Постанова № 54892104, 05.01.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/6/16

Єдиний унікальний № 310/10205/15-п Головуючий в 1-й інстанції Богомолова Л.В.

Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року,

в с т а н о в и в:

постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Як зазначено в постанові, 25 жовтня 2015 року о 02 годині 27 хвилин ОСОБА_2, керував автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вул. Енгельса та вул. Мазіна в м. Бердянську Запорізької області, з явними ознаками алкогольного спяніння (почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан спяніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови через неповноту та упередженість судового розгляду зазначає, що суддею не було надано уваги його поясненням, зокрема стосовно того, що він транспортним засобом не керував, а за кермом автомобіля знаходилась його дружина, незаконності дій працівників ВДАІ через не предявлення відповідних документів, що уповноважують їх на виконання службових обовязків, не розяснення йому прав, не вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення, фальсифікації пояснень свідків, які в дійсності були відсутні на місці події, поясненням свідків захисту щодо непричетності до вчиненого правопорушення, недопустимості такого доказу як запис з відео фіксатора наданого працівниками ВДАІ, відсутності в його діях ознак адміністративного правопорушення через відмову в проходженні огляду в лікарні за допомогою технічного приладу, але не шляхом здачі аналізів.

На підставі цього, просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі стосовно нього закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Встановити факт незаконного складання працівниками ВДАІ ОСОБА_3 і ОСОБА_4 адміністративного матеріалу та направити зібрані по справі матеріали до правоохоронних органів для проведення стосовно останніх в порядку ст. 97 КПК України відповідної перевірки.

Заслухавши в судовому засіданні апелянта, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, виходячи з встановлених судом першої інстанції даних:

- ОСОБА_2 не визнаючи вину у вчиненні адміністративного правопорушення пояснював в судовому засіданні суду першої інстанції, що автомобілем не керував, а за кермом знаходилась його дружина, яка коли підійшли працівники ВДАІ перелізла з місця водія на місце пасажира, тому що злякалася;

- свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_4 пояснювали, що вночі 25.10.2015 року вони несли службу, як працівники ВДАІ. Вони побачили, як на перехресті вулиць Мазіна-Енгельса їде автомобіль Тойота, який побачивши патрульний автомобіль, різко звернув на паркувальний майданчик. На своєму автомобілі вони під'їхали до парковки, де побачили, що з місця водія вийшов хлопець і став відходити від машини. Підійшовши до автомобіля вони побачили на пасажирському сидінні дівчину. Вони зупинили вказаного хлопця, яким виявився ОСОБА_2 і почувши запах алкоголю, попросили пред'явити документи. ОСОБА_2 нічого не говорив з приводу того, що автомобілем керував не він. Після чого вони запросили двох водіїв таксі, автомобілі яких знаходилися неподалеку, як свідків;

- свідок ОСОБА_6 пояснював, що він працює у таксі і 25.10.2015 року працював вночі, його автомобіль знаходився на вул. Мазіна у м. Бердянську біля кафе «Трактир на Тищенко». Він бачив, як автомобіль іномарка, як згодом він дізнався ОСОБА_2, їхав йому назустріч і повернув перед автомобілем працівників ВДАІ на вул. Енгельса на парковку. Він бачив, як з автомобіля з місця водія вийшов ОСОБА_2, а дівчина знаходилася на місці пасажира. Працівники ДАІ вийшли з автомобіля, один з них підійшов до ОСОБА_2, а другий підійшов до нього і попросив бути свідком, на що він погодився. У його присутності ОСОБА_2 не говорив нічого з приводу того, що автомобілем керував не він;

- з відеозапису з реєстратора патрульного автомобіля працівників ВДАІ встановлено, що автомобіль працівників ВДАІ повернув до автомобіля ОСОБА_2, у якого згасли габаритні вогні о 02 годині 27 хвилин 46 секунд і працівники ВДАІ підійшли до автомобіля ОСОБА_2 о 02 годині 28 хвилин 08 секунд, один з яких підійшов до ОСОБА_2, що відійшов від автомобіля, а другий інспектор підійшов до автомобіля та світив ліхтарем у вікно переднього правого пасажирського сидіння, де знаходилася в якості пасажира дівчина, яка зі слів ОСОБА_2 є його дружиною. З моменту зупинки автомобіля ОСОБА_2 і до моменту підходу працівника ВДАІ до передніх пасажирських дверей пройшла 1 хвилина;

- з висновку № 1001 від 25.10.2015 року КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» ЗОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан спяніння (а.с.2).

Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у звязку з чим, вірно встановив фактичні обставини справи щодо відмови ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння.

При цьому судом були вжиті необхідні заходи щодо повного та всебічного зясування усіх обставин справ та опитані в судовому засіданні свідки представлені стороною захисту, які пояснювали:

- свідок ОСОБА_7, що він працює в кафе на Приморській площі і 25.10.2015 року після 24 години він повертався з роботи додому разом з ОСОБА_8 Неподалеку від кафе «Трактир на Тищенко» вони зупинилися покурити і побачили, що автомобіль іномарка звернув на парковку, де зупинився і з боку передніх пасажирських дверей вийшов хлопець і зразу ж під'їхав автомобіль працівників ВДАІ;

- свідок ОСОБА_8, що ОСОБА_2 вона не знає, він прийшов до неї додому сам, дізнався що вона бачила, як до його автомобіля підходили працівники ДАІ, запросив її свідком в суд. Вона працює в кафе на Приморській площі і 25.10.2015 роки після 24 години вона поверталася з роботи додому разом з ОСОБА_9 і зупинилися покурити на розі вулиці Мазіна, біля магазина Азовський, і побачила, що на парковку заїхав автомобіль іномарка темного кольору. Вона бачила праву сторону автомобіля і бачила, як з переднього пасажирського сидіння вийшов хлопець і зразу ж під'їхали працівники ДАІ;

- свідок ОСОБА_10, що ОСОБА_2 він знає візуально. Він живе в будинку 67/97 по вул. Мазіна на 4 поверсі. Після 24 години він вийшов на балкон покурити і бачив, як в кишеню заїхав автомобіль і з боку переднього пасажирського сидіння вийшов хлопець і зразу ж під'їхав автомобіль працівників ДАІ.

Між тим, оскільки надані вказаними особами пояснення, зокрема стосовно того, що: вони бачили автомобіль ОСОБА_2 після 24 години ночі, проте не вказували, що працівники ВДАІ підійшли до автомобіля ОСОБА_2 після 02 години ночі; що працівники ВДАІ були одягнені в темний формений одяг, тоді як з відеозапису вбачалося, що працівники ВДАІ одягнені в світловідбиваючі жилети, які добре видно в темноті та інші суперечності в їх поясненнях, суддя вірно не взяв їх до уваги як безперечні, належні та допустимі докази у справі.

Перевірені були суддею і пояснення ОСОБА_2 стосовно того, що він не керував транспортним засобом, та не прийняті до уваги, як такі, що суперечать наведеним вище доказам, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, розцінюючи їх як намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_2 стосовно незаконності дій працівників міліції, зокрема через не предявлення відповідних документів, що уповноважують їх на виконання службових обовязків, фальсифікації пояснень свідків, через їх відсутність на місці події, недопустимості такого доказу як запис з відео фіксатора наданий працівниками ВДАІ, є необґрунтованими, оскільки вони не знайшли свого фактичного підтвердження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Також не вбачає суд апеляційної інстанції і підстав вважати дії ОСОБА_2 стосовно того, що він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі шляхом здачі відповідних біологічних образців (аналізу крові тощо), а відмовився проходити такий огляд за допомогою технічного приладу, такими, що свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вони не містять під собою документального підтвердження, а навпаки суперечать медичному висновку № 1001 від 25.10.2015 року про його відмову від проходження огляду на стан спяніння (а.с. 2).

Не є такими, що заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_2 щодо не розяснення йому працівниками ВДАІ його прав, не вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони не узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1).

Таким чином, суддя дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП через відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння і призначив йому за вказані дії адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, які б свідчили про незаконність постанови, а тому відповідно і до задоволення скарги ОСОБА_2

Керуючись ст. 294 КУпАП суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1