Постанова № 54881350, 03.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року (о 12 год. 15 хв.) Справа № 808/8285/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековторресурс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековторресурс» (далі ТОВ «Ековторресурс», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2015 №0015401702, від 23.09.2015 №001442201 та від 23.09.2015 №0001452201, прийняті відповідачем на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 04.09.2015 №948/08-28-22-01/34373632.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, вказує, що на момент постачання металобрухту за період з 01.01.2014 по 17.02.2014 діяла норма податкового законодавства відповідно до якої тимчасово до 01 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів. Зміни до постанови Кабінету Міністрів України №15 від 12.01.2011 було внесено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014, яка набрала чинності з 18.02.2014, зокрема, що «операції з імпорту, тимчасово до 1 січня 2014 року» змінено на цифри та слова «1 січня 2015 року». Таким чином, на думку представника позивача, відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України в період з 01.01.2014 по 17.02.2014 за умови наявності норми Податкового кодексу України, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вваж ати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20%. Пояснює, що в акті також зазначено, що підприємством у 2 кварталі 2014 року подано податковий розрахунок ф. 1-ДФ з помилковими відомостями, а саме не відображено дохід нарахований (виплачений) ФОП ОСОБА_3 у липні 2014 року на суму 17,00 грн., однак оскільки вказана особа має статус фізичної особи-підприємця, тому ТОВ «Ековторресурс» не є його податковим агентом. Пунктом 176.2 ст.176 ПК України закріплені зобовязання саме осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, тому безпідставним вважає застосування цієї норми до позивача, як до особи, яка згідно пп.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України не є податковим агентом ФОП ОСОБА_3 Також зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0015401702 від 18.09.2015 прийнято з порушенням п. 86.8 ст.86 ПК України. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскаржувані рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 03.11.2015 №1169/08-01-10-02 (вх. №49948). Зокрема, зазначає, що позивач у позові правомірно акцентує увагу на тому, що визначення податкових зобовязань від продажу металобрухту чорних металів саме як операцій, що звільнені від оподаткування, регулюється п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України та продовження строку дії вказаної норми до 01 січня 2015 року було впроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19.12.2013 № 713-VII, але чомусь упускає той факт, що невідємною частиною вказаної норми є і перелік відходів та брухту чорних та кольорових металів, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Вважає, що оскільки станом на 01.01.2014 відповідно до нормативно-правового акта уряду, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію постанови №15, прийнято не було, тому з 01.01.2014 фактично були відсутні чинні переліки відходів брухту, до операцій з постачання яких міг застосовуватись режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із Законом №713 КМУ постановою від 05.02.2014 №43 вніс зміни до постанови №15, згідно з якою продовжено дію зазначених переліків до 01.01.2015. Постанова №43 набула чинності з дня її офіційного опублікування, а саме 18.02.2014, а отже операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних та кольорових металів, що здійснювались субєктами господарювання з 01.01.2014 по 17.02.2014 включно, підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою (20 відсотків). Також зазначає, що в порушення пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України підприємством не відображено дохід нарахований ФОП ОСОБА_3 у липні 2014 року на суму 17,00 грн., оскільки у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь само зайнятих осіб (фізичних осіб-підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність). Ураховуючи викладене, вважає правомірними висновки акту документальної планової перевірки щодо порушень підприємством податкового законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Ековторресурс» (ідентифікаційний код 34373632) є юридичною особою, яка зареєстрована 06.05.2006 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ОСОБА_1 А01 №031009.

В період з 07.08.2015 по 28.08.2015 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Ековторресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.10.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений відповідний акт від 04.09.2015 №948/08-28-22-01/34373632.

ОСОБА_4 перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

1. пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, ст. 193, п. 194.1 ст. 194 ПК України, підприємством за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 361 679,00 грн., в тому числі по періодах:

січень 2014 року у сумі 197 309,00 грн.;

лютий 2014 року у сумі 163 081,00 грн.;

березень 2014 року у сумі 143,00 грн.;

квітень 2014 року у сумі 146,00 грн.;

завищено відємне значення по рядку 19 Декларації з ПДВ «Відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» по періодах лютий 2014 року у сумі 289,00 грн.;

2. пп. «б» п.176.2 ст. 176 ПК України ТОВ «Ековторресурс» у 2 кварталі 2013 року подано податковий розрахунок ф. 1-ДФ з неповними відомостями.

На підставі ОСОБА_4 та вказаних порушень відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 18.09.2015 №0015401702, за яким позивачу збільшене суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 510,00 грн.;

- форми «Р» від 23.09.2015 №0001442201, за яким позивачу збільшене грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 542 518,50 грн., з яких за основним платежем 361 679,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 180 839,50 грн.;

- форми «В4» від 23.09.2015 №0001452201, за яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 289,00 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України).

