Рішення № 54886410, 11.01.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2016 р. Справа № 909/1316/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретар судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартфілм групп", вул. Cуворова, буд. 35, оф. 16, м. Дніпропетровськ, 49089

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані", вул. Б.Хмельницького, 68, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 248415,83 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 1 від 04.01.16,

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 01.12.15,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповдальністю "Смартфілм групп" звернулося в господарський суд Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" про стягнення заборгованості в сумі 248415,83 грн., в тому числі 213588,42 грн. основного боргу, 31668,79 грн. пені, 1235,02 грн. інфляційних та 1923,6 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.15 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 22.12.15. Ухвалою суду від 22.12.15 розгляд справи відкладено на 11.06.16.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач позов визнав повністю в частині стягнення 213588,42 грн. основного боргу та 31668,79 грн. пені, а також частково інфляційні та 3%, а саме 1892,03 грн. - 3% річних та 502,18 грн. інфляційних, про що подав контрольний розрахунок.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

03.06.15 між сторонами по справі укладено договір поставки №0306/15/01 від 03.06.15 та протокол розбіжностей від 03.06.15, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідач) товар за номенклатурою, кількістю та цінами, що зазначені у видаткових накладних, які є невід"ємною частиною даного договору (п.1.1. договору). Відповідач зобов"язується прийняти та провести сплату за товар на умовах, передбачених даним договором (п.1.2. договору).

Відповідно до п.4.2. договору відповідач зобов"язаний провести розрахунок за товар в безготівковій формі згідно виставленого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% сплати на поточний рахунок позивача протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 218588,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №Ф190606 від 19.06.15, №Ф250614 від 19.06.15, №Ф220707 від 22.07.15, №Ф230709 від 23.07.15, №Ф220704 від 24.07.15 та довіреностями на отримання товару №639 від 19.06.15, №673 від 06.07.15, №716 від 22.07.15, №718 від 23.07.15, №714 від 22.07.15.

Однак, взятих на себе зобов'язань за договором відповідач належним чином не виконав, вартість отриманого товару оплатив частково в сумі 5000 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 213588,42 грн., яка визнана відповідачем.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що відповідач зобов"язаний провести розрахунок за товар в безготівковій формі згідно виставленого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% сплати на поточний рахунок позивача протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Позивач, з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу претензію №1-2910 від 29.10.15 з вимогою погасити заборгованість в сумі 213588,42 грн., яка вручена відповідачу 03.11.15 (претензія та доказ її вручення містяться в матеріалах справи), однак останній залишив її без відповіді та задоволнення.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 213588,42 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення 31668,79 грн. пені, 1235,02 грн. інфляційних та 1923,6 грн. - 3% річних, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правильність нарахування інфляційних та 3% річних судом перевірено.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що за порушення строку оплати, передбаченого п.4.2. договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом перевірено правильність нарахування пені, інфляційних, 3% річних з врахуванням проплати відповідачем 5000 грн. та встановлено, що вони є арифметично вірними.

Таким чином, до стягнення підлягають 213588,42 грн. основного боргу, 31668,79 грн. пені, 1235,02 грн. інфляційних та 1923,6 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 3726,24 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 218, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфілм групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" про стягнення 248415,83 грн. заборгованості - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" (вул. Б.Хмельницького, 68, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 37690038) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартфілм групп" (вул. Cуворова, буд. 35, оф. 16, м. Дніпропетровськ, 49089, код 38431556) - 213588 (двісті тринадцять тисяч п"ятсот вісімдесят вісім) грн. 42 коп. основного боргу, 31668 (тридцять одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 79 коп. пені, 1235 (одну тисячу двісті тридцять п"ять) грн. 02 коп. інфляційних, 1923 (одну тисячу дев"ятсот двадцять три ) грн. 60 коп. - 3% річних та 3726 (три тисячі сімсот двадцять шість) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 12.01.16

Суддя Г.З. Цюх