Рішення № 54888330, 29.12.2015, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/10978/15-ц

2/310/6145/15

РІШЕННЯ

Іменем України

29 грудня 2015 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Парій О.В.

при секретарі Мирошниченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 16 лютого 2007 року наказом № 117-Д його призначено на посаду директора ТОВ «Цезар». Даний наказ прийнято на підставі протоколу зборів учасників ТОВ «Цезар» від 16 лютого 2007 року. В подальшому, згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Цезар» від 17 липня 2007 року змінено назву товариства на ТОВ «Готель Одеса». Під час перебування у відпустці позивачу стало відомо про те, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Готель Одеса», оформленим протоколом № 26/10 від 26 жовтня 2015 року, його звільнено із займаної посади директора ТОВ «Готель Одеса» з 27 жовтня 2015 року. Як йому було повідомлено, окремий наказ про його звільнення не приймався. Трудову книжку йому не вручено. Вказує, що в протоколі не зазначено, з яких підстав, передбачених КЗпП України, проведено його звільнення. Вважає, що звільнення проведено за п. 5) ч. 1 ст. 41 КЗпП України припинення повноважень посадової особи за ініціативою власника, оскільки він протягом восьми років сумлінно виконував свої обовязки, із заявою про звільнення до загальних зборів не звертався, відсутні інші, передбачені ст. 36 КЗпП України підстави для звільнення. Позивач вважає звільнення незаконним та зазначає, що внаслідок призначення його на посаду директора ТОВ «Готель Одеса» виникли трудові відносини. Частиною 3 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, не допускається. Просить: - визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Готель Одеса» про звільнення його з посади директора ТОВ «Готель Одеса» з 27 жовтня 2015 року, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Готель Одеса» №26/10 від 26 жовтня 2015 року; - поновити його на посаді директора ТОВ «Готель Одеса» з дати звільнення з 27 жовтня 2015 року.

В судове засідання позивач не зявився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності та надав згоду на вирішення справи заочно в разі неявки в судове засідання відповідача. Представник позивача за дорученням ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та надав згоду на вирішення справи заочно в разі неявки відповідача. До заяви додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації ТОВ «Готель Одеса».

Відповідач в судове засідання представника не направив двічі. За адресою місцезнаходження відповідача направлено копію позовної заяви з додатками та повістки-виклики. Заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Справу вирішено за відсутності відповідача за згоди позивача заочно.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства,установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 36 КЗпП України визначено підстави припинення трудового договору, зокрема, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41).

Статтею 40 КЗпП України визначено випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно п. 5) ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Статтею 89 Господарського кодексу України визначено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках учасники товариства. Посадовими особами господарського товариства є фізичні особи голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого орган передбачено установчими документами товариства.

Згідно правових позицій, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року № 6 правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Судом встановлено, що рішенням зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Цезар» від 16 лютого 2007 року, ОСОБА_1 призначено на посаду директора Товариства з 16 лютого 2007 року. Наказом № 117-Д від 16 лютого 2007 року на підставі вказаного рішення та заяви ОСОБА_1 призначено на посаду директора з 16 лютого 2007 року.

Рішенням зборів Учасників ТОВ «Цезар» від 17 липня 2007 року змінено найменування Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цезар» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса».

Згідно наказу № 1-в від 19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 відбув у щорічну основну відпустку тривалістю 72 календарних дні з 23 жовтня 2015 року по 03 січня 2016 року включно за відпрацьований робочий рік з 16 лютого 2012 року по 16 лютого 2015 року.

Відповідно до рішення загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса», оформленого протоколом № 26/10 від 26 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» з 27 жовтня 2015 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що звільнення позивача проведено у період перебування ОСОБА_1 у відпустці, що є порушенням норм діючого законодавства, зокрема вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Виходячи з цього, рішення про звільнення є незаконним та підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 належить поновити на займаній посаді з дня його звільнення.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2015 року по 29 грудня 2015 року. Враховуючи той факт, що суду не надано довідку про розмір заробітної плати, яку позивач отримував за останні два місяці перед звільненням, суд виходить із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати 1378 грн.. Виходячи з цього, середній розмір заробітної плати в день становить 65,52 грн. ( 1378грн. х 2міс. : 42р.дн. = 65,52 грн./р.дн.). Таким чином, за період з 27 жовтня 2015 року по 29 грудня 2015 року за 46 робочих днів з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 3013,92 грн. (65,52 грн. х 46 р.дн. = 3013,92).

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 копію наказу про звільнення та трудову книжку не отримував, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущений. Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту.

Судовий збір, від сплати якого позивач звільнений при зверненні з даним позовом до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись, ст.ст. 3-6, 11, 57-62, 64, 88, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 21, 36, 40, 41, 233, 235 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення та поновлення на роботі, - задовольнити.

Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса», оформлене протоколом № 26/10 від 26 жовтня 2015 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» з 27 жовтня 2015 року, - визнати незаконним та скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» з 27 жовтня 2015 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2015 року по 29 грудня 2015 за 46 робочих днів в розмірі 3013 гривень 92 копійки, вирахувавши з цієї суми податки та обовязкові платежі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» на користь держави судовий збір в розмірі 487 гривень 20 копійок.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення на роботі та в частині виплати середнього заробітку за один місяць в сумі 1376 гривень 00 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В.Парій