Ухвала суду № 54885061, 09.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3383/2015 Головуючий в 1-й інстанції: Шапутько С.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Присяжнюк О.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Лашевича В.М.

при секретарі Сергуті Г.О.

з участю прокурора Нігруци Р.А.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Вдовиченка О.С. та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках: НОМЕР_1; НОМЕР_2 відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк», які належать ОСОБА_2; НОМЕР_3, НОМЕР_4 відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк», які належать ОСОБА_3; шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, з можливістю зарахування грошових коштів.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що клопотання слідчого містить достатньо даних, які дають підстави для накладення арешту на вказане в ньому майно.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на рахунки відкриті на ім'я ОСОБА_3 та відмовити в частині накладення арешту на рахунки, які належать ОСОБА_2

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що рішення слідчого судді є незаконним. Так, апелянт зазначає що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_1 і НОМЕР_2, є її особистою власністю, оскільки ці грошові кошти були їй подаровані, а тому відповідно до чинного законодавства не є спільним сумісним майном подружжя. Таким чином, на думку апелянта, слідчий суддя не мав жодних правових підстав для накладення арешту на зазначені нею банківській рахунки.

Також ОСОБА_2 було подано клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому вона зазначає, що не була повідомлена про розгляд клопотання прокурора, а тому просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали за клопотанням прокурора та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на оскарження ухвали слідчого судді підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи ті обставини, що клопотання прокурора про арешт майна розглядалося без повідомлення власника майна, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Також, даною нормою закону передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 167 КПК України.

Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя вказав, що дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення і конкретні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси особи, оскільки матеріали кримінального провадження свідчать про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям ст. 167 КПК України, що дає підстави для застосування обмежувальних заходів.

Так, слідчим відділом військової прокуратури Центрального регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015110330000074 за ч. 3 ст. 368 КК України.

05 листопада 2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 568 КК України. Цього ж дня був поведений обшук будинку, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_5 за адресою Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, сільська рада Малютінська, садове товариство «Оленівка», в ході якого було виявлено та вилучено договори грошових вкладів, які розміщенні на рахунках: НОМЕР_1; НОМЕР_2 відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк», які належать ОСОБА_2; НОМЕР_3, НОМЕР_4 відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк», які належать ОСОБА_3;

З урахуванням вказаних обставин та з метою запобігання негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав на нього арешт.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках, які відкриті на ім'я ОСОБА_2 є такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження. Не надано належних доказів на підтвердження цих доводів і самим апелянтом. Так, надані ОСОБА_2 копії договорів купівлі-продажу цінних не встановлюють факт дарування грошових коштів, які містяться на банківських рахунках НОМЕР_1; НОМЕР_2 відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк», які належать ОСОБА_2

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Вдовиченка О.С. та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках: НОМЕР_1; НОМЕР_2 відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк», які належать ОСОБА_2; НОМЕР_3, НОМЕР_4 відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк», які належать ОСОБА_3; шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, з можливістю зарахування грошових коштів, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:ПрисяжнюкО.Б. Глиняний В.П. Лашевич В.М.