Ухвала суду № 54883775, 12.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1853/16 Справа № 175/3175/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року

12 січня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-транспортна Компанія

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2015 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-транспортна Компанія, ОСОБА_3 про визнання права спільної часткової власності на майно за засновниками підприємства, поділ майна в натурі в рівних частинах,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2015 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Суд заборонив ТОВ ТТК та ОСОБА_3 проводити будь-які дії направлені на відчуження ? частини комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Чумаківська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області та належать ТОВ ТТК, до розгляду справи по суті.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ТОВ ТТК подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених, вимог колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду, в силу ст. 312 ЦПК України, скасувати з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Частина 2 ст. 151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

В силу ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до ст.ст. 151,153 ЦПК України та розяснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Однак, в порушення вищезазначених вимог процесуального закону, вирішуючи питання щодо забезпечення позову та постановляючи 05.11.2015року ухвалу, суд першої інстанції не обґрунтував причини застосування заходів по забезпеченню позову, не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Однак, вирішити питання щодо такої співмірності апеляційний суд позбавлений можливості, так як в ухвалі суду не зазначено вартість спірного майна, що стало предметом заяви про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції в порушення ч.2 ст. 151 ЦПК України, прийняв в своє провадження заяву, яка не відповідає вимогам закону і не витребував відомості про вартість спірного майна у заявника та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню, як така, що не відповідає вимогам процесуального закону та матеріалам справи, з передачею питання щодо забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307,312,315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-транспортна Компанія задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2015 року про забезпечення позову скасувати та передати питання щодо забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: