Постанова № 54884995, 23.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2015 р. № 820/10628/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі Позивач) із позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» (скорочено Украерорух) в якому упросив суд стягнути з Відповідача на користь Позивача суму компенсації втрати частини доходу в зв'язку з порушенням Відповідачем строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 164 084, 83 грн. та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на ті обставини, що його було відряджено зі Збройних сил України до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» та проходив військову службу на посаді заступника начальника районного диспетчерського центру Харківського регіонального структурного підрозділу (далі - Харківський РСП) Украероруху, з якої був звільнений наказом Міністра оборони України (по особовому складу) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі № 820/5817/15 за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Ааерорух» про стягнення суми було стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Аерорух» на користь Позивача, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби в розмірі 180313, 00 грн. (ста вісімдесяти тисяч триста тринадцяти грн., 00 коп.).

Вважаючи що Відповідачем були порушені строки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив залишити позовні вимоги без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Як було встановлено в судовому засіданні, Позивача, ОСОБА_3, було відряджено зі Збройних сил України до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» та проходив військову службу на посаді заступника начальника районного диспетчерського центру Харківського регіонального структурного підрозділу (далі - Харківський РСП) Украероруху, з якої був звільнений наказом Міністра оборони України (по особовому складу) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі № 820/5817/15 за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Ааерорух» про стягнення суми було стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Аерорух» на користь Позивача, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби в розмірі 180313, 00 грн. (ста вісімдесяти тисяч триста тринадцяти грн. 00 коп.).

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми компенсації втрати частини доходу в зв'язку з порушенням Відповідачем строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби суд зазначає наступне.

Питання здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) регулюються Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Статтею другою згаданого закону встановлено, що Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі № 820/5817/15 за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Ааерорух» про стягнення суми було встановлено, що Законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ.

Абзацом першим пункту 2 статті 15 зазначеного Закону встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, діючим законодавством встановлено та судовим рішенням підтверджено, що грошова допомога при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення є одноразовою, та не є доходом у розумінні норми статті другої ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» оскільки має одноразовий характер.

Враховуючи зазначене вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми компенсації втрати частини доходу в зв'язку з порушенням Відповідачем строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що при розгляді справи судом не встановлено порушення прав позивача з боку відповідача, у суду, відповідно, відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляди на зазначене вище суд дійшов висновку що позов ОСОБА_3 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» про стягнення суми - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року.

Суддя Тітов О.М.