Ухвала суду № 54883685, 04.01.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12878/15-ц

Провадження 2/185/787/16

У Х В А Л А

04 січня 2016 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Павлоградський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, перевіривши виконання вимог ст.ст.118-120 ЦПК України,

В С Т А Н О В И В :

29.12.2015 р. до суду надійшла дана позовна заява.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.119 ЦПК України. Так, зокрема, згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Натомість, до позову ОСОБА_1 документ, що підтверджує сплату судового збору, не додано.

Відповідно до абз.1, 2 п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 01 вересня 2015 року, ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому судом враховується, що, у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», у частині обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, зазначалося, що коло осіб, звільнених від сплати судового збору, наразі є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет. Також метою законопроекту зазначалося запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.

Разом із тим, позивачем було надано клопотання про відстрочення від сплати судового збору до 19 лютого 2016 р., але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування клопотання позивач послався на те, що його сукупний дохід нижче суми прожиткового мінімуму, тому має право на відстрочення судового збору.

Як вимогами ст. 82 ЦПК України, так і положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Наведені в заяві підстави для відстрочення сплати судового збору не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає. Крім того, дана процесуальна дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав. Закон не повязує звернення особи до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у порядку Закону України «Про безоплатну правову допомогу» із звільненням чи відстроченням сплати судового збору такої особою.

За ст.129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та прецедентна практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Так, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Ппозивачем не надано до клопотання будь-яких документів щодо його майнового стану, отримуваних доходів, крім довідки органу пенсійного забезпечення від 01.12.2015 р. про неотримання пенсії (інші документи стосуються інших осіб). Одночасно додатки до позовної заяви свідчать про наявність у позивача, щонайменше, нерухомого майна.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для звільнення особи від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, який має підтверджуватися належними доказами. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст.82 ЦПК України,ст.8 Закону України «Про судовий збір»повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 487, 20 грн. за вимогою немайнового характеру, та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин вважаю необхідним залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для виправлення вказаних недоліків.

Одночасно роз'яснити позивачу, що в разі не усуненнянедоліків позову, він буде вважатись неподаним та повернутий.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119,121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Павлоградський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків не пізніше двох днів з дня отримання ним даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений термін, остання буде вважатися неподаною таповернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Бабій