Постанова № 54889648, 28.12.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8504/15-а

Провадження № 2-а/369/284/15

ПОСТАНОВА

іменем України

28.12.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Дубас Т.В.

при секретарі Дідур М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником земельної ділянки, розташованої по вулиці Лісова, 22-Б у селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку їй було видано 30 грудня 2003 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 вересня 2003 року. Означене підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2013 року, державним актом на право власності на земельну ділянку від 30.12.2003 року та рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 8/18 від 22 вересня 2009 року про присвоєння адреси земельній ділянці.

Під час передачі у 2002 році у приватну власність земельної ділянки попередньому власнику, а також після її подальшого відчуження у 2003 році у власність позивача, проїзд до земельної ділянки було передбачено за межею цієї ділянки від В до Г «Землі загального користування (проїзд)».

06.02.2015 року позивачу сало відомо про те, що відповідачем ОСОБА_2 сільською радою прийнято рішення, яким третій особі ОСОБА_3 передано у його приватну власність земельну ділянку, що є суміжною із належною позивачу земельною ділянкою, та ця, передана у власність земельна ділянка включає територію, що на плані меж у державному акті позивача від 30.12.2003 року позначена як «землі загального користування (проїзд)», що підтверджується у взаємному звязку державним актом на право власності позивача на земельну ділянку від 30 грудня 2003 року та кадастровим планом від 2014 року переданої у власність ОСОБА_3 земельної ділянки: відповідно до плану меж, зазначеному у кадастровому плані переданої у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, означена земельна ділянка межує з належною позивачу земельною ділянкою за межею А-Б «землевласник ОСОБА_1А.» та має загальну довжину 52,7 метри (16,66 м + 4,28 м + 0,98 м + 30,85 м); відповідно до плану меж, зазначеному у державному акті на її право власності на земельну ділянку, належна земельна ділянка межує з переданою у власність ОСОБА_3 земельною ділянкою частково за межею Б В «землі сільради (яр)» (0,98 м + 30,85 м = 31,83 м) та частково за межею В Г «землі загального користування (проїзд)» (16,66 м + 4,28 = 20,94 метра). Загальна довжина спільної з ОСОБА_3 межі складає 52,77 метри (16,66 м + 4,28 м + 0,98 м + 30,85 м).

Позивач вважала, що рішенням відповідача ОСОБА_2 сільської ради передати у приватну власність земельну ділянку, що є суміжною з належною позивачу земельною ділянкою порушено право позивача як власника земельної ділянки, а також чинне законодавство України.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2012 року, що набрала законної сили 15 листопада 2012 року у справі № 2-а-183/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради № 11 від 10.08.2011 року та зобовязання вчинити певні дії, визнано недійсним та скасовано рішення відповідача та відповідача зобовязано вирішити питання щодо внесення змін до генерального плану с. Гатне в частині проїзду до належної ОСОБА_1 земельної ділянки відповідно до схеми, вказаної у викопіюванні до напрацювань до генерального плану с. Гатне, наданому Державним підприємством «УкрНДІпроцивільсільбуд» 29 вересня 2009 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року, що набрала законної сили у справі № 2-а-538/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради № 20 від 24.07.2012 року та зобовязання вчинити певні дії, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача та відповідача зобовязано утриматись від прийняття будь-яких рішень щодо погодження проектів землеустрою щодо відведення у власність чи користування суміжної із належною позивачу земельною ділянкою: до вирішення питання щодо внесення до земельно-облікової та містобудівної документації с. Гатне змін в частині проїзду до належної ОСОБА_1 земельної ділянки у відповідності до плану меж її земельної ділянки; та за відсутності у проекті землеустрою щодо відведення території, суміжної з належною ОСОБА_1 земельною ділянкою, акта погодження меж ділянки із позивачем, як суміжним власником земельної ділянки.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, що набрала законної сили у справі № 369/6736/13-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради № 11 від 27.11.2012 року та зобовязання вчинити певні дії, визнано недійсним та скасовано рішення відповідача та відповідача зобовязано вирішити питання щодо внесення змін до генерального плану с. Гатне в частині проїзду до належної позивачу земельної ділянки відповідно до схеми, вказаної у викопіюванні до напрацювань до генерального плану с. Гатне, наданому Державним підприємством «УкрНДІпроцивільсільбуд» 29 вересня 2009 року.

Станом на час складання даного адміністративного позову відповідач ОСОБА_2 сільська рада так і не вирішила питання внесення до генерального плану с. Гатне проїзду до належної позивачу земельної ділянки у відповідності до плану меж ділянки та викопіювання ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд» від 29.09.2009 року, тобто означені вище судові рішення від 15 травня 2012 року та від 20 березня 2014 року не виконані.

Однак, 22.12.2014 року третій особі ОСОБА_3 видано свідоцтво про його право власності на суміжну з належною ОСОБА_1 земельну ділянку, територія якої включає територію, що позначена як проїзд до ділянки і у державному акті позивача від 30.12.2003 року, і у викопіюванні ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд» від 29.09.2009 року.

Із позивачем, як із суміжним власником, питання погодження меж суміжної земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_3 у 2014 році, не вирішувалося ані ОСОБА_2 сільською радою, ані третьою особою ОСОБА_3

Тому, з врахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 грудня 2014 року за № 9, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1000 га у селі Гатне по вулиці Лісовій, ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:002:5033, та на підставі якого 22 грудня 2014 року Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області видано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку. Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада направила до суду письмові заперечення в яких просила у вимогах позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області та Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення осіб що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній докази приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2003 р. № 1757 є власником земельної ділянкирозташованої по вулиці Лісова, 22-Б у селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:002:0003. Згідно опису меж даної земельної ділянки, вона знаходиться в наступних координатах від А до Б землі загального користування (прохід); від Б до В землі сільради (яр); від В до Г землі загального користування (проїзд); від Г до А межі земельної ділянки гр. ОСОБА_4

Рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 12 грудня 2014 року № 9 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої в с. Гатне, по вул. Лісовій (кадастровий номер 3222481601:01:002:5033) у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства. Передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1000 га (рілля) для ведення особистого селянського господарства в с. Гатне по вул. Лісовій.

На підставі даного рішення ОСОБА_2 сільської ради 22 грудня 2014 року Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області видано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки що належить на праві власності ОСОБА_3, розташованої в с. Гатне, по вул. Лісовій (кадастровий номер 3222481601:01:002:5033), а саме опису меж, вбачається що дана земельна ділянка межує від А до Б із земельною ОСОБА_1, від Б до В із землями запасу ОСОБА_2 сільської ради, від В до А із землями загального користування (вул. Лісова).

Як вбачається із плану меж державного акта на право власності земельної ділянки ОСОБА_1, межа від точки В до точки Г позначена як землі загального користування (проїзд). Саме у цій частині належної позивачу земельної ділянки межує передана за оскаржуваним рішенням відповідача від 12.12.2014 року у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка, що відповідно підтверджується проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по вул. Лісова, в с. Гатне.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року, у справі № 2-а-538/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, та зобовязання вчинити певні дії, було зобовязано ОСОБА_2 сільську раду Києво-Святошинського району Київської області утриматись від прийняття будь-яких рішень щодо погодження проектів землеустрою щодо відведення у власність чи користування суміжної із належною ОСОБА_1 земельною ділянкою: до вирішення питання щодо внесення до земельно-облікової та містобудівної документації с. Гатне змін в частині проїзду до належної ОСОБА_1 земельної ділянки у відповідності до плану меж земельної ділянки; за відсутності у проекті землеустрою щодо відведення у власність суміжної з належною ОСОБА_1 території акта погодження меж земельної ділянки із ОСОБА_1, як суміжним власником земельної ділянки. Дана постанова набрала законної сили.

Акт встановлення та погодження на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків землевласнику гр. ОСОБА_3, що міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по вул. Лісова, в с. Гатне, не містить даних про погодження меж приватизованої ОСОБА_3 земельної ділянки із власником суміжної земельної ділянки яким є ОСОБА_1

Так, відповідно до ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 154 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування не мають права встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

У відповідності до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 5 ст. 158 Земельного кодексу України визначено, що у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 72 КАС України визначає що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідачем не було спростовано доводи позовної заяви.

Відповідачем було порушено приписи судового рішення що набрало законної сили, при прийнятті оспорюваного рішення сільської ради від 12 грудня 2014 року.

Зазначене свідчить про порушення ОСОБА_2 сільською радою припису ч.5 ст.124 Конституції України відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належить, зокрема, витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз.

Частиною третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд, приходить до висновку що з відповідного місцевого бюджету підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати які складаються із судового збору в розмірі 73,08 грн.

В решті вимог позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат повязаних з наданням правової допомоги суд відмовляє виходячи з наступного.

Стаття 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Так, згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З огляду на зазначене, підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів щодо взаємозв'язку між сплаченими позивачем адвокату коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо з підготовкою процесуальних документів та супроводження даної судової справи.

Позивачем не надано доказів того, що особа якій які вона сплачувала кошти дійсно є адвокатом, повноваження якого відповідно підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та/або посвідчення адвоката України.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст.ст. 81, 83, 116, 118, 152, 154, 158 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 71, 72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 грудня 2014 року за № 9, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1000 га у селі Гатне по вулиці Лісовій, ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:002:5033, та на підставі якого 22 грудня 2014 року Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області видано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку.

Стягнути з місцевого бюджету ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Ідентифікаційний код: 04358508) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні та вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з моменту оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.