Ухвала суду № 54896636, 14.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2015 рокусправа № П/811/1753/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська зерноторгова компанія»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року

у справі № П/811/1753/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська зерноторгова компанія»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська зерноторгова компанія» звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0001931501 від 07.05.2015

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не допускав недоплати минулих податкових періодів, що призвело на думку податкового органу до заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ в розмірі 55179,00грн. У грудні 2014 року позивачем не було відображено податковий кредит на суму 54802 грн. у податковій звітності з податку на додану вартість, проте вказане відкориговане поданням уточнюючого розрахунку в березні 2015 року, внаслідок чого у позивача відсутнє заниження суми податку на додану вартість. Позивач вказує, що за січень 2015 року у нього було позитивне значення по декларації з ПДВ, суми недоплати були відсутні, що свідчить про незаконність та необґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем безпідставно збільшено показник рядка 20.1 податкової декларації з ПДВ позивача за лютий 2015 року на 55179 грн., що, в свою чергу, призвело до заниження на цю суму р.25.1 (Сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18- рядок 20) та сплачується до державного бюджету), що призвело до заниження податкових зобов'язань (рядок 25.1). Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001931501 від 07.05.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 55179,00 грн. основного платежу задоволенню не підлягають.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що державному бюджету збитки не нанесені, від'ємне значення суми ПДВ в розмірі 54802 грн. підтверджуються первинною документацією, пред'явленою підприємством для перевірки, які додані до справи.

Від'ємне значення ПДВ зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду, наступним за уточненим звітним періодом, а не в період подання уточнюючого розрахунку.

Підприємство не заявляло бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок, а мало можливість лише використати вже існуючий податковий кредит, який з боку податкової інспекції підтверджений.

Крім того, п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VIII встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток таких суб'єктів господарювання. Зважаючи на той факт, що валовий дохід позивача за 2014 рік дещо більше 6 млн. грн., відтак податковий орган фактично не мав права проводити камеральну перевірку. В іншому - апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Кіровоградська зерноторгова компанія» за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт №224/11-23-15-01/35958836 від 17.04.2015.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.48.1 ст.48, п.200.2 п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та пп.7 п.5 розділу V, п.3 розділу ІХ, п.4 розділу ІХ, пп.5 п.5 розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та Наказу №13 від 23.01.2015 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів міністерства фінансів України», в результаті чого позивачем занижено р.25.1 (сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18- рядок 20) та: сплачується до державного бюджету) за лютий 2015 р., що призвело до заниження податкових зобов'язань (рядок 25.1) податкової декларації за лютий 2015 р. на суму ПДВ 55179,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001931501 від 07.05.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 68974,00 грн., в тому числі за основним платежем - 55179,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13795,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість врегульовано Наказом Міністерства Фінансів України №966 від 23.09.2014 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Відповідно до пп.7 п.5 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого вказаним наказом №966 від 23.09.2014, сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3), відображається у рядку 24 та переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду. У деклараціях 0121-0123/0130 до рядка 24 переноситься значення рядка 22. У деклараціях 0121-0123/0130 за перший звітний (податковий) період 2015 року до рядка 20.1 переноситься значення рядка 24 декларації за січень 2015 року/ ІV квартал 2014 року.

Суми від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, що обліковуються у (Д2) (додаток 2), до розділу ІІІ декларацій 0110 за звітні (податкові) періоди, починаючи з лютого 2015 року/І кварталу 2015 року, не переносяться, а відображаються в розділі IV таких декларацій (п.3 р. ІХ Порядку №966).

Згідно з п.4 р. ІХ Порядку №966 суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, задекларовані у деклараціях 0121-0123/0130 за січень 2015 року (ІV квартал 2014 року), переносяться до рядка 21.1 декларації 0121-0123/0130 за лютий 2015 року (І квартал 2015 року).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано податковому органу наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- за грудень 2014 року із зазначенням податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 365331,00 грн., податкового кредиту 361924,00 грн. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації становить 3407,00 грн.;

- за січень 2015 року із зазначенням податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 16995,00 грн., податкового кредиту 16911,00 грн. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації становить 84,00 грн.;

- за лютий 2015 року із зазначенням податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 680466,00 грн., податкового кредиту 590368,00 грн., від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - значення 24 рядка декларації попереднього звітного періоду - в розмірі 55179,00 грн. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації становить 34919,00 грн.

В подальшому, 19.03.2015 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації за грудень 2014 року, яким відкориговано податковий кредит в бік збільшення на суму 58209,00 грн., сформований за господарськими операціями з ТОВ «А-Веста», ФГ ОСОБА_1, СФГ «ОСОБА_2», Одеською залізницею на підставі укладених між ними договорів №22/12 від 22.12.2014, №12/12 від 12.12.2014, №1306924 від 07.07.2014, відповідно, видаткових накладних та інших первинних документів.

Аналіз положень наведеного вище Порядку №966 дає підстави для висновку, що до декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду - лютий 2015 року (рядок.18).

В той же час, матеріалами справи підтверджено відображення позивачем в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року в р.20.1 суми в розмірі 55179 грн. значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду, при цьому рядок 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року позивачем задекларовано з нульовими показниками.

Колегія суддів вказує, що недодержання в даному випадку вимог податкового законодавства в частині правильності заповнення податкової декларації має наслідком застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Матеріалами справи підтверджено, що показник рядка 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року позивачем до початку перевірки не був відкоригованим, а коригування податкового кредиту за грудень 2014 року та зазначення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 54802,00 грн. без перенесення залишку від'ємного значення до наступного податкового періоду (січня 2015 року) виключає наявність підстав для внесення його до рядка 20.1 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року.

Відповідно до п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем неправомірно задекларовано значення рядка 20.1 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) на суму 55179,00 грн. декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання за лютий 2015 року на суму 55179,00 грн., тобто, фактично позивачем вчинено податкове правопорушення в частині неправомірного декларування значення рядка 20.1 декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року у сумі 55179,00 грн. та як наслідок заниження суми податкового зобов'язання за лютий 2015 року.

Посилання позивача на Закон України №74-VІІІ від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки перевірка позивача здійснювалась за лютий 2015 року, а не за 2014 рік, що повністю узгоджується з приписами чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська зерноторгова компанія» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі № П/811/1753/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко