний замок, який висів на рамі велосипеда вартістю 7 грн., чим спричинив останній майнову шкоду на загальну суму 557 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_39 вину визнав і пояснив, що в вкінці весни 2004 року, з метою крадіжки для подальшого продажу, зламавши за допомогою металевого прута навісний замок на дверях хліва в дворогосподарстві по вул. Чапаєва, 12 м. Старокостянтинова, викрав спортивний велосипед з навісним замком, який наступного ж дня продав однокласнику ОСОБА_48 за 150 грн.

Незалежно від показів підсудного ОСОБА_39 його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показами потерпілої, свідків та іншими матеріалами справи.

У відповідності до оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_47, даних на досудовому слідстві, вона пояснила, що влітку 2004 року виявила пошкодженні вхідні двері хліва та відсутність в хліві власного дворогосподарства по вул. Чапаєва, 12 м. Старокостянтинова велосипеда марки „Пацифік” /том 2 а. с. 115, 139/.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_48, останній пояснив, що вкінці весни 2004 року підсудний ОСОБА_39 продав йому за 150 грн. велосипед марки „Пацифік”, на рамі якого висів навісний замок, яку під час огляду було вилучено /том 2 а. с. 141 - 142/.

Аналогічні покази на досудовому слідстві дала свідок ОСОБА_49, покази якої були оголошені в судовому засіданні /том 2 а. с. 143/.

У відповідності до даних протоколу огляду місця події – дворогосподарства потерпілої ОСОБА_47 – виявлено пошкодження вхідних дверей хліва – деформована скоба для утримання навісного замка /том 2 а. с. 105/, а згідно даних протоколу огляду місця події – дворогосподарства свідка ОСОБА_49 – на горищі хліва виявлено та вилучено раму велосипеда „Пацифік” з замком /том 2 а. с. 133/.

Відповідно до даних довідки КП „Райкоопринкторг” за № 744 від 1 червня 2004 року станом на 27 травня 2004 року вартість велосипеда марки „Пацифік” становила 550 грн., навісного замка - 7 грн. /том 2 а. с. 111/.

Крім того підсудний ОСОБА_39 6 грудня 2004 року, перебуваючи на території стадіону „Центральний” по вул. К. Острозького м. Старокостянтинова Хмельницької області, шляхом зламу навісного замка на велосипеді марки „Ардіс”, таємно повторно викрав належний неповнолітньому ОСОБА_50 вищевказаний велосипед вартістю 550 грн., сигнал до велосипеда вартістю 10 грн. та навісний замок, який висів на рамі велосипеда вартістю 6 грн., чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 566 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_39 вину визнав і пояснив, що на початку зими 2004 року, будучи на центральному стадіоні м. Старокостянтинова, викрав велосипед марки „Ардіс”, зламавши на ньому навісний замок, який зразу ж продав невідомій особі за 100 грн.

Незалежно від показів підсудного ОСОБА_39 його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показами потерпілої, свідків та іншими матеріалами справи.

У відповідності до оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_51, даних на досудовому слідстві, вона пояснила, що 6 грудня 2004 року на центральному стадіоні м. Старокостянтинова в її онука ОСОБА_50 було викрадено велосипед марки „Ардіс” /том 2 а. с. 162/.

Аналогічні покази на досудовому слідстві дав свідок ОСОБА_50, покази якого були оголошені в судовому засіданні /том 2 а. с. 164/.

Відповідно до даних довідки КП „Райкоопринкторг” за № 156 від 8 грудня 2004 року станом на 7 грудня 2004 року вартість велосипеда марки „Ардіс” становила 550 грн., сигналу до велосипеда – 10 грн., навісного замка - 6 грн. /том 2 а. с. 159/.

Крім того підсудний ОСОБА_39 в ніч на 3 січня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, через відчинені двері, проник в приміщення хліва та прибудови до будинку на території, належного ОСОБА_52 дворогосподарства по вул. Крупської, 20 м. Старокостянтинова Хмельницької області, звідки таємно повторно викрав належні потерпілому ОСОБА_53 скутер марки „Сузукі” вартістю 5000 грн.; спортивний дитячий велосипед марки „Ренжер” вартістю 500 грн.; велосипед марки „Україна” вартістю 100 грн.; дві алюмінієві каструлі об’ємом по 20 л., вартістю по 150 грн. за одну на загальну суму 300 грн.; алюмінієву миску об’ємом 15 л. вартістю 130 грн.; алюмінієву миску об’ємом 20 л. вартістю 140 грн.; телескопічну вудку вартістю 45 грн.; дві пачки прального порошку „Гала” вартістю по 4 грн. на кожну на загальну суму 8 грн., чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 6223 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_39 вину визнав і пояснив, що на початку січня 2007 року в нічний час, будучи напідпитку, шляхом вільного доступу, проник на територію дворогосподарства ОСОБА_52 по вул. Крупської, 20 м. Старокостянтинова і через відчинені двері, проник в приміщення гаража, звідки викрав скутер, дитячий спортивний велосипед, а потім аналогічним чином проник в приміщення хліва, звідки викрав велосипед „Україна”, дві алюмінієві каструлі, дві алюмінієві миски, дві пачки прального порошку, телескопічну вудку.

Незалежно від показів підсудного ОСОБА_39 його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показами потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.

У відповідності до оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_53, даних на досудовому слідстві, він пояснив, що 3 січня 2007 року виявив відсутність скутера, дитячого спортивного велосипеда, велосипеда „Україна”, двох алюмінієвих каструль, двох алюмінієвих мисок, двох пачок прального порошку, телескопічної вудки, з яких дві алюмінієві миски та пачку прального порошку йому повернув сусід ОСОБА_54, який знайшов їх біля власного паркану /том 3 а. с. 12-13, 30/.

Аналогічні покази на досудовому слідстві дала свідок ОСОБА_52, покази якого були оголошені в судовому засіданні /том 3 а. с. 14/.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_54 на досудовому слідстві, останній повідомив, що зранку 3 січня 2007 року виявив поблизу паркану дві алюмінієві миски та пачку прального порошку, які ввечері того ж дня віддав потерпілому ОСОБА_53, який дані речі впізнав /том 3 а. с. 32/.

Відповідно до даних довідки КП „Райкоопринкторг” за № 127 від 28 травня 2009 року станом на 3 січня 2007 року вартість скутера марки „Сузукі” становила 5000 грн.; спортивного дитячого велосипеда марки „Ренжер” - 500 грн.; велосипеда марки „Україна” - 100 грн.; однієї алюмінієвої каструлі об’ємом по 20 л. - 150 грн.; алюмінієвої миски об’ємом 15 л. - 130 грн.; алюмінієвої миски об’ємом 20 л. - 140 грн.; телескопічної вудки - 45 грн.; пачки прального порошку „Гала” - по 4 грн. /том 3 а. с. 37/.

У відповідності до даних протоколу відтворення обстановки і обставин подій з фототаблицями від 26 травня 2009 року підсудний ОСОБА_39 показав де і як вчиняв крадіжки, де зберігав та збував викрадене, а саме: велосипед „Пацифік” з дворогосподарства потерпілої ОСОБА_47; велосипед „Ардіс” з території центрального стадіону м. Старокостянтинова; майно потерпілого ОСОБА_53 з дворогосподарства ОСОБА_52 /том 3 а. с. 38 -55/.

Згідно оголошених на досудовому слідстві показів свідків ОСОБА_55 та ОСОБА_56, останні пояснили, що були понятими при відтворенні обстановки і обставин вищевказаних подій з участю підсудного ОСОБА_39, який показав де, як вчиняв викрадення майна, де його зберігав та збував. Зауважень та доповнень зі сторони учасників процесуальних дій не поступало /том 3 а. с. 56 -59/.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_39 в таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, шляхом проникнення у житло та приміщення доведена, тому його дії за ст. 185 ч. 3 КК України кваліфіковані вірно.

