Ухвала суду № 54895642, 12.01.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

________________

У Х В А Л А

"12" січня 2016 р. Справа № 923/1834/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська овочева компанія"

до: Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліос-1"

про стягнення 737000 грн,

за участі представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

в с т а н о в и в:

29 грудня 2015 року відповідачем подано до суду заяву про розстрочку на 6 місяців виконання судового рішення, прийнятого у даній справі, яка ґрунтується на неможливості його виконання через недостатність грошових коштів та сезонність господарської діяльності товариства.

Ухвалою суду від 30 грудня 2015 року вказана заява прийнята до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 12.01.2016. Проте, в призначений до розгляду заяви час сторони своїх представників до суду не направили, а тому заява розглянута без їх участі.

Крім викладеного судом встановлено, що 10 грудня 2015 року у даній справі прийняте рішення, за яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія» 737000 грн основної заборгованості, з урахуванням курсової різниці, та 11055 грн компенсації по сплаті судового збору. Після набрання рішенням законної сили з метою його примусового виконання позивачу 22 грудня 2015 року виданий відповідний наказ суду.

За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що принцип свободи договору декларується в статтях 3, 627 Цивільного кодексу України. Разом з тим, здійснення особами цивільних прав певним чином обмежується. Зокрема, згідно статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, а відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На розсуд суду, контекст справедливості полягає також у тому, що розстрочка повинна бути найменш обтяжлива не тільки для боржника, але й для стягувача.

Вирішуючи питання поданої заяви суд зазначає, що відповідачем не наведено виняткових обставин неможливості виконання судового рішення, оскільки недостатність грошових коштів та очікування можливості реалізації власної продукції не є такими, а тому подана заява про розстрочку задоволенню не підлягає.

На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 86, 121 ГПК України,

у х в а л и в :

В задоволенні заяви про надання розстрочки відмовити.

Суддя М.К. Закурін