Постанова № 54881760, 09.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року Справа № 814/2389/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, м. Миколаїв

до відповідача: Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, м. Очаків, Миколаївська область

Суть спору: зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області (надалі відповідач), про зобов"язання вчинити певні дії.

Позов обгрунтовано тим, що відмовою в наданні дозволу для розробки детального плану з метою забудови території Очаківська РДА порушила законні права та інтереси позивача, як власника земельної ділянки які закріплені статтею 41 Конституції України, в якій зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених запереченнях.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі пункту 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2014 року належить на праві власності земельна ділянка загальною площею 0, 5000 га, що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Покровська сільська рада, кадастровий номер - 4825183200:01:000:06:17, цільове призначення земельної ділянки - для ведення селянського господарства.

Земельна ділянка відчужувалась без зміни її цільового призначення.

На момент укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2014р. відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданим Відділом Держземагентства в Очаківському району Миколаївської області 18 грудня 2014р. за № НВ - 4801200142014, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені порядком ведення Державного земельного кадастру, Затвердженого Постановою Кабінету міністрів країни від 17.01.2012р. № 1051, не зареєстровані.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було розроблено ескізний проект організації комплексу зеленого туризму, та подано відповідно до вимог діючого законодавства до Очаківської районної державної адміністрації для отримання дозволу на розробку детального плану з метою забудови території яка належить мені на праві власності.

Відповідач листом від 30.06.2015р. за № 1224/02-24/13 Очаківська районна державна адміністрація повідомила, що не має наміру надавати мені дозвіл для розробки детального плану з метою забудови території та рекомендує використовувати ділянку для сінокосіння та пасовища без забудови. Відмова Очаківської РДА базувалась на ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з посиланням на діючу містобудівну документацію розвитку усієї території регіону, якою вже визначено, в даному місці, пріоритет для розвитку природно-заповідних територій. На Кінбурнській косі не передбачено будівництво установ відпочинку та господарських обєктів.

Очаківська районна державна адміністрація Миколаївської області в своїх запереченях обгрунтувала свою відмову в наданні дозволу для розробки детального плану з метою забудови території ОСОБА_1 тим, що відповідно до статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» природно - заповідні території використовуються для охорони фауни, орнітофауни, прибережних захисних смуг і острівних угідь, а на Кінбурській косі не передбачено будівництво установ відпочинку та господарських об"єктів.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки своєю відмовою порушує законні права та інтереси власника земельної ділянки так, як кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд.

Стаття 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначає, що детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території розробляється проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невідємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови:

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних обєктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі.

Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

До теперішнього часу проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб Кінбурнської коси належним чином не розроблено та не затверджено відповідно до діючого законодавства..

У відповідності до статей 7-8, 21, 23-24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статей 19-20, 45-46, 125, 149 - 150 ЗК України, щоб передувати питанню щодо обмеження землекористування, у тому числі забудови земель, повинно бути: встановлення меж утвореного парку, розробка та затвердження проекту організації території парку із затвердженням в тому числі меж зон парку та зміну меж населених пунктів, які увійшли до нього, а також рішення компетентних органів щодо встановлення цільового призначення земельних ділянок, які входять до його території.

Хоча такі рішення відсутні, межі парку в натурі не встановлені, проект організації території не затверджено, а рішень щодо визначення земель населеного пункту с. Покровське як земель природоохоронного призначення, чи природно- заповідального фонду (правовий статус яких регулюється різними нормами ЗК України) не приймалося.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта субєктів владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, зазначена земельна ділянка придбавалась для ведення особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму, адже діючим законодавством це не заборонено, а й навіть викладено в ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство», тому позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 122, 158 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Зобовязати Очаківську районну державну адміністрацію повторно розглянути клопотання та надати гр.. ОСОБА_1 дозвіл на розробку детального плану забудови території земельної ділянки загальною площею 0,5000 га розташованої за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Покровська сільська рада, за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, згідно діючого законодавства.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

.