Крім того підсудні ОСОБА_39 та ОСОБА_40, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою 10 квітня 2007 року близько 21 години із застосуванням фізичного насильства незаконно проникли в квартиру АДРЕСА_3, яка належить потерпілому ОСОБА_57

Крім того, підсудний ОСОБА_39 10 квітня 2007 року близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в квартирі АДРЕСА_3, яка належить потерпілому ОСОБА_57 наніс останньому кілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров’я та відкрито повторно викрав DVD – програвач „SAMSUNG” вартістю 430 грн.; 44 компакт – диски по ціні 1,5 грн. за один на загальну суму 66 грн.; 2 мікрофони „Panasonic” по ціні 72 грн. за один на загальну суму 144 грн., а всього відкрито повторно викрав чужого майна на загальну суму 640 грн.

Крім того підсудний ОСОБА_40 14 квітня 2007 року, достовірно знаючи, що DVD – програвач „SAMSUNG”, 44 компакт – диски, 2 мікрофони „Panasonic” викрадені 10 квітня 2007 року підсудним ОСОБА_39 у потерпілого ОСОБА_57, збув їх невідомій особі поблизу перукарні по вул. Орджонікідзе м. Старокостянтинова Хмельницької області.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_39 та ОСОБА_40 вину визнали і пояснили, що 10 квітня 2007 року приблизно о 21 годині за попередньою змовою, будучи випившими, не маючи дозволу потерпілого ОСОБА_57, шляхом застосування до нього фізичного насильства зі сторони підсудного ОСОБА_39, який кілька разів вдарив його руками та ногами по різним частинам тіла, проникли в квартиру АДРЕСА_4, звідки останній викрав DVD – програвач „SAMSUNG”, 44 компакт – диски, 2 мікрофони „Panasonic”.

Незалежно від показів підсудних ОСОБА_39 та ОСОБА_40 їх вина в інкримінованих їм злочинах підтверджується показами потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_57 в судовому засіданні пояснив, що підозрював підсудного ОСОБА_40 в викраденні його мобільний телефон, тому він мав намір з цього приводу звернутися в міліцію. 10 квітня 2007 року приблизно о 21 годині до нього додому прийшли підсудні, однак він не хотів з ними розмовляти та впускати в житло, тоді підсудний ОСОБА_39 вдарив його ногою в груди, від чого він впав, потім хтось з них вдарив його в голову. Він бачив як підсудний ОСОБА_39 забрав його DVD – програвач „SAMSUNG”, компакт – диски, два мікрофони „Panasonic” і після цього підсудні вийшли з квартири.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_58 на досудовому слідстві, остання повідомила, що 10 квітня 2007 року приблизно 22 години бачила потерпілого ОСОБА_57, в якого обличчя було в крові, сліди крові на підлозі в квартирі та розкидані речі в його житловій кімнаті. Потерпілий пояснив, що його побив невідомий чоловік, який прийшов з підсудним ОСОБА_40, який крім того забрав його DVD – програвач „SAMSUNG”, компакт – диски, два мікрофони „Panasonic” /том 2 а. с. 38/.

Аналогічні покази на досудовому слідстві дали свідки ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, покази якого були оголошені в судовому засіданні /том 2 а. с. 39 - 41/.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_62 на досудовому слідстві, останній повідомив, що під час розмови з підсудними ОСОБА_39 та ОСОБА_40, останній повідомив про те, що він викрав у потерпілого ОСОБА_57 мобільний телефон і тому для врегулювання даної ситуації вони ходили до нього додому /том 2 а. с. 51 -52/.

У відповідності до даних протоколів очних ставок між потерпілим ОСОБА_57 та підсудним ОСОБА_39, між потерпілим ОСОБА_57 та підсудним ОСОБА_40, між підсудними ОСОБА_39 та ОСОБА_40 з показів всіх трьох було встановлено, що підсудні без дозволу потерпілого ввійшли в його житло, де підсудний ОСОБА_39 наніс потерпілому тілесні ушкодження та відкрито викрав його майно, яке підсудний ОСОБА_40 пізніше продав, що було ними відтворено і зафіксовано в протоколах відтворення обстановки і обставин подій з фототаблицями при проведенні даних процесуальних дій /том 2 а. с. 56 - 79/.

Вищевказані факти під час проведення процесуальних дій було підтверджено показами понятих ОСОБА_63 та ОСОБА_64 на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні /том 2 а. с. 80 - 83/.

Згідно даних протоколу огляду місця події з фототаблицями – квартири потерпілого ОСОБА_57 виявлення порушення обстановки в квартирі та сліди крові на підлозі та стіні /том 2 а. с. 5 - 13/.

Відповідно до даних протоколу судово – медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_57 зафіксовано тілесні ушкодження у вигляді набряків потиличної ділянки голови справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень /том 2 а. с. 29/.

У відповідності до даних довідки ПП „Орбіта Плюс” станом на 10 квітня 2007 року вартість DVD – програвача „SAMSUNG” становить 430 грн.; а довідки ПП „ОСОБА_65М.” – вартість компакт – диску становить 1,5 грн., мікрофону „Panasonic” з врахуванням зносу - 72 грн. /том 2 а. с. 21, 23/.

Крім того підсудний ОСОБА_39 24 серпня 2005 року близько 00 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння поблизу Гарнізонного будинку офіцерів по вул. Миру м. Старокостянтинова Хмельницької області, наніс потерпілому ОСОБА_66 кілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров’я та відкрито повторно викрав мобільний телефон „ОСОБА_67 – Т 630” вартістю 795 грн. зі стартовим пакетом „Київстар” вартістю 50 грн. та гроші в сумі 10 грн., чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 855 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_39 вину визнав і пояснив, що вкінці літа 2005 року в нічний час, будучи напідпитку, поблизу Гарнізонного будинку офіцерів по вул. Миру м. Старокостянтинова наздогнав потерпілого ОСОБА_66, якому наніс декілька ударів ногами та руками по різних частинах тіла та викрав мобільний телефон „ОСОБА_67 – Т 630”, який наступного дня продав, та 10 грн.

Незалежно від показів підсудного ОСОБА_39 його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показами потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_66 в судовому засіданні пояснив, що в нічний час 24 серпня 2005 року біля Гарнізонного будинку офіцерів по вул. Миру м. Старокостянтинова невідомий молодий чоловік кілька разів вдарив його руками та ногами по різних частинах тіла, а потім викрав його мобільний телефон „ОСОБА_67 – Т 630” та 10 грн.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_68 на досудовому слідстві, останній повідомив, що вночі 24 серпня 2005 року потерпілий ОСОБА_66 з розбитим обличчям зайшов в бар „Тарантіно” м. Старокостянтинова і повідомив, що його побив невідомий чоловік та забрав мобільний телефон /том 2 а. с. 225/.

Аналогічні покази на досудовому слідстві дав свідок ОСОБА_69, покази якого були оголошені в судовому засіданні /том 2 а. с. 226/.

Відповідно до даних протоколу судово – медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_66 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в лобно – скроневій ділянці голови справа, в лобній ділянці голови посередині, в правій навколоочній ділянці, в ділянці підборіддя зліва, по верхній поверхні лівого плечового суглобу, саден в виличній ділянці справа, ділянці підборіддя зліва, лівого плечового суглобу, по тильній поверхні правої кисті, забійних ран на слизовій оболонці нижньої губи та лівої щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень /том 2 а. с. 213/.

У відповідності до даних протоколу відтворення обстановки і обставин подій з фототаблицями від 26 травня 2009 року підсудний ОСОБА_39 показав де і як вчиняв грабіж, де зберігав та збував викрадене /том 3 а. с. 38 -55/.

Згідно оголошених на досудовому слідстві показів свідків ОСОБА_55 та ОСОБА_56, останні пояснили, що були понятими при відтворенні обстановки і обставин вищевказаних подій з участю підсудного ОСОБА_39, який показав де, як вчиняв викрадення майна, де його зберігав та збував. Зауважень та доповнень зі сторони учасників процесуальних дій не поступало /том 3 а. с. 56 -59/.

