Ухвала суду № 54883812, 06.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/12/16 Справа № 201/18256/15-к Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2016 року

м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Чернусь К.П.

суддів: Алькової С.М., Бровченко Л.В.

при секретарі - Дьоміній А.А.

за участю перекладача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою з доповненням захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року про задоволення клопотання прокурора та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, який народився у 1992 році в червні 11 числа, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 РФ, громадянина ОСОБА_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 263 ч.1 КК України, ст. 309 ч.1 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040650005289 від 22 грудня 2015 року

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Кальчика М.С., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4І, -

В С Т А Н О В И Л А:

На ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати як необгрунтовану та обрати останньому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обґрунтовує свої вимоги тим, що слідчий суддя при прийнятті рішення не у повному обсязі врахував положення, які передбачені ст.178 КК України, а саме те, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Крім того, апелянт вказує, що в ухвалі слідчий суддя безпідставно зазначив, що під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків кримінального провадження, вчиняти інші злочини, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказує, що прокурором в самому клопотанні та під час судового розгляду клопотання не було надано жодного доказу, який будь-яким чином підтверджував ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Єлоєв проти України» № 17283/02 від 06 листопада 2008 року, навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, тяжкість обвинувачення не можуть бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, а в даному випадку це і є єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 Крім того, зазначає, що при визначенні суми застави, слідчий суддя не прийняв до уваги, що ОСОБА_3 на цей час не має постійного доходу, у нього немає майна на таку значну суму, тобто підозрюваному встановлений непомірний розмір застави, який до особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до ст. 118 ч. 5 КПК України, визначається у розмірі від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

30 грудня 2015 року до апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4, в яких він просить ухвалу слідчого судді змінити та встановити ОСОБА_3 заставу в межах, передбачених ст. 182 ч. 5 КПК України в розмірі від 20 до 80 мінімальних заробітних плат, посилаючись на те, що ОСОБА_3 на даний час не має постійного доходу, у нього не має майна на таку значну суму, тобто розмір визначеної застави є непомірним та у відповідно до ст. 182 ч. 4 КПК України не може бути застосований.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року було задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановлено дату закінчення дії ухвали 19 лютого 2016 року.

Встановлено, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 5719728 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти зобовязано його прибувати за кожною вимогою суду та покладено на нього обовязки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, які проводять досудове розслідування; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну місця проживання.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував наступним.

23 грудня 2015 року ОСОБА_3 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.

24 грудня 2015 року ОСОБА_3 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1, ст. 309 ч.1 КК України.

Приймаючи до уваги, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. п. 1, 3 - 5 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_3, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

При визначенні розміру застави, враховуючи, що ОСОБА_7 була предявлена підозра у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до положень ст. 182 ч. 5 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку визначити заставу, яка перевищує розмір, встановлений ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, а саме в сумі 4696 розмірів мінімальних заробітних плат, що дорівнює 5719728 гривень, оскільки застава в меншому розмірі на забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Заслухавши доповідь судді, захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 який підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями та просив змінити ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави ОСОБА_3 та визначити заставу в межах, передбачених ст. 182 ч. 5 КПК України, а саме від 20 до 80 мінімальних заробітних плат, посилаючись на те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для його підзахисного, який немає майна в Україні та суперечить чинному закону; підозрюваного ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу свого захисника та просив зменшити визначений йому розмір застави; думку прокурора Кальчика М.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як убачається з наданих до апеляційного суду матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя перевірив обставини, на які були посилання в клопотанні та прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 263 ч. 1, 309 ч. 1 КК України виходячи з протоколу огляду особистих речей ОСОБА_3 та вилучення у нього предмета зовні схожого на гранату, який відповідно до висновку експерта відноситься до боєприпасів, та камене - подібної речовини у кількості пяти штук, троє з яких, відповідно до висновку експерта містять у собі особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено героїн, а дві - містять морфін та кодеїн, показань свідків та про те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Колегія суддів, вважає, що слідчим суддею у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України були досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу та обєктивно взято до уваги дані про особу ОСОБА_3

Слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки він є громадянином ОСОБА_5, на території м. Дніпропетровська тимчасово проживає в орендованій квартирі, є туристом та прибув в Україну на короткий термін, що обєктивно дає йому можливість переховуватися від органів досудового розслідування.

Обгрунтовано зазначив слідчий суддя і про наявність ризиків того, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню або скоїти кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки слідчого судді обєктивно підтверджуються наданими судді матеріалами.

Посилання захисника на інші обставини, які характеризують підозрюваного ОСОБА_3, а саме, те, що він є громадянином іншої держави та не перебуває на території України на обліку у лікарів нарколога та психіатра хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу.

Посилання ж захисника на те, що ОСОБА_3 має у м. Дніпропетровську постійне місце проживання є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_3 тимчасово перебуває в Україні та винаймає житло на строк приїзду в Україну.

Необгрунтованими є і посилання захисника на правові позиції викладені ЄСПЛ у рішенні «Єлоєв проти України», оскільки зазначене рішенні стосується обґрунтування продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та їх тривалості.

Безпідставними та голослівними є і доводи захисника про те, що слідчий суддя обрав ОСОБА_3 не передбачений нормами закону та завідомо непомірний для ОСОБА_3 розмір застави.

Статтею 182 ч. 5 КПК України передбачено межі розміру застави, яку може визначити слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до положень цієї норми закону у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути визначена у розмірі, що вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати.

При обранні виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 слідчий суддя визначив, як альтернативу - заставу в розмірі 5719728 гривень, що узгоджується з вимогами ст. 183 ч. 3 та ст. 182 ч. 5 КПК України, виходячи з того, що існує ряд ризиків, передбачених статтею 177 ч. 1 п. п. 1, 3-5 КПК України та того, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, повязаних з незаконним поводженням зі зброєю та боєприпасами та з незаконним обігом наркотичних речовин за обставин, зазначених у повідомленні про підозру тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що саме така сума застави, зможе у разі її внесення забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 та запобігти існуючим та встановленим слідчим суддею ризикам.

З даних встановлених обставин, колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді першої інстанції про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 5719728 гривень, оскільки застосування більш мяких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що є виправданим і узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та з правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою з визначеним розміром застави у сумі 5719728 гривень є обгрунтованим і відповідає встановленим кримінальним процесуальним законом вимогам, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою та скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4- необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року про задоволення клопотання прокурора та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: