Ухвала суду № 54896480, 29.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 грудня 2015 рокусправа № 808/2035/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кліон до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000373/1 від 07.10.2014. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00626 від 07.10.2014, прийняту Запорізькою митницею Міндоходів.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач надав усі документи, які дозволяють визначити митну вартість за основним (першим) методом без суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. При цьому, відповідачем не було належним чином обґрунтовано, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції митним органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що документи, подані до митного оформлення не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому митним органом були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, натомість всіх додаткових документів не було надано.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Суду пояснив, що митному органу були надані всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість та метод її визначення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.11.2013 між позивачем та Hallyard Laroy AS був укладений контракт №91S/2013H на поставку товару, а саме свіжомороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродукти. Поставка товару здійснювалась на умовах визначених в інвойсах на кожну партію товару, згідно Інкотермс 2010. Загальна сума контракту встановлюється в інвойсах та і становить суму еквівалентну 5000000,00 доларів США. Згідно до контракту позивачу поставлені морожені обрізки лосося вагою 18480,00 кг за ціною 1,140 доларів США за 1 кг, на загальну суму 21067,20 доларів США. Для розмитнення зазначеного товару до митного органу надіслана електронна декларація МД-2 №112050000/2014/022251 від 06.10.2014, згідно якої позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у розмірі 314029,60 грн. (1,31 долар США за 1 кг). Разом з декларацією подані копії документів, а саме:

-контракт № 918/201 ЗН від 25.11.2013;

-інвойс № 4289449 від 25.09.2014;

-калькуляція постачальника від 25.09.2014;

-прайс-лист від 14.09.2014;

-міжнародна товарно-транспортна накладна № б\н від 25.09.2014;

-рахунок за транспортні послуги № 832-2014 від 26.09.2014;

-фінансова довідка про транспортні витрати № 06\02-1734 від 30.09.2014;

-договір транспортного експедирування № 2012МЗ/ЗА від 01.09.2012;

-договір б\н від 01.09.2012; дублікат ветеринарного свідоцтва від 30.09.2014 серії ДРД-00 № 954206;

-ветеринарний (санітарний) сертифікат від 25.09.2014 № 40800000567;

-сертифікат походження № 449 від 25.09.2014;

-сертифікат якості б\н від 25.09.2014;

-експортна декларація № 4289449 від 25.09.2014.

Після обробки електронного документа та аналізу поданих документів 06.10.2014 митним органом надіслано електронним повідомленням письмову вимогу про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме:

- виписку із бухгалтерської документації;

- інші документи для підтвердження заявленої у декларанта митної вартості товарів за власним бажанням декларанта.

07.10.2014 позивачем на вимогу відповідача, для підтвердження заявленої митної вартості товару, додатково надані документи, а саме: лист постачальника від 07.10.2014.

Цього ж числа, 07.10.2014, митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000373/1, за яким корегування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів - 2а) з розрахунку 1,7 доларів США за 1 кг товару (митна декларація від 30.09.2014 №112050000/2014/000373/1). Також, митним органом складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00626, відповідно до якої у прийнятті митної декларації відмовлено, у звязку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару. Розяснено, що для забезпечення можливості митного оформлення товарів необхідно подати нову митну декларацію заповнену відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіна України від 30.05.2012 №651, враховуючи Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів 08.08.2014 №112050000/2014/000304/1, скоригувати митну вартість перераховану за офіційним курсом НБУ на день оформлення митної декларації та подати, нову митну декларацію в строки встановлені ст. 263 МК України.

07.10.2014 позивач здійснив митне оформлення товару за митною декларацією №112050000/2014/022360 шляхом сплати митних платежів, згідно із заявленою митною вартістю товарів, надавши гарантію у розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною митним органом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За приписами ст. 266 МК України декларант зобовязаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів предявити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обовязки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.10.2014 позивачем була надіслана електронна декларація, яка була зареєстрована за №112050000/2014/022251 та інші документи для митного оформлення товару. Згідно даних декларації МД-2 №112050000/2014/022251 митну вартість товару було заявлено у розмірі 314029,60 грн. (1,31 долар США за 1 кг), яку було визначено декларантом за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 6 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно матеріалів справи, за результатами перевірки документів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом виявлені розбіжності, а саме:

1)надані до митного оформлення прайс-лист б/н від 14.09.2014 та калькуляція б/н від 29.09.2014 не містять повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця країна);

2)калькуляції б/н від 29.09.2014 не містить даних, що піддаються обчисленню - не зазначено у повній мірі кількісні показники складових, що входять до виробництва товару а саме зазначена вартість сировини при цьому не зазначено що це за сировина, її походження, ступінь обробки.

3)дублікат ветеринарного свідоцтва ДРД-00 № 954206 від 30.09.2014 виданий на товар обрізі атлантичного лосося, але в інвойсі 4289449 від 25.09.2014 вказано обрізки лосося, що не дає можливості ідентифікувати партію товару.

У звязку з тим, що документи подані до митного оформлення (за висновками митного органу) не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, митним органом у декларанта були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, визначені ст. 53 МК України.

Матеріали справи підтверджують, що 07.10.2014 позивачем подані додаткові документи, а саме:

-лист постачальника від 07.10.2014 з поясненням щодо складу бухгалтерської документації та щодо виявлених розбіжностей. Крім того, позивач зробив запис про те, що надати бухгалтерські та інші затребувані документи неможливо.

Проаналізувавши додатково подані документи, відповідачем встановлено, що наданий документ містить пояснення деяких виявлених розбіжностей в первинно поданих документах, проте не містить інформації, яка підтверджувала б числові значення складових митної вартості. Надані документи для підтвердження митної вартості товару не давали можливості остаточно упевнитися в достовірності визначеної позивачем митної вартості товару та містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару. Декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість. У звязку із зазначеним, відповідачем з урахуванням наявності інформації про вартісні показники за товар вище ніж заявлені позивачем, відповідач дійшов висновку про не підтвердження заявленої митної вартості, визначеної декларантом за основним методом.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що суд першої інстанції дослідив документи, надані позивачем разом з декларацією та додатково додані документи, що викликали сумніви у митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, а саме:

-прайс-лист б/н від 14.09.2014,

-калькуляцію б/н від 29.09.2014,

-дублікат ветеринарного свідоцтва ДРД-00 № 954206 від 30.09.2014,

-інвойс 4289449 від 25.09.2014,

-лист постачальника від 07.10.2014.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про не обґрунтованість висновків митного органу щодо наявності зазначених вище розбіжностей. Зокрема, наданий разом із декларацією прайс-лист б/н від 14.09.2014 та калькуляція б/н від 29.09.2014 роздруковані на фірмовому бланку продавця -Hallyard Laroy AS, підписані та скріплені печаткою продавця - Hallyard Laroy AS. Суд зазначає, що повна інформація щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна) визначені в укладеному між позивачем та Hallyard Laroy AS контракті на поставку товару від 25.11.2013№91S/2013H, а також в інвойсі. Крім того, згідно листа постачальника від 07.10.2014 документи такі як прас-лист, калькуляція видаються в формі встановленій компанією, засвідчуються печаткою та підписом уповноваженої особи. Бухгалтерським документом компанії є інвойс. Стосовно калькуляції від 25.09.2014 зазначив, що в ній вказана вартість витрат з розрахунку на 1 кг, пункт перший даної калькуляції вартість сировини включає в себе вартість сировини, необхідної для виробництва обрізків лосося. Дублікат ветеринарного свідоцтва ДРД-00 № 954206 від 30.09.2014 виданий на товар обрізі атлантичного лосося, а в інвойсі 4289449 від 25.09.2014 вказано обрізки лосося. Назва товару в дублікаті ветеринарного свідоцтва визначена на російській мові, а зазначений інвойс має переклад українською мовою, що і призвело до виникнення зазначених розбіжностей. Крім того, згідно листа постачальника від 07.10.2014 продукція відвантажена за інвойсом № 4289449 від 25.09.2014 є обрізками лосося атлантичного, що підтверджується ветеринарним сертифікатом №40800000567 від 25.09.2014.

Згідно ч. 3, 4 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобовязаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 5 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Керуючись ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, у звязку виявленням розбіжностей та ненаданням необхідних для підтвердження митної вартості документів, митним органом було прийняте письмове рішення від №112050000/2014/000373/1 від 07.10.2014 про її коригування.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи позивачем митна вартість товарів була визначена за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Ст. 58 МК України встановлює основні засади застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Керуючись ст. 57 МК України 07.10.2014 було проведено процедуру консультацій між позивачем та відповідачем з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості товару. Консультація була проведена шляхом направлення декларанту електронного повідомлення, у якому декларанта було повідомлено про причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, методу визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервного методу визначення митної вартості та про підстави застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

При цьому, митним органом, митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, згідно наявної у органі доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Митним органом для визначення митної вартості використана наявна в органі доходів і зборів інформація щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами, зокрема відомості вантажної митної декларації від 30.09.2014 №112050000/2014/000373/1 (з розрахунку 1,7 доларів США за 1 кг товару).

Слід зазначити, що згідно ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні розяснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до п. 6 ст. 54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також матеріалами справи підтверджено, що митним органом була складена картка відмови №112050000/2014/00626, відповідно до якої у прийнятті митної декларації відмовлено. У картці відмови, відповідно до вимог ст. 256 МК України, було зазначено причину такої відмови, а саме прийняттям рішення про коригування митної вартості товару.

Крім того, було розяснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, а саме, що для забезпечення можливості митного оформлення товарів необхідно подати нову митну декларацію заповнену відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіна України від 30.05.2012 №651, враховуючи Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів 08.08.2014 №112050000/2014/000304/1, скоригувати митну вартість перераховану за офіційним курсом НБУ на день оформлення митної декларації та подати, нову митну декларацію в строки встановлені ст. 263 МК України.

За приписами ч. 7, 8 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Згідно матеріалів справи 07.10.2014 позивач здійснив митне оформлення товару за митною декларацією №112050000/2014/022360 та випустив у вільний обіг товар під гарантійні зобовязання.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митним органом не визначено, які саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними, оскільки на запит відповідача про надання додаткових документів відповідні документи позивачем були надані.

З цього приводу слід зазначити, що у постанові Верховного суду України від 11.09.2012 (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень) зроблено висновок, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кліон до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:Л.П. Туркіна

Суддя:А.О. Коршун