У відповідності до даних довідки ПП „ОСОБА_70В.” станом на 24 серпня 2005 року вартість мобільного телефону „ОСОБА_67 – Т 630” становила 795 грн., стартового пакету „Київстар” - 50 грн. /том 2 а. с. 204/.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_39 та ОСОБА_40 в незаконному проникненні до житла особи, поєднаним з застосуванням насильства, доведена, тому їх дії за ч. 2 ст. 162 КК України кваліфіковані вірно; вина підсудного ОСОБА_39 в відкритому викрадені чужого майна /грабіж/, поєднаному з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненим повторно доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно; вина підсудного ОСОБА_40 в заздалегідь не обіцяному збуті майна, завідомо одержаного злочинним шляхом доведена, тому його дії за ст. 198 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_39, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, зокрема, те, що підсудний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, за злочини проти громадського порядку та моральності, за що засуджений до позбавлення волі, однак належних висновків не зробив, продовжив злочинну діяльність, систематично вчиняв злочини, аналогічні попереднім, по місцю проживання до засудження характеризується посередньо.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає з’явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини, відшкодування шкоди, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує його покарання суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_40, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, зокрема, те, що підсудний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти життя особи, проти власності, за що був засуджений, але належних висновків не зробив - продовжив злочинну діяльність, немає постійного місця проживання, роботи, заробітку, по місцю тимчасового проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини, відшкодування шкоди.

Обставиною, що обтяжує його покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_39 та ОСОБА_40 можливе лише в ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_51 про стягнення з підсудного ОСОБА_39 майнової та моральної шкоди по неявці потерпілої залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_71 про стягнення з підсудного ОСОБА_39 майнової та моральної шкоди в частині майнової шкоди задовольнити повністю, оскільки його злочинними діяннями було заподіяно потерпілому майнову шкоду в розмірі 855 грн., а моральної - частково. При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, суд врахував фізичний біль та страждання, яких зазнав неповнолітній потерпілий, у зв’язку з протиправною поведінкою щодо нього, і тому визначив їх у розмірі 300 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_53 про стягнення з підсудного ОСОБА_39 майнової та моральної шкоди в частині майнової шкоди задовольнити повністю, оскільки його злочинними діяннями було заподіяно потерпілому майнову шкоду в розмірі 5400 грн., а моральної - частково. При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, суд врахував фізичний біль та страждання, яких зазнав потерпілого, у зв’язку з протиправною поведінкою щодо нього, і тому визначив їх у розмірі 200 грн.

Закрити провадження по справі за позовом потерпілого ОСОБА_57 про стягнення з підсудних ОСОБА_39 та ОСОБА_40 майнової та моральної шкоди в зв”язку з відмовою потерпілого від позову.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_39 визнати винним за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України і обрати йому покарання:

- за ч. 2 ст. 190 КК України – два роки позбавлення волі

- за ч. 2 ст. 162 КК України – три роки позбавлення волі

- за ч. 3 ст. 185 КК України – чотири роки позбавлення волі

- за ч. 2 ст. 186 КК України – п’ять років позбавлення волі

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити – п’ять років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 КК України частково зарахувати покарання відбуте за вироком Лутугинського районного суду Луганської області від 11 квітня 2008 року і остаточно призначити – п’ять років три місяці позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – взяття під варту.

ОСОБА_40 визнати винним за ч. 2 ст. 162, 198 КК України і обрати йому покарання:

- за ч. 2 ст. 162 КК України – один рік чотири місяці позбавлення волі

- за ст. 198 КК України – один рік позбавлення волі

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити – один рік чотири місяці позбавлення волі.

Змінити міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши підсудного ОСОБА_40 під варту в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_39 на користь потерпілого ОСОБА_71 855 грн. майнової шкоди та 300 грн. моральної шкоди, а всього 1155 грн.

Стягнути з ОСОБА_39 на користь потерпілого ОСОБА_53 5400 грн. майнової шкоди та 200 грн. моральної шкоди, а всього 5600 грн.

Залишити без розгляду позов потерпілої ОСОБА_51 про стягнення з підсудного ОСОБА_39 майнової та моральної шкоди по неявці потерпілої.

Закрити провадження по справі за позовом потерпілого ОСОБА_57 про стягнення з підсудних ОСОБА_39 та ОСОБА_40 майнової та моральної шкоди в зв”язку з відмовою потерпілого від позову.

Речовий доказ – раму від велосипеда „Пацифік”, вилучену з дворогосподарства ОСОБА_49 по пров. Демократичному, 27 м. Старокостянтинова – знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подання апеляційної скарги через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 126/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Стецюку П.П.

захисника ОСОБА_72

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_73, ІНФОРМАЦІЯ_46, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_47 Вірменія, громадянина України, учня 11 класу ОСОБА_74 ступенів с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, неодруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_48, несудимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_73 в період часу з грудня 2007 року по кінець квітня 2008 року неодноразово збував, у спосіб безоплатної реалізації, придбане, шляхом привласнення знайденого, висушений та подрібнений особливо небезпечний наркотичний засіб /листя коноплі/, який зберігав з метою збуту та повторно збував в приміщенні колишньої бані с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, безоплатно пригощаючи ним ОСОБА_75, неповнолітніх ОСОБА_76, ОСОБА_77, яке вони вживали шляхом куріння.

Крім того підсудний ОСОБА_73 в період часу з лютого 2008 року по квітень 2008 року неодноразово збував, у спосіб безоплатної реалізації, придбане, шляхом привласнення знайденого, висушений та подрібнений особливо небезпечний наркотичний засіб /листя коноплі/, який зберігав з метою збуту та повторно збував в приміщенні шкільної вбиральні с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, безоплатно пригощаючи ним ОСОБА_75, неповнолітніх ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, яке вони вживали шляхом куріння.

Крім того підсудний ОСОБА_73 в період часу з квітня 2008 року до кінця серпня 2008 року неодноразово збував, у спосіб безоплатної реалізації, придбане, шляхом привласнення знайденого, висушений та подрібнений особливо небезпечний наркотичний засіб /листя коноплі/, який зберігав з метою збуту та повторно збував на березі ставку в центрі с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, безоплатно пригощаючи ним ОСОБА_79, неповнолітніх ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_80, яке вони вживали шляхом куріння.

Крім того підсудний ОСОБА_73 з початку червня 2008 року по початок листопада 2008 року неодноразово збував, у спосіб безоплатної реалізації, придбане, шляхом привласнення знайденого, висушений та подрібнений особливо небезпечний наркотичний засіб /листя коноплі/, який зберігав з метою збуту та повторно збував в приміщенні дерев’яної прибудови хліва дворогосподарства ОСОБА_81 по вул. Миру, 60 с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, безоплатно пригощаючи ним ОСОБА_79, неповнолітніх ОСОБА_76, ОСОБА_77, яке вони вживали шляхом куріння, а листя коноплі, яке залишилось, зберігав під шифером даного приміщення для подальшого збуту.

11 листопада 2008 року під час огляду дворогосподарства ОСОБА_81 по вул. Миру, 60 с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області в приміщенні дерев’яної прибудови хліва виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс /марихуану/, маса якої у висушеному виді становить 31,697 грам.

Підсудний ОСОБА_73 в період часу з грудня 2007 року по кінець квітня 2008 року схиляв осіб, в тому числі неповнолітніх, до вживання наркотичного засобу у спосіб пропозиції, повторно, для чого неодноразово приносив наркотичний засіб /листя коноплі/ в приміщення колишньої бані с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, де неодноразово пропонував його ОСОБА_75, неповнолітнім ОСОБА_76, ОСОБА_77

Крім того підсудний ОСОБА_73 в період часу з лютого 2008 року по квітень 2008 року схиляв осіб, в тому числі неповнолітніх, до вживання наркотичного засобу у спосіб пропозиції, повторно, для чого неодноразово приносив наркотичний засіб /листя коноплі/ в приміщення шкільної вбиральні с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, де неодноразово безоплатно пропонував його ОСОБА_75, неповнолітнім ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78

Крім того підсудний ОСОБА_73 в період часу з квітня 2008 року до кінця серпня 2008 року схиляв осіб, в тому числі неповнолітніх, до вживання наркотичного засобу у спосіб пропозиції, повторно, для чого неодноразово приносив наркотичний засіб /листя коноплі/ на берег ставка в центрі с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, де неодноразово безоплатно пропонував його ОСОБА_82, неповнолітнім ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_80

Крім того підсудний ОСОБА_73 з початку червня 2008 року по початок листопада 2008 року схиляв осіб, в тому числі неповнолітніх, до вживання наркотичного засобу у спосіб пропозиції, повторно, для чого неодноразово приносив наркотичний засіб /листя коноплі/ в приміщення дерев’яної прибудови хліва дворогосподарства ОСОБА_81 по вул. Миру, 60 с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, де неодноразово безоплатно пропонував його ОСОБА_82, неповнолітнім ОСОБА_76, ОСОБА_77, яке вони вживали шляхом куріння, а листя яке залишилось, зберігав під шифером даного приміщення для подальшого вживання.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_73 вину визнав і пояснив, що з грудня 2007 року по листопад 2008 року неодноразово в приміщеннях колишньої бані, шкільної вбиральні, дерев’яної прибудови хліва дворогосподарства ОСОБА_81 по вул. Миру, 60 с. Ладиги Старокостянтинівського району та на березі ставка в центрі села пропонував, безоплатно пригощав односельчан, в тому числі неповнолітніх, та разом з ними курив знайдене ним листя коноплі, яке для цього і зберігав.

Незалежно від пояснень підсудного ОСОБА_73 його вина в інкримінованих йому злочинах підтверджується показами свідків, даними висновків судово – хімічної експертизи та іншими матеріалами справи.

Так, свідок ОСОБА_76 суду пояснив, що з грудня 2007 року по листопад 2008 року періодично, в середньому два рази на тиждень, за пропозицією підсудного ОСОБА_73 разом з іншими односельчанами ОСОБА_77, ОСОБА_79, ОСОБА_75, ОСОБА_78 курив листя коноплі останнього. А на початку літа 2008 року за пропозицією останнього влаштував місце для куріння листя коноплі в прибудові до хліва в господарстві по місцю свого проживання. Пристрої для куріння були зроблені підсудним ОСОБА_73 і разом з залишком невикуреної коноплі для подальшого куріння залишались в місцях постійного куріння, тобто в даній прибудові, на стадіоні, на ставку, в шкільній вбиральні, в туалеті біля клубу в селі. Власної коноплі він не мав, а тільки ту, яку вдавалось приховати від підсудного ОСОБА_73, відносно якої пояснював, що ніби – то знайшов поблизу села, оскільки підсудний ОСОБА_73 неодноразово давав йому листя коноплі, щоб він його висушив.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_77

Згідно оголошених в судовому засіданні показів на досудовому слідстві свідок ОСОБА_79 пояснив, що в перших числах січня 2008 року за пропозицією підсудного ОСОБА_73 в приміщенні колишньої бані с. Ладиги Старокостянтинівського району курили принесене останнім листя коноплі разом з ОСОБА_77 Через місяць, а потім приблизно 5 чи 6 разів до серпня 2008 року, а в серпні 2008 року також 5 чи 6 разів за три тижні, в господарстві ОСОБА_76 по сусідству з підсудним, в приміщенні прибудови біля хліва, аналогічно курили коноплю вже з ОСОБА_77 та ОСОБА_76 Також один раз курили біля ставка в с. Ладиги Старокостянтинівського району /а. с. 34 -35/.

Свідок ОСОБА_83 суду дав покази про те, що в вересні 2008 року неодноразово в прибудові до хліва в господарстві по місцю проживання ОСОБА_76 разом з останнім та ОСОБА_84 курили листя коноплі в томі числі і принесене підсудним ОСОБА_73

Свідок ОСОБА_80 суду пояснив, що в середині липня 2008 року за пропозицією підсудного ОСОБА_73 біля ставка в с. Ладиги Старокостянтинівського району курив, як показав останній, принесене ним листя коноплі.

Свідок ОСОБА_75 дав суду покази про те, що в лютому 2008 року за пропозицією та за прикладом підсудного ОСОБА_73 в приміщення колишньої бані с. Ладиги разом з ОСОБА_77 курили листя коноплі підсудного, так до кінця квітня 2008 року вони курили біля 10 разів. Крім того таким же чином курили в туалеті за клубом та в приміщенні бані с. Ладиги.

Свідок ОСОБА_78 пояснив, що в лютому 2008 року погодився на пропозицію підсудного ОСОБА_73 покурити коноплю, яку останній вийняв з схованки в вбиральні за клубом с. Ладиги і яку вони потім скурили в шкільній вбиральні. Потім в липні 2008 року аналогічним способом він курив коноплю разом з ОСОБА_77, ОСОБА_84, ОСОБА_76

Свідок ОСОБА_76 суду дала пояснення про те, що її брат ОСОБА_76 з ОСОБА_73, ОСОБА_79, ОСОБА_77 часто збирались в прибудові до хліва в їхньому дворогосподарстві по місцю проживання.

Свідок ОСОБА_85 суду дав покази про те, що був запрошений, як понятий, при огляді вищевказаної прибудови в господарстві сім’ї ОСОБА_76 в с. Ладиги, де було виявлено та вилучено під шифером паперовий та поліетиленовий пакети з сухим подрібнений листям коноплі та на підлозі два пристрої з поліетиленових пляшок з обмотаними фольгою горловинами, відносно яких неповнолітній ОСОБА_76 пояснив, що неодноразово тут та біля ставка, в приміщенні бані курили коноплю, в тому числі принесену ОСОБА_73, разом з ОСОБА_79, братами ОСОБА_77, ОСОБА_83, ОСОБА_78, ОСОБА_75

Аналогічні покази на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, дав свідок ОСОБА_86, який крім того пояснив, що був понятим при огляді господарства сім’ї ОСОБА_87 в с. Ладиги, де в тумбочці під телевізором було виявлено та вилучено паперовий згорток з насінням коноплі /а. с. 44 - 45/.

Відповідно до даних протоколів очної ставки підсудного ОСОБА_73 з ОСОБА_76, ОСОБА_78, ОСОБА_77, ОСОБА_83, ОСОБА_80 під час яких останні пояснили, що підсудний ОСОБА_73 неодноразово пригощав їх коноплею, а ОСОБА_83 – те, що курили належну останньому коноплю /а. с. 79 - 86/.

У відповідності до даних протоколу огляду місця події - приміщення дерев’яної прибудови хліва дворогосподарства ОСОБА_81 с. Ладиги Старокостянтинівського району виявлено та вилучено паперовий та поліетиленовий пакети з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, що у відповідності до даних висновку судово – хімічної експертизи містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом /марихуаною/ у висушеному виді в кількості 31,697 грам. /а. с. 92 - 93/, та два пристрої для куріння з поліетиленових пляшок /а. с. 12/.

Згідно даних протоколу обшуку будинку ОСОБА_87 в с. Ладиги Старокостянтинівського району виявлено та вилучено насіння коноплі /а. с. 38 - 39/, що у відповідності до даних висновку судово – хімічної експертизи є насінням коноплі в кількості 0,6 грам. і до наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів не відноситься /а. с. 103/.

Висновки на досудовому слідстві щодо незаконного перевезення підсудним ОСОБА_73 наркотичних засобів суд вважає необґрунтованим. Об’єктивна сторона злочину в незаконному перевезенні наркотичних засобів полягає в умисному переміщенні наркотичних засобів будь – яким видом транспорту з однієї території на іншу в межах України з порушенням порядку і правил, встановлених чинним законодавством. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_73 переносив особливо небезпечні наркотичні засоби з одного місця в інше, при цьому не використовуючи транспорт, а отже дана кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з обвинувачення.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_73 в незаконному придбанні, шляхом привласнення знайденого, виготовлені, способом сушіння та подрібнення, зберіганні особливо наркотичних засобів з метою збуту та збуті, шляхом безоплатної реалізації, особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненими повторно, та в схилянні особи до вживання наркотичних засобів, шляхом пропозиції, щодо двох і більше осіб, щодо неповнолітнього, вчиненими повторно, доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_73 суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема молодий вік підсудного, те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, проживає в багатодітній сім’ї, по місцю проживання характеризуються негативно.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного суд визнає визнання вини, вчинення злочинів, будучи неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку необхідності надання неповнолітньому підсудному ОСОБА_73 можливості до виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства і вважає можливим на підставі ст. 69 КК України призначити підсудному ОСОБА_73 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України та звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 104 КК України, застосування якої відповідно до ст. 77 КК України виключає призначення конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_73 визнати винним за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України і обрати йому покарання:

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі

- за ч. 2 ст. 315 КК України – п’ять років позбавлення волі

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити – п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю два роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з законного представника підсудного ОСОБА_73 - ОСОБА_88 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу: „ за дослідження 7” судові витрати в розмірі 411,88 грн.

Речові докази – поліетиленовий пакет, в якому знаходиться паперовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору; поліетиленовий пакет, в якому знаходиться речовина рослинного походження; поліетиленовий пакет, в якому знаходиться саморобний пристрій для паління із залишками речовини рослинного походження бурого кольору; поліетиленовий пакет, в якому знаходиться саморобний пристрій для паління із частин двох пластмасових пляшок з залишками речовини рослинного походження бурого кольору; поліетиленовий пакет з пристроєм для паління в розібраному стані із шматочками речовини чорного кольору; поліетиленовий пакет, в якому знаходиться паперовий згорток з 23 насінинами коноплі; поліетиленовий пакет з 4 фольгованими обгортками, зігнутими по формі горловини поліетиленової пляшки з виїмками посередині, в яких знаходиться речовина коричневого кольору – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 219/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Стецюка П.П.

захисника ОСОБА_89

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_90, ІНФОРМАЦІЯ_49, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_50, неодруженого, студента Новоселиць кого аграрно – професійного ліцею, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_51 „а” м. Старокостянтинова Хмельницької області, несудимого,

у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_90 4 грудня 2008 року близько 10 години через горище проник в будинок по вул. 26 Бакинських комісарів, 23/1 м. Старокостянтинова Хмельницької області, який належить потерпілому ОСОБА_91, звідки таємно викрав автомобільну радіостанцію вартістю 1326 грн. та автомобільний світловий маяк у вигляді серця вартістю 56 грн., а всього майна на загальну суму 1382 грн.

Крім того підсудний ОСОБА_90 21 лютого 2009 року близько 23 години аналогічним способом проник в вищевказаний будинок, звідки повторно таємно викрав мобільний телефон „MOTOROLA RAZR V3” вартістю 920 грн., універсальний зарядний пристрій до мобільного телефону вартістю 60 грн., два DVD компакт – диски вартістю 25 грн., на загальну суму 50 грн. та один DVD компакт – диск вартістю 50 грн., а всього майна на загальну суму 1080 грн.

Крім того підсудний ОСОБА_90 28 лютого 2009 року близько 23 години достовірно знаючи, що ОСОБА_92 є малолітнім, втягнув його у злочинну діяльність і разом з ними за попередньою змовою, поблизу будинку № 2 по вул. Воровського м. Старокостянтинова Хмельницької області, відкривши водійську двері, проник в належний потерпілому ОСОБА_93 автомобіль марки „Камаз”, звідки таємно повторно викрав автомобільну автомагнітолу „JVC” вартістю 1016 грн., 5 компакт – диски з аудіо записами вартістю по 25 грн. кожний на загальну суму 125 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1141 грн.

Крім того підсудний ОСОБА_90 26 квітня 2009 року близько 22 години вийнявши шибку у вікні таємно повторно проник, в належний потерпілому ОСОБА_91, будинок по вул. 26 Бакинських комісарів, 23/1 м. Старокостянтинова Хмельницької області, де переночував та 27 квітня 2009 року намагався викрасти знайдені в будинку берці чорного кольору військового зразка, дві фарфорові статуетки, поліетиленовий пакет чорного кольору, одіяло голубого кольору, які склав в спортивну дорожню сумку, але не довів свого умислу на вчинення крадіжки до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був виявлений власником будинку і з місця злочину втік.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_90 вину визнав і пояснив, що зранку 4 грудня 2008 року через горище проник в будинок сусіда ОСОБА_91, звідки викрав автомобільну радіостанцію та автомобільний світловий маяк у вигляді серця. Таким же чином ввечері 21 лютого 2008 року він знову проник в даний будинок, звідки викрав мобільний телефон „MOTOROLA RAZR V3”, універсальний зарядний пристрій до мобільного телефону, два DVD компакт – диски, один DVD компакт – диск. Ввечері 26 квітня 2008 року, вийнявши шибку в вікні, знову проник в даний будинок, де переночував, а наступного дня намагався викрасти берці чорного кольору військового зразка, дві фарфорові статуетки, поліетиленовий пакет чорного кольору, одіяло голубого кольору, які склав в спортивну дорожню сумку, але не встиг викрасти, так як його виявив сусід ОСОБА_91, тому він втік з будинку. Крім того 28 лютого 2008 року, вговоривши за 5 грн. малолітнього ОСОБА_92, разом з ним вчинили крадіжку автомагнітоли „JVC” та 5 компакт – дисків з аудіо записами з „Камазу”, припаркованого біля будинку № 2 по вул. Воровського м. Старокостянтинова.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав малолітній ОСОБА_92

Оскільки підсудний ОСОБА_90 та ОСОБА_92 визнали вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного ОСОБА_90, малолітнього ОСОБА_92 та дослідженням доказів, що їх характеризують.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_90 в таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом проникнення у житло, втягнення малолітнього у злочинну діяльність, в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, поєднаним з проникненням у житло доведена, тому його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_90, суд враховував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, по місцю проживання характеризуються позитивно, по місцю навчання посередньо, письмове прохання потерпілих ОСОБА_91 та ОСОБА_93 не позбавляти підсудного волі.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття, усунення заподіяної шкоди, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_90 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Закрити провадження по справі в частині позову потерпілого ОСОБА_91 про стягнення з підсудного ОСОБА_90 майнової та моральної шкоди в зв’язку з відмовою потерпілого від позову.

Закрити провадження по справі в частині позову потерпілого ОСОБА_93 про стягнення з підсудного ОСОБА_90 та малолітнього ОСОБА_92 та майнової та моральної шкоди в зв’язку з відмовою потерпілого від позову.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_90 визнати винним за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України і обрати йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України – три роки позбавлення волі

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України – три роки чотири місяці позбавлення волі

- за ч. 2 ст. 304 КК України – чотири роки позбавлення волі

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити чотири роки позбавлення волі

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік шість місяців.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши підсудного з – під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_90 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040, МФО 815013, код одержувача 25575309 судові витрати в розмірі 304 грн. 92 коп.

Закрити провадження по справі в частині позову потерпілого ОСОБА_91 про стягнення з підсудного ОСОБА_90 майнової та моральної шкоди в зв’язку з відмовою потерпілого від позову.

Закрити провадження по справі в частині позову потерпілого ОСОБА_93 про стягнення з підсудного ОСОБА_90 та малолітнього ОСОБА_92 та майнової та моральної шкоди в зв’язку з відмовою потерпілого від позову.

Речові докази – два DVD компакт – диски, мобільний телефон „MOTOROLA RAZR V3”, універсальний зарядний пристрій до мобільного телефону, тридцять чотири діоди, берці чорного кольору військового зразка, дві фарфорові статуетки, поліетиленовий пакет чорного кольору, одіяло голубого кольору, спортивну дорожню сумку – залишити потерпілому ОСОБА_91; п’ять компакт – диски з аудіо записами – повернути потерпілому ОСОБА_93; туфлі чорного кольору, спортивну чоловічу куртку білого кольору, свідоцтво про народження серії І-БВ № 014179, повторно видане відділом реєстрації актів цивільного стану Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області 9 грудня 2005 року - повернути підсудному ОСОБА_90

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1- 277/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Баклана В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_94, ІНФОРМАЦІЯ_52, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_35, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, пенсіонерки, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_35, несудимої,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,

встановив:

Підсудна ОСОБА_94 в квітні 2009 року на своїй присадибній земельній ділянці, яка знаходиться по вул. Остриківці, 35 с. Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області, незаконно посіяла і виростила 135 рослин снотворного маку.

В судовому засіданні підсудна вину визнала і пояснила, що в квітні 2009 року на присадибній ділянці по місцю свого проживання посіяла і виростила 135 рослин снотворного маку.

Оскільки підсудна ОСОБА_94 визнала вину, то суд, за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудної та дослідженням доказів, що її характеризують.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_94 в незаконному посіві та вирощуванні снотворного маку доведена, тому її дії за ч. 1 ст. 310 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудній ОСОБА_94, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, зокрема те, що вона до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, похилий вік.

Обставинами, що пом’якшують її покарання суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують її покарання у справі не встановлено.

