Постанова № 54884157, 12.01.2016, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4331/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Невмержицький С. С. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов»язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області (далі відповідач) та просить зобов»язати відповідача відновити з 01 червня 2015 року виплату їй раніше призначеної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 30 жовтня 2008 року вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області та отримувала пенсію за віком, призначену з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». З 1 квітня 2015 року виплата пенсії за віком була припинена, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213, оскільки на час призначення пенсії, вона працювала на посаді, яка дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу»,

Листом № 486/Н-8 від 24 грудня 2015 року управління ПФУ в Овруцькому районі відмовило у відновленні виплати їй пенсії. Вважає, що рішення відповідача про відмову у відновленні виплати раніше призначеної їй пенсії грубо порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. 46 Конституції України. Виходячи із змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, вважає, що її права на соціальний захист порушені відповідачем, починаючи з 01 червня 2015 року.

Відповідач не надав заперечення на адміністративний позов у встановлений строк.

Дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи та зібрані по ній докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач з 30.10.2008 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Овруцькому районі Житомирської області , де отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (а.с. ).

Відповідно до записів в трудовій книжці серії БТ-І №3052002 позивач працює посаді головного бухгалтера Лучанківської сільської ради Овруцького району Житомирської області, дана посада віднесена до посад державних службовців (а.с.7-8).

З 1 квітня 2015 року управлінням ПФУ в Овруцькому районі відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII призупинило виплату позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

24 грудня 2015 року позивач звернулася до управління ПФУ в Овруцькому районі із заявою про поновлення виплати їй пенсії за віком, починаючи з 01 червня 2015 року.

Проте, управління ПФУ в Овруцькому районі відмовило позивачу у поновленні виплати їй пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», про що повідомило позивача листом від 24 грудня 2015 року № 486/Н -8 (а.с. 5), з посиланням на Закон України від 02.03.2015 року №213 та повідомив про відсутність права на отримання пенсії до кінця 2015 року, а саме про неможливість одночасного перебування на державній службі та отримання пенсії.

Вказані факти сторонами не оспорюються.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону № 213-VIII від 2 березня 2015 року, яка чинна з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України, «;Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Законом України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213 внесені зміни до абз. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» ( далі Закон №1058) та передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» у зв»язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 01 квітня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу».

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв»язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цими Законами не призначаються.

На даний час особам, які підпадають під дію Законів України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв»язку з чим відпали передбачені ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»

З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу раніше призначеної їй пенсії відсутні.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» принципами загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, поряд з іншими, є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат; державна гарантія реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальність суб»єктів системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов»язків.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов»заний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи зазначене, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 487 грн 20 коп (а.с.1) слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 19, 21, 46, 64, 68 Конституції України, ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», п. 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII , ст. ст. 2, 11, 71, 94, 158-163, 183-2, 256, 267 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області відновити з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням копії скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду особою, яка її подає.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_2