Постанова № 54881692, 03.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2015 р. Справа № 814/3701/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Жигадло Ю.З., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", до за участю представників: від позивача: ОСОБА_1 від відповідача: ОСОБА_2Міжрегіонального головного управління ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення від 06.08.2015р. № НОМЕР_1, від 12.08.2015р. № НОМЕР_2, В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, якими товариству визначені грошові зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 383,16 гривень, податку на додану вартість в сумі 3251212,87 гривень, податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1166377,5 гривень, а також мита на товари, що ввозяться на територію України в сумі 265621,96 гривень.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» зареєстровано в якості юридичної особи 16.09.04. Основним видом діяльності ТОВ «МГЗ» є виробництво глинозему (оксиду алюмінію), який в свою чергу є основним вихідним матеріалом для виробництва алюмінію.

В період з 24.03.15 по 22.06.15 на ТОВ «МГЗ» була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.12 по 31.12.14.

Результати зазначеної перевірки були оформлені Актом №797/28-10-40-40/33133003 від 21.07.15 (арк.спр.14).

Під час перевірки ревізори дійшли висновку про такі факти, що призвели до зменшення надходження податків: 1) безоплатне отримання від компанії-нерезидента «RS International GmbH» товару у вигляді червоного шламу на суму 4719759 гривень; 2) ввезення на митну територію товару червоного шламу без сплати мита; 3) сплата роялті в сумі 1994,40 доларів США нерезиденту ТОВ «ИТ-Сервіс» за використання програмного забезпечення без стягнення податку на доходи нерезидента; 4) завищення витрат з плати за землі на суму 1303 гривень, яка використовується в діяльності, не повязаною з господарською діяльністю передане у безоплатне користування ТОВ «Південьнафтозбут»;

06.08.15 за результатами цієї перевірки, уповноваженою особою Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників прийнято податкові повідомлення-рішення №0000304040 про визначення ТОВ «МГЗ» грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 933102 гривень за основним зобовязанням та 233275,50 гривень штраф (арк.спр.44), №0000314040 про визначення ТОВ «МГЗ» грошового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 306,54 гривень основного зобовязання та 76,64 гривень штрафу (арк.спр.45), №0000404040 про визначення ТОВ «МГЗ» грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2167475,25 гривень основного зобовязання та 1083737,62 гривні штрафу (арк.спр.46), №0000394040 про визначення ТОВ «МГЗ» грошового зобовязання з мита на товари, що ввозяться на територію України в сумі 212497,57 гривень основного зобовязання та 53124,39 гривень штрафу (арк.спр.48).

Щодо конкретних правопорушень суд досліджував аргументи, заперечення та докази сторін стосовно кожного правопорушення окремо.

1. Відповідно до контракту №1-NAP-RSI-COR/2012 від 30.01.12 на переробку давальницької сировини, ТОВ «МГЗ» здійснював давальницьку переробку бокситів на глинозем на замовлення компанією «RS International GmbH» (м. Цуг, Швейцарія).

Відповідно до технології виробництва підприємство виготовляє глинозем шляхом перероблення металургійних бокситів (глиноземвмісної руди), які вилужнюють у міцному лужному розчині. Під час зазначеної переробки, з бокситів виділяють глинозем, а також порожню породу (шлам).

Шлам є відходами виробництва глинозему, які відповідно до технологічного процесу видаляється та утилізуються на спеціальному шламосховищу.

Відповідно до п.1.4 контракту давальницька сировина, виготовлена продукція та відходи належать замовнику, тобто «RS International GmbH» (арк.спр.50).

Під час проведення перевірки ревізори встановили, що внаслідок виготовлення ТОВ «МГЗ» за контрактом №1-NAP-RSI-COR/2012 від 30.01.12 глинозему, було утворено 3842987 тонн червоного шламу. З нього 482093,93 тонн були реалізовані «RS International GmbH» на митній території України - ТОВ «Південьнафтозбут».

Факт продажу частини відходів ТОВ «Південьнафтозбут» для використання у будівництві, став приводом податківцям вважати весь утворений під час перероблення давальницької сировини червоний шлам товаром.

Ревізорами було обраховано, що оскільки решта червоного шламу не реалізується, а видаляється на шламосховища ТОВ «МГЗ», а за своїми властивостями зазначені відходи можуть бути використані в якості товару, таким чином зазначений шлам є безоплатно отриманий товариством товаром.

Відповідно до відомостей АС «Податковий блок» та АРМ «Митниця» податківцями встановлена вартість продажу аналогічного червоного шламу компанією «RS International GmbH» підприємству ТОВ «Південьнафтозбут». За цією ціною, ревізорами було обраховано умовну продаж червоного шламу, який був безоплатно отриманий ТОВ «МГЗ» від «RS International GmbH» на загальну суму 4719759 гривень.

Від зазначеної суми, податківцями обраховано недоїмку з податку на прибуток в сумі 932854 гривні, недоїмку зі сплати податку на додану вартість в сумі 2167475,25 гривень, недоїмку зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України 212497,57 гривень, а також штрафні санкції до кожного з цих податків.

Саме цими аргументами відповідач обгрунтовував свою позицію в судовому засіданні.

Суд не може погодиться з таким підходом відповідача.

Відповідно до п.п.1.4 контракту відходи переробітки є власністю компанії «RS International GmbH».

Наявність інших правочинів, щодо переходу права власності на червоний шлам від компанії «RS International GmbH» до ТОВ «МГЗ» відповідач не наводить, а позивач заперечує.

Відсутні будь-які підтвердження того, що ТОВ «МГЗ» якимось чином використовував червоний шлам у власній господарської діяльності, або іншим чином розпорядився би ім.

Згідно пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи та послуги, що виконуються (надаються) платником податку без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Тобто, виходячи з цього, червоний шлам, який утворився в процесі переробки давальницької сировини, не можливо вважати товаром, безоплатно наданим ТОВ «МГЗ», оскільки контрактом на переробку та будь-якими іншими правочинами не передбачено надання без компенсації у власність ТОВ «МГЗ» вказаних відходів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у випадках продажу червоного шламу як товару ТОВ «Південьнафтозбут», продавцем та отримувачем коштів виступала сама компанія «RS International GmbH», а не ТОВ «МГЗ».

Більш того, відповідно до паспорту місця виділення відходів шламосховища №2 ТОВ «МГЗ», з шламом проводиться операція з видалення відходів D5 «Складання у спеціально обладнанні звалища».

Постановою Кабінету міністрів України від 13.07.2000 р. №1120, визначено, що операція з відходами D-5 належить до операцій по видаленню відходів (розділ А), які не призводять до можливої рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання відходів.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» видалення відходів визначено як операцію, яка не призводить до їх утилізації, а утилізацією, згідно цієї ж статті, є використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Тобто, після виділення червоного шламу на спеціальне обладнане звалище, зазначені відходи втратили можливість будь-якого використання у господарської діяльності, і більше не є товаром.

Взагалі, після виділення відходів вони перестають бути обєктом цивільних прав, право власності на них припиняється відповідно до ст.349 Цивільного кодексу України.

Щодо тієї обставини, що частину шламу компанією «RS International GmbH» було продано ТОВ «Південьнафтозбут», то податківцями не враховано, що у цьому випадку, шлам мав інший фізико-хімічний склад. Шлам, який призначений для продажу, перебуває у консистенції розбавленого водою розчину (пульпи) у співвідношенні рідина/тверда речовина 1/7, в той час як шлам, який видаляється на шламосховище перебуває у стані пастоподібної речовини зі співвідношенням рідина/тверда речовина 50/50.

Шлам, який призначений для продажу відокремлюється від іншого шламу, ще на етапі виробництва, а не після виділення на шламосховище. У шлам, який видаляється, з метою пригнічення пиловиділення додається коагулянт, що призводить до пластифікації шламів та робить подальшу їх переробку та реалізацію неможливою.

Оскільки, ТОВ «МГЗ» не є власником виділеного червоного шламу та ніяким чином не використовує його у своїй господарській діяльності, а після виділення шлам взагалі перестає бути товаром, в нього немає жодних підстав включати вартість цих відходив до доходів, сплачувати стосовно них податок на прибуток, податок на додану вартість та мито.

В цій частині позов належить задовольнити.

2. ТОВ «МГЗ» відповідно до договору №ИТ-SW-025/14K/15-V від 01.10.14 використовував програмне забезпечення ТОВ «ИТ-Сервіс» (м. Красноярськ, РФ) (арк.спр.100).

Відповідно до акту виконаних робіт від 16.10.14 №1, ТОВ «ИТ-Сервіс» передано, а ТОВ «МГЗ» прийнято права на використання програмного забезпечення на суму 1944,00 доларів США.

Відповідно до п.160.2 ст.160 ПК України, резидент при виплаті нерезиденту зазначених пункті 160.1 цієї статті доходів зобовязаний утримувати податок з таких доходів за ставкою 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положенням міжнародних договорів.

Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, передбачена ставка податку обмежена 10 відсотками.

29.12.14 ТОВ «МГЗ» сплатив на користь ТОВ «ИТ-Сервіс» 1944,00 доларів США, а також перерахував до державного бюджету 3065,47 гривень (194 доларів США за курсом), тобто 10% податку з нерезидента (арк.спр.104, 148).

В подальшому, позивачем було зясовано, що ним помилково було перераховано нерезиденту суму 1944,00 доларів США без зменшення цієї суми на вже сплачений податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 194 доларів США (3065,47 гривень за курсом) (арк.спр.105).

Станом на 31.12.15 у позивача рахувалась дебіторська заборгованість з ТОВ «ИТ-Сервіс» на суму 194,00 долара США.

16.01.15 ТОВ «ИС-Сервіс» було повернуто на рахунок ТОВ «МГЗ» помилково сплачені на його користь 194,00 долари США (арк.спр.146).

Відповідач вважає, що оскільки під час сплати до бюджету позивачем не було врахована сума в 194 долара США, то її також необхідно додатково обкласти 10% податком на прибуток, що дорівнює 306,54 гривень.

Саме цими аргументами відповідач обгрунтовував свою позицію в судовому засіданні.

Суд не погоджується з таким підходом податкового органу.

Відповідно до акту виконаних робіт від 16.10.14, винагорода нерезидента дорівнює саме 1944 долара США. Саме ця сума повинна бути базою для обрахування 10% податку на прибуток іноземних підприємств.

Немає ніяких підстав вважати базою для оподаткування суму в 2138 доларів США, враховуючи, що помилково сплачені 194 долари було сторнировані відразу після сплати, а через незначний проміжок часу повернути на рахунок позивача.

У будь-якому випадку помилка, допущена при розрахунках з нерезидентом, була виправлена товариством до початку податкової перевірки.

В цій частині позов також належить задовольнити.

3. Відповідно до умов договорів найму №123-У від 01.04.12, №120-У від 01.04.13 та №134-У від 01.04.14, укладених між ТОВ «МГЗ» та ТОВ «Південьнафтозбут» на безоплатне користування будівлі стоянки техніки з прибудовою площею 840,50 кв.м., з прилеглою територією 5083,60 кв.м., загальною площею 5924,10 кв.м.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку, що оскільки ТОВ «МГЗ» зазначена земельна ділянка була передана саме у безоплатне користування іншому субєкту господарювання, то неможливо вважати, що вона використовується у господарської діяльності, а тому витрати на неї (сплата земельного податку) не повинні відноситись до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Суд не погоджується з таким підходом податкового органу.

Відповідачем не враховано, що між ТОВ «МГЗ» та ТОВ «Південьнафтозбут» є інші договори, за якими ТОВ «Південьнафтозбут» виконують на замовлення позивача роботи з благоустрою, прибирання, озеленення території позивача, ліквідації звалищ на території промислової площі, використання операцій з завантаженні, перевезення та доставки відходів виробництва червоного шламу (арк.спр.154-168). Саме ця діяльність позивача безпосередньо повязана з господарською діяльністю.

Щодо безоплатної передачі земельної ділянки загальною площею 5924,10 кв.м., то необхідно врахувати, що за договорами найму позивачем не передавались речові права на зазначену земельну ділянку, а лише надавалась можливість використання цієї землі та приміщень для розташування інженерного, диспетчерського персоналу, стоянці техніки. Фактично зазначене згадування про безплатно надання земельної ділянки зроблено лише для розмежування відповідальності підрядчика щодо дотримання правил охорони праці та пожежної безпеки на виробництві.

Тому твердження, що передача земельної ділянки не повязана з господарською діяльністю ТОВ «МГЗ» безпідставне.

Відповідно до п.п. «в» п.п.138.10.4 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до складу інших витрат включаються суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

Плата за землю, відповідно до п.п.9.1.10 ст.9 ПК України віднесена до загальнодержавних податків. За таких обставин, підстави для заперечення можливості віднесення позивачем коштів сплачених в якості податків за цю земельну ділянку, до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування нема.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Межрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування велики платників податків від 05.08.2015 р. №0000304040, № НОМЕР_1 та від 12.08.2015 р. № НОМЕР_2, №0000394040

Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 05.08.2015 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_1 та від 12.08.2015 р. № НОМЕР_2, № НОМЕР_4.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (код ЄДРПОУ 33133003) за рахунок бюджетних асигнувань Межрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків судовий збір в сумі 70253,93 гривень (сімдесят тисяч двісті п'ятдесят три грн. дев'яносто три коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 08.12.15

Суддя В.В. Біоносенко