Постанова № 54881501, 28.12.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2015 року №813/6241/15

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, зобовязання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4, в якому просить:

-«визнати протиправними дії ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №9718-00 від 19.03.2015 року на відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку фізичної особи (резидента України) в національній валюті»;

-«зобовязати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 включити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №9718-00 від 19.03.2015 року на відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку фізичної особи (резидента України) в національній валюті»;

-«зобовязати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №9718-00 від 19.03.2015 року на відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку фізичної особи (резидента України) в національній валюті»;

-«зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами протиправно обмежено операції за рахунком позивача, відкритому у ПАТ «Банк «Київська Русь», не включено позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та не надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати ОСОБА_2 відшкодування вкладу в розмірі 199 800,00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач, вважаючи, що діями відповідачів порушено його право на отримання банківського вкладу, звернувся до суду з означеним позовом.

Ухвалами судді від 27.11.2015 року у даній адміністративній справі відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

На заперечення позовних вимог відповідачем 2 - ОСОБА_3 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» 24.12.2015 року було подано заперечення на позов. У своїх запереченнях відповідач 2 зазначив, що позивач не є вкладником ПАТ «Банк «Київська Русь» та не має банківського вкладу, а є позичальником ПрАТ «Дублянський будівельник», який перерахував зі свого рахунку на рахунок позивача кошти з призначенням платежу: «надання поворотної фінансової позики», згідно договору б/н від 19.03.2015 року. При цьому, вказаний договір ОСОБА_3 особою Фонду визнано нікчемним. Тож, за таких обставин, на думку відповідача 2, позивач не має права на відшкодування коштів за вкладами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, а також просив позов задовольнити повністю.

Відповідачі явку уповноважених представників у судове засідання із невідомих суду причин не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без участі представників до суду також не надходило.

Окрім того, станом на день розгляду справи (28.12.2015 року) відповідачем 1 - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було виконано вимоги ухвали від 27.11.2015 року й не висловлено своєї правової позиції з приводу заявленого позову, позаяк не надано суду ні заперечень проти позову, ні відзиву на позовну заяву.

Судом в порядку ст.128 КАС України було ухвалено здійснювати розгляд заяви у відсутності представників відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 уклала із ПАТ «Банк «Київська Русь» договір банківського рахунку в національній валюті №9718-00 від 19.03.2015 року.

Відповідно до п.1.1 цього договору, банк відкрив позивачу поточний рахунок №2620404990002 в національній валюті України та зобовязався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а позивач зобовязався оплачувати послуги банку за встановленими тарифами. Як передбачено п.п.2.3.2, 2.3.3 договору, банк прийняв на себе зобовязання своєчасно здійснювати розрахункові операції та забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, а зокрема із копії платіжного документа, 19.03.2015 року на поточний рахунок позивача ОСОБА_2 №2620404990002 від ПрАТ «Дублянський будівельник» надійшли грошові кошти у сумі 199 800,00 грн. в якості поворотної фінансової позики, яку позивач отримав як працівник ПрАТ «Дублянський будівельник». На цьому платіжному документі наявний підпис працівника банку та відтиск штампу банку про проведення операції датою 19.03.2015 року.

У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» від 19.03.2015 року №190, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» від 19.03.2015 року №61, згідно з яким з 20.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено ОСОБА_3 особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь».

ОСОБА_3 особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено ОСОБА_4

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено строком на 3 місяці з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» №116 від 15.06.2015 року строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.2015 року включно.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» від 16.07.2015 року №460, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» від 17.07.2015 року №138, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено ОСОБА_3 особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на 1 рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно.

Одночасно із цим було оголошено про початок процедури виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк «Київська Русь» у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, але не більше 200 000 грн.

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було опубліковано оголошення про те, що з 17.06.2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» розпочинає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився 31 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, з метою отриманням суми відшкодування вкладу позивач засобами телефонного звязку за номером гарячої лінії Фонду дізналася про те, що її не було включено до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

У звязку із наведеним, позивач неодноразово у письмовій формі зверталася до відповідачів із заявами від 23.06.2015 року та від 07.07.2015 року про надання інформації щодо включення її до переліку осіб, яким гарантується повернення коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та вжиття відповідних заходів реагування.

Із листа-відповіді від 27.07.2015 року №6820.1/29 відповідача 2 вбачається, що ОСОБА_3 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 було визнано сумнівною операцію щодо перерахування 19.03.2015 року коштів у сумі 199 800,00 грн. на поточний/вкладний рахунок №2620404990002, що належить ОСОБА_2, у результаті чого відповідні документи передано банком до правоохоронних органів, а операції за вказаним рахунком тимчасово обмежено.

Більш того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 24.07.2015 року №02-24315/15 повідомив, що у складеному ОСОБА_3 особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, прізвище позивача ОСОБА_2 є відсутнім.

22.10.2015 року на адресу позивача ОСОБА_3 особою надіслано повідомлення №9485/16 про нікчемність правочину, тобто договору про надання поворотної фінансової позики від 19.03.2015 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь».

Тож, дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не включення її до переліку та загального реєстру вкладників, ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом порушених прав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 року №4452-VI (надалі по тексту - Закон №4452-VI).

Згідно із положеннями п.3 ч.1 ст.2 цього Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.4 ч.1 ст.2 цього Закону №4452-VI).

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобовязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону №4452-VI.

Так, ОСОБА_3 особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку) (ч.1 ст.27 Закону №4452-VI).

Згідно з ч.2 статті 27 Закону №4452-VI, ОСОБА_3 особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

ОСОБА_3 особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника (ч.3 ст.27 Закону №4452-VI).

Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (в редакції до внесення змін, згідно із рішенням від 29.09.2014 року №104, які набрали чинності 11.11.2014 року) (далі - Положення №14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за №1548/21860, ОСОБА_3 особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Згідно з п.4 розділу ІІІ Положення №14, Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Між тим, після внесення змін до п.3 розділу ІІІ вказаного Положення №14, цим пунктом передбачено, що ОСОБА_3 особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Після внесення змін до п.4 розділу ІІІ Положення №14 абзацом першим цього пункту визначено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пунктом другим розділу IV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом четвертим розділу IV Положення №14 визначено, що виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом шостим цього розділу Положення передбачено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1)складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2)передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3)складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4)затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, ОСОБА_3 особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема, щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не включалася відповідачем до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду, однак, законодавчих підстав для не включення позивача до переліку вкладників ОСОБА_3 особою не наведено.

Враховуючи викладене, на думку суду, позовні вимоги про зобовязання відповідача включити ОСОБА_2 до переліку вкладників та надати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу припущення відповідача 2, висловленого у запереченні про сумнівність укладеного позивачем правочину, як такого, що спрямований на заволодіння державними коштами, та порушення публічного порядку, то суд зазначає наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, 19.03.2015 року Банком вчинено правочин щодо перерахування коштів з особового рахунку №2600804742001 ПАТ «Дублінський будівельник» у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок №2620404990002 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на імя позивача з призначенням платежу: надання поворотної фінансової позики, згідно договору №б/н від 19.03.2015 року.

На думку відповідача 2, вищезазначений правочин вчинений сторонами виключно з метою штучного створення обовязку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, а такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами й відповідно порушують публічний порядок, тому є нікчемними, згідно з п.2 та п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобовязаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1)банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2)банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3)банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4)банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5)банк прийняв на себе зобовязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6)банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7)банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8)банк уклав правочин (у тому числі договір) з повязаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9)здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ суд перевіряє підстави, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Між тим суд зазначає, що ОСОБА_3 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 не приймалося рішень про визнання правочину нікчемним, не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не наведено, з яких підстав вбачається, що договір банківського вкладу, що укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину. Відповідачем 2 не доведено, що укладення депозитного договору та внесення коштів на депозитний рахунок містить ознаки правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність Банку.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів, шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, ОСОБА_3 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Із системного аналізу вищевказаного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволенню не підлягає, оскільки відповідач 2 не приймав жодних рішень щодо визнання нікчемним правочину (банківської операції) з перерахування грошових коштів по особовому рахунку ОСОБА_2, а лише вважав його нікчемним в силу вимог п.2 та п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України, що послужило підставою для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь».

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

При цьому, ОСОБА_3 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність ОСОБА_3 особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що для належного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід вийти за межі позовних вимог для постановлення рішення про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №9718-00 від 19.03.2015 року.

Отже, з урахуванням усіх встановлених дійсних обставин справи, базуючись на приписах чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч.3 цієї ж статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 128, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №9718-00 від 19.03.2015 року на відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку фізичної особи (резидента України) в національній валюті.

Зобовязати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 включити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №9718-00 від 19.03.2015 року на відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку фізичної особи (резидента України) в національній валюті.

Зобовязати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №9718-00 від 19.03.2015 року на відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку фізичної особи (резидента України) в національній валюті.

Зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) частину витрат по сплаті судового збору у сумі 735 (сімсот тридцять пять) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_4 та у сумі 245 (двісті сорок пять) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений 31 грудня 2015 року.