У відповідності до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Податковим кодексом України передбачена виключна компетенція саме податкової служби робити висновки за результатами проведених перевірок.

Так, п. 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

На підставі системного аналізу вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що акт перевірки є лише службовим документом, думкою посадової особи органу державної податкової служби, яка проводила перевірку щодо обставин, встановлених під час перевірки, яка викладена для використання уповноваженою особою при прийнятті відповідного рішення. Акт перевірки та його висновки не мають юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосуються прав і обовязків платника податків, не містять обовязкового для нього припису. Негативні наслідки, у даному випадку, можуть нести податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків акту перевірки. Крім того, акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оскаржувались дії, рішення, які є обовязковими до виконання.

Щодо посилань позивача на порушення ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області п. 86.8 ст.86 ПК України суд вважає за необхідне зазначити, що у будь-якому разі власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

ОСОБА_4 з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Підпунктом "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого звязку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - субєктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

При цьому, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ст. 193 ПК України).

В пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із змісту ОСОБА_4 вбачається, що висновок щодо порушення позивачем податкового законодавства зроблений податковим органом у звязку із тим, що підприємством відповідно до даних податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 17.02.2014 по рядку 5 Декларації «Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, міжнародні договори (угоди))» неправомірно віднесено суми з реалізації металобрухту, а саме задекларовано показник у сумі 1 808 397,00 грн.

ОСОБА_4 з п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України у редакції, яка діяла до 1 січня 2014 року, було передбачено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України 12 січня 2011 року прийняв Постанову № 15, якою з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 9, затвердив переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення ПДВ.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19.12.2013 № 713-VII, який набрав чинності 1 січня 2014 року, внесено зміни до п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, згідно з якими пролонговано пільговий режим оподаткування ПДВ, запроваджений щодо операцій з постачання окремих груп товарів, до 1 січня 2015 року.

ОСОБА_5 № 713-VII, законодавець мав на меті подовжити до 01.01.2015 року пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, що був запроваджений для окремих груп товарів до 01.01.2014 року. Дію пільгового режиму оподаткування встановлено для операцій із постачання всіх без виключення товарних позицій брухту чорних металів.

При цьому, зміни до цього Переліку стосовно пролонгації строку звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відходів та брухту чорних металів до 01.01.2015 року внесені постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року № 43, що офіційно була опублікована 18.02.2014.

Таким чином, постановою № 43, що набрала чинності 18 лютого 2014 року, внесено зміни до постанови № 15, зокрема у назві та пункті 1 цієї постанови цифри і слово "1 січня 2014" замінено цифрами і словом "1 січня 2015".

Протягом спірного періоду (з 1 січня по 17 лютого 2014 року) були чинними норми ПК України, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Натомість постановою № 43 були внесені зміни до постанови № 15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 1 січня 2015 року.

Аналогічна правова позиція була висловлена раніше колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 20 жовтня 2015 року по справі №808/7737/14.

Частиною 1 ст.244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в ОСОБА_4, стосовно порушень позивачем пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, ст. 193, п. 194.1 ст. 194 ПК України є необґрунтованим, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 23.09.2015 №001442201 та №0001452201, прийняті відповідачем на підставі встановлених ОСОБА_4 порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно порушення позивачем пп. «б» п.176.2 ст. 176 ПК України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_4 із підпунктом 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб визначається як юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

За приписами пункту 51.1 статті 51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом встановлено пунктом 168.1 статті 168 ПК України, підпунктами 168.1.1, 168.1.2 якої передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є в тому числі і податкові агенти.

При оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1. статті 163 ПК України).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (стаття 171 ПК України).

У відповідності із пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Зазначений висновок щодо встановленого в ході перевірки порушення обґрунтований відповідачем тим, що підприємством у 3 кварталі 2014 року подано податковий розрахунок ф. 1-ДФ з помилковими відомостями, а саме: не відображено дохід нарахований (виплачений) ФОП ОСОБА_3 у липні 2014 року на суму 17,00 грн. Авансовий звіт №АО№0000063 від 26.07.2014.

На підставі системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що з метою усунення подвійного оподаткування доходів впроваджено неутримання податку з виплачуваних фізичним особам-підприємцям доходів, при здійсненні господарських відносин з суб'єктом підприємницької діяльності, а тому податкові агенти не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як фізичні особи-підприємці.

Таким чином, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в ОСОБА_4, є необґрунтованим, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 18.09.2015 №0015401702, прийняте відповідачем на підставі встановленого ОСОБА_4 порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем, то відповідно і сума штрафних санкцій є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.09.2015 №0015401702, від 23.09.2015 №001442201 та від 23.09.2015 №0001452201.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ековторресурс» за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 8 142,12 грн. (вісім тисяч сто сорок дві гривні дванадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак