Ухвала суду № 54886404, 04.01.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 151/293/15-к

Провадження №11-кп/772/46/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі

головуючого-судді: Федчука В.В.

суддів: Сілакова С.М., Мішеніної С.В.

зі секретарем: Міхневіч І.А.

розглянув « 04» січня 2016 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014020000000324 від 25.11.2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_2,

народження 1983 року, 08 місяця, 02 дня

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

області українця, громадянина

України, неодруженого, непрацюючого

раніше судимого:

-26.12.2011 року Чечельницьким районним

судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК

України на 3 місяці арешту;

-03.02.2006 року Маліновським районним

судом м. Одеси за ст.. ст.. 187 ч.1, 75,76

КК України до 4 років позбавлення волі

з іспитовим строком 2 роки;

-07.08.2006 року Суворовським районним судом

м. Одеси за ст. ст.186 ч.2 , 71 до 4 років 6 місяців

позбавлення волі;

-30.08.2013 року Чечельницьким районним судом

за ч.ч.2.3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника-адвоката: ОСОБА_3

потерпілої: ОСОБА_4

за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від «05» жовтня 2015 року, -

В с т а н о в и в :

Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 06 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України і йому призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.08.2013 року та остаточну міру покарання призначено ОСОБА_2 у виді 17 років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судових молекулярно генетичних експертиз та товарознавчої експертизи 21451 грн. 20 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, 24.11.2014 року, приблизно о 19 годині ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, рухаючись по вулиці Гоголя смт. Чечельник Вінницької області, зустрів раніше знайому йому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та розпочав із нею розмову. Під час розмови вони вдвох пройшли по вул. Гоголя, та повернули на ґрунтову дорогу, що веде до вул. ОСОБА_7, де дійшли до перехрестя ґрунтової дороги та вул. ОСОБА_7. У вказаному місці в ОСОБА_6 задзвонив мобільний телефон. З даного приводу між ними розпочалася суперечка, під час якої у ОСОБА_2 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_6 з метою заволодіння її особистим майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство з корисливих мотивів, тобто, протиправне спричинення смерті іншій людині з метою заволодіння її майном, ОСОБА_2, діючи умисно, зірвав із куртки ОСОБА_6 пасок з синтетичної тканини чорного кольору і, утримуючи його в руках, накинув на шию потерпілої, усвідомлюючи, що внаслідок його умисних дій може настати смерть потерпілої та бажаючи цього. В подальшому ОСОБА_2 з прикладанням значної сили шляхом здавлення шиї ОСОБА_6 як руками (пальцями рук), так і паском утримував до того часу, поки потерпіла не перестала подавати ознаки життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №123 від 25.11.2014 у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: - горизонтально розташованої в середньому відділі передньо-бокових поверхонь шиї незамкнутої странгуляційної борозни довжиною 11,5 см, шириною від 0,7 до 1,2 см та відносною рівномірною глибиною до 0,1 см з гістологічно виявленими ознаками при життєвості; - другої, дещо менше вираженої, косовосходячої у напрямку зліва направо знизу вверх, незамкнутої странгуляційної борозни довжиною 16 см, шириною до 0,7 см та глибиною до 0,1 см, яка розташована вище попередньої, на рівні верхнього краю щитоподібного хряща, з гістологічно виявленими ознаками тиснення, але будь-яких ознак при життєвості; - двох неправильної округлої форми, ізольованих одна від одної та розташованих одна під одною саднин, які локалізуються на тлі вищевказаних странгуляційних борозн. Обидві саднини мають макро- та мікроскопічні виражені ознаки при життєвості; - смуго подібної ділянки садіння у правого кінця вище розташованої странгуляційної борозни, яка ознак при життєвості не містить.

Таким чином смерть ОСОБА_6 настала внаслідок механічної асфіксії, яка розвинулась від здавлення шиї руками (рукою, пальцями рук), так і відкритою, з м'якого матеріалу, петлею, зокрема: здавлення шиї відкритою петлею з м'якого (напівм'якого) матеріалу підтверджується наявністю нижче розташованої, горизонтально ідучою странгуляційною борозною, яка локалізується на рівні середньо-нижньої частини щитоподібного хряща і має гістологічно підтверджені ознаки при життєвості. Водночас, дія на передньо-ліву поверхню шиї пальців рук підтверджується наявністю двох окремих ізольованих одна від одної саднин, неправильної округлої форми з гістологічно підтвердженими ознаками при життєвості, а також локально розташованого навколо лівого рога підязикової кістки вогнища крововиливу, який, одночасно. Є макроскопічною ознакою при життєвості. При цьому, здавлення шиї, як руками, так і петлею відбулося в дуже короткий проміжок часу. Таким чином, смерть ОСОБА_6 стоїть в прямому причинному звязку із давленням її шиї.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_6 померла, ОСОБА_2 з метою приховання вчиненого ним злочину, на руках переніс труп ОСОБА_6 на відстань 45 м на узбіччя ґрунтової дороги, де залишив у сухій траві під деревом. При цьому зімітував її самогубство, а саме обмотав навколо шиї вищевказаний пасок, який прив'язав до дерева.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 заволодів належним ОСОБА_6 особистим майном: жіночою сумкою із шкірозамінника, вартість якої становить 126 грн., в якій знаходились особисті речі потерпілої: гроші в сумі 750 грн., мобільний телефон «Сони Еріксон» вартістю 1449,80 грн. з стартовим пакетом «Київстар» вартістю 15 грн., зарядний пристрій чорного кольору вартістю 70 грн., мобільна гарнітура (навушники) вартістю 90 грн., лак манікюрний в скляній пляшці ємкістю 6 мл «NAIL POLISH» вартістю 20 грн., туш для вій «Express Parisa» вартістю 35 грн., матерчата резинка для волосся синього кольору вартістю 8 грн., упаковка жіночих прокладок «Diskreet» (20 шт.) вартістю 14,50 грн., упаковка чаю «Домашний чай, лимонний» (20 пакетиків) вартістю 15 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Всього ОСОБА_2 заволодів майном належним ОСОБА_6 на загальну суму 2593,30 гривень.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі не оспорюючи правильність кваліфікації злочину та доведеність вини засудженого, ставить питання про скасування вироку Бершадського районного суду Вінницької області від 05.10.2015 року, через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок мякості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за п.6 ч.2 ст. 115 КК України у виді 15 років позбавлення волі.

На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.08.2013 року у виді 5 років позбавлення волі та призначити остаточну міру покарання у виді 20 років позбавлення волі.

Вимоги мотивувала тим, що колегія суддів при призначенні міри покарання ОСОБА_2 не взяла до уваги тяжкість вчиненого ним злочину, злочин скоєно останнім в період іспитового строку та в стані алкогольного спяніння, крім того намагався ввести в оману органи слідства.

Захисник адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі, просить вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 05.10.2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати, у звязку з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та закрити кримінальне провадженні відносно ОСОБА_2

Захист свої вимоги мотивував тим, що стороною обвинувачення та рішенням суду жодним чином не доведено кваліфікацію вчиненого діяння за п.6 ч.2 ст. 115 КК України. Спільність умислу на заподіяння смерті в діях обвинуваченого є припущенням з боку сторони обвинувачення. Вказує на те, що ні один доказ під час судового слідства належним чином не був досліджений та йому не була надана відповідна оцінка.

Висновки суду щодо мети злочину- вбивства не підтверджені жодними доказами по справі. Вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не зазначив взагалі результати висновку генетично молекулярної експертизи №487 від 05.01.2015 року, де вказується , що змиви з шиї потерпілої ОСОБА_6 є змішаними, належить більше ніж одній особі та містить генетичні зразки ОСОБА_6 та невстановленої особи чоловічої статі і не містить генетичних ознак зразка крові ОСОБА_2, тобто на його думку дана обставина не була досліджена ні органами досудового ні судового слідства. Також захист звернув увагу на те, що жодна особа, яка була допитана під час судового слідства не надала прямих показів щодо причетності ОСОБА_2 до інкримінованого йому злочину, в судовому засіданні не були оглянуті всі речові докази по справі. Крім того, ОСОБА_2 пояснював, що під час досудового слідства відносно нього вчинялись протиправні дії з боку працівників Бершадського РВ УМВС України у Вінницькій області, аби він зізнався у злочині.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, наполягали на задоволенні апеляційної скарги та обвинувачений ОСОБА_2 заперечив проти своєї вини в інкримінованому йому злочині, думку потерпілої ОСОБА_4, яка просила задовольнити апеляційну скаргу прокурора, прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає вирок суду першої інстанції незаконним та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційнх скарг, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Висновки суду першої інстанції щодо вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України, в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення вбивства з корисливих мотивів, за зазначених у вироку обставин ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин провадження в їх сукупності.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за п.6 ч.2 ст.115 КК України є правильною.

