Рішення № 54885765, 11.01.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" січня 2016 р. Справа № 906/1690/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.06.15)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд Україна"

про стягнення 211646,84 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 211646,84 грн. заборгованості за договором закупівлі №24-1113 від 07.11.13., з яких: 31500,00 грн. - основний борг, 156870,00 грн. - неустойка, 18837,50 грн. - інфляційні, 3150,00 грн. - штраф, 1289,34 грн. - 3% річних.

11.01.16 до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 54970,52грн., з яких: 31500,00 грн. боргу, 19530,00 грн. неустойки, 630,00 грн. інфляційних, 3150,00 грн. штрафу, 160,52 грн. 3% річних.

Суд приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки вона подана у відповідності до ст.22 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До суду повернулася ухвала, адресована відповідачу з відміткою: " за закінченням терміну зберігання".

Згідно п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11, за змістом зазначеної статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська Торгова Компанія" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд Україна" (постачальник/відповідач) укладено договір закупівлі № 24-1113 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати покупцю у власність, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити будівельні матеріали (надалі -товар), у строки, в кількості та по цінам визначеним у відповідній Специфікації (Додаток до Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Крім того, п. 3.3. Договору, закріплено, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у Договорі та у рахунках-фактурах у вигляді авансового платежу, в розмірі 100% вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів від дати отримання рахунку-фактури.

На виконання даного пункту Договору, позивач здійснив авансовий платіж у розмірі 31 500,00 грн. , що підтверджується платіжним дорученням №265 від 04.06.14 (а.с.11).

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що товар вважається переданим покупцю з моменту надання його у розпорядження покупця у повному обсязі у місці поставки та підписання всієї товарно-супровідної документації на кожну партію Товару.

До суду не надано Специфікації, за якою мала відбутися поставка товару оплаченого платіжним дорученням №265 від 04.06.14 на суму 31500,00грн.

Оскільки товар не був поставлений, 02.11.15 позивач звернувся до відповідача з претензією №02/11/15 вимагаючи повернути отримані кошти в розмірі 31500,00грн., яку відповідач отримав 06.11.15 та залишив без відповіді і задоволення (а.с.12,15).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За п.3.5 договору, у випадку порушення строків здійснення поставки товару, постачальник за вимогою покупця повертає попередньо сплачені кошти в розмірі невиконаного зобов'язання протягом 5 (п'яти) календарних днів та відшкодовує завдані збитки.

За приписами ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в сумі 31500,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач не повернув кошти у строк передбачений п.3.5 договору позивач просить стягнути з відповідача 19530,00грн. неустойки, 3150,00грн. штрафу, 160,52грн. 3% річних,630,00грн. інфляційних.

Позивачем не подано розрахунку вказаних величин, тому суд самостійно здійснює розрахунки виходячи з наступного. т

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, становить: 630,00 грн. інфляційних та 160,52 грн. 3% річних .

Вимогу про повернення коштів відповідач отримав 06.11.15, що підтверджується повідомленням про вручення кореспонденції (а.с.15).

У претензії №02/11/15 позивач просив відповідача повернути кошти протягом 7 (семи) календарних днів після її отримання, тому строк прострочення повернення коштів розпочинається 13.11.15.

Позов до суду подано 30.11.15, що підтверджується відтиском штамну поштового відділення на конверті відправлення до суду позовної заяви (а.с.18).

Сума 3 % річних обрахована за період з 13.11.15 по 30.11.15 на суму 31500,00грн. становить 44,01грн. та підлягає стягненню.

Вимога про стягнення інфляційних не підлягає задоволенню, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Прострочення повернення коштів, в даному випадку, становить менше одного місяця, тому інфляційні не можуть бути нараховані. Дана вимоги не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договору, передбачено, що за відмову постачальника в поставці оплаченого товару, постачальник сплачує покупцю збитки, спричинені безпідставною відмовою та сплачує штраф в розмірі 10% від вартості товару, в поставці якого було відмовлено.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним, тому вимога про стягнення штрафу в розмірі 3150,00грн. підлягає задоволенню.

Пунктом 5.2 договору, передбачено, що за порушення постачальником будь-яких строків виконання зобов'язання встановлених даним договором постачальник сплачує неустойку у розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення.

В даному випадку під стягненням неустойки позивач має на увазі стягнення пені, яка у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За порушення строків виконання зобов'язань з повернення коштів, які передбачені п.3.5 договору, розмір пені за період з 13.11.15 по 30.11.15 становить 645,53грн. і підлягає стягненню.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 35339,54грн., з яких: 31500,00грн. боргу, 645,53 грн. неустойки, 3150,00грн. штрафу, 44,01грн. 3% річних. У стягненні 18884,48грн. неустойки, 116,51грн. річних, 630,00грн. інфляційних слід відмовити за необгрунтованістю.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд Україна" (10029, м. Житомир, вул. Чапаєва, 7, оф. 112; код ЄДРПОУ 37808806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9, офіс 33; код ЄДРПОУ 32873692) - 31500,00грн. боргу, 645,53 грн. неустойки, 3150,00грн. штрафу, 44,01грн. 3% річних, 783,03грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 18884,48грн. неустойки, 116,51грн. річних, 630,00грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)