Рішення № 54886107, 04.01.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/166/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2016 Справа № 908/5397/15

за позовом: Державного територіально-галузевого обєднання ОСОБА_1 залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРОМЕТ1 (69071, м.Запоріжжя, вул. Чарівна, 50)

про стягнення 144203,52 грн.;

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1423-НЮ від 16.06.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 04.01.2016 р.;

До господарського суду Запорізької області звернулося Державне територіально-галузеве обєднання ОСОБА_1 залізниця з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРОМЕТ1 про стягнення 144203,52 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на ст. ст. 16, 525, 526, 901, 908 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 307 Господарського кодексу України, ст. 119 Статуту залізниць України та умови укладеного договору. Вказує, що в квітні, травні 2015 року на станціях ОСОБА_1, Нігін, Дунаївці, Ярмолинці з причин неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станціях призначення, затримано групу вагонів останнього. Час затримки вагонів на коліях станцій зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких позивачем нарахована плата за користування вагонами по відомостям форми ГУ-46 за квітень, травень 2015 року на загальну суму в розмірі 144203,52 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5397/15, присвоєно справі номер провадження № 30/166/15, розгляд якої призначено на 23.11.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою від 23.11.2015 р. розгляд справи відкладено у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів до 11.12.2015 р. За клопотанням відповідача, в порядку ст. 38 ГПК України, зобовязано позивача надати накази залізниці про затримку вагонів, накази залізниці про відновлення руху, всі наявні у позивача докази неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

На підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на 15 днів за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено до 04.01.2016 р.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві. В обґрунтування відзиву посилається на п. 8, 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, ч.1, 4 ст. 129 Статуту, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуально кодексу. Зазначає, що позивачем був порушений порядок оформлення документів при затримці вагонів з вини вантажовласника, а саме відсутні накази залізниці, що підтверджують факт затримки вагонів та накази про відновлення руху. Вважає, що вантажовласник взагалі не був проінформований про затримку вагонів залізницею, оскільки всі повідомлення про затримку вагонів зроблені на адресу директора ОСОБА_4, однак ОСОБА_4 з 03.04.2015 р. звільнений з посади директора і на товаристві не працював. При цьому зазначає, що 04.04.2015 р. на посаду директора ТОВ ФЕРРОМЕТ1 призначено ОСОБА_5 Крім того, за доводами відповідача, залізницею не надано жодних доказів неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, вважає вказані посилання позивача лише припущеннями.

В судовому засіданні 04.01.2016 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

21.01.2015 р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "ОСОБА_1 залізниця" (Залізницею, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕРРОМЕТ1" (Вантажовласником, відповідачем у справі) укладений договір № 2127 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" (надалі Договір), предметом якого відповідно до п.1.1 договору, є надання залізницею вантажовласнику послуг, повязаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за надані послуги.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору визначено, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці на відповідний рахунок. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Послуги вантажовласнику за договором надаються за наявності попередньої оплати на його особовому рахунку. Сума попередньої оплати на особовому рахунку вантажовласника визначається із розрахунку середньодобового обсягу перевезень за відпрацьовані дні попереднього або поточного місяця. Сторони погодили розмір попередньої оплати у сумі середньодобового обсягу перевезень за пять діб. Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін., оформлених паперовому або електронному вигляді.

Відповідно до п. 8.5 Договору вирішення всіх питань, повязаних з електронним документообігом, здійснюють: від Залізниці начальник станції, від Вантажовласника директор ОСОБА_6.

Як вказує позивач, у квітні 2015 року до станції ОСОБА_1 залізниці для Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРРОМЕТ1" надходили вагони, які за відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції, перенаправлені у квітні, травні 2015 року до станцій Нігин, Ярмолинці, Дунаївці, які затримувалися на станціях призначення з причин не звільнення вантажного фронту та не розкредитування документів вантажовласником.

Загальний час затримки вагонів на коліях станцій було зафіксовано актами затримки форми ГУ-23а №21 від 12.04.2015 р., №22 від 13.04.2015 р., №46 від 15.04.2015р., № 49 від 13.04.2015 р., №55 від 15.04.2015 р., №52 від 20.04.2015 р., №28 від 24.04.2015 р., №27 від 25.04.2015 р., №25 від 22.04.2015 р., №27 від 28.04.2015 р., актами загальної форми ГУ-23 №№ 884, 892, 895, 897, 902, 903, 995, 998, 1004, 1022, 1023, 1034, 1035, 1036, 1039, на підставі яких позивачем була нарахована плата за користування вагонами по відомостям №17040034, №17040035, № 22040047, № 28040058, №28040062, №29040063, № 29040066, №29040067, №12050072 форми ГУ-46, на загальну суму 144203,52 грн.

Оскільки вказані вище відомості плати за користування вагонами були підписані представниками відповідача із зауваженнями «з нарахуванням не згодні», позивач вимагає стягнути з відповідача зазначену плату за користування вагонами у судовому порядку.

В обґрунтування заявленої до стягнення суми позивачем в якості прикладу нарахування наведено оформлення відомості плат за користування вагонами №17040034:

За неможливості прийняття вагонів, які прийшли на адресу вантажовласника ТОВ «Ферромет1» та відсутності технічної можливості накопичення вагонів по станції призначення Нігин, 12.04.2015р. о 19 год. 00 хв. по станції ОСОБА_1 було затримано 21 порожній вагон згідно наказу № 564, відповідно складено акт ГУ-23 а № 21 (на початок затримки).

13.04.2015р. о 23 год. ЗО хв. дано наказ № 568 на відновлення руху на 21 вагон відповідно складено акт ГУ-23 а № 22 (на кінець затримки).

14.04.2015р. об 11 год. 15 хв. на станцію Нігин прибули під навантаження для ТОВ «Ферромет1» 21 вагон.

14.04.2015р. в 12 год. 15 хв. одержувачем було розкредитовано 21 вагон, в зв'язку із зайнятістю під'їзної колії ДП «Нігинський кар'єр» о 12 год. 15 хв. вагони поставлено на акт затримки форми ГУ-23 № 884 (початок затримки).

15.04.2015р. о 3 год. 10 хв. частково звільнено під'їзну колію ДП «Нігинський кар'єр» та о 3 год. 20 хв. 15.04.2015р. складено акт на кінець затримки 6 вагонів форми ГУ - 23 № 892 (кінець затримки)

Згідно пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 №272 від 15.04.2.915 залізницею о 3 год. 20 хв. на під'їзну колію ДП «Нігинський кар'єр» було подано 6 вагонів.

Відповідно актів на кінець затримки ГУ-23а № 22 і ГУ-23 № 892, простій 6 вагонів, по кожному окремо, склав 43 год. 35 хв.

Плата за користування по кожному з 6 вагонів та вагону за № 56864051, якій увійшов у відомість ГУ-46 №17040034 складає 190 грн. 40 коп.( без ПДВ).

15.04.2015р о 12 год. 00 хв. частково звільнено під'їзну колію ДП «Нігинський кар'єр» після чого о 12 год. 10 хв. складено акт на кінець затримки 1 вагону за № 56162118, ГУ-23 № 895, після чого даний вагон згідно пам'ятки форми ГУ-45 № 274 від 15.04.2015 о 12 год. 10 хв. було подано на під'їзну колію ДП «Нігинський кар'єр».

Простій вагону відповідно актів на кінець затримки ГУ-23 а № 22 ГУ-23 № 895 складає 52 год. 25 хв. Плата за користування цим вагоном була нарахована по відомості ГУ-46 № 17040034 та складає 318 грн. 50 коп. (без ПДВ).

15.04.2015р о 15 год. 10 хв. частково звільнено під'їзну колію ДП «Нігинський кар'єр» після чого о 15 год. 20 хв. 15.04.2015р складено акт на кінець затримки 5 вагонів форми ГУ-23 № 897, які згідно пам'ятки форми ГУ-45 № 275 були подані о 15 год. 20 хв. на під'їзну колію ДП «Нігинський кар'єр».

Простій 5 вагонів відповідно актів на кінець затримки форми ГУ-23 а №22 і ГУ-23 № 897 складає 55 год. 35 хв. по кожному вагону. Плата за користування 5 вагонами була нарахована по відомості ГУ-46 № 17040034 та складає: за користування окремо по кожному вагону 382,16 грн. а разом 1913 грн. (без ПДВ).