Посилання в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, що попереднє слідство і судове слідство проведені неповно, не обєктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально процесуального законодавства, доказах є безпідставними.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даній справі дотримано вимог кримінально процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі обєктивної істини.

Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи адвоката, аналогічні тим, які викладені в апеляційній скарзі про те, що обвинувачений не вчиняв злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винуватість ОСОБА_2 в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення вбивства з корисливих мотивів, суд обґрунтовано послався на покази потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що її донька, ОСОБА_6 працювала в магазині до 19:00. 24.11.2014 року ОСОБА_6 зателефонувала їй та повідомила, що отримала заробітну плату в розмірі 750 грн. О 19:27 вона зателефонувала доньці, яка повідомила, що скоро буде вдома. Через кілька хвилин вона знову зателефонувала, але телефон доньки був по за зоною досяжності. До ОСОБА_4 зателефонувала її сестра, ОСОБА_8, та попросила винести компакт-диски, і сказала що вийде назустріч. ОСОБА_4 попросила сестру подзвонити її донці, телефон якої був по за зоною досяжності. Сестра повідомила, що бачила на дорозі шапку, схожу на таку, яка була у ОСОБА_6 Після цього вони почали шукати останню та викликали працівників міліції. О 22 год працівниками міліції було виявлено труп її доньки, підвязаний ремінем від куртки до дерева.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 24.11.2014 року він заступив на добове чергування в слідчу оперативну групу Вінницької області. О 23 год. оперативний черговий повідомив, що в смт. Чечельник скоєно вбивство і виявлено труп особи та дав вказівку виїхати на місце події разом із службовою собакою. Прибувши на місце, він отримав наказ від заступника начальника міліції застосувати службову собаку на пошук сліду. Службовий собака взяв слід біля трупу та повів по ґрунтовій дорозі в напрямку смт. Чечельник, провів близько 500 м та повернув праворуч, провів близько 600 м. Справа знаходилася закинута нежитлова будівля. Собака обвів кругом даної будівлі та вивів на зораний город, де були виявлені сліди, аналогічні до фрагментів слідів біля трупу. Службовий собака повів по даних слідах та довів до господарства по вул. Гоголя, 46. Після цього, склав акт про застосування собаки. Відпрацювавши слід він працював на місці події. Приблизно за 70 метрів, на роздоріжжі, було виявлено сережку, фрагменти слідів та прим'яту траву.

Із показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що 20.11.2014 року близько 19 год. вона з сином збиралися йти до ОСОБА_4, яка їй подзвонила та повідомила, що її донька ОСОБА_6 не повернулася додому, а її телефон по за зоною досяжності. Недалеко від перехрестя вона побачила шапку чорного кольору, яка лежала на землі та зателефонувала до ОСОБА_10 і запитала чи не поверталася ОСОБА_6 в магазин, але та сказала, що не поверталася. Після цього вони з сестрою викликали міліцію та почали шукати ОСОБА_6, тіло якої в подальшому було виявлено підв'язаним до дерева.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 24.11.2014 року ввечері до нього прийшов ОСОБА_2, з яким вони розпивали спиртні напої. Близько 20 год 30 хв. останній брав у нього телефон щоб подзвонити до сестри та якоїсь дівчини. Потім він подзвонив таксисту та замовив у нього дві пляшки пива, дві пачки сигарет та пляшку горілки. Він передав ОСОБА_2 близько 150 грн. щоб той розрахувався з таксистом, після чого вони продовжили розпивати спиртні напої. 25.11.2014 року близько 03 год. до його будинку прийшли працівники міліції, де з його дозволу провели огляд домогосподарства, при цьому вилучили в ОСОБА_2 грошові кошти та забрали останнього до райвідділу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що працює таксистом. 24.11.2014 року вночі до нього під'їхав працівник ДАІ та запропонував бути присутнім в якості понятого при проведенні слідчої дії ( огляді домогосподарства). Приблизно о 3 год. ночі він під'їхав до будинку в по вул. Гоголя, в середині якого на підлозі в наручниках знаходився ОСОБА_2, який перебував в нетверезому стані та поводив себе агресивно. Працівник міліції вилучив з кишень штанів ОСОБА_2 грошові кошти (купюри переважно номіналом по 50 грн), переписав серійні номери купюр та надав ОСОБА_12 протокол для підпису. ОСОБА_2 говорив, що це не його кошти та звідки вони не знає.

