Постанова № 54896491, 23.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" грудня 2015 р. справа № 804/12508/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю представника відповідача Компанець А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 р. у справі №804/12508/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (правонаступник - Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області)

про скасування постанови, -

встановив:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати повністю постанову відповідача №Д-90-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.09.2013 року.

Постановою суду першої інстанції від 15.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Суд дійшов висновку, що відповідач діяв на законних підставах та в межах своєї компетенції, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані дії та рішення відповідача є цілком правомірними та відповідають чинному законодавству України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Ухвалою суду від 24 липня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" задоволено. Постанову скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року касаційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судове засідання з'явився ОСОБА_2, який не мав належним чином оформленої

довіреності, тому не був допущений до участі в справі в якості представника позивача.

Представник відповідача, правонаступником якого є Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Компанець А.Л. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 21 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно - конструкторське виробниче підприємство МДС" (далі за текстом позивач) отримало від Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровський області (далі за текстом відповідач) постанову № Д-90-Ю від 10.09.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 20 646,00 грн., за правопорушення передбачене п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Суть порушення полягала в тому, що позивач, виконуючи функції підрядника на об'єкті "Реконструкція об'єкту "Адміністративно-виробнича будівля" за адресою вул. Берегового, 34 м, смт. Губиниха, Новомосковського району Дніпропетровської області під час виконання будівельних робіт на зазначеному об'єкті веде виконавчу документацію з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: відсутні підписи відповідальної особи та головного інженера проекту на першій сторінці загального журналу робіт та не пронумеровані сторінки, відсутні посади, ініціали та підписи виконавців робіт в загальному журналі робіт, чим порушено вимоги п. 3, п.9, та п. 11 додатку В ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

З акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 30.08.2013 року вбачається, що проводилась планова перевірка ПП "Імпорт та експорт" у присутності представника цього підприємства ОСОБА_3

За наслідками перевірки винесено припис ТОВ "ПКВП МДС" про усунення порушень. Акт, протокол та припис було надіслано відповідачем на юридичну адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням.

Листом від 21.09.2013 року позивач повідомив відповідача про те, що він отримав 09.09.2013 року акт перевірки від 30.08.2013 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.08.2013 р. та припис від 30.08.2013 року, з якими не погоджується, оскільки проти вчиненого порушення заперечує, а також вважає, що об'єкт будівництва відноситься до третьої категорії складності, а тому не підлягає перевірці.

На підставі зібраних документів відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № Д-90-Ю від 10.09.2013 року, якою позивача було визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого п.6 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Постанову про накладення штрафу за правопорушення було надіслано рекомендованим листом з повідомленням позивачу.

Позивач у своєму адміністративному позові стверджував, що інспекцією при проведенні планової перевірки було порушенно п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 533 від 23.05.2011 року з наступними змінами, в редакції, що діяла на час перевірки, а саме планову перевірку проведено без присутності представника суб'єкта містобудівної діяльності. Суд першої інстанції виходив з того, що планова перевірка проводилась у присутності представника за довіреністю ПП "Імпорт та експорт" - ОСОБА_3, яке є замовником будівництва, а отже є і суб'єктом містобудівної діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами суду, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, планова перевірка проводилась на об'єкті суб'єкта містобудівної діяльності ПП "Імпорт та експорт", представником якого і є ОСОБА_3 Однак, виходячи с приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи. Отже, генпідрядник - юридична особа "ПКВП МДС" також є самостійним суб'єктом містобудівної діяльності.

У відповідності до п. 5.-6. Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 533 від 23.05.2011 року з наступними змінами, в редакції, що діяла на час перевірки, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції. Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Отже, за змістом наведених правових норм вбачається, що державний контроль здійснюється лише у вигляді планових та позапланових перевірок. Підстав для проведення будь-якої з них по відношенню до позивача, у відповідача не було.

У відповідності до п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що порядок проведення перевірки відносно позивача, в ході якої, на думку відповідача, були виявлені певні порушення, зокрема, право позивача на участь в процесі проведення перевірки, було порушено.

Це також узгоджується з приписами ч.3 ст.2 КАС України, яка встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, постанова про накладення штрафу на позивача не може бути визнана правомірною, оскільки прийнята внаслідок перевірки, яка проведена не у спосіб, визначений законом, а саме ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на виконання якої постановою КМУ № 533 від 23.05.2011 року затверджено відповідний Порядок; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); та без урахування права особи на участь в процесі прийняття рішення.

Колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, що Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю лише щодо об'єктів, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання

належить до IV і V категорії складності.

Зокрема, зазначеним Порядком передбачено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Отже, зазначене положення слід розуміти так, що інспекція здійснює заходи, спрямовані на дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який належить до IV і V категорії складності та заходи, спрямовані на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві об'єктів усіх категорій складності.

Колегія суддів також погоджується із заявником апеляційної скарги, що ксерокопія загального журналу робіт не має доказового значення, оскільки не можливо встановити коли та за яких обставин було здійснено таку копію.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст.94 КАС України).

Отже, понесені відповідачем витрати на сплату судового збору в сумі 2 398 гривень 86 копійок підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 р. у справі №804/12508/13-а скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області № Д-90-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.09.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" судовий збір в сумі 2 398 гривень 86 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун