Постанова № 54881817, 23.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

23 грудня 2015 року Справа № 814/3618/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: ОСОБА_1, (вул. Червоних Партизан, 52, м. Очаків, Миколаївська область, 57500)

до відповідача: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_2 (вул. Б.Хмельницького, 17/52, м. Київ 30, 01030)

третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (б-р Шевченка, 33-Б, м. Київ, 01032)

про: визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076244 (Договір банківського вкладу «Вільні кошти»), укладеної 05.12.2014 року між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК»;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076244 (Договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014 року між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК».

Відповідач надав суду пояснення, в яких зазначено, що правочини по зарахуванню коштів 05.12.2014 року відповідно до Договору банківського вкладу «Вільні кошти» № 076244 від 05.12.2014 року мають ознаки нікчемності відповідно до ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Угода № 076244 від 05.12.2014 року є удаваним правочином, оскільки її вчинення приховує інший правочин, яким є дія ОСОБА_3 щодо дроблення належних йому коштів, які знаходяться в АТ «ЗЛАТОБАНК». Відповідач просив зупинити справу до завершення кримінального провадження № 12015100100006727 (арк. спр. 28 - 30).

Позивач надав суду клопотання про розгляд справ в порядку письмового провадження (арк. спр. 91) та пояснення, в якому просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (арк. спр. 75 - 76).

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 84, 85).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановою Правління Національного банку України № 105 від 13.02.2015 року Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних (арк. спр. 32 - 33).

13.02.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ЗЛАТОБАНК», яким з 14.02.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 14.02.2015 року по 13.05.2015 року, та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» (арк. спр. 34 - 35).

Постановою Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «ЗЛАТОБАНК» (арк. спр. 37).

13.05.2015 року Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 99 «Про початок процедури ліквідації АБ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку» (арк. спр. 38 - 39). Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 48 від 13.02.2015 року ОСОБА_2 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «ЗЛАТОБАНК» строком з 14.02.2015 року по 13.05.2015 року включно (арк. спр. 36).

Між позивачем, ОСОБА_3 та ПАТ «ЗЛАТОБАНК» 05.12.2014 року укладено угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076244 (Договір банківського вкладу «Вільні кошти», арк. спр. 10 - 11).

Згідно умов зазначеної угоди ОСОБА_3 відкрив вкладний (депозитний) рахунок № 26205509016288 на користь позивача в іноземній валюті в сумі 10200,00 Євро за процентною ставкою 2% річних на умовах видачі вкладу на першу вимогу вкладника. Як вбачається з виписки по угоді 076244 кошти в сумі 10200,00 Євро були зараховані на вкладний рахунок (арк. спр. 12).

Відповідно до п. 3.2 угоди № 076244 від 05.12.2014 року передбачено, що банк повідомляє вкладника про те, що повернення вкладу гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, визначеному чинним законодавством України на дату недоступності вкладу. Перед підписанням угоди вкладник ознайомився з розміром гарантованої суми відшкодування за вкладами, відповідно до статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

30.04.2015 року позивач письмово звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «ЗЛАТОБАНК» з заявою про включення себе, ОСОБА_1, до реєстру вкладників (арк. спр. 14).

За результатами розгляду заяви від 30.04.2015 року позивачу було надіслано лист від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 518 від 28.05.2015 року, в якому зазначено, що позивача до реєстру вкладників включено не було, оскільки згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимча сової адміністрації уповноваженою особою Фонду була проведена перевірка правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможним, на предмет ви явлення правочинів (утому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою ст. 38 вка заного закону. Перевірка проводилась також за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників, у тому числі і по рахункам позивача. На підставі зазначеного, під час дії тимчасової адміністрації було прийнято рішення щодо тимчасового блоку вання коштів на рахунках позивача з метою запобігання неправомірного отримання відшкодування за рахунок Фон ду гарантування вкладів фізичних осіб. Позивачу також було запропоновано зареєструватися як кредитор протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ві дкликання банківської ліцензії з метою отримання коштів згідно черговості, встановленої ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (арк. спр. 15).

Але ще 08.04.2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «ЗЛАТОБАНК» було прийнято наказ № 164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів»,яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно з переліку, який додається до наказу відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 37, п.п. 2 - 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду (арк. спр. 42). Наказом № 165/1 від 09.042015 року внесені зміни до наказу № 164/1 від 08.04.2015 року (арк. спр. 43). У додатку до наказу в переліку осіб, з якими договора визнані нікчемними, зазначено й позивача ОСОБА_1 (арк. спр. 44).

22.06.2015 року відповідач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення (арк. спр. 45). Листом № 7/19-3552 від 21.07.2015 року ГУ МВС України в м. Києві повідомило відповідача, що відносно посадових осіб АТ «ЗЛАТОБАНК» відкрито кримінальне провадження № 12015100100006727 та на даний час триває досудове розслідування (арк. спр. 47).

Згідно із статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в частині 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції на момент виникнення правовідносин), правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобовязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з повязаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, якою визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Підставою для визнання договору, укладеного позивачем та банком нікчемним уповноваженою особою Фонду зазначено п. 2 - 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Але з яких саме підстав уповноважена особа визнала договір, укладений між позивачем та банком нікчемним, в наказі не зазначено. Цими пунктами ст. 38 вищезазначеного Закону передбачено визнання договору нікчемним в разі, коли банк взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним , банк здійснив відчуження майна, або банк оплатив кредитору в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна.

Жодна з цих підстав не має ніякого відношення до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «ЗЛАТОБАНК».

Відповідач в своїх поясненнях зазначає інші підстави для визнання договору позивача з ПАТ «ЗЛАТОБАНК» нікчемним, а саме те, що за результатами угоди № 076244 від 05.12.2014 року збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, оскільки право на відшкодування коштів отримав позивач за угодою № 076244 від 05.12.2014 року, а також таке право зберіг ОСОБА_3 за залишками коштів на своєму рахунку 26204500016288, але таких підстав для визнання договорів нікчемними ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачами не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, одночасно з цим позивачем надано достатньо доказів на підтвердження його позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 94 КАС України та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076244 (Договір банківського вкладу «Вільні кошти»), укладеної 05.12.2014 року між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК».

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076244 (Договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014 року між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК».

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.