Дані покази в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_13

Крім показань потерпілого, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження, а саме:

- актом про застосування службового собаки від 25.11.2014 року, відповідно до якого службовий собака по кличці "Вольф" з місця пригоди привела до домогосподарства, розташованого по вул. Гоголя, 46 в смт. Чечельник, яке, як встановлено в судовому засіданні, належить ОСОБА_14, батьку ОСОБА_2

- протоколом огляду місця події від 25.11.2014, під час якого оглянуто територію, що розташована поряд ґрунтової дороги, яка відділяє смт. Чечельник від присадибних ділянок де виявлено труп ОСОБА_6;

- протоколом огляду місця події від 25.11.2014, під час якого оглянуто територію домоволодіння по вулиці Біднюка, 6, смт. Чечельник. Під час огляду виявлено та вилучено жіночу сумочку із особистими речами ОСОБА_6;

- протоколом огляду трупа ОСОБА_6 від 25.11.2014, під час якого на трупі виявлено тілесні ушкодження з ознаками насильницької смерті ;

- допитом обвинуваченого ОСОБА_2 від 25.11.2014, зафіксованого на DVD-диски, на яких останній в присутності захисника ОСОБА_15 без будь-якого психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції повідомив, що він 24.11.2014 року, приблизно о 20 годині перебуваючи в смт. Чечельник Вінницької області здійснив умисне вбивство ОСОБА_6 та розповів про обставини скоєння ним даного кримінального правопорушення;

- слідчим експериментом від 26.11.2014 року, зафіксованим на DVD- -дисками, під час якого ОСОБА_2 без будь-якого психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції в присутності захисника ОСОБА_15 розповів про обставини вчиненого ним злочину та показав це на місці події;

- висновком судово-медичної експертизи №123 від 02.01.2015, відповідно до якого смерть потерпілої ОСОБА_16 настала внаслідок механічної асфіксії, яка розвинулась від здавлення шиї руками (рукою, пальцями рук), так і відкритою, з м'якого матеріалу, петлею;

- висновком судово-молекулярної експертизи №487 від 05.01.2015 року, відповідно якого генетичні ознаки клітин на зрізах нігтьових пластин з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_2, є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки зразків крові потерпілої ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_2 Генетичні ознаки клітин у змивах з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_2 є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки зразків крові потерпілої ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_2;

- висновком судово-молекулярної експертизи №488 від 05.01.2015 року, відповідно якого генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин на поверхні паска, який належав ОСОБА_6 є змішаними, належать більше ніж одній особі та містять генетичні ознаки зразків крові потерпілої ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_2;

- висновком судово-молекулярної експертизи №494 від 05.01.2015 року, відповідно до якого генетичні ознаки клітин на жіночій сумочці належній потерпілій ОСОБА_6 є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків крові потерпілої ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_2;

- протоколом огляду місця події від 25.11.2014, під час якого в ОСОБА_2 виявлено і вилучено грошові кошти в сумі 420 грн.;

Показання ОСОБА_2 щодо наявності в нього особистих грошових коштів близько 700-900 грн. на час приїзду в смт. Чечельник спростовуються показаннями свідка ОСОБА_17, яка повідомила, що зі слів її сина, в якого ОСОБА_2 проживав в м. Одеса, в останнього відсутні будь-які грошові кошти. Крім того, повідомила суду, що син, знаючи про матеріальне становище ОСОБА_2 заховав в дорожній сумці 180 грн. для придбання квитка на зворотню дорогу ОСОБА_2 Крім того, свідок ОСОБА_12 повідомив, що під час вилучення грошових коштів у ОСОБА_2 25.11.2014 року, останній заявляв, що це не його гроші та звідки вони взялися йому невідомо. Вилучені грошові кошти в сумі 420 грн за своїм номіналом (1 - номіналом 100 грн , 6- номіналом 50 грн., 1- номіналом 20 грн) співпадають з вказаними свідком ОСОБА_10 номіналами грошових купюр ( 4- номіналом 100 грн, 7- номіналом 50 грн), які остання видала ОСОБА_6 в рахунок заробітної плати ввечері 24.11.2014 року.

Доводи адвоката про те, що ні один доказ під час судового слідства належним чином не був досліджений та йому не була надана відповідна оцінка та суд першої інстанції не взяв до уваги та не зазначив взагалі результати висновку генетично молекулярної експертизи №487 від 05.01.2015 року, де вказується , що змиви з шиї потерпілої ОСОБА_6 є змішаним, є безпідставними, так як вбачається з вироку суду першої інстанції дана експертиза була взята судом до уваги.

Крім того, відповідно до висновків судово молекулярних експертиз №№487, 488, 494, у ОСОБА_2 на змивах рук та зрізах нігтьових пластин правої та лівої рук ОСОБА_2 містяться генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_6 На поверхні паска, який належав ОСОБА_6 виявлено генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_2 На жіночій сумочці, що належала ОСОБА_6 містяться генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_2

Таким чином, у справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають ОСОБА_2 в тому, що він вчинив умисне протиправне заподіяння смерті , тобто вбивство з корисливих мотивів.

Аналізуючи показання обвинуваченого дані ним в суді першої інстанції та доводами, викладеними в апеляції, в сукупності з фактичними обставинами кримінального провадження, суд їх до уваги не приймає, розцінюючи як намір обвинуваченого ОСОБА_2 ухилитися від відповідальності, а тому вважає неправдивими.

Суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно, розглянув усі докази з позиції достовірності та допустимості і оцінив їх в сукупності, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_2В п.6 ч.2 ст. 115 КК України та призначив покарання у виді 15 років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.50і ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, суд повинен врахувати сукупність тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Суд першої інстанції додержався у даному кримінальному провадженні вищевказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання , суд на виконання вимог ст.50і ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.03 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд належно врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, яке згідно вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особу ОСОБА_2, зокрема те, що він злочин скоїв з хуліганських мотивів, вчинив злочин в період іспитового строку, позбавив людину самої найголовнішої цінності - життя, обставини обтяжуючі покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Призначене обвинуваченим покарання є справедливим та обґрунтованим, яке грунтується на вимогах закону, а призначене у повній відповідності з вимогамист. 65 КК Українита є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому вимоги, викладені в апеляційній скарзі прокурора щодо невідповідності призначеного покарання судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_2 тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок мякості є безпідставними.

Твердження адвоката ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що до допит обвинуваченого ОСОБА_2 проводився з грубим порушення права на захист, так як захисник, який був призначений органами досудового слідства з центру вторинної допомоги змусив ОСОБА_2 дати покази, які в подальшому лягли в основу обвинувачення, не знайшли свого підтвердження, так як детально перевірялись в суді першої інстанції, а тому суд вважає їх неправдивими і розцінює як намагання ОСОБА_2 уникнути відповідальності.

Крім того, щодо посилань в апеляційній скарзі адвоката про здійснення тиску на ОСОБА_2 з боку працівників Бершадського РВ УМВС України у Вінницькій області, то вони не беруться до уваги апеляційним судом, так як вбачається з матеріалів кримінального провадження ніяких звернень від обвинуваченого ОСОБА_2 на неправомірні дії з боку працівників міліції не надходило.

Допущених в ході судового розгляду даного кримінального провадження порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність ухваленого судового рішення апеляційний суд не убачає.

За таких обставин ухвалений судом першої інстанції щодо ОСОБА_2 вирок є законним і обгрунтованим, а тому зміні чи скасуванню за поданими захисником апеляційної скарги не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.405, 407, 418, 419 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 05.10.2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим з моменту отримання копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20

Згідно з оригіналом: