Ухвала суду № 54893091, 28.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/2/11 Головуючий у 1 інстанції: Левик Я.А.

Провадження № 22-ц/783/6276/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. Л.

Категорія:81

У Х В А Л А

28 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Монастирецький Д.І., Струс Л.Б.

секретар: Бадівська О.О.

особи, які беруть участь у справі: не з»явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_2 на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 22 березня 2011 року за заявою ОСОБА_3 про тимчасове обмеження гр. ОСОБА_4 у праві виїзду за кордон , -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 22 березня 2011 року подання начальника ВДВС Золочівського РУЮ Львівської області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження гр. ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України задоволено; тимчасово заборонено громадянці України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 виїзд за межі України до виконання зобов»язань, покладених на неї рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 06.08.2010 року, рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 22.06.2009 року та судовим наказом виданим Золочівським районним судом Львівської області від 04.10.2010 року.

Ухвалу суду оскаржив представник ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на її незаконність та необгрунтованість. Зокрема зазначає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов»язань, а за ухилення від їх виконання, а саме невиконання боржником самостійно зобов»язань протягом строку вказаного у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов»язків. Вказує, що жодного факту ухилення від виконання рішення суду з боку ОСОБА_4 не було. Виконавчою службою реалізовано усе належне боржниці майно для погашення існуючої заборгованості. Крім того заборгованість перед ПАТ «МТС Україна» виконанні повністю, а залишок перед ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 має намір погасити, але не в змозі це зробити, оскільки її діяльність, як флориста тісно пов»язана з виконанням замовлень за кордом. Просить ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 22 березня 2011 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи на виконанні ВДВС перебуває судовий наказ Золочівського районного суду Львівської області від 04.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «МТС «Україна» заборгованості за надані послуги мобільного зв»язку в сумі 715,78 грн. та судових витрат; виконавчий лист Золочівського районного суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_4 489952, 15 грн. на користь ПАТ «УкрСиббанк» за договором позики; виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 213722, 15 грн. боргу за кредитним договором на користь ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та судових витрат.

Постановами державного виконавця ВДВС Золочівського РУЮ відкрито виконавчі провадження та накладено арешти на рухоме і нерухоме майно боржника ОСОБА_4

Задовольняючи подання начальника ВДВС Золочівського РУЮ Львівської області ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання зобов»язань покладених на неї судовими рішеннями Золочівського районного суду Львівської області, а виїзд її за межі України може значно ускладнити виконання вказаних судових рішень чи зробити виконання таких неможливим, а тому подання підлягає до задоволення. Крім того, на час постановлення оскаржуваної ухвали перебування ОСОБА_4 було невідоме.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Як вбачається з матеріалів справи станом на сьогоднішній день зобов»язання по виконавчих листах ОСОБА_4 не виконала, а коштів від можливої реалізації будинку, який належить ОСОБА_4 та на який накладено арешт, не буде достатньо для задоволення вимог стягувача.

Доводи апелянта щодо відсутності факту ухилення від виконання зобов»язань та часткового погашення боргу колегія суддів відкидає як необґрунтовані, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Встановлено, що на виконанні державного виконавця перебуває зведене виконавче провадження по виконанню двох рішень Золочівського районного суду Львівської області від 22.06.2009 року, від 06.08.2010 року та судовий наказ від 04.10.2010 року про стягнення грошових сум заборгованості за договорами.

Судові рішення вступили в законну силу.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом .

Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відтак, невиконаний обов»язок за договорами трансформувався у обов»язок виконання рішення суду, відповідно до якого особа зобов»язана вчинити дії.

Невиконання рішень судів є недобросовісною поведінкою, а причина та мотиви невиконання не змінюють правовідношення сторін і не знімають обов»язок з боржника.

Крім того, в разі добровільного виконання судового рішення та подачі про це даних державному виконавцю, він вправі прийняти рішення у відповідності до закону та вирішити питання про закриття виконавчого провадження, що є підставою для скасування обмежень встановлених даною ухвалою.

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного та обгрунтованого висновку про наявність законних підстав для задоволення подання державного виконавця.

Крім того, ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 22.03.2011 року, залишеною без змін апеляційним судом, давалась правова оцінка обгрунтованості подання та наявності підстав для застосування ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Відтак, апеляційний суд встановивши дотримання вимог закону, відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст.303, п.1ч.2ст.307, п.1ч.1ст.312, п.4ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 22 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

ОСОБА_6