Всього плата за користування 7 вагонами по відомості плат №17040034 становить 2421,90грн. (без ПДВ).

Як вказує позивач, для прикладу наведено розрахунок по одній відомості плат, решта відомостей розраховується подібно.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРОМЕТ1 плати за затримку вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, в розмірі 144203,52 грн., є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, визначає, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України Про транспорт, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, передбачені Статутом залізниць України (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.99 № 457).

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з ін. видами транспорту.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.

ОСОБА_7, щодо нарахування плати за користування вагонами статтею 119 Статуту залізниць встановлений спеціальний порядок, в тому числі і відносно вагонів, затриманих на підходах до станції призначення.

За приписами пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 Правил користування вагонами та контейнерами встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що облік затриманих на підходах до станції призначення вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Правила користування вагонами та контейнерами є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, в тому числі затриманими на підходах до станції призначення, порядок обліку часу користування, порядок визначення плати за користування на підставі відомостей користування вагонами і контейнерами, а тому нарахування плати за користування вагонами у накопичувальних картках, а не у відомостях користування вагонами і контейнерами, не відповідає приписам Правил користування вагонами і контейнерами.

Як вбачається з матеріалів справи, станціями затримки ОСОБА_1, Нігин, Ярмолинці, Дунаївці ОСОБА_1 залізниці були оформлені акти форми ГУ-23-а, акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки позивачем розрахована плата за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 у загальній сумі 144203,52 грн.

Також позивачем до матеріалів справи надано памятки про подавання вагонів №272, 274, 275, 276, 277, 295, 322, 325, 330, 331, 336, 337, 338, 359; памятки про забирання вагонів №267, 269, 270, 289, 310, 317, 318, 319, 320, 355 форми ГУ-45; повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами № 255, 256, 257, 276, 297, 304, 305, 306, 307, 339.

За приписами діючого законодавства, облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Як вже зазначалося вище, станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).

За доводами позивача, відповідача було повідомлено про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію щодо яких складені акти загальної форми, що підтверджується відповідними записами у книзі оповіщень про час подання вагонів під завантаження або розвантаження форми ГУ-2, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.03р. № 147ц.

ОСОБА_7, зазначене твердження позивача спростовується матеріалами справи.

Так, згідно з п.п.3, 8 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Памяток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Памяток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к , Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника.

Відповідно до п.п. 1, 3 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334) при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної підїзної колії, порту, підприємства.

Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми ГУ-23 або у разі затримки на підходах до станції призначення форми ГУ-23а, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.

Разом з тим, при цьому необхідно встановити та надати оцінку обставинам, за яких залізниця не подавала чи не могла подавати вагони під вивантаження і зясовувати, чи був одержувач повідомлений про прибуття на його адресу вантажу або з яких причин вагони було затримано залізницею на шляху перевезення і чи дійсно ці причини не залежали від залізниці.

З наданих суду доказів вбачається, що в позивачем не дотримано Порядку оформлення документів та вчинення інших дій у випадку затримки вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення, передбачених пунктами 9,10 Правил користування вагонами, а саме:

1. Факт затримки вагонів, в даному випадку, повинен засвідчуватися наказом залізниці, який підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

2. Після підписання наказу, станцією складається акт про затримку вагонів (форма ГУ-23а).

3. Після складання акту про затримку вагонів, станцією, на якій затримані вагони передаються усі дані, зазначені в цьому акті у Повідомленні про затримку вагонів (додаток № 5) на станцію призначення.

4. Не пізніше ніж через дві години, після отримання станцією призначення Повідомлення про затримку вагонів, вона інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів.

В даному випадку, доказом затримання вагонів з причин, що залежать від вантажовласника можуть бути акти загальної форми (форма ГУ-23) складені ст. Балин, ст. Дунаївці, ст. Ярмолинці Південно-Західної залізниці, оскільки відповідно до п. 3 Правил складання актів вказаний акт повинен складатися безпосередньо під час виявлення обставин, що зумовили складання даного акта, для засвідчення саме цих обставин. ОСОБА_7, акти загальної форми (форма ГУ-23), які повинні складатися попутною станцією (ст. Балин, ст. Дунаївці, ст. Ярмолинці Південно-Західної залізниці), відсутні.

Також суд дійшов висновку, що акти про затримку вагонів (форма ГУ-23а) № 21 від 12.04.15 (початок затримки вагонів), № 22 від 13.04.15 (закінчення затримки вагонів), так само, як і акти (форма ГУ-23а) №49 від 13.04.15 (початок затримки вагонів 24 одиниць) та № 46 від 15.04.15 (закінчення затримки вагонів 24 одиниць), №55 від 15.04.15 (початок затримки вагонів 13 одиниць), №52 від 20.04.15 (закінчення затримки вагонів 13 одиниць - 41), акт №28 від 24.04.15 (початок затримки вагонів), акт №27 від 25.04.15 (закінчення затримки вагонів), акт №28 від 24.04.15 та №27 від 25.04.15, акт №25 від 22.04.15 та №27 від 28.04.15 (29 вагонів), не є належними доказами для стягнення плати за користування вагонами. Крім того, додані документи за відомістю 29040066, 29040067, 12050072, що направлені позивачем на адресу відповідача, взагалі не містять актів за формою ГУ-23а.

Судом встановлено, що всі повідомлення про затримку вагонів та відновлення руху були здійснені на адресу ОСОБА_7, про що свідчать відповідні написи з додаванням підпису.

ОСОБА_7, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 значився директором ТОВ «ФЕРРОМЕТ1» до 04.04.2015 року. Згідно з Витягом ЄДР з 04.04.2015 року директором товариства є ОСОБА_5

Відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ФЕРРОМЕТ1» № 1/2015 від 03.04.2015 р., ОСОБА_6 звільнений з посади директора Товариства та призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_5 з 04 квітня 2015 р.

Таким чином, підстави вважати, що позивачем було інформовано вантажовласника про затримку вагонів відсутні. Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що ОСОБА_6 було звільнено з посади директора, на час спірних правовідносин у Товаристві він не працював і у нього були відсутні жодні повноваження щодо оформлення будь-яких документів від імені ТОВ «ФЕРРОМЕТ1». Оскільки посадова особа, прізвище якої зазначено у спірних актах на підприємстві не працювала, слід вважати, що документи, на підставі яких позивачем здійснені нарахування заявлених до стягнення сум, підписані невідомою особою.

Отже, надаючи оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності підстави для затримки вагонів (не повідомлення представників відповідача).

Вищезазначене свідчить про порушення позивачем вимог, передбачених пунктами 8, 9 Правил користування вагонами, відтак, надані ним документи не можуть вважатися належними доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, що можуть бути підставою для стягнення нарахованих ним сум.

Крім того, з документів доданих до позову вбачається, що всі вагони, по яким нарахована плата за користування вагонами були затримані Залізницею з причин «неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення». Однак, жодних доказів «неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення», у вказаний час позивачем не надано, а відтак, зазначене є недоведеним належним доказами припущенням. При цьому, в розрахунку правомірності нарахування коштів вказані інші причини затримки, ніж в актах форми ГУ-23а .

Разом з тим, суд вважає необхідним підкреслити, що для визначення обґрунтованості нарахування плати за затримку вагонів пріоритетним є встановлення факту правильності складання Актів про затримку вагонів, Актів загальної форми та Пам'яток про подавання/забирання вагонів, оскільки в них засвідчуються обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В даному випадку наявність порушення з боку відповідача визначених Договором зобовязань суд вважає недоведеним.

Доводи позивача щодо того, що вантажовласником не було повідомлено Залізницю про звільнення ОСОБА_8 з посади директора підприємства та призначення іншої відповідальної особи, не спростовують факту відсутності відповідних повноважень у особи, яка зазначена в Актах на їх підписання, та, відповідно, факту неповідомлення відповідача про затримку вагонів та відновлення руху.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Залізницею порушено встановлений порядок для оформлення визначених п. 8,9 Правил документів.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, що відповідача належним чином було повідомлено про затримку вагонів, суд дійшов висновку, що підстави стягнення з відповідача суми 144203,52 грн., відсутні.

Обставини справи у їх сукупності свідчать про безпідставність і необґрунтованість заявленого позову. У задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного територіально-галузевого обєднання ОСОБА_1 залізниця (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРОМЕТ1 (м. Запоріжжя) відмовити повністю.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.01.2015 р.