Ухвала суду № 54881012, 05.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -ц/796/2079 /2016 Головуючий у І інстанції Маринченко М.М.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів:ВолошиноїВ.М.,Слюсар Т.А.

За участю секретаря Орленко Т.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_6 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про поділ майна та розірвання шлюбу і заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про поділ майна , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і розірвання шлюбу та заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову повернуто позивачеві для подання до належного суду.

У апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати і постановити нову , оскільки судом порушені вимоги процесуального права.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилися.

Представник позивача ОСОБА_6 подала до суду заяву , в якій просила розглянути справу у її відсутності, а відповідач причину неявки суду не повідомив, але зазначена обставина не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутності сторін та представника позивача.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42,43 постанови від 01.03.2013 № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 пред'явила від її імені до Оболонського районного суду м. Києва позов до ОСОБА_8 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та розірвання шлюбу.

У позові вона просила розірвати шлюб між сторонами та здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у рівних частках.

При цьому зазначала, що час шлюбу сторони, зокрема, придбали жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 вартістю 690 000 грн. та земельну ділянку площею 0,2143 га , яка розташована на території села ВеликаМотовиловка, вартістю 391 000 грн., а також квартиру АДРЕСА_1 вартістю 1 100 000 грн.

Повертаючи позивачу позовну заяву, суд виходив з того, що позовна заява подана з порушенням правил підсудності, оскільки квартиру згідно договору купівлі-продажу сторонами придбано у рівних частках , а тому вона не є спільною сумісною власністю і не підлягає поділу .

В той же час, земельна ділянка та жилий будинок не розташовані в Оболонському районі м. Києва, а знаходяться у Фастівському районі Київської області.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки питання чи є майно спільною сумісною чи частковою власністю подружжя та відповідно чи підлягає воно поділу вирішується судом під час розгляду справи по суті, а не під час прийняття позовної заяви.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню, а питання прийняття позовної заяви необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги про ухвалення нової ухвали про прийняття позовної заяви не можуть бути задоволені , оскільки зазначене питання входить до компетенції суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303,304,307,312,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року скасувати , а питання прийняття позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про поділ майна подружжя та розірвання шлюбу і заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: