Постанова № 54881342, 25.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року (о 17 год. 20 хв.) Справа № 808/2829/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод олійних культур «Агро-Альянс»

до Вільнянської обєднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод олійних культур «Агро-Альянс» (далі ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Вільнянської обєднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.05.2015 №0000101500.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Вважає, що обовязковими щодо права на формування податкового кредиту з ПДВ є здійснення операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку та підтвердження сум податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними. Таким чином, вимагання будь-яких інших документів для підтвердження податкового кредиту з ПДВ, а також здійснення коригування показників податкового кредиту у звязку з тим, що не надані документи, які не передбачені Податковим кодексом України є протиправними діями з боку податкового органу. Зокрема, вказує, що викладені в акті перевірки висновки податкового орану є помилковими, господарські взаємовідносини між ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс» та постачальниками здійснені в межах правочинів, які повністю відповідають всім вимогам закону, означені господарські операції мали реальний характер, складені за цими взаємовідносинами первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами. Враховуючи те, що господарські операції вже відбулися в минулих податкових періодах, вважає, що взагалі не надається за можливе дослідити реальність здійснення господарських операцій лише на підставі перевірки документів на придбання, у звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та просить суд його скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 21.10.2015 №1694/08-10-01-03. Зокрема, зазначає, що Вільнянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено перевірку позивача, якою встановлено порушення п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Так, підприємством було укладено договір з ПФ «Каскад ТСВ» №0206 від 02.06.2014 з придбання штора соняшникова та сої та від 01.08.2014 з ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний альянс». Перевезення товару проводилось ПП ОСОБА_3, ПП «Сателіт Дніпро», ПП Жуковим та ПП «Капітал 2006», договори щодо надання транспортних послуг до перевірки не надано. Відповідно до лист ДАІ від 25.08.2015 зазначено, що за ПП «Капітал 2006» транспортних засобів не зареєстровано. В наданих до перевірки ТТН не заповнені обовязкові реквізити, дані про вантаж, водія, вантажоодержувача. Вказує, що до перевірки не надано яким чином у власній господарській діяльності використано придбаний товар. Крім того, зазначає, що відповідно до узагальненої податкової інформації від 17.01.2015 контрагенти позивача не має, основних засобів та автомобільного транспорту, що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій. Перероблення сої здійснювалось ТОВ «Фаворит», засновником якого є ОСОБА_4, який в свою чергу є і засновником позивача, обидва підприємства розташовані за однією адресою. Ураховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс» (ідентифікаційний код 38809067) є юридичною особою, яка зареєстрована 21.06.2013, про що свідчить виписка Серія АВ №930246 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ОСОБА_5 довідки АБ №664899 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.33 Роздрібна торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру, 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин.

22.12.2014 на адресу податкової інспекції надійшов лист позивача, у якому останній повідомляв про втрату бухгалтерських документів та звернення у звязку із цим до Вільнянського МВ ГУ МВС України із заявою 08.12.2014, просив на підставі пункту 5 статті 44 Податкового кодексу України надати 90 днів на відновлення первинних бухгалтерських документів.

На підставі вказаної заяви відповідачем складено ОСОБА_5 від 22.12.2014 №91/22/38809067 «Про втрату документів та перенесення терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс», а також прийнято наказ від 22.12.2014 №1041 про перенесення термінів перевірки позивача.

Судом встановлено, що на адресу ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс» неодноразово надходили письмові запити Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про надання документів по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний альянс» за серпень 2014 року, з ПФ «Каскад ТСВ» за червень 2014 року, на які позивачем були надані завірені копії підтверджуючих взаємовідносини з зазначеними контрагентами документів (запит від 03.11.2014 №2837/10/08-06-22-013 відповідь на нього з підтверджуючими документами на 7 аркушах вих. № 18/11-А від 18.11.2014; запит № 809/10/08-06-22-013 від 17.03.2015 відповідь на нього з підтверджуючими документами на 32 аркушах вих. № 19/03-АА від 19.03.2015 та відповідь на нього з підтверджуючими документами на 31 аркушах вих. № 23/03-АА від 23.03.2015 тощо), копії містяться в матеріалах справи.

23.03.2015 в.о. керівника Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено наказ №228 про відновлення з 23.03.2015 проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс» та продовження її терміну на робочих дня (по 25.03.2015 включно). Вказаний наказ отримано уповноваженим представником позивача поштою 24.03.2015.

На підставі наказу від 11.12.2014 №940 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс» та згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.2, 79.3 ст.79, ст. 82 Податкового кодексу України у період з 16.12.2014 по 22.12.2014 та з 23.03.2015 по 25.03.2015 Вільнянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПФ «Каскад ТСВ» за червень 2014 року та з ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний альянс» за серпень 2014 року, за результатами якої складений відповідний акт від 01.04.2015 №250/08-06-22/38809067.

ОСОБА_5 перевіркою встановлено порушення позивачем:

п. 198.1, п.198.6 ст. 198, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 №676, завищено податковий кредит по операціях з ПФ «Каскад ТСВ» за червень 2014 року та з ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний альянс» за серпень 2014 року на загальну суму 147 470,67 грн.

Перевіркою позивача встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях по придбанню у ПФ «Каскад ТСВ» у червені 2014 року та у ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний альянс» у серпні 2014 року, які мають ознаки нереальності здійснення операцій, у яких відсутній факт реального вчинення господарських операцій.

Від отримання та підписання примірника акту перевірки керівництво підприємства відмовилось, про що працівниками контролюючого органу 01.04.2015 складено відповідний акт №36/22/38809067, акт перевірки направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс».

На підставі ОСОБА_5 та вказаних порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000101500 від 12.05.2015, за яким позивачу збільшене грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 221 206,01 грн., з яких за основним платежем 147 470,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73 735,34 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України).

В пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно абз.2 п. 198.2 ст. 198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, господарська діяльність за визначенням, наведеним у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті ПК України перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

ОСОБА_5 з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV також визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ОСОБА_5 з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що 02.06.2014 між позивачем («Покупець») та ПФ «Каскад ТСВ» («Постачальник») укладений договір поставки №0206, згідно якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити сільхозпродукцію (далі Товар). Кількість товару, який поставляється відповідно до Договору, визначається сторонами. Постачальник зобовязаний поставити товар шляхом, який забезпечить зберігання належної якості Товару та його ідентифікацію. Відпуск Товару здійснюється за видатковими накладними. Датою поставки Товару вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної Постачальника на поставку Товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення, а саме склад Покупця за адресою: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, 4. Поставка Товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом за рахунок Покупця.

На виконання умов договору ПФ «Каскад ТСВ» поставлено Товар (соя, шрот соняшниковий), на який виписано (оформлено) видаткові накладні від 02.06.2014 №706 на суму 57 920,00 грн., від 02.06.2014 №706 на суму 57 600,00 грн., від 02.06.2014 №708 на суму 46 400,00 грн., від 02.06.2014 №709 на суму 51 584,00 грн., від 02.06.2014 №710 на суму 59 274,00 грн., від 02.06.2014 №711 на суму 37 000,00 грн., від 03.06.2014 № 737 на суму 55 574,00 грн., від 03.06.2014 №711 на суму 46 620,00 грн., від 04.06.2014 №751 на суму 37 962,00 грн., від 04.06.2014 №752 на суму 38 073,00 грн., від 04.06.2014 №753 на суму 11 993,00 грн. Факт придбання позивачем у контрагента товарів підтверджується також податковими накладними від 02.06.2014 №706 на суму ПДВ 9 653,33 грн., від 02.06.2014 №707 на суму ПДВ 9 600,00 грн., від 02.06.2014 №708 на суму ПДВ 7 733,33 грн., від 02.06.2014 №709 на суму ПДВ 8 597,33 грн., від 02.06.2014 №710 на суму ПДВ 9 879 ,00 грн., від 02.06.2014 №711 на суму ПДВ 6 166,67 грн., від 03.06.2014 №737 на суму ПДВ 9 262,33 грн., від 03.06.2014 №738 на суму ПДВ 7 700,00 грн., від 04.06.2014 №751 на суму ПДВ 6 327,00 грн., від 04.06.2014 №752 на суму ПДВ 6 345,50 грн., від 04.06.2014 №753 на суму ПДВ 1 998,83 грн., складеними ПФ «Каскад ТСВ». Указані документи мають заповнені усі обовязкові реквізити, підписи осіб, які склали накладні та підприємств, про що також зазначено у ОСОБА_5 перевірки.

Транспортування сої здійснювалось ПП «Капітал 2006» на підставі товарно-транспортної накладної від 02.06.2014 №026833 згідно договору №01/11/13-02-А-А від 01.11.2013 на транспортно-експедиторське обслуговування. Транспортування іншого Товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних від 02.06.2014 №026834 (перевізник ПП ОСОБА_3Л.), від 03.06.2014 №026835 (перевізник ПП «Сателіт-Дніпро»), від 04.06.2014 №026836 (перевізник ПП ОСОБА_6).

Розрахунки між сторонами за договором поставки проводились у безготівковій формі, а саме відповідно до наданої суду копії повідомлення від 20.06.2014 №25/06.14 ПФ «Каскад ТСВ» про відступлення права вимоги ТОВ «Інкаст-торг», позивачем 02.07.2014 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Інкаст-торг» кошти у сумі 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн., що також підтверджується випискою по особовому рахунку.

01.08.2014 між ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс» («Покупець») та ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний Альянс» («Постачальник») укладений договір №0108-КА, згідно якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити сою (далі Товар). Кількість товару, який поставляється відповідно до Договору, визначається сторонами. Постачальник зобовязаний поставити товар шляхом, який забезпечить зберігання належної якості Товару та його ідентифікацію. Відпуск Товару здійснюється за видатковими накладними. Датою поставки Товару вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної Постачальника на поставку Товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення, а саме склад Покупця за адресою: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, 4. Поставка Товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом за рахунок Покупця.

На виконання умов договору ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний Альянс» поставлено Товар (соя), на який виписано (оформлено) видаткові накладні від 02.08.2014 №7 на суму 54 080,00 грн., від 02.08.2014 №8 на суму 52 000,00 грн., від 02.08.2014 №9 на суму 57 304,00 грн., від 04.08.2014 №10 на суму 43 160,00 грн., від 04.08.2014 №11 на суму 57 200,00 грн., від 04.08.2014 №12 на суму 54 756,00 грн., від 05.08.2014 № 13 на суму 54 392,00 грн., від 05.08.2014 №14 на суму 58 552,00 грн. Факт придбання позивачем у контрагента товару підтверджується також податковими накладними від 02.08.2014 №7 на суму ПДВ 9 013,33 грн., від 02.08.2014 №8 на суму ПДВ 8 666,67 грн., від 02.08.2014 №9 на суму ПДВ 9 550,67 грн., від 04.08.2014 №10 на суму ПДВ 7 193,33 грн., від 04.08.2014 №11 на суму ПДВ 9 533,33 грн., від 04.08.2014 №12 на суму ПДВ 9 126,00 грн., від 05.08.2014 №13 на суму ПДВ 9 065,33 грн., від 05.08.2014 №14 на суму ПДВ 9 758,67 грн., складеними ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний Альянс». Указані документи мають заповнені усі обовязкові реквізити, підписи осіб, які склали накладні та підприємств, про що також зазначено у ОСОБА_5 перевірки.

Транспортування сої здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних від 02.08.2014 №Р7 (перевізник ПП ОСОБА_7А.), від 04.08.2014 №Р10 (перевізник ПП ОСОБА_8М.), від 05.08.2014 №Р15 (перевізник ПП ОСОБА_9).

Розрахунки між сторонами за договором проводились у безготівковій формі, а саме відповідно до наданої суду копії повідомлення від 22.09.2014 №22/09 ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний Альянс» про відступлення права вимоги ТОВ «Маріс», позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Маріс» кошти у сумі 1 804 448,00 грн., що також підтверджується виписками по особовому рахунку.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товару. Під час перевірки позивачем були надані всі документи в підтвердження взаємовідносин ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс» з вищезазначеними контрагентами (договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки по рахунках, письмові пояснення тощо), що саме представником відповідача не заперечене.

Щодо складення товарно-транспортних накладних з порушенням вимог Закону № 996-ХІV суд наголошує, що визначальним критерієм для підтвердження платника податку на податковий кредит є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобовязань платника податку внаслідок придбання ним товару (послуг), що використовуються таким платником податку у своїй господарській діяльності.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару (послуг) і його використання у власній господарській діяльності, не відповідність або навіть відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації або, як виняток, заяви зі скаргою на постачальника, бухгалтерської довідки або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 ПК України. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Отже, згідно з отриманих від контрагентів податкових накладних позивач також мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Складені контрагентами позивача податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку оформлення, містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами прав.

Враховуючи наявність у ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс» податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаного товару були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо їх невідповідності вимогам Податкового кодексу України акт перевірки не містить, контрагенти позивача на момент здійснення операцій зареєстровані у встановленому законом порядку як платники ПДВ, тому позивачем цілком правомірно включені суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно абз.2 п. 198.2 ст. 198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Придбаний товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності, а саме сою перероблено у готову продукцію згідно договору про переробку давальницької сировини № 3009/13-АА з ТОВ «Фаворіт», з придбаного соняшникового шроту створено резерв оборотних активів, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобовязаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд не приймає посилання представника відповідача на відповідь Центру №2 надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя ДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області про наявність на обліку та рух автотранспортних засобів ПП «Капітал 2006», оскільки відомості надані станом на 16 год. 00 хв. 20.08.2015, при цьому господарські операції та транспортування придбаного товару здійснено протягом червня, серпня 2014 року.

Щодо господарської діяльності контрагентів позивача ПФ «Каскад ТСВ» та ТОВ «Консалтингова компанія «Економічний альянс» та посилання представника відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що компанія заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обовязків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Завод олійних культур «Агро-Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства містить посилання на певні ознаки фіктивності вказаних контрагентів із посиланням на акти відповідних податкових інспекцій про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагентам.

Проте, на думку суду, акти про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання не створює юридичних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту ані для самого субєкта господарювання, ані для його контрагентів. Оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані данні податкового обліку.

У даному випадку твердження представника відповідача ґрунтуються майже виключно на фактах, що викладені в ОСОБА_9 перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було. Доказів обізнаності позивача щодо певних обставин здійснення господарської діяльності контрагентів відповідачем суду також не надано.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в ОСОБА_9, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених ОСОБА_9 порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем, то відповідно і сума штрафних санкцій є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вільнянської обєднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.05.2015 №0000101500.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод олійних культур «Агро-Альянс» за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Вільнянської обєднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 442,41 грн., (чотириста сорок дві гривні сорок одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак