Рішення № 54893715, 04.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015Справа №910/24516/15Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", м. Київ,доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", м. Київ,проВідшкодування шкоди в порядку регресу 50 000,00 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Кузьмик І.П. (довіреність №250615-01/с від 25.06.2015р.)від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (надалі - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство"Домінанта" (надалі - ТДВ "СТ "Домінанта", відповідач) про відшкодування шкоди у порядку регресу в сумі 50 000,00 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і сплативши, у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо- транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як страховик, що застрахував цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015р. порушено провадження у справі №910/24516/15 та призначено її до розгляду на 30.09.2015р.

24.09.2015р. представником позивача через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) суду подані документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи без участі представника ПрАТ "СК "Арсенал Страхування".

30.09.2015р. через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання призначене на 30.09.2015р. представники сторін не з'явились, розгляд справи відкладено на 21.10.2015р., про що винесено відповідну ухвалу.

20.10.2015р. представник відповідача надав через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) суду відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТДВ "СТ "Домінанта".

У судове засідання 21.10.2015р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвал від 15.09.2015р. та 30.09.2015р. позивачем не виконано.

03.11.2015р. представником відповідача через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника ТДВ "СТ "Домінанта".

У судовому засіданні 04.11.2015р. представником позивача надані витребувані Господарським судом міста Києва докази, клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/24516/15-г.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.07.2013р. між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" (надалі - страховик), як страховиком, та ОСОБА_2 (надалі - страхувальник, вигодонабувач), як страхувальником, укладено договір № 1840/13-Т/ЗП1 добровільного страхування наземного транспорту, за яким предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки/моделі Nissan Murano, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Пунктом 17.2. договору сторони погодили, що розмір збитків визначається «На базі авторизованої СТО» - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається, виключно, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі авторизованої СТО, яка уповноважена здійснювати ремонт та обслуговування транспортного засобу певної марки за цінами офіційного дилера (п. 27.11.1. договору).

Відповідно до відомостей № 3242316 від 11.08.2013р. про дорожньо-транспортну пригоду, 11.08.2013р. на дорозі М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта (міжнародні дороги) 363 км. + 580 м., відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки/моделі Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, транспортним засобом марки/моделі ВАЗ 21124, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, транспортним засобом марки/моделі ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та транспортним засобом марки/моделі Nissan Murano, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, в наслідок чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження передньої центральної частини та задньої центральної частини.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16.10.2013р. у справі №199/10812/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, 13.08.2013р. страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та із заявою від 25.09.2013р. на виплату страхового відшкодування за договором № 1840/13-Т/ЗП1 від 04.07.2013р., в якій просив виплату здійснити на рахунок станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_6.

Згідно розділу 11 страхового акту № 1840/13-Т/ЗП1-1 від 25.09.2013р. підставою для визначення розміру вартості матеріального збитку, спричиненому транспортному засобу страхувальника є рахунок № о-00000012 від 06.09.2013р., розділом 13 страхового акту встановлено, що до виплати страхового відшкодування підлягає сума 55 025,00 грн.,а розділом 14 вищезазначеного страхового акту закріплено такі форми виплат:

- в сумі 40 025,00 грн., одержувач ФОП ОСОБА_6;

- в сумі 15 000,00 грн., в рахунок сплати чергового страхового платежу по договору 1840/13-Т/ЗП1 04.07.2013р.

Позивач, на виконання умов договору № 1840/13-Т/ЗП1 04.07.2013р. перерахував на рахунок станції технічного обслуговування, а саме ФОП ОСОБА_6 суму страхового відшкодування у розмірі 40 025,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20226 від 27.09.2013р. та відповідно до картки рахунку № 68.5.3.1.2 по контрагенту ОСОБА_2 (страхувальник), виплату у розмірі 15 000,00 грн. шляхом зарахування (платіж № АД00340) в рахунок несплаченого страхового платежу по вищевказаному договору.

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до наявної у матеріалах справи інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу марки/моделі Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, згідно полісу № АС4556769, на момент скоєння ДТП застрахована ТДВ "СТ "Домінанта" - відповідачем у справі.

Зважаючи на вищевикладене, позивачеві перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 28.11.2013р. ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" звернулось до відповідача з претензією на регресне відшкодування та, не отримавши відповіді - 15.09.2015р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ТДВ "СТ "Домінанта" про відшкодування майнової шкоди.

Водночас, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав ненадання позивачем доказів сплати страхового платежу, а отже в силу ст. 983 ЦК України та ч.3 ст. 18 Закону України "Про страхування" договір № 1840/13-Т/ЗП1 04.07.2013р. не набрав чинності.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. (ст. 1188 ЦК України)

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Пунктом 5 статті 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська у справі 199/10812/13-п від 16.10.2013р. визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки/моделі Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, та в діях останнього передбачено склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до наявної у матеріалах справи інформації з централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу № АС4556769, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП, як водія та власника забезпеченого транспортного засобу марки/моделі Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, застрахована відповідачем у справі - ТДВ "СТ "Домінанта" (діючий поліс на дату скоєння ДТП)

Таким чином відповідач - ТДВ "СТ "Домінанта" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки/моделі Nissan Murano, державний реєстраційний номер 4430СН.

Згідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспорту № 1840/13-Т/ЗП1 04.07.2013р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3 як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013р. у справі №5011-23/10750-2012.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач здійснив виплату суми страхового відшкодування у розмірі 40 025 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20226 від 27.09.2013р. та згідно до картки рахунку № 68.5.3.1.2 по контрагенту ОСОБА_2 (страхувальник), виплату у розмірі 15 000,00 грн. шляхом зарахування (платіж № АД00340) в рахунок несплаченого страхового платежу по вищевказаному договору.

Полісом № АС4556769 встановлено ліміт по застрахованому майну у розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АС4556769 передбачено франшизу розміром 0 грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування не підлягає зменшенню. Остаточною позовною вимогою заявленою до відповідача є відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 50 000,00 грн. (з врахуванням ліміту по застрахованому майну)

Судом не приймаються доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву стосовно відсутності підтвердження моменту набрання чинності договору добровільного страхування наземного транспорту № 1840/13-Т/ЗП1 від 04.07.2013р. з наступних підстав.

Статтею 983 ЦК України встановлено, що для набрання чинності договором страхування необхідно здійснення страхувальником першого (або всього) страхового платежу, дана норма також узгоджується із ч.3 ст.18 Закону України "Про страхування".

Пунктами 14.1. та 14.2. договору страховик та страхувальник встановили строк першого страхового платежу до 11.07.2013р. та його відповідний розмір у сумі 5 000 грн.

Враховуючи наявні в матеріалах справи прибуткові касові ордери № 7172 від 09.07.2013р. на суму 4 890,00 грн. та № 7192 від 09.07.2013р. на суму 110,00 грн. (підстава: страховий платіж по договору № 1840/13-Т/ЗП1 від 04.07.2013р.), господарський суд міста Києва дійшов висновку про набрання вищезазначеним договором чинності з 09.07.2013р.

Відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Згідно до страхового акту № 1840/13-Т/ЗП1-1 від 25.09.2013р. підставою для визначення розміру вартості матеріального збитку, спричиненому транспортному засобу страхувальника є рахунок № о-00000012 від 06.09.2013р., розділом 14 страхового акту встановлена виплата відшкодування в сумі 40 025,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_6

Під час детального дослідження рахунку № о-00000012 від 06.09.2013р. судом встановлено, що до загальної суми вартості ремонту включена вартість технологічної мийки у розмірі 50 грн. (без ПДВ)

Підсумовуючи вищенаведене та зважаючи, що сума виплати відшкодування в сумі 40 025,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_6 не перевищує ліміт по застрахованому майну (50 000 грн. > 40 025 грн.), суд дійшов висновку, про зменшення суми страхового відшкодування на вартість мийки, враховуючи що позивачем не надано доказів на підтвердження виключення даної складової із розміру страхового відшкодування, заявленого до стягнення у межах даного позову, а отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача має становити 49 950,00 грн. (50 000,00 грн. - 50,00 грн. = 49 950,00 грн.)

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язання за своєю правовою природою є правовідношенням, зміст якого розкривається, як через активну поведінку боржника - здійснення ним певної дії (передачі майна, виконання роботи, надання послуги, сплати грошей тощо), так і пасивну - утримання від певної дії. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених у статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК).

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Суд приходить до висновку, що відповідачем - ТДВ "СТ "Домінанта" не доведено відсутності у нього зобов'язань перед позивачем по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" до ТДВ "СТ "Домінанта" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва. -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 119, код ЄДРПОУ 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, код ЄДРПОУ 33908322) сплачене страхове відшкодування у розмірі 49 950 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 216 (одна тисяча двісті шістнадцять) грн. 79 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 06.11.2015 року.

Суддя В.В. Князьков