Враховуючи всі пом’якшуючі обставини справи, особу підсудної ОСОБА_94, яка до кримінальної відповідальність раніше не притягувалася, визнала вину, розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, має похилий вік, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_94 можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим на підставі ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 310 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_94 визнати винною за ч. 1 ст. 310 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_94 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу: „ за дослідження 7” судові витрати в розмірі 205 грн. 94 коп.

Речові докази – 135 рослин снотворного маку - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя ___

В И Р О К № 1 – 65/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Баклана Г.В.

захисника ОСОБА_95

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_96, ІНФОРМАЦІЯ_53, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_54, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_41, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_54, несудимого,

ОСОБА_97, ІНФОРМАЦІЯ_55, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_41, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_54, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

Підсудні ОСОБА_96, ОСОБА_97 та особа, стосовно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, 5 липня 2008 року в період часу з 15 до 16 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою, з метою крадіжки чужого майна через відчинене вікно на першому поверсі прибудови до будинку проникли в приміщення квартири АДРЕСА_5, яка належить потерпілій ОСОБА_98, звідки намагались викрасти майно останньої, зібравши його в поліетиленові пакети і сумки: 12 штук курячих яєць по ціні 0,35 грн. за одне на загальну суму 4,20 грн., 2 кг. м’яса свинини вартістю 40 грн. за 1 кг. на загальну суму 80 грн., 0,1 кг. часнику по ціні 7 грн. за 1 кг. на суму 0,7 грн., 1 кг. бананів вартістю 7 грн., 0,5 кг. ковбаси „Довбушинська” вартістю 36 грн. за 1 кг. на суму 18 грн., 0,5 кг. ковбаси „Селянська” вартістю 30 грн. за 1 кг. на суму 15 грн., пачку жувальної гумки „Орбіт персик” вартістю 1,7 грн., пакет киселю „Лісова ягода” вартістю 5 грн., 3 пакети кави вартістю 0,5 грн. за один на загальну суму 1,5 грн., поліетиленову пляшку сиропу „Лимон” ємкістю 1 л. вартістю 3 грн., музичний центр „AIWA” вартістю 638 грн., аудіокасету вартістю 8,5 грн., 4 пляшки шампуні для котів 3 в 1 „Бар”єр” ємкістю 300 грам вартістю 7 грн. за одну на загальну суму 28 грн., упаковку розчину сульфату гентаміцину вартістю 3 грн., кулон „Вербичка” з біжутерії вартістю 3 грн., фен марки „DOMOTEC” вартістю 31,5 грн., сувенір вартістю 17,5 грн., пакет вологих дорожніх серветок вартістю 2,5 грн., 3 пакети паперових носовичків вартістю 0,35 грн. за один на загальну суму 1,05 грн., шкіряний чохол до мобільного телефону вартістю 20 грн., керамічну тарілку вартістю 4 грн., 5 упакувальних поліетиленових пакети вартістю 0,5 грн. за один на загальну суму 2 грн., 3 поліетиленових пакети вартістю 0,56 грн. за один на загальну суму 1,68 грн., паперовий пакет з написом „анна бублік” вартістю 2,1 грн., пару жіночих черевиків на каблуках 37 розміру вартістю 210 грн., дві пари жіночих літніх черевиків – шльопанців на платформі 37 розміру вартістю 105 грн. за пару на загальну суму 210 грн., пару шкіряних жіночих черевиків на платформі 37 розміру вартістю 126 грн., куртку від жіночого спортивного костюму 52 розміру вартістю 28 грн., плетену жіночу сумку з тканини вартістю 20 грн., жіночий гаманець з шкірозамінника вартістю 21 грн., жіночу косметичку з синтетичного матеріалу вартістю 17 грн., шкіряну жіночу косметичку вартістю 21 грн., картонну коробку з набором біжутерії /ланцюжок з кулоном і камінцями, 2 кульчики з камінцями/ вартістю 51 грн., жіноче дзеркальце „AIWON” вартістю 8,5 грн., 2 резинки для волосся вартістю 4,25 грн. за одну на загальну суму 8,5 грн., зажим для волосся вартістю 5,95 грн., 3 олівці для вій вартістю 5 грн. за один на загальну суму 15 грн., жіночі духи „IN RED” вартістю 15 грн., жіночу туалетну воду „BEAUTI LINE” вартістю 16,5 грн., металевий балон лаку для волосся марки „taft” вартістю 6,5 грн., жіночі сонцезахисні окуляри вартістю 34 грн., жіночу помаду вартістю 10 грн., туалетну воду „AU PARADIS” вартістю 20 грн., металевий балон мусу для волосся марки „taft” вартістю 7 грн., металевий балон чоловічого дезодоранту марки „KORARZ” вартістю 10 грн., картонну упаковку з крем – фарбою „PRESTIGE” вартістю 11,9 грн., жіночі духи „VERSACE” вартістю 22,5 грн., чоловічу туалетну воду „FLIBOUSTIER” вартістю 18,6 грн., поліетиленовий тюбик блиску для губ „Flor Mar” вартістю 5,95 грн., один долар США еквівалентом 4,8 грн., гроші в сумі 32,65 грн., а всього намагались викрасти чужого майна на загальну суму 1856,28 грн., але не довели свій умисел на вчинення крадіжки до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були виявлені мешканцями квартири і з місця пригоди втекли.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_96, ОСОБА_97 спочатку вину не визнали, мотивуючи відсутністю на місці злочину, однак потім визнали і погодились відшкодувати шкоду потерпілій ОСОБА_98, завдану їй внаслідок розбиття музичного центру.

Незалежно від пояснень підсудних ОСОБА_96, ОСОБА_97 їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується показами потерпілої, свідків та іншими матеріалами справи.

Так потерпіла ОСОБА_98 суду пояснила, що в обідній час зустріла підсудних ОСОБА_97, ОСОБА_96, свідка ОСОБА_99 та матір останніх біля свого будинку. Підсудний ОСОБА_97 попросив в неї ключі від його квартири, які зберігаються у неї. В період часу з 15 години по 16 годину їй подзвонила дочка ОСОБА_100 і повідомила про крадіжку. Коли вона підійшла до будинку, то побачила свідка ОСОБА_99, яка їй сказала, що „вона нічого не крала, а тільки стояла на сторожі”. В квартирі та на прибудинковій території вона побачила розкиданими свої речі.

Свідок ОСОБА_101 суду дала покази про те, що 5 липня 2008 року після 15 години, відкривши вхідні двері квартири почула як захлопнулись якісь внутрішні двері квартири. Зайшовши на веранду, вона побачила розкидані по квартирі та знадвору біля балкону власні речі. Навпроти балкону стояла свідок ОСОБА_99, яка спостерігала за нею і на її крики стояти на місці, інакше вона викличе міліцію, не заперечувала, що розкидані речі – це її речі.

Свідок ОСОБА_102 суду пояснила, що в післяобідній час вивішувала білизну на власному балконі і побачила, що біля балкону потерпілої ОСОБА_98 невідома їй дівчина збирає на землі речі, які з вікна подавав їхній сусід підсудний ОСОБА_97

Свідок ОСОБА_103 дав суду покази про те, що після 15 години, вийшовши на власний балкон бачив як підсудний ОСОБА_97, якого він впізнав по голосу, з вікна квартири потерпілої ОСОБА_98 викидав речі, а підсудний ОСОБА_96 та невідома йому дівчина під вікном складали розкидані речі в сумки.

Свідок ОСОБА_99, відносно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, пояснила, що вона одна вчинила крадіжку, однак всіх обставин злочину не пам’ятає /як проникла в квартиру, де і які речі збирала, час вчинення злочину, щодо останнього факту повідомила, що це краще знає її брат - підсудний ОСОБА_96В./. З

Заперечила дані нею на досудовому слідстві покази, мотивуючи фізичним та психічним тиском зі сторони працівників міліції.

Відповідно до даних протоколу очної ставки між підсудними ОСОБА_96 та ОСОБА_97 під час якої підсудний ОСОБА_96 пояснив, що крадіжку вчинив разом з підсудним ОСОБА_97 /а .с. 41 - 42/.

Згідно протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_99 та підсудним ОСОБА_97 під час якої свідок ОСОБА_99 пояснила, що крадіжку вчинили підсудні ОСОБА_97 та ОСОБА_96 /а .с. 51-52/.

У відповідності протоколу огляду місця події з фототаблицями - приміщення квартири потерпілої ОСОБА_98 АДРЕСА_6, під час якого виявлені сліди проникнення і крадіжки /а. с. 53 - 54/.

Довідкою КП „Райкоопринкторг” про вартість вищезазначеного майна станом на день крадіжки на загальну суму 1856,28 грн. /а. с. 5 - 19/.

Згідно даних довідки ТзОВ „Кварц” м. Старокостянтинова за № 12 від 7 липня 2009 року музичний центр „AIWA” ремонту не підлягає, його вартість станом на день придбання /27 жовтня 2007 року/ становила 1137 грн., що підтверджується даними довідки приватного підприємця „ОСОБА_46В.”.

Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудних ОСОБА_97, ОСОБА_96 у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення у житло, за попередньою змовою групою осіб, які не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від їх волі доведеною, тому їх дії за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудним ОСОБА_97, ОСОБА_96, суд враховував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, зокрема те, що вони притягуються до кримінальної відповідальності вперше, просили пробачення у потерпілої, обіцяли відпрацювати шкоду, по місцю проживання характеризуються посередньо.

Обставинами, що пом’якшують їх покарання суд визнає визнання вини та намір підсудних відшкодувати завдану злочином шкоду.

Обставиною, що обтяжує їх покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_97, ОСОБА_96 можливі без ізоляції їх від суспільства і рахує за можливе звільнити їх від покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 ч. 4 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода завдана майну, може відшкодовуватися в натурі / передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо /.

Згідно даних довідки ТзОВ „Кварц” м. Старокостянтинова за № 12 від 7 липня 2009 року музичний центр „AIWA” ремонту не підлягає, його вартість станом на день придбання /27 жовтня 2007 року/ становила 1137 грн., що підтверджується даними довідки приватного підприємця „ОСОБА_46В.”.

Згідно ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки майнова шкода була заподіяна потерпілій ОСОБА_98 внаслідок злочинних дій підсудних, внаслідок чого музичний центр „AIWA” не підлягає ремонту, тому суд вважає можливим відшкодування завданої потерпілій - позивачці майнової шкоди шляхом стягнення з підсудних - співвідповідачів вартості музичного центру в розмірі 1137 грн. та передання його останнім, тому позов в частині позовних вимог відшкодування майнової шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 23 ч. ч. 1, 2 п. 3 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував душевні страждання позивачки, завдані їй внаслідок пошкодження її майна і визначив їх у розмірі 200 грн.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_96, ОСОБА_97 визнати винними за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України обрати їм покарання у виді три років позбавлення волі кожному.

На підставі ст. 75 КК України звільнити їх від покарання з встановленням іспитового строку один рік шість місяців кожному.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати їх не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути солідарно з підсудних – співвідповідачів ОСОБА_97 та ОСОБА_96 на користь потерпілої – позивачки ОСОБА_98 1137 грн. майнової шкоди. Після сплати вказаної суми передати музичний центр „AIWA” підсудним ОСОБА_97 та ОСОБА_96 Стягнути солідарно з підсудних – співвідповідачів ОСОБА_97 та ОСОБА_96 на користь потерпілої – позивачки ОСОБА_98 200 грн. моральної шкоди.

Речові докази: 12 штук курячих яєць; 2 кг. м’яса свинини; 0,1 кг. часнику; 1 кг. бананів; 0,5 кг. ковбаси „Довбушинська”; 0,5 кг. ковбаси „Селянська”; пачку жувальної гумки „Орбіт персик”; пакет киселю „Лісова ягода”; 3 пакети кави; поліетиленову пляшку сиропу „Лимон”; аудіокасету; 4 пляшки шампуні для котів 3 в 1 „Бар’єр”; упаковку розчину сульфату гентаміцину; кулон „Вербичка” з біжутерії; фен марки „DOMOTEC”; сувенір; пакет вологих дорожніх серветок; 3 пакети паперових носовичків; шкіряний чохол до мобільного телефону; керамічну тарілку; 5 упакувальних поліетиленових пакети; 3 поліетиленових пакети; паперовий пакет з написом „анна бублік”; пару жіночих черевиків на каблуках 37 розміру; дві пари жіночих літніх черевиків – шльопанців на платформі 37 розміру; пару шкіряних жіночих черевиків на платформі 37 розміру; куртку від жіночого спортивного костюму 52 розміру; плетену жіночу сумку з тканини; жіночий гаманець з шкірозамінника; жіночу косметичку з синтетичного матеріалу; шкіряну жіночу косметичку; картонну коробку з набором біжутерії /ланцюжок з кулоном і камінцями, 2 кульчики з камінцями/; жіноче дзеркальце „AIWON”; 2 резинки для волосся; зажим для волосся; 3 олівці для вій; жіночі духи „IN RED”; жіночу туалетну воду „BEAUTI LINE”; металевий балон лаку для волосся марки „taft”; жіночі сонцезахисні окуляри; жіночу помаду; туалетну воду „AU PARADIS”; металевий балон мусу для волосся марки „taft”; металевий балон чоловічого дезодоранту марки „KORARZ”; картонну упаковку з крем – фарбою „PRESTIGE”; жіночі духи „VERSACE”; чоловічу туалетну воду „FLIBOUSTIER”; поліетиленовий тюбик блиску для губ „Flor Mar”; один долар США; гроші в сумі 32,65 грн. - залишити потерпілій ОСОБА_98

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду на протязі 15 діб через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 76/2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Нагребецького С.С.

захисника ОСОБА_104

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_105, ІНФОРМАЦІЯ_56, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_54, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_57, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, до засудження непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_54, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_105 в липні 2008 року неподалік кар’єру на березі річки Случ по дорозі з с. Воронківці Старокостянтинівського району Хмельницької області в м. Старокостянтинів Хмельницької області незаконно придбав, шляхом привласнення, знайдені листя рослин коноплі, які висушив, подрібнив та зберігав при собі з метою збуту і 20 вересня 2008 року близько 12 години 45 хвилин на території автовокзалу по вул. Грушевського м. Старокостянтинова Хмельницької області під час оперативної закупівлі наркотичних речовин збув особі під вигаданим іменем ОСОБА_106 за 60 грн. подрібнену речовину темно – зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку хімічної експертизи містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом /марихуаною/, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 19 грам.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_105 суду пояснив, що в липні 2008 року біля кар’єру на березі річки Случ по дорозі з с. Воронківці Старокостянтинівського району в м. Старокостянтинів він знайшов кущ коноплі, з якого зірвав листя, яке потім висушив та подрібнив для власного вживання і носив при собі. 20 вересня 2008 року в обідній час він був затриманий працівниками міліції і у нього було вилучено дане подрібнене листя коноплі та гаманець.

Незалежно від пояснень підсудного його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показами свідків, даними висновків судово – хімічної експертизи та іншими матеріалами справи.

Так, свідок ОСОБА_107 суду дав покази про те, що як понятий був запрошений в міліцію при помічені грошей, огляді громадянина ОСОБА_106, якому їх дали в загальній сумі 100 грн. для проведення оперативної закупівлі наркотиків у підсудного ОСОБА_105 Коли вони на автомобілі „Ваз” під’їхали до автовокзалу м. Старокостянтинова, ОСОБА_106 пішов за адміністративний будинок автовокзалу, повернувся через 10 хвилин з пакетом коноплі, який, як він пояснив, купив у підсудного ОСОБА_105 за 60 грн., також повернув 40 грн. здачі. Зауважень, доповнень до складених протоколів не було.

Аналогічні покази на досудовому слідстві дав свідок ОСОБА_108, які були оголошені в судовому засіданні /а. с. 50/.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_109, останній пояснив, що 20 вересня 2008 року біля 13 години 30 хвилин поблизу автовокзалу м. Старокостянтинова був запрошений понятим при огляді затриманого ОСОБА_105, у якого було виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження темно – зеленого кольору та гаманець чорного кольору з грошима /а. с. 69/.

Свідок ОСОБА_110 суду пояснив, що 20 вересня 2008 року на території автовокзалу бачив як працівники міліції затримали підсудного ОСОБА_105 і виявили у нього наркотики. Раніше в барі „Шинкар” на автовокзалі останній пропонував йому купити траву коноплі і знайти для нього клієнтів, так як у нього було три пакети трави, на що він відмовився.

Свідок ОСОБА_111 суду дав покази про те, що восени 2008 року бачив як у підсудного ОСОБА_105 вилучали пакет з подрібненою речовиною рослинного походження.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114 показали, що 20 вересня 2008 року проводили оперативну закупівлю наркотичної речовини у підсудного ОСОБА_105, про що складали відповідні процесуальні документи, в тому числі протоколи затримання та особистого огляду підсудного, огляду речових доказів, допиту свідків, доповнень та зауважень зі сторони учасників процесуальних дій не поступало.

Відповідно до даних протоколу помітки грошових купюр були оброблені люмінесцентним порошком купюри номіналом: 20 грн. – ЕЛ № 3054344, 20 грн. – АЗ № 4721863, 20 грн. – АЗ № 4721864, 10 грн. – АС № 1673481, 10 грн. – АМ № 4006480, 10 грн. – АВ № 1642550, 10 грн. – ЄМ № 334656, на яких при освітлені джерелом ультрафіолетового випромінювання проявляється світіння фіолетового кольору та напис „ЗБУТ” /а. с. 31 – 33/.

У відповідності до даних акту огляду покупця – особи під вигаданим іменем ОСОБА_106, сторонніх речей не виявлено і видано вищезазначені грошові купюри /а. с. 35/.

Згідно даних протоколу оперативної закупівлі 20 вересня 2008 року біля 12 години 45 хвилин в автомобілі марки „ВАЗ 21094” по вул. Грушевського м. Старокостянтинова у особи під вигаданим іменем ОСОБА_106 було вилучено поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження темно – зеленого кольору, відносно якої він повідомив, що купив її у ОСОБА_105 за 60 грн. /а. с. 36/, що у відповідності до даних висновку судово – хімічної експертизи містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом /марихуаною/ у висушеному виді в кількості 19,0 грам /а. с. 45/.

Відповідно до даних протоколу затримання та особистого огляду підсудного ОСОБА_105 /а. с. 53/, у останнього виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження темно – зеленого кольору/, що у відповідності до даних висновку судово – хімічної експертизи містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом /марихуаною/ у висушеному виді в кількості 15,4 грам /а. с. 59/ та гаманець чорного кольору з 68 грн., з яких згідно даних протоколу огляду речових доказів помічені 60 грн. номіналом: 20 грн. – ЕЛ № 3054344, 20 грн. – АЗ № 4721863, 10 грн. – АС № 1673481, 10 грн. – ЄМ № 334656 /а. с. 62 - 65/.

Оглянутими в судовому засіданні речовини доказами: пакетами з подрібненою речовиною рослинного походження темно – зеленого кольору, вилученими у підсудного та покупця; грошовими купюрами номіналом: 20 грн. – ЕЛ № 3054344, 20 грн. – АЗ № 4721863, 10 грн. – АС № 1673481, 10 грн. – ЄМ № 334656.

Твердження підсудного ОСОБА_105 про те, що на досудовому слідстві він з переляку оговорив себе щодо збуту наркотичного засобу через психічний тиск зі сторони працівників міліції не знайшло підтвердження в судовому засіданні, так як вони спростовані матеріалами справи, зокрема щодо місця вчинення злочину - показами свідка ОСОБА_110, який пояснив, що „раніше підсудний ОСОБА_105 поблизу автовокзалу пропонував купити коноплю і просив знайти для нього клієнтів, так як у нього є три пакети трави”; відразу після оперативної купівлі покупцем поліетиленового пакету з подрібненою речовиною рослинного походження темно – зеленого кольору, підсудний був затриманий і при огляді у нього вилучено такий же поліетиленовий пакет з ідентичною наркотичною речовиною згідно висновків судово – хімічних експертиз та гаманець з поміченими купюрами; при складанні під час оперативної закупівлі наркотичного засобу зі сторони учасників процесуальних дій так і від підсудного під час ознайомлення з матеріалами справи доповнень, зауважень не поступало; згідно медичної довідки підсудний на обліку у лікаря – нарколога не перебуває і на протязі 5 – ти років за медичною допомогою не звертався /а. с. 97/; при допиті в якості підозрюваного власноручно написав, що „в своєму господарстві в с. Воронківці Старокостянтинівського району вирощував коноплю” /а. с. 87/; крім того підсудний немає постійного заробітку, так як не працює, власного майна немає /а. с. 99, 101/, тому розцінюється судом критично, як намір уникнути юридичної відповідальності.

Висновки на досудовому слідстві про те, що підсудний ОСОБА_105 18 вересня 2008 року близько 18 години в житловому будинку по місцю свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_58 під час оперативної закупівлі наркотичних речовин збув особі під вигаданим іменем ОСОБА_115 за 40 грн. подрібнену речовину темно – зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку хімічної експертизи містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом /марихуаною/, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 6,2 грам, суд визнає необґрунтованим. Відповідно до даних матеріалів справи під час даної оперативної закупівлі наркотичного засобу учасники оперативної закупівлі самого придбання у підсудного ОСОБА_105 наркотичного засобу не бачили, технічними засобами цей захід не фіксувався, відразу після оперативної закупівлі продавець не затримувався і не оглядався, передані йому покупцем гроші не вилучались. При складанні протоколу помітки грошових купюр відсутні дані про понятих /прізвище, ім’я, по – батькові та адреса проживання/, а лише короткі підписи. Свідки ОСОБА_116, ОСОБА_117, які були понятими при проведенні оперативної закупівлі, давали суперечливі показання щодо часу її проведення: перший – в обідній час, другий – о 17 годині; щодо місця розташування автомобіля, де вони чекали покупця; щодо способу помітки грошей; щодо суми, за яку було придбано наркотичний засіб. Крім того підсудний ОСОБА_105 суду пояснив, що 18 вересня 2008 року біля 18 години перебував в дорозі, так як з 15 вересня 2008 року перебував на Теофіпольщині, де допомагав брату робити ремонт в будинку, і приїхав додому біля 21 години 18 вересня 2008 року. Ці ж показання в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122 За наявності таких суперечностей в показаннях свідків виникає сумнів в достовірності даних протоколу оперативної закупівлі від 18 вересня 2008 року. З огляду на викладене та враховуючи, що показання підсудного та свідків нічим не спростовані, а будь – які належні, допустимі, достовірні та достатні докази про збут підсудним ОСОБА_105 наркотичного засобу 18 вересня 2008 року у справі відсутні, тому суд вважає його участь у вчиненні даного злочину недоведеною, що в свою чергу виключає повторність вчинення інкримінованого йому злочину, а отже дана кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з обвинувачення.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_105 в незаконному виготовлені, придбанні, зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_105 суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, по місцю проживання характеризуються позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, з досудового слідства перебуває під вартою.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного суд визнає часткове визнання вини, усвідомлення незаконності знаходження в нього наркотичних засобів, в чому розкаявся.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_105 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, застосування якої відповідно до ст. 77 КК України виключає призначення конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_105 визнати винним за ч. 2 ст. 307 КК України і обрати йому покарання у виді позбавлення волі строком п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строком три роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши підсудного з – під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_105 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу: „ за дослідження 7” судові витрати в розмірі 411,88 грн.

Речові докази – три поліетиленових пакети з подрібненою речовиною рослинного походження темно – зеленого кольору - знищити, гроші в сумі 8 грн., купюрами по 2 і 1 грн., дрібні монети, металевий ключ від замка, фото розміром 5 х 5,5 см. – повернути підсудному ОСОБА_105, оброблені люмінесцентним порошком купюри номіналом: 20 грн. – ЕЛ № 3054344, 20 грн. – АЗ № 4721863, 20 грн. – АЗ № 4721864, 10 грн. – АС № 1673481, 10 грн. – АМ № 4006480, 10 грн. – АВ № 1642550, 10 грн. – ЄМ № 334656, 20 грн. – ЖЛ № 1674749, 20 грн. – ШЖ № 2626080, 20 грн. – ЖР № 0355328, 20 грн. – ЗЛ № 4736140, 10 грн. – АИ № 8999546, 10 грн. – АД № 4414890 – залишити Старокостянтинівському РВ УМВС України в Хмельницькій області.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __